Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №405/1153/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/1153/26

Провадження №2-а/405/11/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючого судді Іванової Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Кропивницькому адміністративну справу №405/1153/26 за позовною заявою ОСОБА_1 (фактичне місце проживання/перебування відповідно до довідки від 17.03.2023 №3504-7501569197 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) до Відділу поліції № 1 м. Знам`янка Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Київська, 25) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з позовом, в якому (позові) просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6691886 від 19 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що 19.02.2026 року інспектором ВП №1 (м. Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградської області Рядніним А.А., винесено постанову серії ЕНА №6691886 про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, яку (постанову), вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП України відповідальність настає саме за керування транспортним засобом з номерними знаком, що не належить цьому транспортному засобу, разом з тим, належні та допустимі докази факту керування транспортним засобом у момент виявлення правопорушення відсутні. Матеріали справи не містять безперервної відео фіксації факту керування транспортним засобом саме ним (позивачем). Пояснення, долучене до матеріалів справи, не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки його зміст був попередньо сформований працівниками поліції до початку відео фіксації. Фактично текст пояснення був узгоджений до початку запису на боді- камеру (з придуманою версією подій від інспектора поліції), що виключає його добровільність. Пояснення надано в умовах психологічного впливу та фактично формування його змісту працівниками поліції. Хоча формально права були роз`яснені на відеозапису, однак реальної можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП України та ст. 63 Конституції України, йому (позивачу) надано не було.

З урахуванням наведеного, просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6691886 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та закрити провадження по справі.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року зазначену позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, запропоновано позивачу сплатити судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп., а також зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як свого, так і відповідача та письмово підтвердити, що ним (позивачем) не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання зазначеної ухвали суду позивачем ОСОБА_1 04 березня 2026 року подано квитанцію про сплату судового збору та позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду без виклику в судове засідання учасників справи (у письмовому провадженні). Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Крім того, зазначеною ухвалою за клопотанням позивача витребувано у Відділі поліції № 1 м. Знам`янка Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області відеозапис з нагрудної бодікамери ст.інспектора відділу поліції № 1 м. Знам`янка Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Рядніна А.А., що є додатком до постанови серії ЕНА № 6691886 від 19 лютого 2026 року, винесеної відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Окрім того, на виконання зазначеної ухвали Відділом поліції № 1 м. Знам`янка Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області направлено до суду записи з автомобільного відеореєстратора та портативних відеореєстраторів, які були зроблені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (постанова серії ЕНА №6691886 від 19.01.2026) відносно ОСОБА_1 , зареєстровані судом 19.03.2026 року за вх. №8931.

При цьому, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходили, а так само не надходили від учасників справи і клопотань про проведення судового засідання з викликом в судове засідання учасників справи.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши докази по справі в їх сукупності, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 лютого 2026 року старшим інспектором відділу поліції №1 (м. Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції ГУ НП в Кіровоградській області капітаном поліції Рядніним А.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6691886, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 1 190 грн.

Вказана постанова мотивована тим, що 13 лютого 2026 року о 13:24 год. по вул. Центральній в с. Суботці, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому були встановлені державні номерні знаки, що не належать даному транспортному засобу, а саме: були встановлені НОМЕР_2 , чим порушив п.2.9 в Правил дорожнього руху (керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не належить цьому засобу).

Позивачем оскаржується правомірність винесеного службовою особою субєкта владних повноважень Відділу поліції № 1 м. Знам`янка Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшим інспектором Рядніним А.А. рішення у формі постанови серії ЕНП №6691886 від 19.02.2026 року.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.

Частина 1 ст. 121-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

При цьому, відповідно до п.п.2.9 в Правил дорожнього руху водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

При цьому, окремо слід звернути увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з зазначеним позовом та вказуючи на безпідставність винесеної відносно нього постанови у справі про адміністративне правопорушення, як на обґрунтування позовних вимог зазначив про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт вчинення ним (позивачем) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, при цьому, судом відзначається, що зазначені твердження позивача не спростовані відповідачем шляхом надання суду належних та допустимих доказів.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності.

Для повного та всебічного з`ясування обставин справи судом були переглянуті відеозаписи, які долучено до матеріалів справи на виконання ухвали суду відповідачем на цифровому носії DVD-R диску, який містить лише обставини розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке мало місце 19 лютого 2026 року у Відділі поліції №1 (м. Знам`янка), тим самим зазначені відеозаписи не містять обставин, які б фіксували вчинення ОСОБА_1 інкриміноване правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП, зокрема, факт керування ОСОБА_1 як водієм транспортним засобом «Volkswagen Tiguan», його зупинка працівниками поліції, перевірка документів на транспортний засіб, встановлення відповідності номерних знаків транспортного засобу та їх відповідність реєстраційним даним в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів МВС.

При цьому, судом відзначається, що саме по собі описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення позивачем такого порушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Крім того, судом зазначається, що пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які були надані під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, які зафіксовані відеозаписом під час розгляду справи не можуть бути взяті судом до уваги, зважаючи на те, що вина особи не може ґрунтуватися виключно на її власних поясненнях чи припущеннях, якщо відсутні об`єктивні докази (відеозаписи, показання свідків та ін.).

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6691886 від 19 лютого 2026 року, винесену службовою особою суб`єкта владних повноважень Відділу поліції №1 (м. Знам`янка) Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області капітаном поліції Рядніним А.А., не містить достатніх та беззаперечних доказів, які б надавали підстави стверджувати, що позивач керував транспортним засобом, та останнім було порушено вимоги п.п. 2.9.в. Правил дорожнього руху, та, як наслідок, вчинення ним (позивачем) адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, більш того, вина позивача не підтверджується будь-якими іншими, передбаченими процесуальним законом, зокрема, ст. 251 КУпАП, доказами.

Як наслідок, судом не встановлено, з яких саме міркувань виходив відповідач, визнаючи позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, яким чином давав оцінку та досліджував обставини, на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відносно нього постанови серії ЕНА №6691886 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19 лютого 2026 року, і накладення адміністративного стягнення, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що службовою особою відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не проведено всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, на підставі чого позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6691886 від 19.02.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, як така, що винесена в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, - підлягає закриттю.

Окремо судом зазначається, що під час розгляду справи судом не знайшло свого підтвердження доводи позивача ОСОБА_1 з приводу надання ним пояснень під час розгляду справи в умовах психологічного тиску та фактичного формування їх змісту працівниками поліції, що підтверджується відеозаписами, наданими відповідачем, зокрема, як відеозаписом з бодікамери інспектора поліції (назва файлу Бузницький ена 6691886(1)), так і відеозаписом з камери відеоспостереження, яка була встановлена в кабінеті відділу поліції, в якому проходив розгляд справи (назва файлу Бузницький ена 6691886(2)).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, на підставі чого понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1 331 грн. 20 коп., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, службовою особою якою винесено оскаржувану позивачем постанову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 121-3, ст.ст. 251, 254, 256, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу поліції № 1 м. Знам`янка Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6691886 від 19 лютого 2026 року, винесену старшим інспектором відділу поліції №1 (м. Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції ГУ НП в Кіровоградській області капітаном поліції Рядніним Артемом Анатолійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190 грн.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, службова особа якого виступала відповідачем у справі Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 41)на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , фактичне місце проживання/перебування відповідно до довідки від 17.03.2023 №3504-7501569197 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова