Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №320/44559/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Київ справа №320/44559/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» до Головного управління Державної податкової служби України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м.Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 379240414 та від 08.05.2024 № 379260414, прийняті на підставі Акта перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету від 21.03.2024 № 23346/Ж5/26-15-04-14-03, в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що зважаючи на введення карантину та початком військової агресії товариство зазнало значних втрат та знаходилось у скрутному матеріальному становищі, і не мало змоги своєчасно сплатити зобов`язання з ПДВ за вказаний період, разом із цим, зазначає, що у спірний період товариство відповідними податковими змінами було звільнено до відповідальності за невиконання або невчасне виконання податкових обов`язків, а також, враховуючи відсутність умислу та вини у своїх діях, переконує, що у контролюючого органу не було підстав та повноважень для застосування штрафних санкцій до підприємства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не погодившись з доводами, викладеними у позовній заяві, подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що абзацом вісімнадцятим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Податкового кодексу України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

При цьому відповідної заяви та документів про підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків до податкового органу не надано.

На підставі наведеного, відповідач вважає, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відповіді на відзив наполягає, що на момент порушення ним своїх податкових зобов`язань з податку на додану вартість діяли карантинні обмеження, а також, відповідні податкові пільги, у зв`язку із чим вважає, що приписи п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України виключають правові підстави для застосування до нього штрафних санкцій за статтею 124 ПК України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ: 31485055, місцезнаходження: 01032, м. Київ, б. Шевченко Тараса, буд. 38/40А, зареєстрована у якості юридичної особи з основним з 30.05.2022 з видом економічної діяльності за КВЕД: 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; інші види: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 49.10 Пасажирський залізничний транспорт міжміського сполучення, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 78.10 Діяльність агентств працевлаштування, 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування, 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами, 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у., 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 52.10 Складське господарство, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання, 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування, 56.21 Постачання готових страв для подій, 56.29 Постачання інших готових страв, 56.30 Обслуговування напоями, 58.19 Інші види видавничої діяльності, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, 69.10 Діяльність у сфері права, 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування, 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів), 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 73.11 Рекламні агентства, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 79.11 Діяльність туристичних агентств, 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов`язана з цим діяльність,81.21 Загальне прибирання будинків, 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів, 82.11 Надання комбінованих офісних адміністративних послуг, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., 96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів, 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси, 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у., перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Шевченківському районі), що підтверджуються інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.4 п. 20. 1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, проведено камеральну перевірку ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ», за наслідками якої складено Акт «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ: 31485055» № 23346/Ж5/26-15-04-14-03 від 21.03.2024.

За результатом проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ» граничних строків сплати узгодженої суми грошових зобов`язань по податку на додану вартість, чим порушено п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57 та ст.. 203, п.п. 69.1 п. 69 підр.10 розділу ХХ Кодексу, з урахуванням ст. 102 Кодексу.

На підставі означеного Акту перевірки Головним управлінням ДПС у. м.Києві були прийняті податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 379240414, яким за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 8, 16, 16, 22, 24, 28, 27, 27, 28, 12, 6, 18, 17, 4, 4, 4 календарних днів до ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ», на підставі приписів ст. 124 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 5% на загальну суму 38656,94 грн. та податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 379260414, яким за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 35, 51, 56, 56, 60, 60, 60, 60, 60, 64, 65, 65, 66, 36, 37, 37, 40, 43, 47, 48, 48, 48, 48, 35 календарних днів до ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ», на підставі приписів ст. 124 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% на загальну суму 64578,70 грн.

Позивач із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 02.08.2024 № 23603/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 №№ 379240414, 379260414 залишені без змін, а скарга ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНИ» без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду із цим позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункту 1.1 статті 1 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Податковим кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктами 49.18.1, 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України, платник податків подає податкову декларацію за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

При цьому сплата проводиться на підставі пункту 203.2 статті 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивачем було подано наступні декларацію з податку на додану вартість:

за лютий 2022 року від 23.06.2022 № 9092589101 із самостійно визначеною сумою грошового зобов`язання у розмірі 553470 грн. по терміну сплати самостійно визначеного зобов`язання до 01.08.2022, проте, фактично сплачено було грошові зобов`язання 09.08.2022, 17.08.2022, 23.08.2022, 25.08.2022, 29.08.2022, 05.09.2022, 21.09.2022, 26.09.2022;

за травень 2022 року від 23.06.2022 № 9092583332 із самостійно визначеною сумою грошового зобов`язання у розмірі 215414 грн. по терміну сплати самостійно визначеного зобов`язання до 01.08.2022, проте, фактично сплачено було грошові зобов`язання 26.09.2022.

за липень 2022 року від 17.08.2022 № 9161166614 із самостійно визначеною сумою грошового зобов`язання у розмірі 293213 грн. по терміну сплати самостійно визначеного зобов`язання до 30.08.2022, проте, фактично сплачено було грошові зобов`язання 26.09.2022, 27.09.2022.

за серпень 2022 року від 16.09.2022 № 9185876407 із самостійно визначеною сумою грошового зобов`язання у розмірі 381079 грн. по терміну сплати самостійно визначеного зобов`язання до 30.09.2022, проте, фактично сплачено було грошові зобов`язання 12.10.2022;

за вересень 2022 року від 17.10.2022 № 9214276865 із самостійно визначеною сумою грошового зобов`язання у розмірі 404561 грн. по терміну сплати самостійно визначеного зобов`язання до 31.10.2022, проте, фактично сплачено було грошові зобов`язання 30.12.2022, 03.01.2023, 04.01.2023, 05.01.2023;

за жовтень 2022 року від 16.11.2022 № 9244271851 із самостійно визначеною сумою грошового зобов`язання у розмірі 480254 грн. по терміну сплати самостійно визначеного зобов`язання до 30.11.2022, проте, фактично сплачено було грошові зобов`язання 05.01.2023, 06.01.2023, 09.01.2023, 12.01.2023, 16.01.2023, 17.01.2023;

за листопад 2022 року від 19.12.2022 № 9272730635 із самостійно визначеною сумою грошового зобов`язання у розмірі 443270 грн. по терміну сплати самостійно визначеного зобов`язання до 30.12.2022, проте, фактично сплачено було грошові зобов`язання 17.01.2023;

за грудень 2022 року від 16.01.2023 № 9298962193 із самостійно визначеною сумою грошового зобов`язання у розмірі 449633 грн. по терміну сплати самостійно визначеного зобов`язання до 30.01.2023, проте, фактично сплачено було грошові зобов`язання 16.02.2023, 06.03.2023.

за січень 2023 року від 16.02.2023 № 9026479491 із самостійно визначеною сумою грошового зобов`язання у розмірі 443175 грн. по терміну сплати самостійно визначеного зобов`язання до 02.03.2023, проте, фактично сплачено було грошові зобов`язання 06.03.2023.

Крім цього, 21.09.2022 позивачем було подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2022 року № 9188510589.

При цьому факт порушення граничного строку позивачем не заперечується.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який в подальшому на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3березня 2022 року № 2118-IX (далі - Закон№2118-IX).

Законом№2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:

- «У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні»;

- «Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».

12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року та яким підпункт 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України викладений у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року».

Відповідно до нової редакції підпункту 69.9 пункту 69 Перехідних положень ПК України у зв`язку із набранням чинності Закону від 12 травня 2022 року №2260-IX для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Закон від 12 травня 2022 року № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 Перехідних положень ПК України виклав у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

З набуттям чинності Законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов`язку, зокрема, щодо подання звітності, сплати податків та зборів.

Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023, підпункт 69.1 викладено в редакції, яка передбачив, зокрема, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022року).

При цьому, платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Таким чином, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження» (далі - Порядок), який вступив в дію 02.09.2022.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу передбачено платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди -2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня2022 року.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ цього Порядку підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями РФ;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Згідно пункту 3 розділу ІІ вказаного Порядку у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 затверджено також Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Таким чином, аналіз вказаних положень свідчить про те, що для звільнення платника від виконання податкових обов`язків, обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. При цьому, неможливість своєчасно виконати податкові обов`язки має бути безпосередньо пов`язана із обставинами, спричиненими дією воєнного або надзвичайного стану та виключно у зв`язку з настанням підстав, визначених пунктом 1 розділу ІІ зазначеного Порядку.

Сам лише факт введення воєнного стану на території України, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме військова агресія проти України, яка стала підставою для його введення, вплинула на спроможність суб`єкта господарювання своєчасно виконати податковий обов`язок, не може слугувати безумовною підставою для визнання неможливості платником податків виконувати податковий обов`язок.

Як встановлено судом, заява щодо неможливості виконання свого податкового обов`язку згідно наведеного порядку від позивача до контролюючого органу не надходила.

Відповідно до пункту 7 розділу наведеного Порядку платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого ПК України або законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені ПК України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо доводів позивача стосовно відсутності в його діях умислу та вини, як підстав для звільнення його від відповідальності суд зазначає таке.

Згідно п. 109.1. ст. 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно висновку акта камеральної перевірки від 21.03.2024 № 23346/Ж5/26-15-04-14-03 відповідальність позивача за порушення сплати податкових зобов`язань встановлена статтею 124 ПК України, а не пунктами 124.2 та 124.3 цієї статті, та згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень до позивача застосовано штрафи саме на підставі приписів статті 124 ПК України.

Так, пунктом 124.1 статті 124 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але ті, що вчинені умисно.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.02.2024 року у справі №520/10368/21.

Отже, доводи позивача стосовно відсутності у нього вини в прострочення виконання грошового зобов`язання, а відповідно і посилання на докази (виписки з банківського рахунку) судом відхиляються як необґрунтовані, оскільки позивача притягнуто до відповідальності на підставі норми права, яка визначає склад правопорушення незалежно від вини у відповідному діянні (несвоєчасній сплаті грошового зобов`язання).

Також суд звертає увагу на те, що позивач безпідставно посилався на дію нормативно-правових актів у часі та застосовану до нього ставку штрафних санкцій, оскільки як вбачається зі змісту спірних ППР, в т.ч. розрахунків до них, до позивача застосовано штрафну санкцію, яка обчислена як 5% та 10% (в залежності від конкретних обставин прострочення) погашеної суми податкового боргу, що прямо відповідає положенням саме п. 124.1. ст. 124 Податкового кодексу України. Відповідно, такі доводи позивача судом також відхиляються.

В цьому аспекті справи суд звертає увагу на те, що позивач не оспорював вчинення ним діяння, за яке його притягнуто до відповідальності не стверджував, що податкове зобов`язання було виконано своєчасно, не оспорював розрахунок штрафних санкцій як такий (зауваження адресував ставкам штрафу, а не кількості днів прострочення, величині суми податкового боргу і тд).

Також позивач звертав увагу на положення Податкового кодексу України щодо застосування штрафних санкцій в період дії карантину. В свою чергу сам позивач цитував п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким серед виключень з правила про незастосування штрафних санкцій в період дії карантину, вказано «порушення сплати податку на додану вартість», що і було допущено позивачем в цій справі.

Також слід звернути увагу на те, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. В свою чергу позивача притягнуто до відповідальності 02.11.2023 року, тобто після закінчення карантину.

В свою чергу незастосування штрафних санкцій в окремий період часу не виключає можливість їх застосування після завершення такого періоду, якщо таке застосування відповідатиме загальним умовам притягнення до відповідальності (наприклад, строкам згідно ст. 102 Податкового кодексу України). В цій справі таких порушень відповідачем не допущено.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Таким чином, єдиною та достатньою підставою для притягнення платника податку до відповідальності, передбаченої приписами статті 124 ПК України, є встановлення факту несплати платником узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Верховний Суд в постанові від 30 квітня 2024 року по справі № 160/22731/21 вказав, що позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 року по справі № 520/14773/21.

Отже, відповідач правильно застосував норми чинного законодавства України при обчисленні розміру штрафу, що, в свою чергу, свідчить про відповідність прийнятих податкових повідомлень-рішень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до зазначеного, спірні податкові повідомлення-рішення відповідача є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» до Головного управління Державної податкової служби України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25 травня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.