Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №320/10993/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Київ справа №320/10993/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д. розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області третя особа Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київській області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса Київська область, Фастівський район, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд.10, 08500, ЄДРПОУ 22933548), третя особа Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київській області (адреса 08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63, ЄДРПОУ 38007070), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, оформлене листом № 1000-0504-8/186021 від 29.11.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та направити подання до Бориспільського управління Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 25491,00 грн сплаченого згідно платіжної інструкції № T085-PMC5-K481-M96P від 18.10.2024.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем придбано нерухоме майно - квартиру у місті Бориспіль, Київської області. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу ним сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості об`єкта нерухомого майна.

Вважає, що такий збір сплачено безпідставно, оскільки житло позивачем придбавалося вперше, а відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від ГУ ПФУ у Київській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивач не надав до органу Пенсійного фонду України повний перелік документів, визначений відповідним порядком, який може підтвердити, що позивач набув право на житло вперше, при цьому відповідний обов`язок покладений саме на зацікавлену особу.

Третя особа правом на надання пояснень також не скористалася.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 18.10.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу квартири (надалі-Договір), посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Спірідоновою А.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1023.

Згідно з п. 1.1 даного Договору продавець передав у власність, а покупець прийняла у власність квартиру АДРЕСА_2 Робітнича) та сплатила за неї грошову суму у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Об`єктом договору є квартира загальною площею – 66,8 кв. м, житлова площа – 36,8 кв. м, складається з 3 кімнат.

Пунктом 2.1 Договору визначено загальну ціну продажу квартири, яка становить – 2549100,00 грн.

Також, відповідно до пункту 7.4 Договору покупцю нотаріусом роз`яснено п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», що вона є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, який сплачений покупцем до підписання цього договору.

Факт сплати підтверджується платіжною інструкцією № T085-PMC5-K481-M96P від 18.10.2024 АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", згідно з якою призначення платежу: « 101 3413202563; 1% пенсійного збору з операцій прибирання (купівлі-продажу)нерухомого майна»; платник: ОСОБА_1 ; отримувач: ГУК уКиїв.обл/Бориспіл.міс/24140500.

07 листопада 2024 року після укладення договору та виконання його умов, було направлено до Відповідача заяву з проханням сформувати подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості.

Однак, листом № 1000-0504-8/186021 від 29.11.2024 Відповідач повідомив, що відповідно до пункту 153 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» нотаріусам надано право здійснювати нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Тому, оскільки покупцем не надані передбачені Порядком документи нотаріусу та пенсійному органу, які б могли підтвердити факт придбання житла вперше, підстави для несплати збору під час купівлі та його повернення у зв`язку з помилковою оплатою відсутні.

Відповідно, за результатами розгляду наданих документів до пенсійного органу позивачем, прийнято рішення, яким відмовлено у підготовці подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у зв`язку з відсутністю повного пакету документів, які підтверджують придбання (набуття) житла вперше.

Надалі позивач звернувся до суду для вирішення питання повернення сплаченого ним збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.97, N 400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1740 від 03.11.98 (далі - Порядок N 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку N 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 N866 Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі - Постанова N 866).

Відповідно до пункту 15-2 Порядку N 1740 (в редакції Постанови N 866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Пункт 15-3 Порядку N 1740, з урахуванням доповнень, внесених Постановою N 866, передбачає наступний зміст:

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

З наведених вище положень Закону N 400/97-ВР та Порядку N 1740 вбачається, що з 19.08.99 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Об`єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.

Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 25.09.2020 включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не функціонував.

З 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Крім того, у наведених положеннях пункту 15-2 Порядку N 1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою N 866, деталізовано зміст поняття придбаває житло вперше, яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя. Тобто, виходячи з норм Порядку N 1740 при вирішенні питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін придбавання майна треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі. Лише у разі відсутності наведених способів придбавання нерухомого майна, особа відповідно до пункту 15-2 Порядку N 1740 не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна.

Зі змісту Порядку N 1740 вбачається, що з 26.09.2020 особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку N 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом в пункту 15-2 Порядку N 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови відповідно оскаржити таке рішення до суду.

У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористався механізмом, визначеним Порядком N 1740, та звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів.

У позовній заяві позивач зазначає, що звернувся 07.11.2024 року до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору.

Додатками до заяви визначено:

Паспорт;

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (код);

Договір купівлі - продажу нерухомого майна;

Платіжний документ про сплату збору;

Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з невід`ємною архівною складовою частиною цього Реєстру про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

Довідки з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду;

Документ, виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що підтверджує перебування особи у черзі на одержання житла;

IBAN рахунок.

Проте, згідно з наданою відповідачем на вимогу суду копією заяви, такі документи як довідки з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду та документ, виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що підтверджує перебування особи у черзі на одержання житла, відсутні.

Не надані довідки з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду; документ, виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що підтверджує перебування особи у черзі на одержання житла і до суду.

З вказаного вище переліку документів вбачається, що позивач не дотримався вимог Порядку N 1740 та не подав до нотаріуса, до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та згодом до суду повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше відповідно до приписів пункту 15-2 Порядку N 1740.

Так, до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області позивачем не подано відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло.

Крім цього, згідно з п. 4.4 договору купівлі-продажу квартири від 18.10.2024 року №1023 покупець стверджує, що на момент підписання цього договору перебуває у зареєстрованому шлюбі, грошові кошти, що сплачуються нею в якості розрахунку за цим договором, належать їй на праві спільної сумісної власності з її чоловіком ОСОБА_3 , який окремою заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Спірідоновою А.Ю. 16 жовтня 2024 року за реєстровим № 1019, надав згоду па укладення цього договору, про що доведено до відома продавця.

Як зазначалося вище, однією з умов реалізації права на звільнення від сплати збору на обов`язкове пенсійне страхування є те, що особа не набувала права власності на житло, зокрема як частку в спільному майні подружжя.

Будь-яких відомостей про наявність об`єктів нерухомого майна у другого з подружжя, який надав половину коштів на квартиру АДРЕСА_2 , матеріали справи не містять.

Не містять матеріали справи і відомостей про набуття чи не набуття за час шлюбу іншого нерухомого майна у спільну сумісну власність другим з подружжя.

Більше того, оскільки половина коштів на придбання квартири надає чоловік позивачки, вбачається, що для реалізації відповідного права, це має бути перше житло і для чоловіка позивачки.

Як зазначалося вище, позивачем не було подано до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду з місць проживання (після 1992 року).

Позивач не зазначає, де він проживав у період з народження і до часу звернення до суду та не надає відповідних довідок з місць проживання (після 1992 року), як того вимагає підпункт «в» пункту 15-2 Порядку N 1740.

Тобто, у справі наявна лише заява позивача щодо не реалізації ним прав на приватизацію, успадкування, дарування та купівлю частки в спільному майні подружжі, яка не підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд вважає недоречними твердження позивача про те, що саме пенсійні органи мають збирати стосовно позивача відомості про його життя з народження та його подружжя, аналізувати їх та доводити, що придбання житла здійснюється не вперше, оскільки позивач не обґрунтував, чим такі повноваження пенсійних органів передбачені. В той час, як Конституцією України передбачено, що державні органи мають право діяти виключно на підставі у спосіб та порядку, передбаченому законом.

При цьому, висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 03.07.2018 року у справі №819/33/17 не можуть вважатися релевантними до даних правовідносин, оскільки були зроблені до того, як відбулися зміни в законодавчому регулюванні відповідних правовідносин, зокрема, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 866.

Як вже зауважив суд, особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась передбаченим пунктом 15-2 Порядку N 1740 механізмом доведення факту, що вона придбаває житло вперше, вправі скористатися цим самим механізмом після сплати коштів в бюджет шляхом звернення до територіальному органу Пенсійного фонду України про повернення помилково сплачених коштів та надання визначених підпунктом в пункту 15-2 Порядку N 1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.

Чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Оскільки такі вимоги не дотримані позивачем та не подані до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області усі необхідні документи, визначені пунктом 15-2 Порядку N1740, то у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі N 280/9714/20, в якій вирішувалося питання: чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна. Верховний Суд у пункті 41 цієї постанови зазначив: Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку N 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Такий же підхід застосовується в аналогічних справах Шостим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 620/4758/23.

Отже, поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення про повернення йому сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив заявнику у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області правомірно відмовило позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу.

Позивачем не доведено дотримання процедури, визначеної Порядком N 1740, ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири, ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору, ані під час звернення до суду.

Водночас суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутись з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості з дотриманням вимог пункту 15-2 Порядку N 1740.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено. Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в позові відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72-77, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області третя особа Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київській області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2026.

Суддя Панченко Н.Д.