Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №560/3804/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3804/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 19.12.2025 №UA400000/2025/000327/2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400070/2025/000155 від 19.12.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно вказаного рішення про коригування митної вартості, відповідачем визначено митну вартість за резервним методом (ст. 64 МК України), джерелом числового значення митної вартості товару вказано -МД від 24.10.2025 №25UA100330118427U8 (4,07 дол.США/кг). Пред`явлений до розмитнення товар випущено в обіг за МД № 25UA400070007612U1 від 22.12.2025 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом у розмірі 272 797,09 грн.

Позивач вважає, що прийняте відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що при митному оформленні вказаної МД у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості вищезазначеного товару, оскільки рівень їх митної вартості був нижчий рівня митної вартості подібних товарів походженням з Китаю за таким ж кодом згідно з УКТ ЗЕД, митне оформлення яких здійснювалось іншими митницями (витяги додаються), а саме: заявлений рівень митної вартості товару – 1,7458 дол.США/кг. При цьому мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, оформлених іншими митницям складає 4,07 дол.США/кг.

При здійсненні аналізу поданих документів, митним органом було встановлено, що вони містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів, про що відповідно зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: - заявлений рівень митної вартості товару не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних/аналогічних товарів того ж виробника на інших митницях Держмитслужби (4,07 дол.США/кг).

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому останній просить задовольнити позовні вимоги. Вказує, що позивачем до позовної заяви долучено переклад митної декларації країни відправлення українською мовою. Зі змісту зазначеного перекладу вбачається, що митна декларація не містить жодних відомостей про «договір підряду», а відтак будь-які розбіжності, на які посилається відповідач, відсутні. Позивач вважає, що посилання на мережу Інтернет, яка покладена в обґрунтування оскаржуваного рішення стосовно вартості товару, не може бути взята до уваги, оскільки її застосування МК України не передбачено, вона не містять ідентифікаційних відомостей про покупця та дійсну ціну продажу, за своїм правовим статусом не є офіційними документами та не спростовує відомості, вказані у документах, поданих до митного оформлення.

Від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює діяльність з виробництва будівельних виробів із пластмас.

07 серпня 2025 року між позивачем (покупець) та компанією «Zhejiang Yilian Metal Technology Co., LTD.» (продавець) укладено Контракт №YLZ250807.

Відповідно до умов Контракту – Продавець продає, а Покупець купує Товар. Найменування, ціни, вид і кількість Товару наведені в Специфікаціях до даного Контракту, які є його невід`ємною частиною (п. 1.1. Контракту).

Згідно п. 2.1. Контракту - ціна на товар, що підлягає поставці, встановлюється в Євро, приведена в Специфікаціях до даного контракту, які є його невід`ємною частиною. Сума Контракту 12 062,64 Євро (п. 2.2 Контракту). Розділом 3 «Умови та термін поставок» визначено, що термін та умови поставки вказуються в Специфікації.

Пунктом 4.1. Контракту встановлено, що оплата здійснюється згідно Специфікації. Специфікацією від 07.08.2025 року до Контракту сторони визначили асортимент (номенклатуру) товару, та його кількість, та погодили наступні умови поставки товару та оплати: Умови поставки FOB (Інкотермс 2010); Умови оплати: 100 % попередня оплата; Термін поставки 45 робочих днів. Загальна вартість товару – 12 062,64 Євро.

07 серпня 2025 року компанією «Zhejiang Yilian Metal Technology Co., LTD» виставлено на адресу позивача проформу-інвойс №YLZ250807 на загальну суму 12062,64 Євро.

11 серпня 2025 року позивачем здійснено попередню оплату товару, відповідно до умов визначених Специфікацією від 07.08.2025 року до Контракту, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №12.

07 жовтня 2025 року, після здійснення повної оплати вартості товару компанією «Zhejiang Yilian Metal Technology Co., LTD» виставлено на адресу позивача Комерційний інвойс (Commercial invoice) №YLZ25719 на загальну суму 12 062,64 Євро.

На виконання умов Контракту, здійснено поставку товару (кронштейни для полиці), асортимент, ціна якого визначено Специфікацією до Контракту. Специфікацією до Контракту сторонами погоджено умови поставки – FOB SHANGHAI, CHINA (Інкотермс 2010).

Доставка товару з морського порту SHANGHAI (Китай) до митного кордону України здійснювалась позивачем за власний рахунок відповідно до базисних умов поставки FOB (Інкотермс 2010).

Для доставки товару позивачем укладено Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №02032025 від 02.03.2025 року з ТОВ «Євро Форвардінг».

19 грудня 2025 року з метою митного оформлення поставленого товару позивачем, складено та подано до Хмельницької митниці електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №25UA400070007588U0. Митна вартість товару визначена за ціною Контракту (основним методом) в розмірі 642 006,29 грн. (графа 12 МД).

До складових митної вартості включено ціну товару 598 234,57 грн. (12 062,64 Євро * 49,594 грн./1 Євро), також, відповідно до вимог МК України до митної вартості товару включено вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 43 771,72 грн.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митної декларації типу IM40ДЕ №25UA400070007588U0 додано (графа 44 Декларації): Пакувальний лист (Packing list) б/н від 07.10.2025 р.; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №YLZ250807 від 07.08.2025 р.; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №YLZ25719 від 07.10.2025 р.; Коносамент (Bill of lading) №UTRUST25100573A від 15.10.2025 р.; Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 17.12.2025 р.; Декларація про походження товару (Declaration of origin) YLZ25719 від 07.10.2025 р.; Платіжна інструкція в іноземній валюті № 12 від 11.08.2025 р.; Рахунок на оплату (автотранспортні послуги) №20136 від 09.12.2025 р.; Довідка про транспортно-експедиційні витрати №00000027017-2 від 16.12.2025 р.; Звіт по вартості Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/1214 від 12.12.2025 р.; Калькуляція вартості; Специфікація до Контракту №YLZ250807 від 07.08.2025 р.; Контракт №YLZ250807 від 07.08.2025 р.; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №02032025 від 02.03.2025 р.; Митна декларація країни відправлення (Китай) №223120250004140886 від 13.10.2025 р.

19 грудня 2025 року відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400070/2025/000155 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000327/2 в сторону збільшення за резервним методом.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000327/2 від 19.12.2025 відносно наданих позивачем документів зазначено, що при здійсненні аналізу поданих відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ документів, митним органом було встановлено, що вони містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема: - заявлений рівень митної вартості товару не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних/аналогічних товарів того ж виробника на інших митницях Держмитслужби (4,07 дол. США/кг); - ціна заявлена в рахунку фактурі зазначена нижча ніж ціна на даний артикул на сайті виробника; - експертом під час підготовки висновку не враховано ціну на ідентичні артикули, які наявні на сайті; - розбіжності в частині номера договора підряду в копії МД країни відправлення; - в ціну товару не включено усі складові митної вартості товару, а саме пакування та маркування; - вартість сировини зазначена в калькуляції нижча ніж вартість прокату плоского в Китаї; - в поданій платіжній інструкції відсутні обов`язкові реквізити банку (підписи та печатки банку) передбачені формою документа, що ставить під сумнів подані документи.

Згідно вказаного рішення про коригування митної вартості, відповідачем визначено митну вартість за резервним методом (ст. 64 МК України), джерелом числового значення митної вартості товару вказано -МД від 24.10.2025 №25UA100330118427U8 (4,07 дол.США/кг).

Пред`явлений до розмитнення товар випущено в обіг за МД № 25UA400070007612U1 від 22.12.2025 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом у розмірі 272797,09 грн.

Позивач вважає, що прийняте відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією позивач подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, позивач або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.

Згідно ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 ст. 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Відповідно до п.2,4 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

В постанові від 20.03.2024 року у справі №826/5959/17 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду відхилив як безпідставні, посилання скаржника на те, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі наявна інформація про те, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, оскільки: отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, так як при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Щодо висновку відповідача про те, що ціна заявлена в рахунку фактурі зазначена нижча ніж ціна на даний артикул на сайті виробника суд зазначає наступне.

Відповідач як обставину прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначає, що ціна заявлена в рахунку фактурі нижча ніж ціна на даний артикул на сайті виробника.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодної інформації щодо Веб-сайту, який використано для порівняння ціни, інформації щодо умов продажу товару на веб-сайті, інформації щодо пропозиції товару розміщеної на веб-сайті (оптова чи роздрібна продажа товару).

Також, відповідач як обставину прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначає, що експертом під час підготовки Звіту по вартості №22-05/1214 від 12.12.2025 року не враховано ціну на ідентичні артикули, які наявні на сайті.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» цілями та завданнями торгово-промислових палат зокрема є надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.

Згідно статті 11 вищезазначеного закону торгово-промислові палати України мають право у тому числі проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Згідно Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 року №227, Державна митна служба України не наділена повноваженнями перевіряти обґрунтованість експертних висновків Торгово-промислової палати України.

У зазначеному Звіті по вартості експерта Хмельницької ТПП був проведений аналіз ринкових цін, що склалися на продукцію аналогічного асортименту з урахуванням документів наданих позивачем, цінової інформації, отриманої від виробника та інформації з мережі Інтернет.

Таким чином, висновки, що містяться у Звіті по вартості ґрунтуються на об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а, відтак, митним органом безпідставно поставлено під сумнів наданий декларантом висновок фахівця в цій галузі.

Як зазначалось вище, що між позивачем та компанією «Zhejiang Yilian Metal Technology Co., LTD.» укладено Контракт №YLZ250807 від 07.08.2025 року. На виконання вказаного Контракту здійснено поставку товару згідно рахунку-фактури (інвойс) №YLZ25719 від 07.10.2025 р.

При цьому, доказів укладення договорів підряду між позивачем та компанією «Zhejiang Yilian Metal Technology Co., LTD.» не надано.

До матеріалів справи додано переклад на українську мову митної декларації країни відправлення, згідно якого встановлено, що у вказаній митній декларації не міститься жодних даних стосовно «договору підряду», та відсутні будь які розбіжності.

Частиною 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Пунктом 5.1 Контракту визначено, що упаковка повинна відповідати особливостям Товару і бути зручною для транспортування. Маркування повинне містити: найменування Продавця; країну походження; найменування Покупця; номер і дату Контракту; місце призначення; найменування Товару.

Умовами Контракту передбачено, що поставка Товару, включаючи експортну упаковку і маркування, здійснюється відповідно до Специфікації (п. 3.1 Контракту).

Умовами Специфікації до Контракту передбачено, що вартість товару включає вартість упаковки та пакування.

Будь яких додаткові оплати у зв`язку з пакуванням чи маркуванням товару у Специфікації до Контракту відсутні.

З метою підтвердження, що у вартість товару включено вартість пакування та маркування, позивач листом від 29.12.2025 звернувся до компанії «Zhejiang Yilian Metal Technology Co., LTD».

У відповідь листом від 12.01.2026 компанією «Zhejiang Yilian Metal Technology Co., LTD» повідомлено, що вартість товару поставленого згідно рахунку-фактури (інвойс) №YLZ25719 від 07.10.2025 становить 12062,64 Євро та включає в себе вартість пакування та маркування.

Суд зазначає, що наведене вище повністю спростовує твердження відповідача, що в ціну товару не включено усі складові митної вартості товару, а саме пакування та маркування.

Також, у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості митним органом зазначається, що «вартість сировини зазначена в калькуляції нижча ніж вартість прокату плоского в Китаї».

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товарів повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Зазначення в рішенні лише формальних посилань на те, що використанні декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально, суперечить наведеним вимогам законодавства.

За таких умов, твердження відповідача про заниження вартості сировини не підтверджене жодними доказами та ґрунтується виключно на припущеннях, а тому не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості товару.

Жодних розбіжностей щодо ціни за одиницю товару вказана калькуляція вартості не містить, вартість товару вказана у калькуляції вартості відповідає вартості зазначеній у Специфікації від 07.08.2025 року до Контракту, рахунку-проформі №YLZ250807 від 07.08.2025 р. та рахунку-фактурі №YLZ25719 від 07.10.2025 р.

У процедурах контролю за митною вартістю товарів предметом доказування є ціна товару, яка сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар. Саме вона є визначальною при застосуванні основного методу визначення митної вартості.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано відповідні розрахункові та товаросупровідні документи, які у своїй сукупності підтверджують вартість товару, що постачався та достовірність заявленої вартості.

Щодо висновку відповідача про те, що в поданій платіжній інструкції відсутні обов`язкові реквізити банку (підписи та печатки банку) передбачені формою документа, що ставить під сумнів подані документи, суд зазначає наступне.

До митного оформлення було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті № 12 від 11.08.2025р. на загальну суму 12 062,64 Євро, що відповідає вартості товару, яка зазначена у специфікації до Контракту, та рахунку-проформі (інвойс).

Відповідно до частини 2 ст. 40 ЗУ «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Частиною 7 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (далі Постанова №216), а саме Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, зокрема у підпункті 8 зазначено платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити найменування надавача платіжних послуг отримувача (для банку - SWIFTкод/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг.

Пунктом 6 Розділу І «Загальні положення» Постанови №216 встановлено, що платіжна інструкція в іноземній валюті може бути оформлена в електронній або паперовій формі.

Форма та порядок надання платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах визначаються умовами договору про надання платіжних послуг між користувачем і надавачем платіжної послуги (банком).

Позивачем здійснено оформлення платіжного доручення в іноземній валюті та перерахунок коштів за допомогою системи дистанційного обслуговування (онлайн через систему «клієнт-банк») та підписано з використанням електронного підпису.

Платіжна інструкція в іноземній валюті № 12 від 11.08.2025 містить усі обов`язкові реквізити, передбачені законодавством, а тому є підтверджуючим документом, що посвідчує здійснену позивачем оплату за товар на рахунок компанії «Zhejiang Yilian Metal Technology Co.», та містить відмітку про виконання банком (у правому нижньому кутку).

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: - надані декларантом документи містять розбіжності, - або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, - або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд зазначає, що не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року (надалі по тексту Правила заповнення рішення про коригування митної вартості №598, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, у відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи те, що відповідач, не дотримався вимог Митного кодексу України, а тому таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 19.12.2025 №UA400000/2025/000327/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400070/2025/000155 від 19.12.2025 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4059,17 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.П. Шевчук