Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №560/1501/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 21 травня 2026 р.

Справа: №560/1501/26

Суддя: Козачок І.С.

Справа № 560/1501/26

РІШЕННЯ

іменем України

22 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кармалюк» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кармалюк" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000288/2 від 18.11.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000759 від 17.11.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000296/2 від 24.11.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000781 від 24.11.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000297/2 від 24.11.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000783 від 24.11.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000312/2 від 18.11.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000818 від 08.12.2025;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000331/2 від 22.12.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000855 від 22.12.2025.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачем до митного оформлення були подані електронні митні декларації №25UA400040026908U5, №25UA400040027537U4, №25UA400040027538U3, №25UA400040028748U6, №25UA400040030033U8 щодо товарів, митна вартість яких визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом були прийняті спірні рішення від 18.11.2025, 24.11.2025, 24.11.2025, 08.12.2025, 22.12.2025 про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів від 17.11.2025, 24.11.2025, 24.11.2025, 08.12.2025, 22.12.2025. Підставою прийняття рішень і карток відмови є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України. Позивач зазначає, що фактично підстави коригування митної вартості по всіх спірних рішеннях є ідентичними. Вважає, що митному органу були надані усі необхідні документи, що дозволяли визначити та перевірити числові значення складових митної вартості, відтак рішення і картки відмови, на думку позивача, є протиправними.

Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та іншим законодавством України. Вважає, що під час митного оформлення у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності задекларованої митної вартості товару. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені сумніви та розбіжності. Оскільки позивач не спростував наявні у митного органу сумніви та розбіжності, були прийняті рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, які відповідач вважає обґрунтованими.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Оцінюючи правомірність спірного рішення та картки відмови, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ).

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди визначено, що:

a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості,

b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або і) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту,

c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:

- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;

- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;

- перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

- перевірка документів, що містять відомості про страхування;

- перевірки включення/не включення складових митної вартості;

- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).

Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.

Митні органи мають право витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Водночас, витребувати необхідно саме ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

10.10.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Кармалюк" (покупець) та компанією AGROTIX DOROTA PRUS (продавець) був укладений контракт №53, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець оплатити і прийняти товар (квасолю) в кількості 110 метричних тонн. Контрактом визначено, що ціна договору встановлюється в EUR (євро) Загальна вартість контракту становить 95700 євро. Ціна на товар встановлюється на кожну партію окремо. Ціна встановлена на партію товару підлягає зміні на весь період терміну поставки. Остаточна вартість товару вказується в інвойсі (рахунку-фактурі) на день оформлення товару в митних органах України. Відповідно до положень пункту 4.1 контракту продавець відвантажує товар автомобільним транспортом, або будь-яким іншим на умовах FCA-Lykoszyn, Poland згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010. Згідно з пунктом 4.3 контракту товар супроводжується документами: інвойс (рахунок-фактура), міжнародний фітосанітарний сертифікат, виданий стороною продавця, міжнародна автомобільна накладна (CMR) та інші сертифікати необхідні для даного товару.

1) Позивачем 17.11.2025 було подано до митного оформлення електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №25UA400040026908U5 на товар: 1. Овочі бобові, сушені, очищені від насіннєвої оболонки, не подрібнені: Квасоля звичайна харчова, дрібна нелущена, врожаю 2025 року. Квасоля звичайна/Beans (Phaseolus vulgaris L) в кількості 22000 кг., кількість мішків 22 шт. по 1000 кг., які розміщені на дерев`яних палетах, маркування товару на українській мові. Торговельна марка AGROTIX DOROTA PRUS. Виробник AGROTIX DOROTA PRUS.

Митну вартість товару було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості шляхом додавання до фактурної вартості товару 19140 євро витрат на транспортування 24000 грн.

До митної декларації були надані такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 5 від 10.10.2025; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 06.11.2025; рахунок-проформа № 1/10/2025/PRO від 10.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 4/11/2025 від 14.11.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару, № 5 від 15.10.2025; пакувальний лист б/н від 14.11.2025; сертифікат якості б/н від 14.11.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 09.10.2025; сертифікат про походження товару № PL/MF/AU0243362 від 14.11.2025; сертифікат з перевезення (походження товару) форми EUR.1 № PL/MF/EU0080193 від 14.11.2025; фітосанітарний сертифікат № EU/PL/1178329 від 12.11.2025; автотранспортна накладна б/н від 14.11.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, б/н від 14.11.2025; договір (контракт) про перевезення № 03/04 від 03.04.2024; договір (контракт) про перевезення № 13 від 07.11.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 795 від 14.11.2025; договір про надання послуг митного брокера № 080525-1 від 08.05.2025; копія митної декларації країни відправлення № 25PL3010100032YНВ7 від 14.11.2025; митна декларація № 25UA400040026908U5 від 17.11.2025 та інші документи.

За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) були згенеровані ризики, а під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів. В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, які, на думку відповідача, впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності/ невключення окремих складових митної вартості товару:

- заявлений рівень митної вартості товару (1,03958 дол. США/кг) не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів того ж виробника на інших митницях Держмитслужби (1,31 дол. США/кг); Крім того, рівень митної вартості ідентичного товару в попередні періоди коригувався декларантом самостійно. До того ж, ціна на подібний товар "квасоля біла" в мережі інтернет в Польщі є вищою (від 1,09 євро/кг) ніж фактурна вартість імпортованого товару (0,87 євро/кг);

- в поданій копії митної декларації країни відправлення зазначена статистична вартість товару є меншою ніж фактурна, хоча статистична вартість складається з власної (фактурної) вартості товару та понесеної або розрахованої вартості транспортування та страхування від пункту відправлення до пункту виходу товару за межі митної території;

- в поданій довідці про транспорті витрати зазначено про те, що вартість завантаження та розвантаження входить до вартості перевезення, що суперечить умовам договору перевезення та заявленим умовам поставки, та відповідно ставить під сумнів включення вартості завантаження до ціни товару.

Усе зазначене, на думку митниці, могло свідчити про те, що подані до митного оформлення документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, які визначені частиною 10 статті 58 МКУ.

Митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000759 від 17.11.2025 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000288/2 від 18.11.2025.

2) Позивачем 24.11.2025 було подано до митного оформлення електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №25UA400040027537U4 на товар: 1. Овочі бобові, сушені, очищені від насіннєвої оболонки, не подрібнені: Квасоля звичайна харчова, дрібна налущена, врожаю 2025 року Квасоля звичайна/Beans (Phaseolus vulgaris L) в кількості 22000 кг., кількість мішків 22 шт. по 1000 кг., які розміщені на дерев`яних палетах, маркування товару на українській мові. Торговельна марка AGROTIX DOROTA PRUS. Виробник AGROTIX DOROTA PRUS.

Митну вартість товару було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості, шляхом додавання до фактурної вартості товару 19140 євро витрат на транспортування 24000 грн.

До митної декларації були надані такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 5 від 10.10.2025; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 06.11.2025; рахунок-проформа № 1/10/2025/PRO від 10.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 5/11/2025 від 21.11.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару, № 5 від 15.10.2025; пакувальний лист б/н від 21.11.2025; сертифікат якості б/н від 21.11.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 09.10.2025; сертифікат про походження товару № PL/MF/AU0243378 від 21.11.2025; сертифікат з перевезення (походження товару) форми EUR.1 № PL/MF/AU0080236 від 21.11.2025; фітосанітарний сертифікат № EU/PL/1178330 від 12.11.2025; автотранспортна накладна б/н від 21.11.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, б/н від 21.11.2025; договір (контракт) про перевезення № 03/04 від 03.04.2024; договір (контракт) про перевезення № 14 від 07.11.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 811 від 21.11.2025; договір про надання послуг митного брокера № 080525-1 від 08.05.2025; копія митної декларації країни відправлення № 25PL3010100035D9B2 від 21.11.2025; митна декларація № 25UA400040027537U4 від 24.11.2025 та інші документи.

В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, які, на думку відповідача, впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності/ невключення окремих складових митної вартості товару:

- заявлений рівень митної вартості товару (1,028 дол.США/кг) не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів того ж виробника на інших митницях Держмитслужби (1,31 дол.США/кг); Крім того, рівень митної вартості ідентичного товару в попередні періоди коригувався декларантом самостійно. До того ж, ціна на подібний товар "квасоля біла" в мережі інтернет в Польщі є вищою (від 1,09 євро/кг) ніж фактурна вартість імпортованого товару (0,87 євро/кг);

- в поданій копії митної декларації країни відправлення зазначена статистична вартість товару є меншою ніж фактурна, хоча статистична вартість складається з фактурної вартості товару та понесеної або розрахованої вартості транспортування та страхування від пункту відправлення до пункту виходу товару за межі митної території;

- в поданій довідці про транспорті витрати зазначено, про те, що вартість завантаження та розвантаження входить до вартості перевезення, що суперечить умовам договору перевезення та заявленим умовам поставки та відповідно ставить під сумнів включення вартості завантаження до ціни товару. В довідках про транспортні витрати вказано, що у вартість транспортування входять завантажувальні роботи.

Митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000781 від 24.11.2025 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000296/2 від 24.11.2025.

3) Позивачем 24.11.2025 було подано до митного оформлення електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №25UA400040027538U3 на товар: 1. Овочі бобові, сушені, очищені від насіннєвої оболонки, не подрібнені: Квасоля звичайна харчова, дрібна налущена, врожаю 2025 року Квасоля звичайна/Beans (Phaseolus vulgaris L) в кількості 22000 кг., кількість мішків 22 шт. по 1000 кг., які розміщені на дерев`яних палетах, маркування товару на українській мові. Торговельна марка AGROTIX DOROTA PRUS. Виробник AGROTIX DOROTA PRUS.

До митної декларації були надані такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 5 від 10.10.2025; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 06.11.2025; рахунок-проформа № 1/10/2025/PRO від 10.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 6/11/2025 від 21.11.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару, № 5 від 15.10.2025; пакувальний лист б/н від 21.11.2025; сертифікат якості б/н від 21.11.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 09.10.2025; сертифікат про походження товару № PL/MF/AU0243379 від 21.11.2025; сертифікат з перевезення (походження товару) форми EUR.1 № PL/MF/AU0080237 від 21.11.2025; фітосанітарний сертифікат № TNT.LR.2025.0071279 від 21.11.2025; автотранспортна накладна б/н від 21.11.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, б/н від 21.11.2025; договір (контракт) про перевезення № 03/04 від 03.04.2024; договір (контракт) про перевезення № 15 від 20.11.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 812 від 21.11.2025; договір про надання послуг митного брокера № 080525-1 від 08.05.2025; копія митної декларації країни відправлення № 25PL3010100035KXB0 від 21.11.2025; митна декларація № 25UA400040027538U3 від 24.11.2025 та інші документи.

В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, які, на думку відповідача, впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності/невключення окремих складових митної вартості товару:

Митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000783 від 24.11.2025 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000297/2 від 24.11.2025.

4) Позивачем 08.12.2025 було подано до митного оформлення електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №25UA400040028748U6 на товар: 1. Овочі бобові, сушені, очищені від насіннєвої оболонки, не подрібнені: Квасоля звичайна харчова, дрібна налущена, врожаю 2025 року Квасоля звичайна/Beans (Phaseolus vulgaris L) в кількості 22000 кг., кількість мішків 22 шт. по 1000 кг., які розміщені на дерев`яних палетах, маркування товару на українській мові. Торговельна марка AGROTIX DOROTA PRUS. Виробник AGROTIX DOROTA PRUS.

До митної декларації були надані такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 5 від 10.10.2025; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 06.11.2025; рахунок-проформа № 1/10/2025/PRO від 10.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 1/12/2025 від 02.12.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару, № 5 від 15.10.2025; пакувальний лист б/н від 02.12.2025; сертифікат якості б/н від 02.12.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 09.10.2025; сертифікат про походження товару № PL/MF/AU0083513 від 02.12.2025; сертифікат з перевезення (походження товару) форми EUR.1 № PL/MF/AU0080282 від 02.12.2025; фітосанітарний сертифікат № PHYTO.PL.2025.0000780 від 02.12.2025; автотранспортна накладна б/н від 03.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, б/н від 03.12.2025; договір (контракт) про перевезення № 03/04 від 03.04.2024; договір (контракт) про перевезення № 16 від 01.12.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 848 від 03.12.2025; договір про надання послуг митного брокера № 080525-1 від 08.05.2025; копія митної декларації країни відправлення № 25PL3010100039SLB1 від 03.12.2025; митна декларація № 25UA400040028748U6 від 08.12.2025 та інші документи.

В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, які, на думку відповідача, впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності/невключення окремих складових митної вартості товару:

- заявлений рівень митної вартості товару (1,03958 дол.США/кг) не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів того ж виробника на інших митницях Держмитслужби (1,31 дол.США/кг); Крім того, рівень митної вартості ідентичного товару в попередні періоди коригувався декларантом самостійно. До того ж, ціна на подібний товар "квасоля біла" в мережі інтернет в Польщі є вищою (від 1,09 євро/кг) ніж фактурна вартість імпортованого товару (0,87 євро/кг);

- в поданій копії митної декларації країни відправлення зазначена статистична вартість товару є меншою ніж фактурна, хоча статистична вартість складається з (власної) вартості товару та понесеної або розрахованої вартості транспортування та страхування від пункту відправлення до пункту виходу товару за межі митної території;

Митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000818 від 08.12.2025 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000312/2 від 08.12.2025

5) Позивачем 22.12.2025 було подано до митного оформлення електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №25UA400040030033U8 на товар: 1. Овочі бобові, сушені, очищені від насіннєвої оболонки, не подрібнені: Квасоля звичайна харчова, дрібна налущена, врожаю 2025 року Квасоля звичайна/Beans (Phaseolus vulgaris L) в кількості 22000 кг., кількість мішків 22 шт. по 1000 кг., які розміщені на дерев`яних палетах, маркування товару на українській мові. Торговельна марка AGROTIX DOROTA PRUS. Виробник AGROTIX DOROTA PRUS.

Митну вартість товару було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості, шляхом додавання до фактурної вартості товару 19140 євро з витрат на транспортування 24000 грн.

До митної декларації були надані такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 5 від 10.10.2025; доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 06.11.2025; рахунок-проформа № 1/10/2025/PRO від 10.10.2025; рахунок-фактура (інвойс) № 6/12/2025 від 19.12.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару, № 5 від 15.10.2025; пакувальний лист б/н від 19.12.2025; сертифікат якості б/н від 19.12.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 09.10.2025; сертифікат про походження товару № PL/MF/AU0083594 від 19.12.2025; сертифікат з перевезення (походження товару) форми EUR.1 № PL/MF/AU0080353 від 19.12.2025; фітосанітарний сертифікат № PHYTO.PL.2025.0000819 від 17.12.2025; автотранспортна накладна б/н від 19.12.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, б/н від 19.12.2025; договір (контракт) про перевезення № 03/04 від 03.04.2024; договір (контракт) про перевезення № 17 від 15.12.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 885 від 19.12.2025; договір про надання послуг митного брокера № 080525-1 від 08.05.2025; копія митної декларації країни відправлення № 25PL301010003G08B7 від 19.12.2025; митна декларація № 25UA400040030033U8 від 22.12.2025 та інші документи.

- заявлений рівень митної вартості товару (1,0478 дол. США/кг) не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів того ж виробника на інших митницях Держмитслужби (1,31 дол. США/кг); Крім того, рівень митної вартості ідентичного товару в попередні періоди коригувався декларантом самостійно. До того ж, ціна на подібний товар "квасоля біла" в мережі інтернет в Польщі є вищою (від 1,09 євро/кг) ніж фактурна вартість імпортованого товару (0,87 євро/кг);

Митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000855 від 22.12.2025 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2025/000331/2 від 22.12.2025.

Оцінюючи правомірність спірних рішень, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Позивач стверджує, що наявність у базі даних митниці (ЄАІС) інформації про вищу митну вартість подібних товарів не є самостійною підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості.

Суд погоджується з тим, що розбіжність ціни з базою ЄАІС не є безумовною підставою для коригування вартості товару. Проте, згідно з ч. 4 ст. 337 МКУ контроль із застосуванням СУР є обов`язковим. Суд виходить з того, що спрацювання профілів ризику (зокрема, щодо невідповідності заявленої ціни 1,02-1,04 дол. США/кг мінімальному рівню 1,31 дол. США/кг) стало законною та обґрунтованою підставою для здійснення поглибленого документального контролю, а не самостійною підставою для коригування митної вартості. Саме під час цього контролю відповідачем було виявлено об`єктивні розбіжності в документах.

Що стосується розбіжностей у поданих документах як підстави для застосування ч. 3 ст. 53 МКУ, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ якщо подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, або не містять усіх відомостей, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний надати додаткові документи.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що ним було подано вичерпний пакет документів, оскільки матеріали справи підтверджують наявність істотних суперечностей, які унеможливлювали беззаперечне застосування першого методу.

Суд звертає увагу на виявлену відповідачем розбіжність між показниками фактурної та статистичної вартості у копії митної декларації країни відправлення (Польща), яка була долучена Позивачем до матеріалів митного оформлення. Досліджуючи цей доказ, суд виходить з такого.

Митною системою Європейського Союзу, частиною якої є Республіка Польща, використовується Єдиний адміністративний документ (SAD), правила заповнення якого уніфіковані Керівництвом Генерального Директорату з питань оподаткування та митного союзу Європейської Комісії (TAXUD/1619/08). Відповідно до вказаного нормативного документа, Графа 22 декларації містить «Фактурну вартість» (суму, зазначену в інвойсі), тоді як Графа 46 відображає «Статистичну вартість». Статистична вартість товару - це його об`єктивна вартість на момент та у місці перетину кордону статистичної території країни-експортера (в даному випадку кордону ЄС з Україною). Алгоритм її формування є імперативним: статистична вартість розраховується шляхом додавання до фактурної вартості товару всіх допоміжних витрат (на транспортування, страхування, навантаження), понесених на території ЄС до моменту перетину кордону, якщо такі витрати не були включені до фактурної вартості. З огляду на заявлені умови поставки FCA – Lykoszyn, Poland, витрати на доставку від складу продавця до кордону України оплачувалися окремо і не входили до інвойсної ціни. Відтак, за відповідними базовими економічними правилами митної статистики статистична вартість у даному випадку повинна була бути об`єктивно більшою за фактурну.

Судом встановлено, що у поданій позивачем польській експортній декларації зафіксовано зворотну ситуацію: статистична вартість вказана у розмірі, що є меншим за фактурну (інвойсну) вартість. Така розбіжність не є формальною чи технічною опискою. Вона вказує на одну з двох можливих обставин: або польському митному органу для оформлення експорту був поданий інший рахунок-фактура (з нижчою ціною товару), ніж той, що був пред`явлений українській митниці; або інвойс, поданий позивачем до митного оформлення в Україні, містить штучно сформовані або змінені числові показники, які не відображають дійсної вартості операції (ст. 58 МК України).

В обох випадках наявність офіційного документа країни-експортера, який вступає у пряму математичну та логічну суперечність із поданим інвойсом, руйнує презумпцію достовірності заявленої ціни товару, адже інвойс втрачає статус беззаперечного доказу «ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті».

Суд критично оцінює та відхиляє доводи позивача про те, що він не є суб`єктом складання експортної декларації, не впливає на її заповнення, а тому не може нести відповідальність за зазначені у ній відомості. Оцінюючи цей аргумент, Суд виходить з того, що відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації декларант несе юридичну відповідальність за достовірність поданих відомостей та документів. Якщо поданий декларантом офіційний міжнародний документ (навіть складений третьою особою) містить інформацію, що ставить під сумнів основний фінансовий документ (інвойс), декларант несе ризик настання негативних процесуальних наслідків у вигляді сумніву митного органу.

Виявивши вказану суперечність, відповідач обґрунтовано в порядку ч. 3 ст. 53 МК України застосував процедуру витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу на те, що у випадку наявності такої специфічної розбіжності (помилки іноземного митного брокера або відправника), позивач не був позбавлений можливості під час проведення консультацій з митним органом вчинити дії для усунення цього сумніву. Зокрема, позивач міг отримати та надати митниці офіційний лист-роз`яснення від польського продавця або польського митного агентства про причини виникнення математичної помилки у графі 46 SAD (наприклад, технічний збій, неправильне застосування курсу валют тощо), скориговану експортну декларацію, деталізовану калькуляцію виробника, яка б підтвердила, що саме інвойсна ціна є реальною.

Відтак, відсутність логічної кореляції між показниками вартості в офіційній експортній декларації та інвойсі, утворює розбіжність, що прямо впливає на правильність визначення митної вартості у розумінні ч. 3 ст. 53 МК України.

Митний орган, як суб`єкт владних повноважень, не лише мав право, але й був зобов`язаний поставити під сумнів числове значення заявленої митної вартості. Оскільки позивач не усунув цю розбіжність належними, допустимими та достатніми доказами у законодавчо відведений строк, відповідач правомірно констатував, що відомості про ціну договору не підтверджені документально, що, згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, є прямою перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості.

Щодо суперечностей базису поставки FCA та транспортної документації як підстави для неможливості застосування основного методу митної оцінки, суд виходить з такого.

Згідно з п. 4.1 зовнішньоекономічного Контракту поставка товару здійснюється на умовах FCA - Lykoszyn, Poland відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010). Термін FCA (Free Carrier / Франко-перевізник) означає, що якщо місцем поставки є приміщення продавця (склад у м. Lykoszyn), саме продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані із завантаженням товару на транспортний засіб, наданий покупцем. Це означає, що вартість навантажувальних робіт у Польщі вже повинна бути закладена (калькульована) продавцем у ціну самого товару і становить невід`ємну частину фактурної вартості (інвойсу). Отже, покупець (декларант) оплачує ці роботи безпосередньо продавцю у складі вартості товару, а не перевізнику.

Натомість, досліджуючи довідки про транспортні витрати, видані експедитором/перевізником на замовлення позивача, суд встановив наявність у них формулювання: «вартість завантаження та розвантаження входить до вартості перевезення».

Водночас, якщо завантаження у Польщі фактично здійснював та оплачував перевізник позивача (і включив це до свого рахунку), це означає, що продавець не виконав умови FCA і сторони фактично застосували базис EXW (Ex Works / Франко-завод), за якого всі витрати на завантаження несе покупець. У такому разі фактурна вартість (інвойс) є заниженою, оскільки не містить витрат на завантаження. Відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України витрати на навантаження обов`язково додаються до митної вартості.

У іншому випадку якщо завантаження здійснив продавець (як того вимагає FCA), а запис у довідці перевізника є лише стандартним формулюванням, це свідчить про недостовірність самого транспортного документа. Митний орган не має права приймати до розрахунку первинні бухгалтерські документи, які містять фіктивні або шаблонні дані, що не відповідають фактичним господарським операціям.

Суд критично оцінює пояснення позивача про те, що фраза про завантаження/розвантаження у довідці стосувалась виключно дій на території України (перевантаження після перетину кордону або розвантаження на кінцевому складі). У адміністративному судочинстві (як і у митних процедурах) діє принцип документального підтвердження. Довідка про транспортні витрати є єдиним документом, що вказує загальну суму, але фраза «включає завантаження та розвантаження» вказана у ній загалом, без географічної, часової чи фінансової деталізації. Документ не містить застережень про те, що завантаження у Польщі не проводилось перевізником. У той же час митний орган не наділений повноваженнями домислювати зміст документів на користь декларанта чи трактувати двозначні комерційні формулювання шляхом припущень.

Відповідно до ч. 9 ст. 58 МК України розрахунки складових митної вартості робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Оскільки довідка перевізника містить єдину загальну суму, яка включає в собі як витрати на безпосередній фрахт, так і невизначені витрати на вантажні роботи (які за умов FCA не повинні там відображатись), митний орган опинився в ситуації математичної неможливості виокремити чисте числове значення витрат на транспортування до митного кордону України (п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України). За відсутності постатейної детальної розшифровки (калькуляції) транспортних витрат, неможливо точно встановити, яка саме частина з транспортного рахунку підлягає включенню до митної вартості.

Враховуючи це, виявлена митницею суперечність між базисом поставки (FCA) та змістом транспортної довідки не є формальною чи незначною. Вона безпосередньо впливає на порядок формування двох обов`язкових складових митної вартості, визначених ч. 10 ст. 58 МК України: витрат на навантаження (п. 6) та витрат на транспортування (п. 5).

У ситуації, коли подані документи містять такі розбіжності, застосування першого методу за ціною договору є нормативно неможливим, адже заявлені числові значення не можуть бути підтверджені документально та не піддаються об`єктивному обчисленню.

В свою чергу, ненадання на вимогу митниці (в порядку ч. 3 ст. 53 МК України) деталізованої калькуляції від перевізника, яка б усунула цю двозначність, є самостійною та достатньою підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості. Встановивши зазначені вище розбіжності, які мають безпосередній вплив на числові показники складових митної вартості, відповідач правомірно витребував у позивача додаткові документи для усунення сумнівів.

Суд враховує те, що запит додаткових документів був наслідком об`єктивних дефектів поданого декларантом пакету, тому ненадання цих документів із посиланням на комерційну таємницю або їх відсутність означало те, що виявлені суперечності залишились не усунутими/не вирішеними. Неподання додаткових документів, які б пояснили та спростували виявлені митницею розбіжності, виключає можливість застосування першого методу (за ціною договору), оскільки числові значення окремих складових митної вартості не підтверджені документально.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що заявлений рівень митної вартості не відповідав мінімальному рівню подібних товарів у базі ЄАІС Держмитслужби (1,31 дол. США/кг), внаслідок чого було розпочато поглиблену перевірку, суд виходить з такого.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994) митна оцінка повинна ґрунтуватися на ціні, за яку товар продається «при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції». Суд вважає, що розбіжність між заявленою ціною та наявною в базі митниці мінімальною ціною подібного товару становить значний відсоток. На ринку сільськогосподарської продукції, який є високо конкурентним та біржовим, таке відхилення від середньоринкових показників виходить за межі звичайних комерційних знижок (які зазвичай становлять 3-10%). Зазначене могло давати сумніви у тому, що ціна товару була сформована за умов повної конкуренції, або ж вказувати на те, що заявлені відомості є неповними.

Відповідно до ст. 337 та ст. 361 Митного кодексу України митний контроль здійснюється із обов`язковим застосуванням автоматизованої Системи управління ризиками (СУР). Коли інспектор вводить заявлену ціну в програму, і вона виявляється суттєво нижчою за індикативи ЄАІС, система автоматично генерує профіль ризику (зокрема ризики 105-2, 106-2). Згідно з ч. 2 ст. 320 МКУ посадовій особі митного органу забороняється ігнорувати згенеровані СУР форми та обсяги контролю. Отже, митниця була законодавчо зобов`язана розпочати процедуру поглибленої перевірки документів (витребування додаткових доказів, ретельний аналіз документів).

У той же час суд встановив, що митниця не здійснювала коригування вартості виключно на підставі бази ЄАІС. Відповідно до сталої практики Верховного Суду (наприклад, постанови від 04.08.2021 у справах №520/3421/19 та №520/4787/19) наявність у митниці інформації з бази ЄАІС про вищі ціни на подібні товари є належною та достатньою підставою для виникнення у митниці «обґрунтованого сумніву» у достовірності заявленої вартості.

Відтак, аргументи митниці щодо невідповідності заявленої вартості рівню цін у базі Держмитслужби є правомірними, адже відхилення ціни у декілька разів (або на десятки відсотків) від рівня, за яким оформлюються аналогічні товари, формує презумпцію наявності прихованих платежів або неповного декларування, яку митний орган зобов`язаний перевірити. Суд вважає, що дії відповідача в цій частині були пропорційними та правомірними.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ митний орган відмовляє у митному оформленні за заявленою митною вартістю у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено недостовірні відомості, та відсутності у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Суд вважає, що перехід до резервного (шостого) методу визначення митної вартості здійснений з дотриманням вимог ст. 57, 59-64 МКУ. У спірних рішеннях відповідач обґрунтував неможливість застосування методів 2-5 (відсутність у митного органу інформації про ідентичні/подібні товари, що були оформлені у митному відношенні саме для методів віднімання/додавання). Використання як бази для коригування раніше оформленої митної декларації на подібний товар (наближеної ваги та характеристик) із вартістю 1,31 дол. США/кг відповідає приписам ст. 64 МКУ та принципам статті VII ГАТТ щодо оцінки на основі дійсних вартостей імпортованих подібних товарів.

Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів містять належне обґрунтування причин, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнана за основним методом, відображають виявлені розбіжності у документах та містять посилання на конкретне джерело числового значення митної вартості, використане митним органом.

Зважаючи на вказане, дії Хмельницької митниці щодо витребування додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішень вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Картки відмови у митному оформленні, відтак, є законними похідними актами індивідуальної дії, прийнятими за наслідками рішень про коригування митної вартості, підстав для скасування яких суд не вбачає.

Оскільки відповідач довів обґрунтованість та правомірність спірних рішень та дій, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 травня 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Кармалюк» (вул. Івана Франка, 16,с. Копистин,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31345 , код ЄДРПОУ - 41901981)

Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя І.С. Козачок

Оригінал: reyestr.court.gov.ua