Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №640/28830/20 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Справа № 640/28830/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури , третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, ВКДКА), третя особа: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва (далі – третя особа, КДКА м. Києва), в якому просить суд

- визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 серпня 2020 року № VIII-006/2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

05.11.2025 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.11.2025 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 прийнято до провадження дану адміністративну справу № 640/28830/20, розгляд визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З позицій сторін у справі вбачається наступне.

Позивач вказує на те, під час розгляду скарги ОСОБА_2 дисциплінарною палатою щодо поведінки адвоката КДКА м. Києва було прийнято рішення від 29.11.2019 №195 про відмову у порушенні дисциплінарної справи. Розглядаючи повторно скаргу ОСОБА_2 , з визнанням обов`язкової участі позивача, позивач вказує, що повідомлення про дату та час розгляду скарги на 29 серпня 2020 року ним не було належним чином отримане, про засідання дізнався лише 07 вересня 2020 року отримавши на відділенні пошти лист за вих № 3048 від 17 серпня 2020 року. Звертає увагу на карантинні обмеження запровадженні в країні з 12 березня 2020 року, обмеження пасажирських перевезень згідно доручення Президента України та рішення комісії з питань ТЕБ і НС КМУ від 16 березня 2020 року, у зв`язку із чим позивач перебував на самоізоляції через контакт з особами у яких підтвердився коронавірус. Зауважує, що незважаючи на відсутність підтвердження належного повідомлення адвоката про дату та час розгляду скарги, відповідач прийняв оскаржуване рішення від 29 серпня 2020 року № VIII-006/2020 чим позбавив можливості надати пояснення, заявити відводи та інших прав, гарантованих чинним законодавством. Також вказує, що висновки викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач вказує на правомірність спірного рішення від 29 серпня 2020 року № VIII-006/2020, яким скасовано рішення КДКА м. Києва від 29.11.2019 №195 та прийнято нове про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Зауважує, що основними мотивами при винесенні оскаржуваного рішення ВКДКА стало встановленням факту порушення КДКА м. Києва процедури перевірки відомостей зазначених у скарзі (суперечність інформації, вказаній у Дорученні Голови КДКА м. Києва, порушення строків складання довідки, невірне застосування положень законодавства щодо стадій дисциплінарного провадження та строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, не з`ясування факту наявності чи відсутності ознак дисциплінарного поступку).

В свою чергу зазначає, що за наслідками розгляду скарги гром. ОСОБА_2 та матеріалів наявних в ВКДКА встановлено наявність в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а саме порушення частини 1 та частини 2 статті 12, частини 4 статті 7 Правил адвокатської етики від 17.11.2012.

ВКДКА вважає дотриманим порядок розгляду скарги, належного повідомлення позивача по дату та час її розгляду, листом ВКДКА від 27.07.2020 позивача та ОСОБА_2 було повідомлено про час і місце розгляду скарги їх буде повідомлено, листом від 27.07.2020 позивача та ОСОБА_2 було повідомлено про те, що розгляд скарги відбудеться 29.08.2020 о 10-00 за вказаною у листі адресою.

ВКДКА діяла всебічно та не упереджено, об`єктивно перевіряючи усі матеріали скарги ОСОБА_2 та пояснення позивача.

Додає, що оскаржуваним рішенням від 29 серпня 2020 року № VIII-006/2020 не порушено прав позивача, рішення ВКДКА не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку. Оспорюване рішення по суті безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

Оскаржуване рішення ВКДКА вважає законним та обґрунтованим, прийнятим в порядку, спосіб та в межах наданих повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття. При цьому, в рішенні ВКДКА встановлена наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

Встановлення наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, КДКА/ВКДКА як органів адвокатського самоврядування, якими КДКА/ВКДКА є виключними (дискреційними) повноваженнями наділені відповідно до діючого законодавства.

Вказує, що 05.01.2021 ДП КДКА м. Києва прийняла рішення № 424 від 05.01.2021 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із пропуском строку для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

ВКДКА додає, що розглядаючи скаргу гром. ОСОБА_2 на рішення ВКДКА №424, рішенням № VIII-007/2021 від 05 серпня 2021 року ВКДКА скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення ВКДКА № 424 від 05.01.2021 без змін, оскільки відповідно до частини 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, відповідно строк притягнення сплинув.

Третя особа КДКА м. Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, вказує про те, що отримавши 21.06.2019 скаргу ОСОБА_2 на адвоката ОСОБА_1 , враховуючи норми статтей 37, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відсутні обмеження проміжком часу щодо стадії перевірки скарг щодо вчинення дисциплінарного проступку адвокатом.

На підставі доручення голови Дисциплінарної палати КДКА м. Києва ОСОБА_3 № 213 від 09.07.2019 проведення перевірки відомостей зазначених у скарзі було доручено члену Дисциплінарної палати КДКА м. Києва ОСОБА_4 . На робочу адресу позивача було направлено повідомлення члена ДП КДКА м. Києва ОСОБА_4 разом із копію заяви (скарги). В установленому законом порядку адвокат Доманський А.О. надав свої пояснення, згідно з яких вбачалося, що ОСОБА_1 в спірній ситуації діяв як громадянин України, послуги з надання правової допомоги родині ОСОБА_5 не надавалися, адвокат Доманський А.О. у повному обсязі заперечував та просив відмовити у задоволенні скарги.

Розглянувши скаргу та подані до неї матеріали, врахувавши пояснення адвоката, КДКА м. Києва було прийнято рішення від 29.11.2019 №195 про відмову у порушенні дисциплінарної справи. Та, гром. ОСОБА_2 отримавши рішення КДКА м. Києва подав скаргу на рішення Дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 29.11.2019 №195.

ВКДКА розглянувши скаргу, матеріали надіслані КДКА м. Києва, прийнято рішення від 29 серпня 2020 року № VIII-006/2020 яким скасовано рішення КДКА м. Києва від 29.11.2019 №195 та прийнято нове про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

05.01.2021 ДП КДКА м. Києва було прийнято рішення № 424 від 05.01.2021 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із пропуском строку для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши письмові докази, доводи сторін, суд встановив такі обставини.

Рішенням КДКА м. Києва від 29.11.2019 № 195 за результатами розгляду скарги гром. ОСОБА_2 відмовлено у порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2049/10 від 30.05.2002, видане Київською обласною КДКА).

09.01.2020 до ВКДКА надійшла скарга гром. ОСОБА_2 на рішення КДКА м. Києва від 29.11.2019 № 195, яка була повернута скаржнику листом ВКДКА від 14.01.2020 № 2179 у зв`язку з її невідповідністю вимогам законодавства.

Після усунення недоліків скарги гром. ОСОБА_2 повторно звернувся до ВКДКА зі скаргою на те ж рішення КДКА м. Києва, яка надійшла 17.02.2020. Скарга також містила клопотання про поновлення скаржнику строків на подання скарги.

Листом ВКДКА від 26.02.2020 № 2412 витребувала у КДКА м. Києва матеріали справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

25.03.2020 на адресу ВКДКА надійшли матеріали справи відносно адвоката Доманського А.О.

26.03.2020 Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА ОСОБА_6 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Листом ВКДКА від 27.07.2020 адвоката ОСОБА_1 та гром. ОСОБА_2 було повідомлено про час і місце розгляду скарги їх буде повідомлено.

Листом ВКДКА від 27.07.2020 адвоката ОСОБА_1 та гром. ОСОБА_2 було повідомлено про те, що розгляд скарги відбудеться 29.08.2020 0 10-00 за вказаною у листі адресою.

За результатами розгляду скарги 29.08.2020 ВКДКА винесла рішення № VIII-006/2020, яким скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 29.11.2019 № 195 скасовано та ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Мотивами винесення оскаржуваного рішення ВКДКА стало встановленням факту порушення КДКА м. Києва процедури перевірки відомостей зазначених у скарзі (суперечність інформації, вказаній у Дорученні Голови КДКА м. Києва, порушення строків складання довідки, невірне застосування положень законодавства щодо стадій дисциплінарного провадження та строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, не з`ясування факту наявності чи відсутності ознак дисциплінарного поступку) та наявності в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, а саме порушення частини 1 та частини 2 статті 12, частини 4 статті 7 Правил адвокатської етики від 17.11.2012.

Копія рішення ВКДКА від 29.08.2020 № VIII-006/2020 була направлена позивачу листом від 17.09.2020 № 3422.

Отримавши рішення 19.10.2020 позивач не погоджуючись із ним звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI, у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно зі статтею 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (частини друга статті 35 Закону №5076-VI).

Статтею 36 Закону №5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За статтею 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Згідно статті 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджено Положення про порядок прийняття про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення №120, у відповідній редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, слід зазначити, що за пунктом 7 вказаного Положення №120, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Частиною першою статті 42 Закону №5076-VI встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Частиною другою статті 42 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону №5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

За частини п`ятої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Згідно частини шостої статті 52 Закону №5076-VI засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття (частина сьома статті 52 Закону №5076-VI).

Отже, ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є органом апеляційного оскарження, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в межах матеріалів відповідної дисциплінарної справи.

Предметом спору у даній справі є рішення ВКДКА від 29.08.2020 № VIII-006/2020 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Суд вважає необхідним зазначити наступне.

Адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, правову оцінку рішенню ВКДКА суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури розгляду скарги на рішення КДКА м. Києва, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей зазначених у скарзі на рішення КДКА м. Києва.

Як встановлено судом позивач стверджує про неналежне повідомлення його про дату та час розгляду скарги, порушенні прав адвоката надати пояснення, заявити відводи та наявності в країні застосованих карантинних обмежень які стали підставою перебування позивача на самоізоляції.

Враховуючи вищезазначені норми діючого законодавства, суд також зазначає, що відповідно до пункту 35 Положення №120 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги на рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА.

За пунктом 38 Положення №120 скарги на рішення, дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати"). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів. Копія рішення ВКДКА надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 7-10 робочих днів з дня прийняття рішення.

КДКА, після отримання рішення ВКДКА, яке підлягає внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, не пізніше наступного робочого дня передає відповідній Раді адвокатів регіону необхідну інформацію для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про прийняте рішення.

Рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 № 78 затверджено Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – Регламент, у відповідній редакції).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 Регламенту установлено, що правові засади діяльності ВКДКА, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішеннями з`їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, цим Регламентом та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.

Регламент визначає порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень.

Для виконання завдань ВКДКА та у порядку, визначеному цим Регламентом, ВКДКА розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Рішення ВКДКА приймаються колегіально, у порядку, визначеному цим Регламентом. Рішення приймаються членами ВКДКА, присутніми на засіданні комісії.

Згідно із пунктами 2.9, 2.14 Регламенту ВКДКА є повноважною за умови обрання не менше двох третин її складу. Засідання ВКДКА вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії.

Пунктами 3.1 - 3.7 Регламенту установлено, що формою роботи ВКДКА є засідання. Голова ВКДКА скликає засідання, визначає місце, день та час його проведення, порядок розгляду питань порядку денного, а також доповідачів. ВКДКА скликається у разі необхідності вирішення питань, віднесених до її компетенції, але, як правило, не рідше одного разу на місяць.

Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та/або розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Головуючим на засіданні комісії є Голова ВКДКА або, у разі його відсутності, один із його заступників. У разі відсутності Голови ВКДКА та його заступників, головуючий обирається більшістю присутніх на засіданні членів ВКДКА. Головуючий вживає заходів до належного розгляду включених до порядку денного питань та до забезпечення встановленого законодавством і цим Регламентом порядку їх вирішення.

Члени ВКДКА беруть участь у засіданні комісії безпосередньо. Не допускається голосування за дорученням або передача голосу іншому члену комісії. У разі проведення дистанційного засідання ВКДКА, всі члени ВКДКА приймають участь у засіданні дистанційно - в режимі відеоконференції.

Особи, питання стосовно яких внесено до порядку денного засідання ВКДКА, мають право на ознайомлення із відповідними матеріалами.

Учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається. Учасники засідання за скаргами на рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи, у разі наявності технічної можливості, мають право взяти участь у засіданні дистанційно - у режимі відеоконференції.

Згідно із пунктом 3.15 Регламенту відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.

За змістом пункту 3.16 Регламенту засідання ВКДКА проводяться гласно і відкрито, із загальним обговоренням питань порядку денного. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Засідання ВКДКА може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв`язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання ВКДКА приймається Головою ВКДКА.

Пунктами 3.20, 3.21, 3.22 Регламенту передбачено, що головуючий на засіданні відкриває засідання ВКДКА, повідомляє про кількість присутніх членів комісії, а також про осіб, які з`явилися на засідання. Встановивши правомочність засідання, ВКДКА відкритим голосуванням обирає секретаря засідання та затверджує порядок денний. Перед розглядом питання на засіданні головуючий роз`яснює запрошеній особі її права.

Згідно із пунктами 3.28, 3.31, 3.32 Регламенту дослідження матеріалів починається з доповіді члена ВКДКА. Доповідач викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, досліджені обставини і відповідає на запитання членів комісії. Особи, які оскаржують рішення КДКА, та інші запрошені можуть надавати пояснення, підтверджувати їх відповідними документами та іншими фактичними даними, які безпосередньо стосуються справи. До них можуть бути поставлені запитання. Член ВКДКА, якому доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання, що включене до порядку денного, готує письмову довідку та/або проект рішення комісії. Письмова довідка/проект рішення комісії є документами, які містять інформацію, що відноситься до таємниці "нарадчої кімнати" Письмова довідка/проект рішення комісії не є матеріалами перевірки або матеріалами дисциплінарної чи кваліфікаційної справи, не приєднуються до них та не зберігаються у ВКДКА. Член ВКДКА, якому доручено перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання, що включене до порядку денного, має право звернутися з відповідним запитом до КДКА регіону щодо отримання документів, інформації та інших відомостей, необхідних для проведення такої перевірки.

Крім того, пунктом 3.37 Регламенту передбачено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА. Член ВКДКА, якому доручено проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або скарзі, у разі, якщо такі відомості містяться у судовому рішенні, перевіряє наявність відповідного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За правилами пунктів 3.40 - 3.46, 3.48 Регламенту ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. У разі необхідності, ВКДКА має право об`єднати в одне провадження скарги, подані в межах одного дисциплінарного провадження, в тому числі скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.

Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення та перевірка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.

Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право:

- залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

- направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Рішення ВКДКА приймається відкритим голосуванням. Рішення ВКДКА приймається таємним голосуванням за пропозицією не менш ніж семи членів ВКДКА. Рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазначається у рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

У рішенні ВКДКА повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, результати розгляду, порядок і строки його оскарження, вказівка про порядок видачі рішення.

Рішення, постанови ВКДКА викладаються письмово з наведенням мотивів їх прийняття і підписуються головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.

Суд вказує, що за наявних у справі доказів не вбачається порушення прав позивача щодо належного повідомлення про дату та час розгляду скарги, листи ВКДКА надіслані позивачу належним чином, враховуючи строки розгляду скарги визначені згаданою вище частиною другою статті 42 Закону №5076-VI, обов`язкове повідомлення сторін за скаргою за згаданим вище Регламентом пунктами 3.1-3.7.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача вказуючи на несвоєчасне отримання поштової кореспонденції, оскільки отримання чи не отримання відповідної кореспонденції від ВКДКА залежало від самого позивача. Застосовані карантинні обмеження в країні суд не бере до уваги, оскільки такі не є поважною причиною в обґрунтування заявлених позивачем доводів враховуючи те, що поштову кореспонденцію від ВКДКА позивач все-таки одержував.

Суд також вказує на відсутності доводів та доказів щодо порушення прав позивача надати пояснення та заявити відводи, оскільки скарга розглядалась всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, з урахуванням матеріалів витребуваних від КДКА м. Києва, в якій містились усі матеріали в тому числі і пояснення позивача, за належного повідомленням учасників скарги, рішення приймалось ВКДКА шляхом голосування, в межах повноважень, враховуючи положення частини п`ятої статті 52 Закону №5076-VI та зазначені норми Положення №120, Регламенту.

Інших доводів щодо порушення процедури та порядку розгляду скарги позивач не зазначає та таких судом не встановлено.

В свою чергу суд вважає необхідним зазначити, що оскаржуване рішення не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для адвоката позивача у даній справі жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків, оскільки правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Суд вказує, що сам факт прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не є встановленням в його діях факту вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок, та враховуючи норму пункту 7 Положення №120 вчинення адвокатом дисциплінарного проступку доводиться особою, яка подала скаргу.

Слід також враховувати, що спірне рішення містить лише попередні висновки щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного дисциплінарного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки рішення КДКА м. Києва встановлення порушення процедури перевірки скарги та прийняття рішення, виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.

За такого правового врегулювання та обставин справи суд вважає, що прийняте відповідачем рішення від 29.08.2020 № VIII-006/2020 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 є законним. При цьому, останнє містить як оцінку пояснень адвоката, так і повний виклад обставин і матеріалів, які були предметом перевірки, та за якими воно прийняте. Також, у цьому рішенні вказано на норми законодавства та, зокрема, Правила адвокатської етики, які окреслюють наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката (позивача). Та, вказане рішення на даній стадії не порушує прав та інтересів позивача, не створює для нього певних обов`язків та не має юридичних наслідків.

Висновки суду у справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 10 листопада 2022 року у справі № 826/14291/17, від 24 червня 2020 року у справі № 813/2639/18 та від 4 червня 2020 року № 815/1830/18 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 лютого 2019 року у справі 822/570/17.

Суд також враховує та зазначає, що 05.01.2021 ДП КДКА м. Києва прийняла рішення № 424 від 05.01.2021 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із пропуском строку для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

ВКДКА розглядаючи скаргу гром. ОСОБА_2 на рішення ВКДКА №424, рішенням № VIII-007/2021 від 05 серпня 2021 року ВКДКА скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення ВКДКА № 424 від 05.01.2021 без змін, оскільки відповідно до частини 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, відповідно строк притягнення сплинув.

Відтак, дисциплінарна справа щодо адвоката ОСОБА_1 за скаргою гром. ОСОБА_7 є закритою.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

На підставі викладеного, суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.