Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №520/5069/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 р. справа № 520/5069/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за сім днів у розмірі 5244,28 грн.;

2. визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди: з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції;

3. зобов`язати ГУНП в Харківській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди: з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції та положень постанови КМ України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум;

4. визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо нездійснення нарахування та виплати грошової компенсації ОСОБА_1 у вигляді доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за періоди: з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026;

5. зобов`язати ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію у вигляді доплати до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за періоди: з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026;

6. визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 04.01.2022 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення та як наслідок зобов`язати ГУНП в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 04.01.2022 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/ змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення та виплатити різницю між отриманою сумою та сумою, нарахованою та виплаченою ОСОБА_1 ;

7. визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні за періоди: з 10.04.2008 по 06.11.2015, з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026 щорічної основної відпустки та зобов`язати ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні за періоди: з 10.04.2008 по 06.11.2015, з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026 щорічної основної відпустки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди: з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026; доплату до грошового забезпечення відповідно до пункту 11 розділу II Порядку та умов поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час за періоди: з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026; додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 04.01.2022; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за періоди: з 10.04.2008 по 06.11.2015, з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026, а також позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума середнього заробітку за сім днів затримки виплати грошового забезпечення у сумі 13 164,92 грн. після звільнення позивача.

Ухвалою суду від 12.03.2026 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства, посилаючись на відсутність правових підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, грошової компенсації у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки, доплати до грошового забезпечення за службу в нічний час та додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину. Стосовно виплати середнього заробітку відповідач посилався на відсутність його вини як обов`язкової умови для застосування ст. 117 КЗпП. У зв`язку з чим, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Позивач з 10.04.2008 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 року по 04.01.2022 року та з 01.03.2024 року по 03.02.2026 року проходив службу в поліції.

Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 02.02.2026 року № 61 по о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 03.02.2026 року.

Як стверджує позивач, станом на день звільнення зі служби в поліції відповідач не провів з позивачем розрахунку у повному обсязі, що полягає у ненарахуванні та невиплаті:

- індексації грошового забезпечення за періоди: з 07.11.2015 року по 04.01.2022 року та з 01.03.2024 року по 03.02.2026 року;

- доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу (відповідно до пункту 11 розділу II Порядку №260) за періоди: з 07.11.2015 року по 04.01.2022 року та з 01.03.2024 року по 03.02.2026 року;

- додаткової доплати за виконання в умовах карантину функцій у безпосередньому контакті з населенням (на підставі постанов КМУ №375 та №641) за період з 12.03.2020 року по 04.01.2022 року;

- грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпусток за періоди: з 10.04.2008 року по 06.11.2015 року, з 07.11.2015 року по 04.01.2022 року та з 01.03.2024 року по 03.02.2026 року;

- середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 03.02.2026 року по 11.02.2026 року у розмірі 5244,28 грн.

Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Правовідносини з приводу проходження публічної служби в поліції унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про Національну поліцію", дисциплінарного статуту Національної поліції України (затверджений законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII; далі за текстом - Статут).

Прогалини у нормативному регулюванні цих відносин можуть усуватись нормами Закону України "Про державну службу", кодексу законів про працю, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відпустки" тощо, але виключно в частині, котра не суперечить самій природі та суті служби у поліції.

Суд відмічає, що згідно зі статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі за текстом - постанова КМУ №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення поліцейського за період: з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.94 закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає закон України від 2 липня 2015 року № 580-VІII «Про Національну поліцію» (далі - закон № 580-VІII).

Частинами першою, другою, п`ятої статті 94 Закону № 580-VІII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно зі ст.1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Таким чином, законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до вказаного пункту ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була діючою.

В силу положень ч. 2 ст. 8 Закону № 1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Конституційне поняття "закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

При цьому, індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1078 індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ (індекс споживчих цін), обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 %.

Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.

Таким чином, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації - величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.

Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті "Урядовий кур`єр").

У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100 %.

При цьому, з урахуванням змісту приписів Порядку № 1078 фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України.

Так, Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року, отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015 року.

За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 становив 100,7 %, опублікований в січні 2016. За січень 2016 ІСЦ становив 100,9 %. За лютий 2016 - 99,6 %, за березень 2016 - 101,0 %, за квітень 2016 - 103,5 %,

Тож, поріг індексації 103 % було перевищено у квітні 2016 року.

У силу п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Оскільки, зазначений показник за квітень 2016 опублікований у травні 2016, індексацію слід проводити з 01.06.2016 року, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Зважаючи на це, саме з 1 червня 2016 у відповідача виник обов`язок провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача, а не з 07.11.2015 року як зазначено позивачем.

Відповідачем не доведено виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 року.

Як наслідок, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року.

З огляду на викладене, суд висновує про задоволення позову в цій частині позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року, з урахуванням виплачених сум.

Стосовно виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2017 по 04.01.2022 та з 01.03.2025 по 03.02.2026, суд зазначає наступне.

Із довідок, наданих УФЗБО ГУНП, судом установлено, що починаючи з 01.11.2017 року Позивачу поновлено нарахування індексації поліцейським. Зазначена індексація виплачувалась позивачу у період з 01.11.2017 по 04.01.2022 року (до дату звільнення ОСОБА_1 ), що підтверджується довідками про доходи №364-№369 від 17.03.2026, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.12.2024, суд зазначає, що ст.39 закону України від 09.11.2023р. №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Суд відмічає, що положення ст.39 Закону України від 09.11.2023р. №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" мають вищу юридичну силу порівняно із нормами Порядку №1078.

Тож, оскільки положеннями ст.39 Закону України від 09.11.2023р. №3460-ІХ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024р. запроваджено інший механізм обчислення індексації, відмінний від запровадженого абз.4 п.5 та абз.6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення (затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078), то перевагу у застосуванні належить віддати саме нормам закону.

Суд зауважує, що згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті "Державної служби статистики України", індекс споживчих цін з січня 2024 року по травень 2024 року не перевищував 103%.

Разом із цим, варто зазначити, що підвищення установленого порогу індексації мало місце лише у червні 2024 року, індекс споживчих цін у вказаному місяці склав 104,3%. Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовців у зв`язку з її індексацією відбулось не раніше серпня 2024 року.

У 2024 році право на індексацію виникло у серпні місяці.

Нарахування та виплата проведена в наступних розмірах: серпень 2024 року - 130,20 грн; вересень 2024 року - 130,20 грн; жовтень 2024 року - 130,20 грн; листопад 2024 року - 130,20 грн; грудень 2024 року - 254,35 грн., що підтверджується довідкою про доходи №370 від 17.03.2026.

Отже, зазначена індексація виплачувалась позивачу з серпня 2024 по грудень 2024 включно, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2025 по 31.12.2025, суд зазначає, що ст.34 Закону України від 19.11.2024р. №4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Суд відмічає, що положення ст.34 Закону України від 19.11.2024р. №4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" мають вищу юридичну силу порівняно із нормами Порядку 1078.

Тож, оскільки положеннями ст.34 Закону України від 19.11.2024р. №4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 запроваджено інший механізм обчислення індексації, відмінний від запровадженого абз.4 п.5 та абз.6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення (затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078), то перевагу у застосуванні належить віддати саме нормам закону.

Отже, починаючи з 2025 року базовим місяцем для індексації грошових доходів населення визначено січень 2025 року.

Відповідно до даних, розміщених на офіційному сайті "Державної служби статистики України", індекс споживчих цін з січня 2025 року до грудня 2025 року не перевищував 103%, а відтак з січня 2025 року до грудня 2025 року індексація грошового забезпечення позивача відповідачем правомірно не проводилася, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2026 по 03.02.2026, суд зазначає, що ст.41 Закону України від 03.12.2025 року № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100 відсотків.

Суд відмічає, що положення ст.41 Закону України від 03.12.2025 року № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" мають вищу юридичну силу порівняно із нормами Порядку 1078.

Тож, оскільки положеннями ст.41 Закону України від 03.12.2025 року № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 запроваджено інший механізм обчислення індексації, відмінний від запровадженого абз.4 п.5 та абз.6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення (затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078), то перевагу у застосуванні належить віддати саме нормам закону.

Отже, починаючи з 2026 року базовим місяцем для індексації грошових доходів населення визначено січень 2026 року.

Згідно із даними, розміщеними на офіційному сайті "Державної служби статистики України", індекс споживчих цін з січня до лютого 2026 року не перевищував 103%, а відтак у січні та лютому 2026 року індексація грошового забезпечення позивача відповідачем правомірно не проводилася, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стосовно доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу (відповідно до пункту 11 розділу II Порядку №260) за періоди: з 07.11.2015 року по 04.01.2022 року та з 01.03.2024 року по 03.02.2026 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 передбачена виплата доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Міністерством внутрішніх справ України видано наказ №260 від 06.04.2016, яким затверджений "Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання".

Пунктом 3 Розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Відповідно до вимог Постанови №988 та положень Порядку №260 доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений пп.3 п.5 вищевказаної Постанови №988.

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 передбачено доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Згідно пункту 5 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

За пунктом 11 розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. При цьому, доказом виконання обов`язків у нічний час можуть бути графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції, довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час.

Довідки про розмір виплаченого (помісячно) грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 04.01.2022 та з 01.03.2024 по 03.02.2026 підтверджено виплату позивачу доплати за роботу в нічний час у січні, лютому та квітні 2017 року (за грудень 2016, за січень, березень 2017 року), з лютого до грудня 2020 року (за січень - листопад 2020), з січня по грудень 2021 року (за грудень 2020, за січень до листопада 2021), у січні-лютому 2022 (за грудень 2021 та січень 2022), у травні-грудні 2024 (за квітень - листопад 2024), у січні-грудні 2025 (за грудень 2024, за січень-листопад 2025).

В інші періоди (за листопад 2015 року до листопада 2016 року включно, за лютий 2017 року, за квітень 2017 року до грудня 2019 року, за грудень 2025 року до лютого 2026 року включно) доплата за роботу в нічний час позивачу не виплачувалась.

Водночас, документального підтвердження несення позивачем служби у нічний час у вказані періоди (листопад 2015 року до листопаду 2016 року включно, лютий 2017 року, квітень 2017 року до грудня 2019 року, грудень 2025 року до лютого 2026 року включно) матеріали справи не містять.

Відповідно до листа від 23.03.2026 №96104-2023, про що також зазначено у відзиві на позов, за час несення служби у відділенні поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 довідки обліку служби у нічний час надавалися до УФЗБО ГУНП в Харківській області за формою, визначеною в додатку 1 до Наказу МВС України від 06.04.2016 № 260. Оригінали довідок, виконані в одному примірнику, нарочно надавалися до підрозділу УФЗБО ГУНП в Харківській області, будь-яка інформація на паперовому носії відсутня, так як у зв`язку із військовою агресією РФ та вторгненням її військ на територію України, вся службова документація відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 2008-2022 роки була знищена, на підставі Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, затвердженого в Міністерстві юстиції України від 17.04.2012 за № 571/20884 та Переліку видів документів, що створюються під час діяльності центрального органу управління поліції, територіальних, міжрегіональних органів поліції, підприємств, закладів і установ, що належать до сфери управління НПУ, із зазначенням строків їх зберігання, затвердженого наказом НПУ від 23.08.2016 № 737 (зі змінами), про що складено відповідний Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 24.02.2022 №2/1977/119-73/11-2022.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині позову задоволенню не підлягають.

Стосовно додаткової доплати за виконання в умовах карантину функцій у безпосередньому контакті з населенням (на підставі постанов КМУ №375 та №641) за період з 12.03.2020 року по 04.01.2022 року, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова №342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Згідно з пунктом 2 Постанови №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об`єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова №375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами п.п.2-5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі - Порядок).

У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).

Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови №375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Тож, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

Як встановлено судом, позивачу нараховано та виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу на підставі персональних переліків поліцейських, затверджених керівником відповідного підрозділу, а саме: за березень 2020 року у розмірі 3267,79 грн; за квітень 2020 року у розмірі 5118,10 грн; за травень 2020 року у розмірі 5118,50 грн; за червень 2020 року у розмірі 5330,04 грн; за липень 2020 року у розмірі 4114,33 грн; за січень 2021 року у розмірі 1271,57 грн; за лютий 2021 року у розмірі 1040,77 грн., що підтверджується довідками про доходи, наявними в матеріалах справи.

Отже, у березні - липні 2020 року та у січні - лютому 2021 року позивач отримував додаткову доплату у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375.

Разом із цим, у листі від 23.03.2026 №96104-2023, про що також зазначено у відзиві на позов, обов`язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 позивач останній виконував, але надати документи, що підтверджують вказані факти, не виявляється можливим з причин того, що у зв`язку із військовою агресією рф та вторгненням її військ на територію України, вся службова документація відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за 2008-2022 роки була знищена, про що складено відповідний Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 24.02.2022 №2/1977/119-73/11-2022.

З огляду на викладене, суд висновує, що позивач має право на отримання додаткової доплати за службу в особливих умовах за період з серпня до грудня 2020 року включно та з березня 2021 року до 04.01.2022 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 визначено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Установлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Вищевказана правова норма свідчить про те, що встановлення поліцейському додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину) здійснюється з урахуванням відпрацьованому часу в умовах карантину.

Це дає підстави для висновку про те, що позовні вимоги в цій частини є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпусток за періоди: з 10.04.2008 року по 06.11.2015 року, з 07.11.2015 року по 04.01.2022 року та з 01.03.2024 року по 03.02.2026 року, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 4 закону "Про відпустки" (далі - Закон №504/96-ВР) установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону №504/96-ВР).

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.

Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VIII).

Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до частин восьмої, дев`ятої, десятої та одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Частинами першою та другою статті 94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 р. № 260 (далі по тексту - Порядок №260) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).

Згідно з абзацами сьомим і восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Суд звертає увагу, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Тож, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.

Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 січня 2021 року по справі № 160/10875/19 та від 04.11.2021 року по справі №440/5244/19.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, наказом ГУНП в Харківській області від 02.02.2026 року № 61 по о/с станом на 03.02.2026 року (час звільнений позивача зі служби в поліції) визначений залишок невикористаних діб щорічних та додаткових відпусток складає: щорічної основної відпустки у кількості 3 діб за період з 07.11.2015 по 31.12.2015, щорічної основної відпустки у кількості 25 діб та 10 діб додаткової відпустки за 2024 рік, щорічної основної відпустки у кількості 30 діб та 11 діб додаткової відпустки за 2025 рік, щорічної основної відпустки у кількості 3 діб та 12 діб додаткової відпустки за період з 01.01.2026 по 03.02.2026.

Відповідно до листа УФЗБО ГУНП в Харківській області встановлено, що в місяці звільнення ОСОБА_1 було нараховано та виплачено, а саме: компенсація за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку: за 2015 рік – 655,83 грн., за 2024 рік- 7651,35 грн., за 2025 рік – 8963,01 грн., за 2026 рік – 3279,15 грн.

Отже, за період з 2015 по 2026 роки позивачу виплачено компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки.

Доказів наявності у позивача залишку невикористаних діб щорічних основних та додаткових відпусток за інший період, матеріали справи не містять.

Тому, суд приходить до переконання про відсутність у позивача порушеного суб`єктивного права за цим епізодом.

До того ж, як встановлено судом, позивач у період з 10.04.2008 по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме: в системі МВС України, яка функціонувала до набрання чинності законом України «Про Національну поліцію».

07.11.2015 набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію», у зв`язку з чим утворено новий правоохоронний орган - Національну поліцію України, а також її територіальні органи.

Головне управління Національної поліції в Харківській області створено як окрему юридичну особу публічного права на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 та зареєстровано 07.11.2015, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Водночас, Головному управлінню МВС України в Харківській області присвоєно інший ідентифікаційний код юридичної особи (08592313), тоді як ГУНП в Харківській області має інший ідентифікаційний код (40108599), що свідчить про існування різних юридичних осіб.

Таким чином, ГУНП в Харківській області не є правонаступником ГУ МВС України в Харківській області, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене, зобов`язання, які могли виникнути у ГУ МВС України в Харківській області у період до 07.11.2015, не можуть бути покладені на ГУНП в Харківській області.

Позовних вимог до комісії з припинення юридичної особи - ГУ МВС України в Харківській області не заявлено.

Отже, позовні вимоги в цій частині позову задоволенню не підлягають.

Стосовно виплати позивачу середнього заробітку за сім днів у розмірі 5244,28 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 № 2352-IX, чинний з 19.07.2022 внесені зміни, зокрема в статті 116, 117, 233 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Редакція статті 117 КЗпП України (викладена відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-ІХ від 01.07.2022) набрала законної сили з 19.07.2022.

У спірних правовідносинах позивач звільнений зі служби в поліції 03.02.2026.

11.02.2026 позивачу виплачено грошове забезпечення у сумі 13164,92 грн., що підтверджується копією виписки з банківського рахунку.

Отже, період затримки розрахунку при звільненні складає 7 календарних днів з 04.02.2026 (з наступного дня після звільнення) по 11.02.2026 (по дату виплати остаточного розрахунку).

За змістом статті 117 КЗпП України обов`язок щодо визначення розміру відшкодування за час затримки проведення остаточного розрахунку покладено саме на орган, який виносить рішення по суті спору, тобто в цьому випадку - на суд.

Щодо здійснення відповідного розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку, то суд зазначає, що вирішення питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з визначенням розміру такого заробітку здійснюється за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 за № 100 (далі - Порядок № 100), чинність якої згідно з пунктом 2 поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, а також на фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі по тексту - Порядок №100, у відповідній редакції).

Пунктом 2 Порядку №100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судовим розглядом встановлено, що днем звільнення позивача зі служби є 03.02.2026 року, а відповідно двома попередніми місяцями перед звільненням є грудень 2025 року - січень 2026 року.

Згідно з довідками про доходи у грудні 2025 та у січні 2026 позивач не отримував грошове забезпечення (з урахуванням утриманого грошового забезпечення за період з 01.12.2025 по 31.12.2025 в сумі 6 691,53 грн.).

Відповідно до виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.02.2026 грошове забезпечення позивача за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню (попередні два місяці), складає: за жовтень 2025 року - 24 989,21 грн.; за листопад 2025 року - 20 710,96 грн.

За жовтень та листопад 2025 року позивачем відпрацьовано 61 календарний день (за жовтень 2025 року - 31 календарний день, за листопад 2025 року - 30 календарних днів).

Отже, середньоденне грошове забезпечення позивача складає: (24 989,21 грн. + 20 710,96 грн.) : 61 календарних днів = 749,18 грн., що є вихідними даними для обрахування середнього заробітку, який підлягає виплаті позивачу в якості відшкодування.

Період затримки розрахунку при звільненні складає 7 календарних днів з 04.02.2026 (з наступного дня після звільнення) по 11.02.2026 (по дату виплати остаточного розрахунку).

Тобто середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні за період з 04.02.2026 по 11.02.2026 становить 5244,26 грн (749,18 грн х 7 днів), а не 5244,28 грн., на чому помилково наполягає позивач.

До того ж, суд зазначає, що в межах цієї справи середній заробіток, який підлягає виплаті позивачу в якості відшкодування, стосується лише затримки розрахунку при звільненні за 7 календарних днів за період з 04.02.2026 по 11.02.2026, оскільки кожен епізод виплати як окремий момент фактичного розрахунку у межах тієї частини зобов`язання, якої він стосується, є завершенням певного епізоду порушення, що породжує підставу для застосування до роботодавця механізму відповідальності, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Із урахуванням вищевикладеного, з метою належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині позову шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 04.02.2026 по 11.02.2026 у сумі 5244,26 (п`ять тисяч двісті сорок чотири грн. 26 коп.) грн.

При цьому, оскільки середній заробіток відповідачем ще не нарахований, то підстави для стягнення цієї суми з відповідача відсутні.

Одночасно з цим, суд не вирішує питання щодо утримання з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата податків у даному випадку є обов`язком роботодавця, а не суду (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 у справі №805/1008/16-а).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат відповідно до положень частини статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 року по 31.10.2017 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з серпня до грудня 2020 року включно та з березня 2021 року до 04.01.2022 року з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з серпня до грудня 2020 року включно та з березня 2021 року до 04.01.2022 року з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/ змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 04.02.2026 до 11.02.2026 у сумі 5244,26 (п`ять тисяч двісті сорок чотири грн. 26 коп.) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 22.05.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко