Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №216/1685/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/1685/26

провадження 3/216/685/26

ПОСТАНОВА

іменем України

25 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Гайтко Л.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Бориса Романа Владиславовича про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області, національність: українець, громадянство: України, освіта: вища, місце роботи (військової служби): військова частина НОМЕР_1 , рід заняття та посада: - начальник відділення персоналу військової частини НОМЕР_1 , військове звання – майор, місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

05.03.2026 року до Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про вчинення військового адміністративного правопорушення № 12 від 02.03.2026 року, згідно якого зазначено, що старший лейтенант ОСОБА_1 будучи на посаді старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_2 , в порушення положень ст.ст. 17, 65 Конституції України, вимог Військової присяги, ст.ст. 4, 11, 16, 37, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, не доповів командиру військової частини НОМЕР_2 , оскільки він був неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, допустив недбале ставлення до виконання службових обов`язків, які доручені йому за посадою, які визначаються Статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що виразилось у невиконанні наказу командира військової частини НОМЕР_2 щодо проведення перерахунку вислуги років військовослужбовців.

Таким чином старший лейтенант ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 у судове засідання 25.05.2026 року не з`явився, був повідомлений належним чином.

Від представника ОСОБА_1 - Козаренко Софії Вікторівни, 22.05.2026 року, через систему Електронний суд, надійшло клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.172-15 КУпАП справа № 216/1685/26 у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Клопотання обґрунтовує наступним: згідно протоколу про адміністративне правопорушення №12 від 02.03.2026 р. неправомірні дії старшого лейтенанта ОСОБА_1 полягають у відсутності доповіді командиру військової частини НОМЕР_2 , оскільки він був неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, недбалому ставленні до виконання службових обов`язків, які доручені йому за посадою, які визначаються Статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, що виразилось у невиконанні наказу командира військової частини НОМЕР_2 щодо проведення перерахунку вислуги років військовослужбовців. Вчинення вище викладеного встановлені під час проведення службового розслідування.

Як і зазначав ОСОБА_1 в поясненнях від 30.11.2023 року наданих в ході службового розслідування згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 ( з основної діяльності) від 11.03.2023 №244 «Про результати прийому-здачі посади помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби" йому було наказано провести перерахунок вислуги років військовослужбовців військової частини до 01 липня 2023 року. ОСОБА_1 було надано вказівки командирам підрозділам надати військові квитки на військовослужбовців призваних по мобілізації для перерахунку вислуги років. Так кількість військовослужбовців, що не мала підрахунку вислуги років станом на 01 березня 2023 року складала 420 військовослужбовців, станом на 01 липня 2023 року складала 235 військовослужбовців та станом на 30 листопада 2023 року складає 91 військовослужбовець. Станом на 30 листопада 2023 року командири підрозділів надали для підрахунку вислуги років військові квитки на 64 військовослужбовця. В даний час проводиться подальша робота щодо надання документів на 100 відсотків військовослужбовців для перерахунку вислуги років.

Затягування процесу надання командирами підрозділів військових квитків відбувалась по причині того, що особовий склад військової частини НОМЕР_2 , який потребує перерахунку вислуги років перебуває постійно у відрядженнях по виконанню бойових (спеціальних завдань) та може не мати змоги надати скановані копії своїх військових квитків враховуючи зв`язок та місця свого перебування.

На той час велика частина особового складу була на бойових позиціях де немає зв`язку взагалі, вони не могли передати копії або скан копії своїх військових квитків , тому ОСОБА_1 не мав фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, але він сумлінно ставиться до своєї служби та й надалі працював над поставленим завданням.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч. 2ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

З об`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч. 2ст. 172-15 КУпАП, характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Диспозиція ст.172-15КУпАП містить спеціальний суб`єкт адміністративного правопорушення, як військова службова особа. Поняття «військової службової особи» міститься в примітці до ст. 172-13 КУпАП. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Верховний Суд у своїй постанові №185/12161/15-к від 21.05.2021 року вказав, що якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

В своїх поясненнях, ОСОБА_1 , зазначив що він одразу здійснив усі заходи для виконання завдання, а саме надав вказівки командирам підрозділам надати військові квитки на військовослужбовців призваних по мобілізації для перерахунку вислуги років.

Матеріалами справи не підтверджується, які дії ОСОБА_1 складають об`єктивну сторону інкримінованого адміністративного правопорушення, а саме: недбале ставлення до служби. До того ж не встановлено які негативні наслідки настали.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У своєму рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами, вважає, що в діях ОСОБА_1 не доведено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Окрім того, згідно Протоколу №12 про вчинення військового адміністративного правопорушення від 02.03.2026 року Криворізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону здійснювався нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідувань у кримінальному провадженні №42025041330000092 від 29.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження досліджувались обставини вчинення військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 недбалого ставлення військової службової особи до служби, вчинені в умовах воєнного стану.

Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не встановлено ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.425 КК України, у зв`язку з чим 12.01.2026 прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 42025041330000092 від 29.01.2025 на підставі п. 2ч. 1 ст. 284 КПК України

Поряд з цим, в діях старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини НОМЕР_2 , старшого лейтенанта ОСОБА_1 виявлено ознаки вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Частиною 11 ст.38 КУпАП передбачено,що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно матеріалів справи Постанова про закриття кримінального провадження було винесено 12.01.2026 року.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Під час розгляду адміністративного матеріалу суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Отже строк встановлений ст. 38 КУпАП України три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження повинен рахуватись з 12.01.2026 року по 12.04.2026 року.

З урахуванням того, що строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення закінчився, суддя позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю з таких підстав.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Оскільки на сьогоднішній час сплинули строки, передбачені ст. 38 КУпАП, вважаю за необхідне провадження в справі закрити.

У зв`язку із закриттям провадження в справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, питання щодо вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.38, 172-15, 247, п.7,283 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст.172-15 КУпАП закрити в зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Л.А. ГАЙТКО