Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №320/35573/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року справа №320/35573/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 10.02.2024, без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 10.02.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без обмеження максимального розміру пенсії.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що йому було призначено пенсію за вислугу років з 10.02.2024 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262). При цьому позивач вказує, що відповідачем при нарахуванні пенсії було визначено розмір для виплати значно менший, ніж належить позивачу, із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та з обмеженням максимального розміру пенсії.

Позивач звернувся до відповідача із скаргою від 18.04.2024 про перерахунок та виплату пенсії з 10.02.2024 без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без обмеження максимального розміру пенсії, проте відповідач листом від 17.05.2024 повідомив, що пенсія обчислена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання доказів сплати судового збору у сумі 1211,20 грн., або уточнення позовних вимог.

04.09.2024 на адресу суду від позивача надійшли докази звільнення від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.01.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску з 1 січня 2018 року – це максимальна сума доходу зареєстрованої особи, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується Єдиний внесок.

Також відповідач зазначив, що відповідно до чинного законодавства позивач зобов`язаний сплачувати до Державного бюджету України Єдиний внесок в розмірі 22 відсотки з суми доходу, що не перевищує п`ятнадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на який нараховується єдиний внесок. Оскільки пенсійні виплати за Законом №2262 проводяться з Державного бюджету України, джерелом даних виплат є сплачені до нього внески, у тому числі Єдиний внесок. Внаслідок цього, суми, що перевищують установлений законом розмір, не враховується під час обрахунку пенсії.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.

01.04.2025 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано супровідний лист відповідача, до якого додано матеріали пенсійної справи позивача.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 22.02.2024 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262.

Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача (станом на 29.04.2024), пенсію ОСОБА_1 розраховано із сум грошового забезпечення всього на суму - 135 466,58 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 106500,00 грн.; основний розмір пенсії розраховано виходячи з 70% грошового забезпечення (вислуга років 53) - 74550,00 грн., підсумок пенсії (з надбавками) згідно з Рішенням №7-р(ІІ)/2022 - 75723,28 грн (а.с.10).

Позивач 18.04.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із скаргою про перерахунок та виплату пенсії з 10.02.2024 без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без обмеження максимального розміру пенсії, однак відповідач листом від 17.05.2024 повідомив, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до преамбули Закону №2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Щодо права позивача на обрахунок та виплату пенсії без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, суд зазначає таке.

Положеннями статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 та 4 частини першої статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Частиною третьою статті 7 Закону №2464 визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно до положень частин першої статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З вищенаведених вимог чинного законодавства слідує, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлює обмеження лише щодо нарахування та сплати єдиного внеску і не може слугувати підставою для обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки у випадку отримання доходу, який перевищує максимальну величину бази нарахування, сплата єдиного внеску, розрахованого в межах максимальної величини бази нарахування, вважається належною.

Суд наголошує на тому, що положення частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІ1 не передбачає обмеження розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, а лише встановлює вичерпний перелік складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Таким чином, суд вважає, що здійснення відповідачем обрахунку пенсії позивача, з обмеженням розміру грошового забезпечення, виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, суперечить вимогам чинного законодавства.

При цьому, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати пенсії без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та зобов`язання провести з 10.02.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, починаючи з дня її призначення - з 10.02.2024.

У той же час, згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 №2601056208 (Міноборони) пенсію позивачу призначено з 22.02.2024.

За таких обставин, порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку та виплати пенсії без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 22.02.2024.

Крім того, захист порушених прав позивача потребує зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, починаючи з 22.02.2024.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії, то такі вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

Як було встановлено судом та підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача №2601056208, пенсія позивачу розрахована із сум грошового забезпечення - 135 466,58 грн, в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 106500,00 грн.; основний розмір пенсії розраховано виходячи з 70% грошового забезпечення (вислуга років 53) - 74550,00 грн., підсумок пенсії (з надбавками) згідно з Рішенням №7-р(ІІ)/2022 - 75723,28 грн (а.с.10).

Отже в цій частині позовних вимог права позивача не порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.

Таким чином, позовна вимога щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром є передчасною та задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з частиною третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.

Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, починаючи з 22.02.2024.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату пенсії без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, починаючи з 22.02.2024.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.