Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №520/8430/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 травня 2026 року № 520/8430/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд. 12,с-ще Високий,Харківський р-н, Харківська обл.,62459, код ЄДРПОУ04396503) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати неправомірною бездіяльність Височанської селищної ради щодо не надання ОСОБА_1 інформації на запит від 20.10.2025 року, за №371/02-28, а саме: відомості які свідчать що населенню було передано від Височанської селищної ради 2760 пляшок Соняшникової рафінованої олії марки П об`ємом по 5 літрів кожна та надати конкретні відомості які свідчать про те, що конкретна особа отримала Соняшникової рафінованої олії марки П, в конкретній кількості: літрах чи штуках.

2. Зобов`язати Височанську селищну раду надати ОСОБА_1 інформацію на інформаційний запит від 20.10.2025 року, за №371/02-28, а саме: надати інформацію яка свідчать що населенню було передано від Височанської селищної ради 2760 пляшок Соняшникової рафінованої олії марки П об`ємом по 5 літрів кожна та надати конкретні відомості які свідчать про те, що конкретна особа отримала Соняшникової рафінованої олії марки П, в конкретній кількості: літрах чи штуках.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до Височанської селищної ради з інформаційним запитом від 20.10.2025 року за вхідним №371/02-28 про надання інформації, яка свідчить, що населенню було передано від Височанської селищної ради 2760 пляшок Соняшникової рафінованої олії марки об`ємом по 5 літрів кожна та надати конкретні відомості, які свідчать про те, що конкретна особа отримала соняшникової рафінованої олії марки П, в конкретній кількості: літрах чи штуках. Відповідач у листі від 24.10.2025 №02-23/2877 повідомив, що у 2023 році Північно-східним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України була проведена зустрічна звірка документального та фактичного підтвердження виду, обсягу та якості операцій між Височанською селищною радою та Харківською обласною військовою адміністрацією та її структурними підрозділами. В результаті зазначеної зустрічної звірки порушень по наданню гуманітарної допомоги не виявлено. Також надано відомості про отримання мешканцями громади зазначеної гуманітарної допомоги і надіслано перелік осіб, які отримали зазначену гуманітарну допомогу на 10 аркушах, враховуючи Закон України «Про захист персональних даних». Повідомлено, що копії наступних підтверджуючих документів містяться на 50 арк. і можуть бути надані після оплати наступних 50 аркушів згідно з Рахунком № 341 від 27.10.2025 з наданням підтвердження оплати. Позивач вважає, що Відповідач не надав їй інформацію, яку вона запитувала, надана інформація є недостовірною. Вважаючи, що Відповідач порушив її права на отримання інформації, звернулась з позовом до суду.

14.04.2026 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник Відповідача до суду надав відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих мотивів, що запитувані Позивачем документи містять персональні дані третіх осіб, зокрема відомості, що дають змогу ідентифікувати конкретних фізичних осіб (прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання, інші персональні дані). Відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних» та Закону України «Про доступ до публічної інформації», така інформація належить до інформації з обмеженим доступом. З огляду на викладене, Відповідач не мав правових підстав для розголошення персональних даних без згоди відповідних осіб. Відповідач діяв виключно в межах та у спосіб, що передбачені законом, забезпечивши баланс між правом на доступ до публічної інформації та обов`язком щодо захисту персональних даних.

Позивачем надано відповідь на відзив та зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась 20.10.2025 до Височанської селищної ради з інформаційними запитами в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації":

- за вхідним № 371/02-28, в якому просила надати відомості, які свідчать, що населенню було передано від Височанської селищної ради 2760 пляшок Соняшникової рафінованої олії марки П об`ємом по 5 літрів кожна та надати конкретні відомості, які свідчать про те, що конкретна особа отримала Соняшникової рафінованої олії марки П, в конкретній кількості: літрах чи штуках.

Височанською селищною радою, за підписом селищного голови О. Мороза, позивачу 24.10.2025 року надано відповідь за вих. №02-23/2877, в яких зазначено, що у 2023 році Північно-східним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України була проведена зустрічна звірка документального та фактичного підтвердження виду, обсягу та якості операцій між Височанською селищною радою та Харківською обласною військовою адміністрацією та її структурними підрозділами. В результаті зазначеної зустрічної звірки порушень по наданню гуманітарної допомоги не виявлено. Також надано відомості про отримання мешканцями громади зазначеної гуманітарної допомоги і надіслано перелік осіб, які отримали зазначену гуманітарну допомогу на 10 аркушах, враховуючи Закон України «Про захист персональних даних». Повідомлено, що копії наступних підтверджуючих документів містяться на 50 арк. і можуть бути надані після оплати наступних 50 аркушів згідно з Рахунком № 341 від 27.10.2025 з наданням підтвердження оплати.

Позивач, не погоджуючись з фактичним не отриманням відповіді на запити, звернулась до суду за захистом своїх прав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим ст. 34 Конституції України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях ст. 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, ст. 19 Загальної декларації прав людини, статей 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-ХІІ) визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно із ст. 1 Закону № 2657-ХІІ інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відносини, пов`язані з розглядом запитів до публічної інформації, регулюються Конституцією України, Законом України "Про доступ до публічної інформації", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Отже, Закон України "Про інформацію" містить загальні положення про регулювання відносин щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Згідно з ст. 5 Закон № 2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що запит на інформацію є одним із видів забезпечення доступу до публічної інформації.

Згідно з ст. 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Водночас, в силу вимог пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації.

Відповідно до положень ст. 19 Закону № 2939-VI під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відтак, праву позивача звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов`язок відповідача, який володіє статусом розпорядника публічної інформації, надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.

Статтею 23 Закону № 2939-VI закріплено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації та передбачено, що такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач 20 жовтня 2025 року звернулась до Височанської селищної ради інформаційним запитом (вхід. № 371/02-28 від 20.10.2025) про надання відомостей, які свідчать, що населенню було передано від Височанської селищної ради 2760 пляшок Соняшникової рафінованої олії марки П об`ємом по 5 літрів кожна та надати конкретні відомості, які свідчать, про те, що конкретна особа отримала Соняшникової рафінованої олії марки П, в конкретній кількості: літрах чи штуках.

Водночас, даний запит був розглянутий та надано відповідь від 24.10.2025 302-23/2877, де зазначено, що у 2023 році Північно-східним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України була проведена зустрічна звірка документального та фактичного підтвердження виду, обсягу та якості операцій між Височанською селищною радою та Харківською обласною військовою адміністрацією та її структурними підрозділами. В результаті зазначеної зустрічної звірки порушень по наданню гуманітарної допомоги не виявлено. Також надано відомості про отримання мешканцями громади зазначеної гуманітарної допомоги і надіслано перелік осіб, які отримали зазначену гуманітарну допомогу на 10 аркушах, враховуючи Закон України «Про захист персональних даних». Повідомлено, що копії наступних підтверджуючих документів містяться на 50 арк. і можуть бути надані після оплати наступних 50 аркушів згідно з Рахунком № 341 від 27.10.2025 з наданням підтвердження оплати.

Суд зазначає, що вичерпний перелік випадків, коли розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту про надання інформації, встановлений нормами ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI.

Такими випадками є:

- розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

- інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього закону;

- особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

- не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього закону.

Пунктом 3 ч. 4 ст. 22 Закону №2939 визначено, що відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою.

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. При цьому, розпорядник інформації має право відмовити в наданні інформації за сукупності двох умов-розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Разом з тим, в п. 1 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI).

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.

Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі «Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary» (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.

Отже, запитувана інформація повинна бути готовою та доступною, міститися, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 420/27593/21.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2657-XII, право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Згідно зі статтею 20 цього ж Закону, за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Положеннями частин 1, 2 та 5статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Вимогами статті 12 Закону № 2939-VI встановлено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові по справі № 826/8891/16 від 17.02.2020р., аналіз положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо конфіденційної інформації дає підстави виокремити такі її ознаки: встановлювати конфіденційність публічної інформації та визначати порядок її поширення можуть лише фізичні та юридичні особи; суб`єкти владних повноважень не наділені правом відносити інформацію до конфіденційної; публічна інформація не може бути віднесена до конфіденційної у випадках, визначених Законом (частини перша, друга статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»); у випадках, встановлених законодавством, може не бути обмежено доступ до визначеної інформації, в тому числі й конфіденційної (частин п`ята та шоста статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Отже, запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних вебсайтах в мережі «Інтернет»; на єдиному державному вебпорталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (частина восьма статті 6 Закону № 2939-VI).

Як визначено пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 2939-VI, відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати, зокрема, така інформація, що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

Згідно із частинами другою та третьою статті 9 Закону № 2939-VI документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «Для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

На підставі пункту 2 частини першої статті 10 Закону № 2939-VI кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається. При цьому відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Як визначено частинами першою, другою статті 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно ж до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Отже, Закон № 2939-VI допускає можливість відмови в задоволенні запиту про надання публічної інформації. Однак визначає критерії, дотримання яких для такої відмови є необхідним.

Разом з тим запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 13 частини другої статі 6 Закону № 2939-VI.

Вказані правові висновки сформовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.01.2025р. у справі № 990/291/24, де Суд також зазначив, що при аналізі відповідних справ ЄСПЛ та вітчизняні суди застосовують «трискладовий тест», щоб визначити, чи було обґрунтованим обмеження в доступі до інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач вважає, що надано неповну інформацію на запит на отримання публічної інформації від 20.10.2025 року, за №371/02-28, вважаючи, що відповідач мав вказати конкретні відомості, які свідчать про те, що конкретна особа отримала ОСОБА_2 рафінованої олії марки П, в конкретній кількості: літрах чи штуках, із зазначенням Прізвища, ім`я, по батькові таких осіб, однак у наданих документах Височанською селищною радою було знеособлено осіб, які отримували гуманітарну допомогу.

Згідно відомостей про отримання продуктів харчування, в яких відображено лише адреса проживання та підписи осіб, які отримали такі продукти харчування, не вказані прізвище, ім`я, по-батькові.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст.6 Закону №2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Верховний Суд в постанові від 28.02.2018р. у справі №806/1726/16 зазначив, що не підлягає обмеженню в наданні за запитами про публічну інформацію інформація про прізвища, ім`я, по батькові фізичних осіб, умови отримання від органів державної влади і органів місцевого самоврядування у користування або у власність державного або комунального майна, земельних ділянок, коштів, копії відповідних правових актів й договорів, які містять вказану інформацію. Якщо у договорі купівлі-продажу, правовому акті органу влади міститься інша інформація, яка має ознаки конфіденційної, то при наданні копій вказаних документів вона підлягає вилученню у спосіб, який унеможливлює її з`ясування.

Отже, за загальним правилом не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених ч.2 ст.6 Закону №2939-VІ вказану інформацію може бути обмежено в доступі, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Частиною 1 ст.11 Закону №2939-VI інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Суд зауважує, що відповідно до приписів ч.5 ст.6 Закону №2939-VI прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали такі кошти, не є інформацією з обмеженим доступом.

Проаналізувавши в сукупності норми ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та ЗУ «Про інформацію», суд зазначає, що під час розгляду запиту Позивача від 20.10.2025 року, за №371/02-28 Відповідач мав надати інформацію в частині надання фізичним особам гуманітарної допомоги із зазначенням прізвища, імена, по батькові таких осіб.

Вилучення імен фізичних осіб, яким відповідно була видана гуманітарна допомога, з копій документів при їх наданні за запитом на інформацію, є порушенням вимог Закону №2939-VІ, крім випадків, передбачених другим реченням частини п`ятої статті 6 Закону №2939-VІ.

Аналізуючи встановлені судом обставини та наведені вище правові норми, суд дійшов до висновку, що Височанська селищна рада як розпорядник публічної інформації, повинна була надати копії таких документів із зазначенням прізвищ, імен, по-батькові осіб, яким надавались такі продукти харчування.

З матеріалів справи вбачається, що у листі від 24.10.2025 №02-23/2877, зокрема, надано відомості про отримання мешканцями громади зазначені продукти харчування і надіслано перелік осіб, які отримали зазначені продукти харчування у на 10 аркушах, враховуючи Закон України «Про захист персональних даних». Повідомлено, що копії наступних підтверджуючих документів містяться на 50 арк. і можуть бути надані після оплати наступних 50 аркушів згідно з Рахунком № 341 від 27.10.2025 з наданням підтвердження оплати.

Отже, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк у межах граничних норм, установлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

З огляду на характер суспільно необхідної інформації законодавство не надає вичерпного визначення цього поняття. Гнучкість законодавства в цьому аспекті надає можливість визначати, чи є інформація суспільно необхідною, в кожному конкретному випадку.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що запитувана позивачем інформація не становить суспільний інтерес.

Так, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес регулює Закон України "Про доступ до публічної інформації", відповідно до ст.1 якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно.

При наданні особі інформації про неї та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується, крім випадків надання інформації у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів. Надання інформації у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів здійснюється в порядку, визначеному частинами першою - третьою цієї статті (ч. 4 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами Позивача, з приводу того, що запитувана ним інформація містить ознаки суспільно необхідної інформації, яка має бути надана на запит Позивача з урахуванням ч.4 статті 21 Закону № 2939-VI 4 без стягнення плати за копіювання та друк.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що Відповідач під час розгляду справи не довів правомірності своїх дій (бездіяльності).

За таких обставин, суд дійшов висновку, ефективним способом захисту прав Позивача є визнання протиправними дій Відповідача щодо неналежного розгляду запиту на публічну інформації ОСОБА_1 від 20.10.2025 за №371/02-28 та зобов`язання Відповідача надати ОСОБА_1 відповідь на інформаційний запит від 20.10.2025 за №371/02-28, а саме: надати інформацію, яка свідчить, що населенню було передано від Височанської селищної ради 2760 пляшок Соняшникової рафінованої олії марки П об`ємом по 5 літрів кожна та надати конкретні відомості, які свідчать про те, що конкретна особа отримала Соняшникової рафінованої олії марки П, в конкретній кількості: літрах чи штуках.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових на сплату судового збору не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Височанської селищної ради (вул. Бульварна, буд. 12, с-ще Високий, Харківський р-н, Харківська обл., 62459, код ЄДРПОУ 04396503) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Височанської селищної ради щодо неналежного розгляду запиту на публічну інформації ОСОБА_1 від 20.10.2025 за №371/02-28.

Зобов`язати Височанську селищну раду надати ОСОБА_1 відповідь на інформаційний запит від 20.10.2025 за №371/02-28, а саме: надати інформацію, яка свідчить, що населенню було передано від Височанської селищної ради 2760 пляшок Соняшникової рафінованої олії марки П об`ємом по 5 літрів кожна та надати конкретні відомості, які свідчать про те, що конкретна особа отримала Соняшникової рафінованої олії марки П, в конкретній кількості: літрах чи штуках.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Анатолій Бідонько