Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №320/60094/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Київ справа №320/60094/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 26.11.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-05-31-002006-а.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновок відповідача про результати проведення моніторингу закупівлі є протиправним, оскільки винесений відповідачем поза межами встановлених повноважень, а викладені у ньому обставини порушення законодавства про публічні закупівлі не відповідають дійсності та інформації, оприлюдненій підприємством в системі закупівель Prozorro по закупівлі UА-2024-05-31-002006-а.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що встановлені порушення за оскаржуваним висновком є обґрунтованими та підтвердженими. Наголошено щодо наявності законних повноважень на проведення моніторингу процедури закупівлі.

У відповіді на відзив представник позивача повторно зазначав про помилковість та протиправність висновку відповідача та відсутності повноважень для проведення такого моніторингу процедури закупівлі, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП ПАЕС» АТ НАЕК «Енергоатом» у електронній системі закупівель оприлюднено оголошення UА-2024-05-31-002006-а про проведення відкритих торгів з особливостями із закупівлі Товар - код СРV 42120000-6 по ДК 021:2015 - Насоси та компресори (Насоси електричні трансформаторні). (РПЗ 9.17).

Східний офіс Держаудитслужби прийняло рішення наказом від 01.11.2024 №151 «Про початок здійснення моніторингу закупівель».

26.11.2024 Східний офіс Держаудитслужби у електронній системі закупівель оприлюднено висновок від 26.11.2024, який складено за результатами здійснення моніторингу закупівлі UА-2024-05-31-002006-а.

У висновку вказано, що за результатами моніторингу процедури закупівлі, а саме за результатами розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Гарант буд проект», встановлено порушення норми підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами розгляду питання щодо укладання договору встановлено порушення пункту 18 Особливостей.

У зобов`язальній частині оскаржуваного висновку визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень шляхом припинення зобов`язання за договором від 02.09.2024 № 53-123-01-24-09343 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон №922-VIII). Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених цією статтею.

Згідно із приписами ч.3 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Положеннями ч.4 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України як безпосередньо так і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Наказом Держаудитслужби від 27.08.2020 № 242 «Про внесення змін до положень про офіси Держаудитслужби», п. 1 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, Положення про Південний офіс Держаудитслужби, Положення про Північний офіс Держаудитслужби, Положення про Північно-Східний офіс Держаудитслужби, Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затверджених наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, доповнено абзацом такого змісту: «На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».

Тобто, повноваження на проведення даного контрольного заходу підтверджуються наказом Держаудитслужби від 27.08.2020 № 242.

Відповідно до п. 1 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 зі змінами (далі - Положення про Офіс), Офіс підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

На території Дніпропетровської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Пунктом 9 Положення про Держаудитслужбу визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Підпунктом 1 пункту 11 Положення про Держаудитслужбу визначено, що Голова Держаудитслужби, зокрема, очолює Держаудитслужбу, здійснює керівництво її діяльністю.

Відповідно до підпунктів 23-1, 27 пункту 11 Положення № 43 голова Держаудитслужби, зокрема, забезпечує виконання наказів Мінфіну та доручень Міністра фінансів з питань, що належать до компетенції Держаудитслужби та дає в межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів.

Пунктом 2 Положення про Офіс, визначено, що Офіс у своїй діяльності керується, зокрема, Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, дорученнями Премєр-міністра України, Голови Держаудитслужби, його першого заступника та заступника.

Відповідно до доручення Держаудитслужби №003100-18/13263-2024 офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях доручено провести моніторинги процедур закупівель згідно з переліком, наведеним у додатку. Відповідно до переліку закупівель, який є додатком до згаданого листа, зокрема вказано процедуру закупівлі UА-2024-05-31-002006-а.

Отже, Держаудитслужбою надано Східному офісу Держаудитслужби відповідне доручення на проведення моніторингу процедури закупівлі Позивача, відтак, за наявності доручення Держаудитслужби, яке у даному випадку є таким, що винесене на підставі та в межах законодавства України відповідний міжрегіональний територіальний орган, у даному випадку Східний офіс Держаудитслужби, зобов`язаний реалізувати завдання органу державного фінансового контролю, у тому числі і на території іншої адміністративно- територіальної одиниці, якою у даному випадку є Миколаївська область.

Також, відповідно ч. 3 ст. 8 Закону №922-VIII унормовано, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

З наведеного слідує, що Закон №922-VIII зобов`язує орган державного фінансового контролю оприлюднити повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі, однак не встановлює вимог щодо завантаження додаткових документів або інформації в доповнення до такого повідомлення.

Ураховуючи наведене, Офісом правомірно здійснено моніторинг процедури закупівлі № UА-2024-05-31-002006-а.

Щодо суті встановлених порушень суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною 9 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Як передбачено приписами частини 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

У висновку відповідачем зазначено, що моніторингом установлено, що в документах тендерної пропозиції ТОВ «ГАРАНТ БУД ПРОЕКТ» міститься Зведений перелік на закупівлю товару (файл: Зведений перелік.pdf), в якому вказаний учасник не вказав технічні характеристики насосів електричних трансформаторних, що суперечить вимогам Додатку 1 «Зведений перелік на закупівлю товару - код СРУ 42120000-6 по ДК 021:2015 - Насоси та компресори (Насоси електричні трансформаторні), п.9.17 до тендерної документації. Зазначено, що Замовник не наділений правом звільняти учасника закупівлі від надання будь-яких документів чи інформації, у складі тендерної пропозиції, які передбачені вимогами тендерної документації.

Враховуючи зазначене, контролюючий орган дійшов висновку, що в порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив учасника закупівлі ТОВ «ГАРАНТБУД ПРОЕКТ» натомість визнав його переможцем та уклав з ним договір на постачання товару від 02.09.2024 № 53-123-01-24-09343 на суму 6 624 480,00 гри з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з ТСдоПЗ(т).23.0009.0235-2024 (ред. 2) замовником планувалось придбати насоси електричні трансформаторні МТ-100/15 - 2шт., мт-100/8 - 4шт., 1ТЗ-100/20 * 8шт. «або еквівалент».

При цьому, учасником ТОВ «ГАРАНТ БУД ПРОЕКТ» запропоновано насоси електричні трансформаторні МТ-100/15 - 2шт., МТ-100/8 - 4шт„ 1ТЗ-100/20 - 8шт., саме ті, які і планував придбати замовник, тобто не еквівалент, що підтверджується документами його тендерної пропозиції. Технічні характеристики запропонованих насосів відомі, і зазначені в ТСдоПЗ(т).23.0009.0235-2024 (ред. 2).

Учасником ТОВ «ГАРАНТ БУД ПРОЕКТ» у файлі «Зведений перелік.PDF», колонка «Посилання на технічну специфікацію» зазначено посилання на конкретні позиції технічної специфікації ТСдоПЗ(т).23.0009.0235-2024 (ред. 2), що дозволяє в повній мірі визначити технічні характеристики запропонованих насосів.

Крім того, у складі своєї тендерної пропозиції учасником ТОВ «ГАРАНТ БУД ПРОЕКТ» надано лист від виробника (файл «Підтвердження виробника.pdf»), у якому зазначено, що будуть дотримані всі умови, наведені в ТСдоПЗ(т).23.0009.0235 2024 (ред. 2).

Пунктом 19 частини 2 статті 22 Закону передбачено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №710 від 15.04.2020 «Про затвердження Переліку формальних помилок» (далі - Наказ Мінекономіки №710) затверджено «Перелік формальних помилок».

На виконання вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та наказу Мінекономіки №710, тендерна документація на дану закупівлю містить «Опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок», див. Додаток 4 до тендерної документації.

Додаток 4 до тендерної документації «Опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок», крім іншого передбачає наступні приклади формальних (несуттєвих) помилок:

«Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.

Відповідно до підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

При цьому, згідно з пунктом 43 Особливостей під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).

З огляду на вищевикладене, не вказання учасником технічних характеристик саме в колонці «Технічні характеристики» у файлі «Зведений перелік.pdf» суд вважає формальною/несуттєвою помилкою, пов`язаною з оформленням тендерної пропозиції, та такою, що не впливає на зміст тендерної пропозиції.

Таким чином, висновки відповідача щодо порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо висновків про порушення пункту 18 Особливостей суд зазначає наступне.

Моніторингом відповідності умов укладеного договору від 02.09.2024 № 53-123-01- 24-09343 умовам тендерної документації та тендерної пропозиції переможця ТОВ «ГАРАНТ БУД ПРОЕКТ» встановлено, що в укладеному договорі не зазначено найменування сторін договору, а саме Покупця та Постачальника, відсутні банківські реквізити сторін, у пункті 3.1 укладеного договору відсутні умови постачання товару, визначені пунктом 3.1 проекту договору, що не відповідає умовам Проекту договору, що є Додатком 3 до тендерної документації та відповідно пропозиції учасника, чим порушено вимоги пункту 18 Особливостей. Відповідно до підпункту 2 пункту 21 Особливостей договір від 02.09.2024 № 53-123-01-24-09343 є нікчемним, оскільки він укладений з порушенням вимог пункту 18 цих Особливостей.

Позивач вказував, що Філія ВП ПАЕС АТ «НАЕК «Енергоатом» належить до об`єктів критичної інфраструктури енергетики. В період правового режиму воєнного стану в сфері електроенергетики прийнято ряд нормативно-правових актів, зокрема наказ Міненерго від 15.03.2023 № 92, та постанова НКРЕКП від 26.03.2022 №349. У зв`язку із цим АТ «НАЕК «Енергоатом» здійснено всіх можливих дій для убезпечення наявності в загальному доступі інформації, яка може бути неправомірно використана, зокрема інформації, яка містить адресу місця зберігання чи поставки товару, виконання робіт, надання послуг, шлях постачання тощо, в тому числі при публікації договорів про закупівлю (з додатками).

У зв`язку із прийняттям постанови НКРЕКП від 26.03.2022 №349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури», загрозою безпеці об`єктів критичної інфраструктури, спричиненою збройною агресією рф, з метою обмеження висвітлення у відкритих загальнодоступних джерелах інформації про діяльність об`єктів критичної інфраструктури AT «НАЕК «Енергоатом» (далі - Компанія), а також забезпечення безпеки постачання електричної енергії, надійного функціонування об`єднаної енергетичної системи України в умовах дії правового режиму воєнного стану AT «НАЕК «Енергоатом» передбачено вжиття заходів щодо недопущення поширення в загальному доступі інформації, яка містить, зокрема персональні дані працівників Компанії, поєднання посади та прізвища посадових осіб, а також будь-яких інших даних, які дозволяють ідентифікувати особу.

Водночас, суд не може погодитись з такими доводами позивача, оскільки інформація щодо назви Замовника, тобто Покупця (Філія «Відокремлений підрозділ «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКААТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ») та Переможця процедури закупівлі, а відповідно Постачальника товару ТОВ «ГАРАНТ БУД ПРОЕКТ», міститься у відкритому доступі в електронній системі закупівель при проведені процедури закупівлі.

Проте в укладеному договорі не зазначено найменування сторін договору, а належних обґрунтувань позивачем не наведено.

Крім того, пунктом 3.1 проекту договору, який також міститься в електронній системі закупівель для загального доступу, визначено, що постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2024, на умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, відповідно до правил INCOTERMS в редакції 2010 року, з обов`язковою присутністю представника Постачальника.

Проте, в укладеному договорі, а саме в пункті 3.1, відсутня інформація щодо постачання товару на умовах — DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, відповідно до правил INCOTERMS в редакції 2010 року, з обов`язковою присутністю представника Постачальника.

При цьому, слід зазначити, що вказаним пунктом проекту договору визначено загальні дані постачання товару (м. Южноукраїнськ, Миколаївська область), тобто конкретної адреси постачання товару не визначено.

Крім того, слід зазначити, що банківські реквізити сторін, які відсутні в укладеному договорі, не є адресою місця зберігання чи поставки товару, виконання робіт, надання послуг, шляхом постачання, не містить, зокрема персональні дані працівників Компанії, поєднання посади та прізвища посадових осіб, а також будь-яких інших даних, які дозволяють ідентифікувати особу.

Пунктом 18 Особливостей, у редакції, що діяла на момент оголошення процедури закупівлі, визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідача, що договір від 02.09.2024 № 53-123-01-24-09343 укладено з порушенням вимог пункту 18 цих Особливостей.

Щодо визначення відповідачем в оскаржуваному висновку моніторингу способу усунення виявленого порушення, суд ураховує, що вищенаведені висновки щодо встановлених порушень не є вагомою підставою для припинення зобов`язань за договором та застосування наслідків для здійснення розірвання такого договору.

Крім того, враховуючи відсутність порушень з боку позивача при визначенні переможця, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі порушень стосовно п.18 Особливостей у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб призведе до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком та стверджуваним порушенням.

У Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Слід зазначити, що визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

Крім того, у статті 204 Цивільного кодексу України регламентовано принцип презумпції правомірності правочину, за змістом якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин з контрагентом є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Стаття 43 Закону №922-VIII врегульовує випадки, за яких договір про закупівлю вважається нікчемним, зокрема: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Водночас, оскаржуваний висновок не містить покликань на порушення, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність укладеного договору.

Ураховуючи те, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.07.2023 у справі №420/16485/22.

Окрім цього, зобов`язуючи в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору із переможцем процедури закупівлі, відповідач не врахував, що здійснення державного фінансового контролю, спрямоване на оцінку ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, а не виявлення незначних дефектів тендерної документації, які за характером допущення неможливо віднести до порушень, що вплинули на конкурентноздатність учасників процедури закупівлі.

У висновку про результати моніторингу закупівлі відсутнє жодне посилання на неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується та є неспівмірним із вимогою відповідача про розірвання укладеного договору за результатами проведеної процедури закупівлі.

Зважаючи на викладене, оскаржуваний висновок не відповідає принципу пропорційності, оскільки вимога усунути порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, укладеним з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів.

Усунення виявленого під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов`язань, призведе до порушення майнових прав та інтересів переможця торгів та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а та від 27.07.2023 у справі №420/16485/22.

Ураховуючи вищезазначене у сукупності, висновок Східного офісу Держаудитслужби від 26.11.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-05-31-002006-а в частині висновків про порушення пп.2 п.44 Особливостей та в зобов`язальній частині є протиправним і підлягає скасуванню.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № АЕС/12590 від 03.12.2024.

Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 1 614,19 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 26.11.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-05-31-002006-а в частині висновків про порушення пп.2 п.44 Особливостей та в зобов`язальній частині.

В іншій частині задоволення позовних вимог -відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби України (код ЄДРПОУ 40477689, адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп.2) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (код ЄДРПОУ 24584661, адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) судовий збір у розмірі 1 614,19 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25 травня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.