Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №420/7020/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7020/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000116/1 від 22.09.2025р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості Товару шляхом її коригування в бік збільшення за другорядним методом, здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для відмови у митному оформленні товарів, встановлені Митним кодексом України, відсутні.

Відповідач - Одеська митниця з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов, наголошуючи, зокрема, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. від 17.03.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року було прийнято до провадження справу №420/7020/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому проваджені).

Ухвалою суду від 24.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - Одеської митниці щодо розгляду справи №420/7020/26 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

В межах здійснення економічної діяльності, 25.05.2022 року між Компанією «YASHASWI FISH MEAL AND OIL COMPANY» (Мангалур, Індія) (Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Покупець) був укладений Контракт №25/05/22-94.

Відповідно до умов вказаного контракту Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товар, зазначений в Інвойсі до цього Контракту, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість в термін і на умовах, передбачених цим Контрактом (п.1.1. Контракту).

У відповідності до п.1.2. Контракту поставка здійснюється на адресу Покупця. Покупець приймає Товар і бере на себе зобов`язання за розрахунками з Постачальником.

Згідно п. 4.1. контракту – ціна на поставлений товар, узгоджується сторонами, зазначається в інвойсі на кожну поставку товару. В межах Контракту №25/05/22-94 від 25.05.2022 року ТОВ «Аквафрост» (надалі за текстом «Позивач») імпортував на митну територію України в вересні 2025 року товар №1 – заморожене сурими з риби мікс, глазуроване сорт АА (odonus niger, sau rida tumbil, epinephelus diacanthus, lepturacanthus savala) у вигляді фаршу без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, без кісток, шкіри та плавців, неконсервоване, для промислової переробки, дата виготовлення 12/15/17/23/27.01.2025р, 09.02.2025р., термін придатності – 2 роки. В кількості 20 000 кг.

На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс № YSM/EXI055/25-26 від 02.07.2025 року, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару на умовах Інкотермс 2010 – FCA Клайпеда (Литва).

Загальна вартість товару визначена вказаним інвойсом та складає 40 000,00 USD за 20 000 кг товару. Отже, поставка товару здійснювалась на умовах FCA («Франко перевізник»), згідно із Інкотермс 2010, зазначене означає: що продавець передасть товар, випущений в митному режимі експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Заявлена до декларування партія товару поставлялась автомобільним транспортом – суходолом за маршрутом: м. Клайпеда (Литва) – м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка (Україна). Уповноваженою особою декларанта (Позивача) – ТОВ «Інтертранс» до відділу митного оформлення № 1 м/п «Чорноморськ» UA500110 Одеської митниці 22.09.2025 року була подана для декларування електронна митна декларація (ЕМД) №25UA500110009293U0 на вищезазначений товар.

Керуючись положеннями ст. 57 Митного кодексу України озивачем було заявлено декларування товару за першим (основним) методом – за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартістю операції).

На підтвердження заявленої митної вартості товару, разом з митною декларацією №25UA500110009293U0 декларантом було подано наступні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МКУ та додаткові документи, передбачені ч.3 ст. 53, ст. 335 МКУ, а саме: До митної декларації Позивачем було надано наступні документи: рахунок-фактура (Іnvoice) (Commercial invoice) №YSM/EXI055/25-26 від 02.07.2025р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) №4847 від 16.09.2025р.; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №EIS/2025/006/0655283А/00172805 від 04.07.2025р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) №LT0382595/1641 від 16.09.2025р.; декларація виробника (Declaration of producer) б/н від 04.07.2025р.; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару №2 від 19.09.2025р.; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях ФОП ОСОБА_1 №25/11 від 25.11.2021р.; заявка на перевезення №16 від 12.09.2025р. (додаток до Договору №25/11 від 25.11.2021р.); рахунок на оплату №565 від 19.09.2025р. ФОП ОСОБА_1 щодо перевезення по заявці №16 від 12.09.2025р. до договору №25/11 від 25.11.2021р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 25/05/22- 94 від 25.05.2022р.; договір про надання послуг митного брокера № 2/25-БР від 01.01.2025р.; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. органами №13408994 від 22.09.2025р.

Проте, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000116/1 від 22.09.2025.

Так, в оскаржуваному рішенні зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500110009293U0 від 22.09.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000116/1 від 22.09.2025 р., а саме:

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або Юридичне управління Одеської митниці підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до умов оплати згідно наданого інвойсу YSM/EXI055/25-26 від 02.07.2025 оплата здійснюється протягом 14 днів після отримання товару вагою нетто 20000 кг на умовах FCA Klaipeda. Підтвердження оплати надано не було. Тобто є невідповідність ваги товару та умов поставки. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки FCA покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення. Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. У підтвердження витрат на транспортування-118500 грн. надано до митному оформлення: договір перевезення від 25.11.2021 № 25/11 та довідку ФОП ОСОБА_1 від 19.09.2025 № 2.

Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товар, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.

Отже, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. Враховуючи зазначені положення законодавства, декларантом не вірно проведено обчислення митної вартості товару

Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контрою щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми – виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Одеська митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшою ніж заявлено декларантом.

Позивачу, як декларанту, роз`яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Не погоджуючись із прийнятим Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000116/1 від 22.09.2025 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» звернулося до суду з даною позовною заявою про його скасування як протиправного.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що даний позов є обґрунтованим, та відповідно підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України, митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Так, аналізуючи наведені у оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000116/1 від 22.09.2025 року, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, в їх сукупності, суд акцентує на наступному.

Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.

При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо зауважень Відповідача відносно того що відповідно до умов оплати згідно наданого інвойсу №YSM/EXI055/25-26 від 02.07.2025 оплата здійснюється протягом 14 днів після отримання товару вагою нетто 20000 кг на умовах FCA Klaipeda. Підтвердження оплати надано не було, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.3. контракту № 25/05/22-94 від 25.05.2022р, на підставі якого було імпортовано спірний товар, сума, умови та валюта платежу повинні вказуватися в інвойсі до Контракту на кожну конкретну поставку.

В Інвойсі №YSM/EXІ055/25-26 від 02.07.2025р. зазначено, що товар оплачується протягом 14 днів після отримання товару.

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної №4847 Постачальник передав товар перевізнику 16.09.2025р., при цьому місцем доставки товару згідно цієї ж міжнародної товарно-транспортної накладної є вул. Центральна, 1Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська область, тобто Покупець отримає товар лише після його доставки перевізником в місце доставки.

Таким чином, на момент звернення Позивачем до митного оформлення, строк оплати за товар не настав, в наслідок чого у декларанта був відсутній обов`язок з надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару.

Крім цього, Верховний суд у своїх Постановах неодноразово наголошував на тому, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені), зокрема така думка висловлена в Постановах Верховного суду від 17.04.2018р. у справі №815/329/17 та від 01.03.2023р. у справі №420/18880/21.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару (така позиція Позивача підтверджується Постановою Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справи №460/2674/20, Постановою Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15.).

Тобто відомості щодо здійснення платежу можуть свідчити лише про виконання зобов`язань по оплаті товару покупцем згідно умов контракту.

Разом з цим, вони не можуть сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Із зазначеного вбачається, що умови оплати ніяким чином не впливають на вартість товару.

З урахуванням зазначеного, відсутність банківських платіжних документів, що стосується оцінюваного товару не може бути підставою для коригування його митної вартості.

Отже, посилання Відповідача на визначену підставу для коригування митної вартості товару є неспроможними.

При цьому, вага товару, зазначена в Інвойсі №YSM/EXІ055/25-26 від 02.07.2025р. співпадає із заявленою до митного оформлення відповідно до ЕМД № 25UA500110009293U0 від 22.09.2025р., а також із ввезеною в Україну згідно міжнародної автотранспортної накладної №4847 від 16.09.2025р.

Щодо зауважень митного органу відносно того що відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки FCA покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов`язані з доставкою товару до місця призначення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2. контракту № 25/05/22-94 від 25.05.2022р, поставка товарів за цим договором повинна здійснюватися Покупцеві.

Термін та умови поставки (відповідно до «ІНКОТЕРМС -2010») обумовлюються в інвойсах до цього Контракту.

Як вбачається, зі змісту супровідної документації, зокрема інвойсу №YSM/EXІ055/25- 26 від 02.07.2025 та митної декларації №25UA500110009293U0 від 22.09.2025р. поставка товару здійснювалась на умовах FCA Klaipeda, Lithuania.

Згідно Правил Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця, крім цього, продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.

А тому, така складова митної вартості товару, що був поставлений, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, витрати в зв`язку із залученням експедитора, який зазначений в графі 1 CMR та витрати на зберігання товару на складі в м. Клайпеда (Литва) у даному конкретному випадку не потребують додаткового підтвердження.

Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання, коли передає товар перевізнику, якого обрав покупець, у погодженому місці (в нашому випадку це місто Клайпеда). Позивачем укладений договір на перевезення з безпосереднім перевізником товару. Вартість перевезення товару до митного переходу заявлена Позивачем як складова митної вартості (як того вимагають положення Митного кодексу) в сумі 56 000,00 грн.

Дана складова митної вартості належним чином підтверджена Позивачем наступними документами: - договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/ або міжнародному сполученнях ФОП ОСОБА_1 №25/11 від 25.11.2021р.; - заявка на перевезення №16 від 12.09.2025р. (додаток до Договору №25/11 від 25.11.2021р.); - довідка, що підтверджує вартість перевезення товару №2 від 19.09.2025р.; - рахунок на оплату №565 від 19.09.2025р. ФОП ОСОБА_1 щодо перевезення по заявці №16 від 12.09.2025р. до договору №25/11 від 25.11.2021р.; які подавалися уповноваженою Позивачем особою разом з пакетом документів представнику Відповідача під час розмитнення товару, про що існує відмітка в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2025/000302 від 22.09.2025 року.

Зміст наданих документів містить відомості та підтверджує заявлену вартість перевезення на загальну суму 118 500,00 гривень (з яких вартість перевезення до кордону України, що є складовою митної вартості, складає 56 000,00 гривень).

В сукупності, дана інформація в повній мірі підтверджується та ідентифікується зі змісту наданих документів.

Судом встановлено, що надана Позивачем міжнародна автомобільна накладна (CMR) №4847 від 16.09.2025 повністю кореспондується з вище переліченими документами та містить ідентичні відомості щодо транспортного засобу, якими здійснювалося перевезення вантажу та щодо суб`єкту господарювання, який надавав послуги з перевезення, що не може ставити під сумнів зміст наданих Позивачем для підтвердження транспортних витрат документів.

Відтак, надані Позивачем під час митного оформлення товару документи (договір на перевезення, довідка про вартість перевезення, заявка на перевезення, рахунок-фактура) є належним доказом понесених Позивачем витрат на транспортування.

Зазначені документи у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» детально відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, а зміст наданих документів містить відомості та підтверджує заявлену вартість перевезення на загальну суму 118 500,00 гривень (з яких вартість перевезення до кордону України, що є складовою митної вартості, складає 56 000,00 гривень), тому вартість перевезення фактично підтверджена цими документами, оскільки вони містять всі необхідні дані для визначення вартості доставки товару, що сплачувалась Позивачем і саме ця сума була включена до складу митної вартості і зазначена в ЕМД уповноваженим представником Позивача.

Крім того, суд враховує доводи позивача, що ним не понесено додаткових витрат з навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, а також зі страхування.

Як вбачається, зі змісту супровідної документації, поставка товару здійснювалась на умовах FCA Klaipeda, Інкотермс 2010 (згідно з офіційним тлумаченням торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця).

Враховуючи той факт, що Постачальник виписуючи Інвойс №YSM/EXІ055/25-26 від 02.07.2025 зазначив умовами поставки товару FCA Klaipeda, Lithuania, він взяв на себе обов`язок доставити товар визначеному ТОВ «Аквафрост» перевізнику, а саме ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 9 Женевської Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення від 19.05.1956р. вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Приймаючи до уваги, що міжнародна товарно-транспортна накладна, яка в розумінні вказаної конвенції є вантажною накладною, складена 16.09.2025р.,

Постачальник передав товар, визначеному Позивачем перевізнику саме в цю дату, а тому враховуючи тлумачення терміну FCA, витрати, пов`язані із товаром до цього моменту, в тому числі витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати в зв`язку із залученням експедитора, який зазначений в графі 1 CMR, витрати на зберігання товару на складі в м. Клайпеда (Литва) тощо покладаються на Постачальника, не підлягають відшкодуванню Покупцем (ТОВ «Аквафрост») та, як наслідок, не є складовою митної вартості товару і в даному конкретному випадку взагалі не потребують додаткового підтвердження.

При цьому, відповідно до п. 5.6. контракту № 25/05/22-94 від 25.05.2022р, всі митні платежі, збори, податки та інші витрати, пов`язані з підписанням і виконанням даного Контракту в країні Покупця сплачуються Покупцем. Аналогічні митні платежі, збори, податки та інші витрати в країні Постачальника і в третіх країнах сплачуються Постачальником. Також слід зазначити, що враховуючи умови базису поставки FCA у Позивача відсутній обов`язок щодо страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає. Даний факт підтверджується і довідкою про транспортні витрати №2 від 19.09.2025 року, наданою Позивачем до митного органу на момент декларування, зі змісту якої вбачається, що страхування вантажу не проводилося, навантажувальні роботи за рахунок відправника.

Отже, у відповідності до положень пункту 8 частини 2 статті 53, пункту 7 частини 10 статті 58 МК України декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося, а оскільки страхування вантажу не здійснювалось безпідставним є твердження Відповідача про ненадання декларантом відомостей про відсутність чи наявність факту страхування товару та про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність документів про страхування товарів.

Крім того, на підтвердження своєї правової позиції щодо відсутності у ТОВ «Аквафрост» додаткових витрат, пов`язаних із поставкою товару на митну території України, позивач додатково надав лист від Постачальника товару компанії Yashaswi Fish meal and Oil Company від 26.09.2025 року, яким Постачальник підтверджує такі витрати по інвойсу №YSM/EXI055/25-26 від 02.07.2025 за його рахунок та їхнє додавання (включення) до ціни товару.

Отже, з наведеного вбачається, що Позивачем не понесено будь-яких додаткових витрат (витрат на транспортування товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів; витрат на страхування; витрат у зв`язку із залученням Експедитора, який зазначений в графі 1 CMR, витрат на зберігання товару на складі в м. Клайпеда (Литва)) крім визначених при декларуванні, а тому такі витрати не є складовими митної вартості товару в розумінні ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України та не підлягають додаванню у якості складової митної вартості, а відсутність документів на підтвердження таких витрат не може бути підставою для коригування митної вартості товару, заявленого до декларування за ЕМД №25UA500110009293U0. Частина 11 ст. 58 МК України містить імперативну норму, яка не допускає включення інших витрат, крім прямо передбачених згаданою статтею МК України.

З огляду на зазначене вище, Позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці №UA500110/2025/000116/1 від 22.09.2025 року про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, є правомірними, а отже підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, село Бурлача Балка, вул. Центральна, будинок 1-Е ЄДРПОУ 33798852) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000116/1 від 22.09.2025 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, село Бурлача Балка, вул. Центральна, будинок 1-Е ЄДРПОУ 33798852) сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко