Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №240/27494/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/27494/25

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубрівської сільської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дубрівської сільської ради Житомирської області від 09.07.2025 року за №1062 про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області площею 2 (га);

- зобов`язати Дубрівську сільську раду Житомирської області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області площею 2 (га).

Позивач зазначає, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року у справі №240/384/25, яке набрало законної сили, було визнано протиправною бездіяльність Відповідача у неналежному розгляді її звернення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою і зобов`язано повторно розглянути її заяву від 07.10.2024 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення встановленої форми відповідно до ст.118 Земельного Кодексу України.

За результатами повторного розгляду Відповідач прийняв оскаржуване рішення від 09.07.2025 року за №1062 про відмову в наданні дозволу на розробку такого проекту землеустрою. Вказане рішення Відповідача Позивач вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, Дубрівська сільська рада Житомирської області, у відзиві на позов проти позову заперечує і зазначає, що оскаржуване рішення повністю узгоджується із вимогами підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони під час воєнного стану безоплатної передачі земель державної та комунальної власності у приватну власність та надання дозволів на розробку проектів землеустрою з метою такої передачі.

Крім того, представник Відповідача у відзиві зазначає, що рішення про надання дозволу на розробку проектів землеустрою є дискреційними повноваженнями ради і судове рішення не вправі їх підміняти.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність або користування регулюються правовими нормами Земельного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо системи та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засад організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регулюються правовими нормами Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (надалі - Закон № 280/97-ВР), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 07.10.2024 року Позивач, ОСОБА_2 , зверталася до Відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Дубрівської ОТГ (2га). Таке звернення Позивача було неналежним чином розглянуто, що стало підставою для звернення до суду.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року у справі №240/384/25, яке набрало законної сили, було визнано протиправною бездіяльність Відповідача у неналежному розгляді її звернення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою і зобов`язано повторно розглянути її заяву від 07.10.2024 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення встановленої форми відповідно до ст.118 Земельного Кодексу України.

За результатами повторного розгляду Відповідач прийняв оскаржуване рішення від 09.07.2025 року за №1062 про відмову в наданні дозволу на розробку такого проекту землеустрою.

Суть спірних відносин між сторонами в даній справі зведена виключно до правомірності рішення від 09.07.2025 року за №1062 про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Дубрівської об`єднаної територіальної громади Звягельського району Житомирської області.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, відмова в наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства зумовлена положеннями пп.5 п.27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Суд погоджується з доводами Позивача, наведеними у позові, що згідно частини 2 статті 19 Конституції України Відповідач, як орган місцевого самоврядування, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Суд враховує, що відповідно до вимог частини 1 статті 10 цього ж Закону № 280/97-ВР сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Приписами пункту 34 частині 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР застережено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, окрім іншого, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Суд враховує, що відповідно до положень ст.122 Земельного кодексу України до повноважень Відповідача як органу місцевого самоврядування віднесено вирішення питання про передачу земельних ділянок у власність або у користування саме із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Тобто, Відповідач вправі розпоряджатися земельними ділянками лише комунальної власності цієї територіальної громади.

Суд погоджується з доводами Позивача, наведеними у позові, що в розумінні вимог частини 7 статті 118 ЗК України Відповідач як орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Одночасно суд враховує, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався відповідними Указами Президента України, затвердженими Верховною радою України, в тому числі на час звернення Позивача з відповідним клопотанням до Відповідача.

Введення воєнного стану зумовило прийняттю Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2145-IX (надалі - Закон № 2145-IX), який набрав чинності 07.04.2022 року, згідно якого розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, окрім іншого, доповнено правовими нормами пунктів 27 та 28.

Безспірно, в силу вимог підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції на час спірних відносин) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом

Тобто, на час звернення Позивача (07.10.2024 року) вказана правова норма була чинна і при розгляді по суті такого клопотання підлягала врахуванню.

Суд вважає помилковими доводи Позивача, що на час прийняття оскаржуваного Відповідачем рішення перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо безоплатної передачі у приватну власність громадянам України земельних ділянок був вичерпним згідно положень статті 118 Земельного кодексу України.

Суд звертає увагу, що Законом № 2145-IX, який набрав чинності 07.04.2022 року, шляхом доповнення розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України внесені додаткові тимчасові обмеження щодо розпорядження земельними ділянками державної та приватної власності.

Як вже зазначалося, такі обмеження є тимчасовими, тобто на період дії воєнного стану і відповідно на час спірних відносин.

На підставі викладеного суд робить висновок, що звернення Позивача, яка згідно свідоцтва про шлюб з 12.03.2025 року змінила прізвище на ОСОБА_3 , Відповідачем було правомірно повторно розглянуто із врахуванням положень підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Таким чином, оскаржуване рішення Дубрівської сільської ради Житомирської області від 09.07.2025 року за №1062 про відмову в наданні Позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області площею 2 (га) прийнято у повній відповідності до вимог Земельного кодексу України та із врахуванням тимчасових обмежень щодо розпорядження земельними ділянками державної та приватної власності на період дії воєнного стану.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

25.05.26