Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №520/32223/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 р. Справа № 520/32223/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати:

- відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання відстрочки ОСОБА_1 на підставі його заяви про надання відстрочки від 30.10.2024;

- довідку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.11.2025 щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 ;

- наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 №1243/МП від 11.11.2025 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- наказ Військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2025 по стройовій частині про зарахування до особового складу ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити його з військової служби.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.10.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», станом на 10.11 2025 відповіді на цю заяву не надходило, а отже, згідно з п. 60 Постанови КМУ № 560, позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Уважає, що з огляду на зазначене подальші дії ТЦК та СП щодо його призову на військову службу і похідні рішення та дії суб`єктів владних повноважень стосовно позивача є незаконними. Вказує, що довідка ВЛК з висновком про повну придатність позивача до військової служби оформлена без повного і всебічного дослідження стану здоров`я позивача, з грубим порушенням вимог Положення № 402 та Розкладу хвороб, а тому має бути скасована судом. Звертає увагу, що позивачу не було видано військовий квиток, що дає підстави вважати, що позивач не є військовослужбовцем.

Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано позивачу представникам відповідачів до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів (а.с. 52-54).

Ухвалами суду від 18 грудня 2025 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Представником Військової частини НОМЕР_1 надіслано відзив на позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 станом на час розгляду справи є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 .Вказує, що відповідно до наказу (по стройовій частині) командира Військової частини НОМЕР_1 № 290 від 11.11.2025 солдат ОСОБА_2 , котрий прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначений на посаду оператора безпілотних літальний апаратів 3 відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону, зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення та вважається таким, котрий справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Військовослужбовцю встановлено посадовий оклад, шпк «солдат», ВОС-217671А. Акцентує увагу, шо підставою винесення вказаного вище оскаржуваного наказу є іменний список № 10/9208 від 11.11.2025; командир Військової частини НОМЕР_1 не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини, адже отримав усі передбачені чинним законодавством документи та беззаперечні правові підстави для видання оспорюваного позивачем наказу № 290 від 11.11.2025.

У відзиві на позов представник ІНФОРМАЦІЯ_1 проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що за заявою від 30.10.2024 позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; для продовження строку відстрочки позивач в установленому порядку не звертався, право на подання запиту на відстрочку в застосунку «Резерв+» позивачем реалізоване не було. У зв`язку з наведеним уважає, що ІНФОРМАЦІЯ_7 діяв відповідно до вимог встановлених законодавством; дії ІНФОРМАЦІЯ_8 є правомірними, оскільки на момент призову громадянина ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією за даними АІС «Оберіг» позивач не мав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Від позивача надійшла відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначено, що відзив відповідача не спростовує протиправність призову позивача на військову службу під час мобілізації, оскільки ігнорує ключові порушення процедури надання та продовження відстрочки, а також обов`язок повідомлення про результати розгляду заяви про надання відстрочки; аргументи відзиву не спростовують протиправності оскаржуваного наказу про призов № 1243/МП від 11.11.2025 та похідних дій, а навпаки підтверджують порушення процедури призову.

06.01.2026 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить викласти предмет позову в такій редакції:

Змінити предмет позову, виклавши його в такій редакції:

1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неповідомлення відомостей про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.10.2024;

2) визнати протиправними та скасувати:

- довідку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.11.2025 щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 ;

- наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1243/МП від 11.11.2025 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- наказ Військової частини НОМЕР_1 № 290 від 11.11.2025 по стройовій частині про зарахування до особового складу ОСОБА_1 ;

3) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити його з військової служби.

Враховуючи наведене, позовні вимоги розглядуються судом в редакції заяви позивача від 06.01.2026.

Від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли пояснення у справі, за змістом яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Просить урахувати, що протоколом засідання комісії з питань надання відстрочки від призову під час мобілізації № 38 від 07.11.2024 розглянуто заяву позивача від 31.10.2024 та надано відстрочку позивачу на мобілізаційний період, визначений Указом Президента, затвердженого Законом № 4025-ІХ від 29.10.2024 про продовження строку проведення загальної мобілізації на 90 діб з 10 листопада 2024 року; позивачем не була подана заява на новий мобілізаційний період щодо продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а згідно з відповідями на запити до відповідних органів в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні законні підстави щодо надання відстрочки від призову на військову службу позивачу. Також вказує, що з 31.10.2024 позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо оновлення своїх даних.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

За матеріалами справи 30 жовтня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловіку, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років.

З 10.11.2025 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

10.11.2025 громадянин ОСОБА_1 був направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно з довідкою № 2025-1110-1747 від 10.11.2025 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 позивач на підставі статті 64в, 42в графи ІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 №1243/МП від 11.11.2025 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» відповідно до поіменного списку №10/9208 від 11.11.2025, призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з наказу Військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2025 за №290 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 3 відділення взводу безпілотних авіаційних комплексів роти вогневої підтримки 1 штурмового батальйону з 11 листопада 2025 року. Підстава: іменний список №10/9208 від 11.11.2025, рапорт солдата ОСОБА_1 (вх. № 93669 від 11.11.2025) (а.с. 290).

Позивач, уважаючи процедуру проведення його призову на військову службу незаконною, а зазначені накази – протиправними, за наявності підстав відстрочки,звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Як визначено ч. 7 статті 1 Закону №2232-XII, виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з ч. 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України та діє на цей час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

В силу приписів абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).

За приписами пунктів 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (п.60 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 63 Порядку №560 військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом.

Позивач на обґрунтування позовних вимог зазначає про неврахування ІНФОРМАЦІЯ_6 під час призову відомостей про те, позивач виховує неповнолітню дитину з інвалідністю віком до 18 років, оскільки така інформація містилася в державних реєстрах.

Проте, суд зазначає, що відповідно до частини 11 статті 38 Закону №2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Підпунктом 8 пункту 1 Порядку №1487 передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Тобто, з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов`язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади.

Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, особливого періоду, кореспондує з обов`язком військовозобов`язаного дотримуватися правил військового обліку, зокрема щодо своєчасного повідомлення органу про наявність підстав для відстрочки.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.01.2024 у справі №280/6033/22 та від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.

Судом встановлено, що позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання відстрочки шляхом направлення заяви від 30 жовтня 2024 року. Позивач зазначає, що з моменту направлення відповідної заяви жодної відповіді на неї він не отримав.

Разом з тим, суд звертає увагу, що з моменту подання вказаної заяви (30.10.2024) до моменту його призову на військову службу 11.11.2025 минуло більше року і за вказаний період позивач не вчинив жодних дій, щодо перевірки розгляду відповідачем його заяви та результатів такого розгляду, хоча строк розгляду заяви згідно з вимогами пункту 60 Порядку №560 визначено протягом семи днів з дати надходження заяви. Позивач та його представник не були позбавлені можливості перевірки факту надання відстрочки від призову або відмови у її наданні шляхом, зокрема, надіслання відповідних заяв та запитів.

Згідно з поясненнями ІНФОРМАЦІЯ_5 , наданими до матеріалів справи, з 31.10.2024 позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо оновлення своїх даних.

Оцінюючи доводи позивача про те, що він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, оскільки виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, суд зазначає, що указана обставина не дорівнює звільненню його від обов`язку проходження військової служби, а надає лише право на відстрочку від призову на військову службу.

Водночас наявність такої відстрочки не звільняє позивача від виконання військового обов`язку в частині таких складових як от приписка до призовних дільниць; дотримання правил військового обліку, як і від вірогідності бути залученим до виконання робіт, які мають оборонний характер в особливий період під час правового режиму воєнного стану.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.07.2023 у справі № 380/7792/22, від 31.08.2023 у справі № 380/572/23, від 19.09.2023 у справі № 160/14641/22, від 16.11.2023 у справі № 160/15200/22.

Суд зазначає, що позивач хибно ототожнює право на відстрочку та наявність відстрочки від мобілізації на підставі п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач для реалізації свого права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації зобов`язаний вчинити усі необхідні дії з метою належного оформлення такого права.

Суд наголошує, що згідно з абз.10 п.60 Постанови №560 (в редакції на час надання позивачу відстрочки, 07.11.2024) відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.

Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач реалізував своє право на відстрочку на час прийняття наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

Доводи позивача щодо того, що ІНФОРМАЦІЯ_11 заяву позивача не розглянуто, а тому згідно з пунктом 60 Порядку № 560 до ухвалення комісією рішення він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, суд уважає необґрунтованими, оскільки зазначені обставини спростовуються матеріалами справи.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_11 надано до матеріалів справи протокол № 38 засідання комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 07.11.2024, за змістом якого комісією прийнято рішення про надання відстрочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Відповідно до п.60 Постанови №560 про прийняте за заявою про надання відстрочки рішення комісією повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про прийняте за його заявою про надання відстрочки рішення.

Разом з цим суд зазначає, що згідно з поясненнями ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачу надано відстрочку позивачу на мобілізаційний період, визначений Указом Президента, затвердженого Законом № 4025-ІХ від 29.10.2024 про продовження строку проведення загальної мобілізації на 90 діб з 10 листопада 2024 року.

Отже, станом на час звернення позивача до суду з позовом у цій справі (09.12.2025) строк наданої відстрочки закінчився, у зв`язку з чим відпали підстави для повідомлення позивача про її надання.

Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неповідомлення відомостей про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі - Положення №402).

Пункти 1.1. Розділу ІІ Положення №402 передбачають, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності, зокрема, до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови).

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І, пункту 1.4 глави І розділу ІІ Положення №402.

Відповідно до п.1.2. глави 1 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі Розклад хвороб), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я.

Відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п.3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

Відомості з направлення, сформованого за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилаються до інформаційно-комунікаційної системи «Медична інформаційна система Збройних Сил України» шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку" (пункт 3.8. Розділу ІІ Положення №402).

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу, інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії у трьох примірниках.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 за № 560 (далі - Порядок № 560) передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

За приписами пункту 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно з вимогами пункту 69 Порядку № 560 резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються. Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

Отже, для визначення придатності особи до військової служби остання має пройти медичний огляд і лише після такого проходження та з урахуванням висновків ВЛК про придатність такої особи до військової служби може бути направлена для проходження військової служби.

Судом встановлено, що 10.11.2025 з метою визначення ступеня придатності до військової служби Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_13 проведено медичне обстеження ОСОБА_1 , за результатами якого позивач визнаний придатним до військової служби на підставі статті 64в, 42в графи ІІ Розкладу хвороб, що підтверджується довідкою № 2025-1110-1747 від 10.11.2025.

Отже, під час призову позивача на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_14 та СПдотримано приписи п. 1.1 розділу І Положення № 402 та встановлено придатність ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби.

Щодо твердження позивача про порушення процедури медичного обстеження відповідно до вимог Положення № 402, а також про невідповідність висновку ВЛК дійсному стану здоров`я позивача, суд зазначає, що Главою 3 розділу II Положення №402 визначено порядок медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.

Так, відповідно до такого розділу Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.

Військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974 (далі - форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ (п. 3.5 розділу ІІ Положення №402).

ІНФОРМАЦІЯ_4 надано до матеріалів справи Картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 , у якій станом на 10.11.2025 у відповідних розділах зазначені результати медичного обстеження спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОРом, психіатром.

Водночас, за змістом довідки № 2025-1110-1747 від 10.11.2025 наявні у позивача захворювання: остехондроз хребта та варикозне розширення вен нижніх кінцівок с1 за СЕАР, під час медичного огляду ВЛК враховано.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт проведення позивачу медичного огляду, а також врахування наявних у позивача захворювань під час прийняття рішення про придатність до військової служби.

Суд зазначає, що посилаючись на порушення порядку проведення медичного огляду, фактично позивач не погоджується із оцінкою членами ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 та СПстану здоров`я позивача й визначення ступеня придатності до військової служби з огляду на наявні захворювання (остехондроз хребта та варикозне розширення вен нижніх кінцівок).

З цього приводу суд зауважує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби.

Зокрема слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він має право звернутися до регіональної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної довідки з підстав наявних хвороб позивача.

Так, згідно з приписами Положення № 402 до повноважень ВЛК регіону належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду(підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу IПоложення № 402).

Позивач не звертався до ВЛК вищого рівня для перегляду висновку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_15 та СПта не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби у встановленому порядку.

Надана позивачем під час розгляду справи з клопотанням від 24.04.2026 довідка позаштатної постійно діючої ВЛК «КНП Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» від 20.03.2026 за №2026-0317-1340-3438-0 наведеного не спростовує.

Доказів того, що позивач звертався до ВЛК вищого рівня зі скаргою на дії/бездіяльність позаштатної ВЛК матеріали справи не містять.

Водночас, при наданні оцінки процедурним порушенням, які були допущені суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваної довідки в частині непідписання її позивачем, суд бере до уваги, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

У цій справі суд констатує, що відсутність підпису позивача у довідці військово-лікарської комісії не впливає на результати проведеного медичного огляду позивача та не спричиняє протиправність постанови військово-лікарської комісії, оформленої у вигляді довідки № 2025-1110-1747 від 10.11.2025, з цих підстав.

На підставі наведеного, з огляду на відсутність остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню з підстав придатності позивача до військової служби, а саме ВЛК регіону чи ЦВЛК, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, у зв`язку з чим позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування довідки Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.11.2025 щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Під час розгляду справи судом ураховано висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 26.02.2025 у справах № 600/3273/22-а, № 240/13173/22.

Суд також зазначає, що позивачем не надано суду доказів того, що на момент вирішення питання про призов позивача відповідач мав документи, що підтверджують як непридатність позивача до військової служби, так і інші обставини для звільнення від призову.

Отже, на момент спірних правовідносин позивач був військовозобов`язаним, який визнаний придатним до військової служби, на дату прийняття Наказу №1243/МП від 11.11.2025 відстрочку від призову під час мобілізацію позивач не оформив, з огляду на що перешкоди для прийняття такого наказу у ІНФОРМАЦІЯ_5 були відсутні.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що оспорюваний наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 №1243/МП від 11.11.2025 в частині, що стосується призову ОСОБА_1 , є таким, що прийнятий відповідачем правомірно, підстави для його скасування відсутні, а тому у задоволенні відповідної вимоги позову слід відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 11.11.2025 про зарахування позивача до особового складу та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити його з військової служби суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 82 Порядку № 560 наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається, зокрема, керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи).

У пункті 91 та 97 Порядку № 560 зазначено, що відправлення резервістів та військовозобов`язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.

Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України.

Відповідно до п.1, п.3 Розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

З наведених норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Таке зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом установлено, що 11.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_11 включив позивача у поіменний список військовозобов`язаних, які призвані і відправлені у команду Військової частини НОМЕР_1 .

На підставі іменного списку № 10/9208 від 11.11.2025 командир Військової частини НОМЕР_1 видав наказ № 167 від 11.06.2025 про зарахування позивача до списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Зазначене свідчить про те, що Військова частина НОМЕР_1 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому у задоволенні позовної вимоги про скасування вказаного наказу слід відмовити.

Оскільки позовна вимога про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу частини та звільнити з військової служби є похідною від законності наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу частини та на всі види забезпечення від 11.11.2025 за №290, то і в її задоволенні також необхідно відмовити.

Крім того суд зауважує, що у спірних правовідносинах основним предметом спору є право позивача на належну процедуру його призову на військову службу під час мобілізації, яке включає в тому числі його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. З огляду на встановлені судом обставини, обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних правовідносин, відповідно, за участю їхніх учасників. Водночас зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби виходить за межі правовідносин між ним та ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, який також зазначив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

В аспекті оцінки аргументів учасників справи суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку, що під час судового розгляду досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.