Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №420/29002/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29002/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 та зобов`язати вчинити певні дії.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якої останній перебуває у розшуку з категорією “особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП” від 26.03.2025 року.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , правил військового обліку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року адміністративний позов залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання даного судового рішення.

23.09.2025 року від представника заявника – Торган Лілії Миколаївни надійшла заява, в якій прохальну частину позовної заяви викладено в наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , що вбачається в не ухваленні рішення, щодо розгляду письмових пояснень ОСОБА_1 , від 09.07.2025 року та не надання відповіді на адвокатський запит адвоката Торган Л.М. № 37 від 05.08.2025 року.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , який перебуває у розшуку за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП» від 26.03.2025 року та скасувати розшук відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/29002/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

06.10.2025 року від відповідача надійшов відзив (вхід. № ЕС/104161/25 від 06.10.2025).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року справу №420/29002/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - передано на розгляд Малиновського районного суду м. Одеси (вул. Василя Стуса, 1а, м. Одеса, 65033).

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.12.2025 року справу №420/29002/25 передано на розгляд Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2026 р. справу №420/29002/25 передано судді Харченко Ю.В.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 року прийнято до провадження справу №420/29005/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 отримано відстрочку до кінця мобілізації у зв`язку з проходженням стаціонарного навчання у «Фаховому коледжі промислової автоматики та інформаційних технологій Одеського національного технологічного університету» дата завершення здобуття освіти 30.06.2027 рік.

18.08.2025 року, у Позивача в його військово-обліковому документі з`явилося повідомлення: “ТЦК та СП 26.03.2025 звернутись до Нацполіції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП”.

Хоча в цьому ж застосунку зазначено, що Позивач має право на відстрочку від мобілізації до 04.11.2025 року згідно п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому, жодних повісток та/або викликів від ІНФОРМАЦІЯ_4 (надалі Відповідач) Позивачу, не надходило, правила військового обліку не порушувалися, адреса мешкання (перебування) не змінювалася, всі дані Позивачем, уточнено вчасно, що підтверджується даними, що містяться у військово-обліковому документі, де також зазначено, що його дані уточнено вчасно.

З огляду на протиправну бездіяльність Відповідача, щодо протиправного внесення Позивача в електронну базу “РЕЗЕРВ+”, як порушника правил військового обліку, Позивач вимушений звернутись до суду.

Отже, предметом позову в цій справі є бездіяльність відповідача, щодо не розгляду письмових пояснень позивача від 09.07.2025 року, у яких Позивач, просив ухвалити рішення, щодо зняття останнього з оголошення розшуку та скасувати постанову про оголошення у розшук ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з наявною відстрочкою від мобілізації на час навчання, що підтверджується даними із застосунку “РЕЗЕРВ +” та даними, що містяться у його військово-обліковому документі, де також зазначено, що його дані уточнено вчасно.

озивачем направлена Відповідачу, довідка, про те, що останній навчається у «Фаховому коледжі промислової автоматики та інформаційних технологій Одеського національного технологічного університету» дата завершення здобуття освіти по 30.06.2027 рік та копію паспорту ОСОБА_1 , довідка про внесення відомостей до Єдиного Державного ОСОБА_2 реєстру, копію витягу з системи “РЕЗЕРВ +” з відмітками про наявність відстрочки, копію витягу з Військово-облікового документу з відміткою “відстрочка до завершення мобілізації” та відміткою “Вас розшукує ТЦК від 26.03.2025 року”, довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, копію студентського квитка виданого на ім`я, ОСОБА_1 , який дійсний до 30.06.2027 року.

Позивачем, направлені письмові пояснення на адресу Відповідача, а саме: АДРЕСА_2 від 09.07.2025 року, про що свідчить поштове повідомлення та трекінг Укр. Пошти (надається) згідно якого Відповідач отримав вказані письмові пояснення 10.07.2025 року. Станом на 22.08.2025 рік - відповіді Позивач, не отримав. Згодом, адвокатом Торган Л.М., в інтересах ОСОБА_1 , направлено адвокатський запит від 05.08.2025 року, до Відповідача, з проханням надати копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якої останній перебуває у розшуку з категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП» від 26.03.2025 про що свідчить поштове повідомлення та трекінг Укр. Пошти (надається) згідно якого Відповідач отримав вказаний адвокатський запит 12.08.2025 року. Станом на 22.08.2025 рік - відповіді Позивач, також не отримав, що є порушенням норм чинного законодавства та Відповідач порушив строки на надання відповіді.

Однак, відповідні зміни до Реєстру у вищевказазний строк внесені не були, що вбачається з ВОД, сформованого у мобільному застосунку «Резерв+». В той же час, ТЦК та СП не надав відповідь на заяву позивача, продовжує противоправну бездіяльність, не виконуючи свої функції.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Позивач проходив ВЛК, в останній раз, 21.01.2014 року, тобто, майже, 12 років тому, і надання йому відстрочки від призиву не звільняє його, визнаного тимчасово непридатним, від обов`язку повторно пройти ВЛК (п.63 Порядку №560), що свідчить про те, що він дійсно є порушником правил військового обліку.

У зв`язку з цими обставинами, відповідно до ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію 26.03.2025 року було направлене електронне подання до Відділу поліції №1 (м.Одеса) Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про розшук ОСОБА_3 , де була зазначена причина подання - «Не прибув за повісткою до ТЦК та СП» з приміткою «Не з`явився на переогляд тимчасової непридатності».

Отже, Позивачу необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , пройти ВЛК, в результаті чого будуть вирішенні всі питання, які зараз порушені ОСОБА_1 у його позовній заяві.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Згідно даних єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно відомостей з військово-облікового документа, сформованого у застосунку «РЕЗЕРВ+» сформованого 18.08.2025 року з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв +», позивач є військовозобов`язаним, номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» - 160320230640554800047, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомості щодо постанови та дати ВЛК – 21.01.2014, звання - солдат, дата уточнення даних – 25.05.2024 року, наявний запис - «Порушення правил військового обліку», крім того наявний запис про наявність відмтрочки до завершення мобілізації.

Крім того, згідно з відомостями з електронного військово-облікового документа з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв +», наявна відмітка від 26.03.2025 року Причина звернення до Нацполіції: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

При цьому, позивачем, направлені письмові пояснення на адресу Відповідача, а саме: АДРЕСА_2 від 09.07.2025 року, про що свідчить поштове повідомлення та трекінг Укр. Пошти (надається) згідно якого Відповідач отримав вказані письмові пояснення 10.07.2025 року.

Відповіді не надано, дані про виключення відомостей про порушення правил військового обліку відповідачем не внесено.

Позивач, вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду його заяви, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ, в редакції від 30.10.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ).

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Пунктом 79 Порядку №1487 (в редакції від 29.10.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п.7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154), в редакції від 18.07.2024 року, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.9 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у п.9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони (п.11 Положення №154).

Отже, у зв`язку з отриманням заяви ОСОБА_1 від 09.07.2025 року та адвокатського запиту адвоката Торган Л.М. № 37 від 05.08.2025 року про внесення змін до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ІНФОРМАЦІЯ_7 після отримання від ОСОБА_1 про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів - повинен був їх розглянути та вчинити відповідні дії щодо вирішення питання про внесення змін до Реєстру за наслідком розгляду цієї заяви.

Однак відповідач заяву не розглянув та за результатами її розгляду жодного рішення не прийняв.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.07.2025 року та адвокатського запиту адвоката Торган Л.М. № 37 від 05.08.2025 року про внесення змін до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд вважає, що права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2025 року та адвокатського запиту адвоката Торган Л.М. № 37 від 05.08.2025 року про внесення змін до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти обґрунтоване рішення за результатом їх розгляду.

При цьому, в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання щодо наявності вини позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення, оскільки предметом цього спору є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не відносини між військовозобов`язаним і територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з приводу дотримання правил військового обліку, що становить окремий спір.

Суд зауважує, що відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено приписами ст. ст. 210, 210-1 КУпАП. Відтак, питання правомірності дій щодо проведення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, буде вирішуватись під час притягнення особи до відповідальності за КУпАП, з дотриманням гарантій, передбачених ст. ст.251-252, 254-257, 268, 280 КУпАП, зокрема щодо складання протоколу, з`ясування усіх обставин справи, надання особі можливості надати пояснення та заперечення, а також прийняття уповноваженою посадовою особою мотивованої постанови.

Застосування до особи заходів забезпечення у вигляді адміністративного затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути оскаржено в порядку, визначеному ст. 267 КУпАП.

Суд у даній справі надає правову оцінку діям відповідача виключно щодо внесення відомостей до Реєстру на предмет дотримання визначеної законом адміністративної процедури та в контексті критеріїв, визначених ст. 2 КАС України.

Наведені позивачем доводи щодо закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть слугувати підставою для повного звільнення позивача від виконання правил військового обліку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України).

При цьому, особливість провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності передбачена ст. 286 КАС України. Згідно ч. 1 вказаної статті, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, у разі притягнення позивача до адміністративної відповідальності та незгоди з таким рішенням, позивач не позбавлений права на оскарження постанови до місцевого загального суду як адміністративного, з дотриманням визначеної законом процедури.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, підлягають частковому задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст.ст. 2-12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 22, 263, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.07.2025 року та адвокатського запиту адвоката Торган Л.М. № 37 від 05.08.2025 року про внесення відомостей у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2025 року та адвокатського запиту адвоката Торган Л.М. № 37 від 05.08.2025 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та прийняти обґрунтоване рішення за результатом її розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 968,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко