Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №346/467/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/467/26

Провадження № 2-др/346/34/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача, адвоката Репала Олексія Олександровича, про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

12.05.2026 року представником позивача, адвокатом Репалом О.О. подано до суду вказану заяву, у якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи її тим, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.05.2026 року позовні вимоги задоволено частково, присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , який навчається, аліменти в розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Водночас судом не вирішено питання про стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи, що ним подано всі необхідні докази, які підтверджують понесені судові витрати на надання професійної правничої допомоги, і часткове задоволення позовних вимог, то з відповідача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями ч.4 вказаної статті у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.05.2026 року позовні вимоги задоволено частково, присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , який навчається, аліменти в розмірі 1/5 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно ( а.с. 46-47 ).

Оскільки при ухваленні рішення за вказаним позовом не вирішено питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в поданій заяві від 06.04.2026 року сторона позивача зробила про це відповідну заяву, докази про розмір витрат, які вона сплатила у зв`язку з розглядом справи, подані стороною позивача до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення (12.05.2026 року), відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити в справі додаткове рішення в цій частині.

Згідно з п.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, розрахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Як встановлено судом, 02.02.2026 року між адвокатом Репалом О.О. та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги №1/2/02/2026, в пункті 1.1 якого вказано, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором ( а.с.57-61 ).

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору клієнт сплачує на користь адвоката гонорар і фактичні витрати в розмірі, встановленому додатковою угодою до цього договору. Адвокат за фактом надання послуг готує і надає клієнту для підписання акт прийому-передачі виконаних робіт шляхом його направлення клієнту на електронну адресу, якщо така вказана в цьому договорі, цінним листом із описом вкладення або надання особисто під підпис.

Згідно з додатковою угодою від 08.05.2026 року до договору про надання правничої допомоги №1/2/02/2026 від 02.02.2026 року, сторони дійшли взаємної згоди, що вартість послуг (гонорар ) адвоката за участь у даній справі залежить від кількості здійснених дій, судових засідань, обсягу наданих послуг, витраченого часу тощо та становить 11 000 грн.; правнича допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками ( за наявності ( а.с. 62-63 )).

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 08.05.2026 року адвокатом у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, надані послуги на правничу допомогу згідно з договором про надання правничої допомоги №1/2/02/2026 від 02.02.2026 року на загальну суму 11 000 грн., з яких: 1 000 грн. - проведення усної консультації, формування правової позиції по справі; 2 000 грн. – підготовка та направлення до суду адвокатського запиту; 5 000 грн. – складання та подання до суду позовної заяви у справі №346/467/26; 2 500 грн. – участь адвоката в судовому засіданні; 500 грн. – складання та подання до суду заяви про розгляд справи без участі сторони позивача ( а.с. 64 ).

Разом з тим, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору, а також неспівмірним із складністю справи (суть спору й характер спірних правовідносин, незначні кількість та обсяг зібраних та доданих до позовної заяви доказів, а також незначний обсяг документів, що підлягав вивченню у даній справі), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт в даній справі, тому вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним. Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 3 500 грн.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, ч. 2 ст.247, ст. ст. 246, 270, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ухвалити у цивільній справі № 346/467/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,- додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його ухвалення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Суддя: Яремин М. П.