Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №140/1526/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1526/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії Львівського військово-медичного клінічного центру у формі довідки постійно діючої гарнізонної ВЛК №5447 від 05.12.2025, яким було порушено процедуру встановлення придатності до військової служби ОСОБА_1 ;

зобов`язати військово-лікарську комісію Львівського військово-медичного клінічного центру провести повторну військово-лікарську експертизу для встановлення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 , з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров`я і фізичного розвитку ОСОБА_1 на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення медичного огляду гарнізонною військово-лікарською комісією (далі – ВЛК) при Львівському військово-медичному клінічному центрі відповідачем неправомірно не враховано наявні у позивача захворювання та медичну документацію, яка, на думку позивача, свідчить про наявність підстав для встановлення іншого ступеня придатності до військової служби.

Позивач зазначає, що гарнізонною ВЛК його визнано придатним до військової служби за статтями 13-в, 23-в, 52-в, 66-в, 75-в графи II Розкладу хвороб, однак при прийнятті такого рішення комісією не враховано низку діагнозів, зокрема: злукову хворобу органів черевної порожнини з рецидивуючим перебігом та частковою кишковою непрохідністю; наслідки важкої політравми та черепно-мозкової травми із переломами кісток черепа, забоєм головного мозку та субарахноїдальним крововиливом; стійку цефалгію та церебрастенію; легкі статико-координаторні розлади; остеохондроз поперекового відділу хребта; артралгію лівого колінного суглоба.

Позивач стверджує, що вказані захворювання підтверджуються значною кількістю медичних документів, зокрема довідками ВЛК, виписними епікризами, виписками із медичних карт стаціонарного та амбулаторного хворого за 2024-2025 роки, однак відповідач фактично проігнорував ці документи при проведенні військово-лікарської експертизи.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 55 Конституції України, статтю 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), статтю 70 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров`я”, а також Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024 №441 (далі – Положення №441).

Позивач вказує, що відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Положення №441 при встановленні діагнозу враховуються актуальні результати обстежень та попередня медична документація, а у разі невідповідності між ними має проводитись спільний огляд (консиліум) за участю провідних медичних фахівців, під час якого вирішується питання щодо врахування або неврахування попередніх досліджень та госпіталізацій.

На думку позивача, відповідачем порушено саме цю процедуру, оскільки жодного консиліуму не проводилось, рішення про неврахування наданої медичної документації не приймалось, однак відповідні діагнози фактично були проігноровані при визначенні ступеня придатності до військової служби.

Позивач також зазначає, що звертався зі скаргою до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (далі – ЦВЛК ДПСУ), однак за результатами її розгляду рішення гарнізонної ВЛК залишено без змін. При цьому, на думку позивача, ЦВЛК ДПСУ формально підійшла до розгляду скарги та не надала оцінки доводам щодо порушення пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Положення №441 та неврахування медичної документації.

З огляду на вказані підстави позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М. від 10.02.2026 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить у його задоволенні відмовити повністю.

Відповідач зазначає, що військово-лікарська експертиза позивача проведена відповідно до вимог статті 70 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров`я”, постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2025 №270 “Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи” та Положення №441.

Відповідач наголошує, що відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обов`язок суб`єкта владних повноважень доводити правомірність свого рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення обставин, на які він посилається. У цьому контексті відповідач посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.

Відповідач стверджує, що позивач не надав належних та допустимих доказів порушення процедури проведення військово-лікарської експертизи, а його доводи фактично зводяться до незгоди із медичним висновком ВЛК.

На думку відповідача, оцінка результатів медичних досліджень, визначення ступеня тяжкості захворювань, встановлення діагнозу та формулювання експертного висновку належать до виключної компетенції лікарів-спеціалістів ВЛК та є проявом дискреційних повноважень військово-лікарської комісії.

Відповідач зазначає, що позивач пройшов повне медичне обстеження із залученням профільних та додаткових спеціалістів, а саме терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, отоларинголога, кардіолога та нефролога. За результатами такого обстеження лікарями ВЛК комісійно оцінено функціональний стан позивача та визначено ступінь придатності до військової служби.

Також відповідач наголошує, що надані позивачем медичні документи були прийняті та враховані під час проведення експертизи, однак частина з них містила клінічно неузгоджену інформацію між результатами досліджень та частотою госпіталізацій, що потребувало критичної оцінки таких документів з боку лікарів ВЛК.

Крім того, відповідач посилається на висновок ЦВЛК ДПСУ, яка за результатами розгляду скарги позивача встановила, що медичний огляд проведено із дотриманням вимог Положення №441, а наявні у позивача захворювання не дають підстав для зміни встановленої категорії придатності.

У відповіді на відзив представник позивача заперечив доводи відповідача та зазначив, що останній фактично не спростував основний аргумент позову щодо невиконання вимог пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Положення №441.

Представник позивача наголошує, що відповідач та ЦВЛК ДПСУ не надали жодної оцінки факту неврахування медичної документації та не пояснили причин непроведення консиліуму у разі наявності розбіжностей між попередніми медичними документами та результатами медичного огляду.

Також представник позивача зазначає, що доводи відповідача про дублювання або суперечливість медичної документації є безпідставними, оскільки ні позивач, ні його представник не мають спеціальних медичних знань для спростування висновків лікарів, які неодноразово підтверджували відповідні діагнози та здійснювали лікування позивача.

Представник позивача вважає, що відповідач безпідставно ототожнює поняття дискреційних повноважень із правом ігнорувати імперативні вимоги нормативно-правового акта. На його думку, питання дотримання процедури проведення військово-лікарської експертизи не може бути дискреційним повноваженням комісії, оскільки Положення №441 прямо встановлює обов`язок врахування медичної документації та проведення консиліуму за наявності розбіжностей у медичних даних.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач повторно зазначив про безпідставність позовних вимог та наголосив, що позивач не надав жодного доказу порушення процедури проведення військово-лікарської експертизи.

Відповідач стверджує, що позивач фактично підміняє поняття “порушення процедури” суб`єктивною незгодою із висновками ВЛК, тоді як сама процедура медичного огляду була проведена із дотриманням вимог Положення №441.

Відповідач зазначає, що визначення ступеня функціональних порушень, аналіз результатів обстежень та встановлення діагнозу належать до професійної компетенції лікарів-спеціалістів ВЛК, а тому позивач та його представник не можуть підміняти собою медичних фахівців при оцінці стану здоров`я.

Також відповідач вказує, що медична документація позивача не була проігнорована, а оцінювалась лікарями ВЛК у сукупності з іншими результатами обстежень. При цьому виявлені окремі неузгодженості між результатами досліджень та формулюваннями попередніх епікризів не свідчать про невизнання захворювань позивача, а є результатом професійного критичного аналізу медичних даних.

Відповідач наголошує, що ВЛК не заперечувала наявність у позивача певних захворювань, однак за результатами комплексного обстеження та оцінки функціональних порушень дійшла висновку про відсутність підстав для встановлення іншої категорії придатності до військової служби.

У зв`язку з відрахуванням з 23.03.2026 судді Димарчук Т.М. зі штату Волинського окружного адміністративного суду на підставі наказу голови суду від 25.02.2026 №02-07/4/26 та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 16.03.2026 №01-87/245/26 проведено повторний автоматизований розподіл справи №140/1526/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №140/1526/26 було визначено суддю Стецика Н.В.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Стецика Н.В. від 17.03.2026 прийнято дану адміністративну справу до провадження.

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, призваним ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10.04.2024 по мобілізації.

Згідно з направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.11.2025 №13/89250/25-Вн позивач був направлений для проходження медичного огляду до гарнізонної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ).

У період з 02.12.2025 по 05.12.2025 гарнізонною ВЛК при Львівському військово-медичному клінічному центрі проведено медичний огляд військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Під час проходження медичного огляду позивач був оглянутий лікарями-спеціалістами відповідного профілю, зокрема терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, кардіологом та нефрологом. Крім того, при проведенні огляду досліджувались актуальні результати обстежень, висновки лікарів клінічних спеціальностей, діагностичної служби Львівського військово-медичного клінічного центру, дані електронної системи охорони здоров`я та надані позивачем медичні документи.

З матеріалів справи вбачається, що до медичних документів, які характеризували стан здоров`я позивача та були надані для оцінки, належали, зокрема:

довідка госпітальної військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об`єднання” Любомльської міської ради №2025-1030-1217-3616-7 від 30.10.2025, у якій зазначено діагноз: злукова хвороба органів черевної порожнини з нападами часткової кишкової непрохідності, рецидивуючий перебіг, больовий та диспептичний синдром, гастроезофагальна рефлюксна хвороба, ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, повна блокада правої ніжки пучка Гіса;

виписний епікриз з історії хвороби №4679 від 30.10.2025 Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об`єднання” Любомльської міської ради, згідно з яким позивачу встановлено основний діагноз: К66.0 злукова хвороба органів черевної порожнини, рецидивуючий перебіг, часткова кишкова непрохідність, а також супутні захворювання;

виписний епікриз з історії хвороби №1186 від 21.03.2025 Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об`єднання” Любомльської міської ради, у якому зазначено діагноз: перитонеальні спайки, злукова хвороба органів черевної порожнини, рецидивуючий перебіг, з больовим та диспептичним синдромом, стан після лапаротомії з приводу ножового поранення органів черевної порожнини, виведення асцендостоми, стан після серединної лапаротомії, роз`єднання спайок, ліквідації асцендостоми, правобічної геміколектомії, накладення єюнодесцендоанастомозу;

виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №714 від 02.05.2025 Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об`єднання” Любомльської міської ради, у якій зазначено наслідки важкої політравми, важкої черепно-мозкової травми з переломом скроневої та виличної кісток справа, забою головного мозку із субарахноїдальним крововиливом, стійку цефалгію та церебрастенію, легкі статико-координаторні розлади, посттравматичну торакалгію, лівобічну люмбоішіалгію, дегенеративно-дистрофічні зміни хребта, злукову хворобу черевної порожнини хронічного перебігу;

виписка із медичної карти стаціонарного хворого №12758-699 від 14.10.2025 Комунального некомерційного підприємства “Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання” Ковельської міської ради Волинської області, у якій зазначено посттравматичну торакалгію, лівобічну люмбоішіалгію з помірним больовим та м`язево-тонічним синдромами, остеохондроз поперекового відділу хребта, інші і неуточнені порушення ходи і рухливості;

виписка із медичної карти стаціонарного хворого №12126-1716 від 23.09.2025 Комунального некомерційного підприємства “Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання” Ковельської міської ради Волинської області, відповідно до якої у позивача зазначались легкі статико-координаторні розлади, наслідки політравми, важкої черепно-мозкової травми, перелому скроневої і виличної кісток справа, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, стійка цефалгія, посттравматична торакалгія, лівобічна люмбоішіалгія, остеохондроз поперекового відділу хребта, артралгія лівого колінного суглоба;

виписка із медичної карти стаціонарного хворого №11573-2121 від 11.09.2025 Комунального некомерційного підприємства “Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання” Ковельської міської ради Волинської області, у якій зазначено злукову хворобу черевної порожнини, хронічний перебіг, виражений больовий синдром, стан після серединної лапаротомії, виведення асцендостоми з приводу ножового поранення органів черевної порожнини, роз`єднання злук, ліквідації асцендостоми з правосторонньою геміколектомією і накладенням єюнодесцендоанастомозу;

виписка із медичної карти стаціонарного хворого №459-55 від 20.01.2025 Комунального некомерційного підприємства “Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання” Ковельської міської ради Волинської області, відповідно до якої позивач перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні з 10.01.2025 по 20.01.2025, а у діагнозі зазначались легкі статико-координаторні розлади, наслідки політравми, важкої черепно-мозкової травми, перелому скроневої і виличної кісток справа, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, стійка цефалгія, посттравматична торакалгія, лівобічна люмбоішіалгія, остеохондроз поперекового відділу хребта, артралгія лівого колінного суглоба;

виписка №537 із медичної карти стаціонарного хворого Комунального некомерційного підприємства “Ратнівська центральна районна лікарня” Ратнівської селищної ради від 04.02.2025, згідно з якою у позивача зазначено спайкову хворобу черевної порожнини, часторецидивуючий перебіг з явищами часткової кишкової непрохідності, вираженим больовим синдромом, стан після оперативних втручань на органах черевної порожнини;

виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №714 від 03.03.2025 Комунального некомерційного підприємства “Любомльське територіальне медичне об`єднання” Любомльської міської ради, у якій зазначено наслідки важкої політравми, важкої черепно-мозкової травми, стійку цефалгію та церебрастенію, легкі статико-координаторні розлади, посттравматичну торакалгію, лівобічну люмбоішіалгію, дегенеративно-дистрофічні зміни хребта, злукову хворобу черевної порожнини хронічного перебігу;

виписка із медичної карти стаціонарного хворого №17290-3233 від 27.12.2024 Комунального некомерційного підприємства “Ковельське міськрайонне територіальне медичне об`єднання” Ковельської міської ради Волинської області та виписний епікриз за цією ж історією хвороби, у яких зазначено злукову хворобу черевної порожнини, хронічний перебіг, виражений больовий синдром, стан після оперативних втручань на органах черевної порожнини.

За результатами проведеного медичного огляду позивача гарнізонною військово-лікарською комісією Львівського військово-медичного клінічного центру 05.12.2025 оформлено довідку №5447.

У зазначеній довідці ВЛК встановлено діагноз: наслідки важкої закритої черепно-мозкової травми від 06.08.2023, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, у вигляді вегетосудинної нестійкості з незначним порушенням функцій; хронічний гастродуоденіт без порушення функцій; аліментарне ожиріння І ступеня; хронічна хвороба нирок G2 (ШКФ 78 мл/хв./173 мІ), гломерулярна форма, сечовий синдром; хронічна вертеброгенна тораколюмбалгія з нечастими загостреннями та незначним порушенням функцій; віддалені наслідки після проникаючого ножового поранення черевної порожнини (2014) та оперативних втручань у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців передньої черевної стінки, спайкової хвороби очеревини без порушення евакуаторної функції.

ВЛК визначила, що зазначені захворювання не пов`язані з проходженням військової служби, та на підставі статей 13-в, 23-в, 52-в, 66-в, 75-в графи II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, у формулюваннях, передбачених пунктами 20.3, 21.5, 21.6 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, визнала ОСОБА_1 придатним до військової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою ВЛК, представник позивача 16.12.2025 звернувся зі скаргою до ЦВЛК ДПСУ, у якій просив вивчити та проаналізувати надані медичні документи, переглянути та скасувати постанову гарнізонної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 , оформлену довідкою №5447 від 05.12.2025, направити ОСОБА_1 на повторний медичний огляд у госпітальній ВЛК Головного військово-медичного клінічного центру ДПСУ та повторно вирішити питання щодо його придатності до військової служби з урахуванням усіх наявних медичних документів.

Листом ЦВЛК ДПСУ від 21.01.2026 №13.1/1713-25-Вх/46 представника позивача повідомлено про результати розгляду скарги.

ЦВЛК ДПСУ зазначила, що за результатами вивчення матеріалів гарнізонної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 №5447 від 05.12.2025 встановлено, що медичний огляд ОСОБА_1 проведено із дотриманням вимог пунктів 7-9 глави 4 розділу ІІІ Положення №441. Також ЦВЛК ДПСУ зазначила, що при оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини від 17.12.2024, 26.02.2025, 21.03.2025, 16.12.2025 чаш Клойбера та вільного газу не виявлено, а дані магнітно-резонансної томографії головного мозку від 18.02.2025 про ознаки кістозно-гліозних змін лівої лобної та скроневої часток головного мозку, як і встановлена хронічна тораколюмбалгія та хронічна хвороба нирок ІІ стадії, не дають підстав для зміни категорії придатності ОСОБА_1

ЦВЛК також повідомила, що постанова ВЛК №5447 від 05.12.2025 оформлена відповідно до Положення та вимог Розкладу хвороб, станів, фізичних вад і пояснень щодо статей 13-в, 23-в, 52-в, 66-в, 75-в, які визначають ступінь придатності до військової служби, а причинний зв`язок наявних захворювань встановлено вірно. У зв`язку з цим Центральна військово-лікарська комісія не вбачала підстав для скасування постанови ВЛК Львівського військово-медичного клінічного центру №5447 від 05.12.2025 та ініціювання повторного медичного огляду позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перш за все, слід зауважити на тому, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК під час застосування ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

У іншій постанові від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18 Верховний Суд наголосив, що «суд не має компетенції оцінювати медичний діагноз з точки зору того, чи правильно надали лікарі оцінку стану здоров`я військовозобов`язаному відповідно до положення розкладу хвороб, який визначає ступінь придатності до військової служби»; «встановлення придатності чи непридатності за станом здоров`я віднесено виключно до повноважень військово-лікарських комісій, які й проводять відповідну експертизу, тому суд не може перебирати на себе повноваження лікарів ВЛК».

У постанові від 29.06.2023 по справі № 400/4967/22 Верховний Суд дійшов висновку, що суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Суд не може оцінювати стан здоров`я людини, оскільки це повноваження самої ВЛК.

За приписами статті 70 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров`я” військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Порядок проведення військово-лікарськими комісіями Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) медичного огляду громадян призовного віку; військовозобов`язаних, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах; військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей; осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України; військовослужбовців Держприкордонслужби визначено Положенням №441, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024 №441 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2024 за №1089/42434.

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу ІІ Положення №441 з метою проведення медичного огляду у Держприкордонслужбі утворюються:

- постійно діючі ВЛК (ЛЛК);

- тимчасово діючі ВЛК (ВЛК ВВНЗ (далі - ТдВЛК ВВНЗ) для медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу за контрактом);

Відповідно до п. 1 глави 4 розділу ІІ Положення №441 до постійно діючих військово-лікарських комісій відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються:

- госпітальна ВЛК - в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, за клінічними профілями в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК;

- гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби.

Організація проведення медичного огляду госпітальної (гарнізонної) ВЛК в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби покладається на начальника закладу.

ВЛК, ЛЛК створюються у складі не менше трьох лікарів (терапевт, хірург, невропатолог). Якщо до складу ВЛК, ЛЛК входять понад три лікарі, до неї також призначаються лікарі інших спеціальностей. Для проведення медичного огляду ВЛК, ЛЛК осіб із психічними захворюваннями та розладами психіки до складу госпітальної (гарнізонної) ВЛК, ЛЛК включається лікар-психіатр.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається проведення медичного огляду, контрольного та повторного медичних оглядів осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; проведення медичного огляду водолазів; ведення книги протоколів засідань ВЛК, ЛЛК (додаток 4) та здавання її в архів; контроль за повнотою та якістю проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, строком проведення медичного огляду; проведення разом із медичними спеціалістами військово-медичних клінічних центрів (клінічних госпіталів) та начальниками служб охорони здоров`я органів Держприкордонслужби, що перебувають у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби, аналізу визнання військовослужбовців Держприкордонслужби непридатними до військової служби, розробка пропозицій щодо поліпшення стану здоров`я військовослужбовців Держприкордонслужби, їх узагальнення та надання до ЦВЛК. Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право приймати постанови відповідно до цього Положення; за погодженням з керівниками органів Держприкордонслужби залучати до роботи на правах членів ВЛК медичних фахівців інших закладів охорони здоров`я (за згодою).

Порядок проведення медичного огляду ВЛК, ЛЛК визначено розділом ІІІ Положення №441. Главою 1 вказаного розділу визначено загальні положення медичного огляду.

За пунктом 1 цієї глави, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку осіб на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням постанови. Під придатністю до військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати службові обов`язки з конкретної військової спеціальності, у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу враховуються актуальні результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами медичного огляду, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматися рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Лікарі під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в електронній системі охорони здоров`я, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця Держприкордонслужби, та з іншими медичними документами, які надає військовослужбовець Держприкордонслужби, а також вносять відповідні медичні записи до електронної системи охорони здоров`я, у порядку, визначеному законодавством.

Медичний огляд проводиться з метою визначення придатності, в тому числі військовослужбовців Держприкордонслужби до військової служби та військовослужбовців Держприкордонслужби до військової служби за військовою спеціальністю.

Порядок проведення медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби врегульовано главою 4 Розділу ІІІ Положення №441.

За пунктами 1, 3, 4 цієї глави, направлення на медичний огляд здійснюється начальниками органів Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, головою ЦВЛК, начальниками закладів охорони (органів) здоров`я Держприкордонслужби за місцем лікування, у тому числі за рішенням органів прокуратури, судів. У разі виявлення під час обстеження або лікування в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби у військовослужбовця Держприкордонслужби захворювання, наслідків захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби, такі особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби на підставі подання начальника лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного хворого, який засвідчується підписом начальника закладу охорони здоров`я та скріплюється гербовою печаткою. Військовослужбовці Держприкордонслужби, наслідки захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) яких згідно з Розкладом хвороб, ТДВ зумовлюють непридатність до військової служби, направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника органу Держприкордонслужби, у якому проходить службу такий військовослужбовець.

Пунктами 7, 8, 9 цієї глави передбачено, що на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться картка обстеження та медичного огляду (додаток 15), при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого. Медичний огляд військовослужбовців Держприкордонслужби обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, гінекологом (для жінок), а за медичних показань - лікарями інших спеціальностей. Обов`язково здаються загальні аналізи крові та сечі, проводяться ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки; потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

За пунктом 11 медичний огляд військовослужбовців Держприкордонслужби, які отримали захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з метою визначення придатності до військової служби, проводиться при визначеному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

За правилами пункту 13, постанова ВЛК, ЛЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов`язків за станом здоров`я або про придатність до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, ЛЛК, яка затвердженню ЦВЛК не підлягає. Копія зазначеної довідки направляється до ЦВЛК для обліку та контролю.

За правилами глави 11 розділу ІІІ Положення №441, постанови ВЛК, ЛЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби, документи особи, які характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) (за наявності), які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу, а також ознайомлюються з медичними записами в електронній системі охорони здоров`я, що характеризують стан здоров`я особи, та вносять відповідні медичні записи до електронної системі охорони здоров`я в порядку, установленому законодавством. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні, у разі незгоди голови або членів ВЛК з думкою інших членів, їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК, ЛЛК. Рішення ВЛК, дії (бездіяльність) ВЛК органів Держприкордонслужби оскаржуються в ЦВЛК або судовому порядку. За рішенням ЦВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

У разі визнання ЦВЛК звернення щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованим, ЦВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний або контрольний огляд ВЛК. ЦВЛК розглядає звернення на постанову ВЛК та приймає рішення в строки, визначені статтею 20 Закону України “Про звернення громадян”. На повторний або контрольний медичний огляд особи, зазначені в пункті 1 розділу І цього Положення, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров`я Держприкордонслужби, ніж той, у якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої скасована або оскаржується. У разі визнання ЦВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України “Про звернення громадян”.

За правилами пунктів 7, 10 глави 13 розділу III Положення №441, постанова ВЛК, ЛЛК про придатність військовослужбовця до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, ЛЛК і затвердженню ЦВЛК не підлягає. Постанова ВЛК, ЛЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з дати оформлення рішення ВЛК, ЛЛК.

Пунктом 2 глави 1 розділу ІІІ Положення №441 передбачено, що постанови ВЛК, ЛЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 5), таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 6).

Разом з тим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи” №270 від 07.03.2025 (із змінами, внесеними згідно з постановами №644 від 04.06.2025 та №1136 від 10.09.2025), установлено, що на період воєнного стану на території України та протягом року з дня його припинення або скасування: медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби, Національної гвардії проводиться військово-лікарськими, медичними (військово-лікарськими) комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії, а також при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, за результатами якого на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, таблиці додаткових вимог до стану здоров`я, наведених у додатках 1-3 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони № 402 від 14.08.2008, такими комісіями приймаються постанови (рішення) у формулюваннях, передбачених пунктом 20.3 глави 20 та пунктами 21.5, 21.6 глави 21 розділу ІІ зазначеного Положення.

Додатком 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби і визначено категорії осіб, що проходять медичний огляд за графами Розкладу хвороб. До графи II включено, в тому числі військовослужбовців, які приймаються, призиваються та проходять військову службу на посадах рядового, сержантського та старшинського складу.

Додатком 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Як зазначалося судом вище, довідкою гарнізонної ВЛК при Львівському військово-медичному клінічному центрі №5447 від 05.12.2025 визнано ОСОБА_1 придатним до військової служби за статтями 13-в, 23-в, 52-в, 66-в, 75-в графи II Розкладу хвороб.

Суд звертає увагу, що предметом цього спору є правомірність постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою №5447 від 05.12.2025, та наявність підстав для зобов`язання відповідача провести повторну військово-лікарську експертизу.

При цьому суд не є спеціалізованим медичним органом та не наділений повноваженнями самостійно встановлювати діагнози, визначати ступінь функціональних порушень, обирати відповідну статтю чи пункт Розкладу хвороб, а також підміняти військово-лікарську комісію при вирішенні питання щодо придатності особи до військової служби.

Повноваження адміністративного суду у цій категорії справ полягають у перевірці того, чи прийняте оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України, чи дотримано встановлену процедуру, чи досліджено необхідні документи та чи не є рішення свавільним або очевидно необґрунтованим.

Оцінюючи доводи позивача про неврахування відповідачем медичної документації, суд виходить із того, що з матеріалів справи убачається наявність у справі ВЛК значного обсягу медичних документів, які характеризують стан здоров`я позивача, його попередні стаціонарні лікування, наслідки травм та оперативних втручань.

Разом із тим сама лише наявність у матеріалах справи медичних виписок, у яких зазначені ті чи інші діагнози або скарги, не свідчить про те, що військово-лікарська комісія не дослідила такі документи або безпідставно відмовилася їх враховувати.

Навпаки, з довідки ВЛК №5447 від 05.12.2025 убачається, що військово-лікарська комісія не заперечила наявність у позивача наслідків черепно-мозкової травми, захворювань органів травлення, хронічної вертеброгенної тораколюмбалгії, хронічної хвороби нирок, наслідків оперативних втручань на органах черевної порожнини та спайкової хвороби очеревини. Вказані стани відображені у діагнозі, зазначеному в оскаржуваній довідці.

Отже, доводи позивача про ігнорування відповідачем відповідних захворювань не знаходять підтвердження у матеріалах справи, оскільки ці захворювання та наслідки травм були відображені у постанові ВЛК.

Фактично незгода позивача полягає не стільки у тому, що ВЛК не встановила наявність захворювань, скільки у тому, що комісія оцінила ступінь їх функціонального впливу інакше, ніж це, на думку позивача, мало бути зроблено.

Так, позивач наполягає, що наявні у нього злукова хвороба черевної порожнини, часткова кишкова непрохідність, наслідки важкої черепно-мозкової травми, статико-координаторні розлади, остеохондроз поперекового відділу хребта та артралгія лівого колінного суглоба мали б зумовити інший висновок щодо ступеня придатності до військової служби. Однак така оцінка потребує спеціальних медичних знань та належить до компетенції лікарів-спеціалістів військово-лікарської комісії.

Суд враховує, що під час медичного огляду позивач був оглянутий лікарями-спеціалістами відповідного профілю, зокрема терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, кардіологом та нефрологом. За результатами такого огляду комісійно сформовано висновок про стан здоров`я позивача та визначено його придатність до військової служби.

При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач відмовився прийняти певні медичні документи, не включив їх до матеріалів ВЛК, не дослідив їх або не врахував при прийнятті оскаржуваної постанови.

Посилання позивача на пункт 1 глави 1 розділу ІІІ Положення №441 суд оцінює критично.

Зміст зазначеної норми свідчить про те, що проведення спільного огляду (консиліуму) за участю провідних (головних) медичних фахівців пов`язується не з будь-якою наявністю попередньої медичної документації та не з будь-якою незгодою особи з висновком ВЛК, а з наявністю саме таких розбіжностей між даними попередньої медичної документації та результатами медичного огляду, які потребують спеціального вирішення питання про врахування або неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень, документів, виписок, заключень чи госпіталізацій.

У цій справі позивачем не доведено, що надані ним документи містили саме контраверсійні результати медичних досліджень у розумінні пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Положення №441, які обов`язково зумовлювали проведення консиліуму.

Наявність у попередніх виписках формулювань про хронічний або рецидивуючий перебіг захворювань, больовий синдром, часткову кишкову непрохідність, статико-координаторні розлади чи інші стани сама по собі не свідчить про те, що результати поточного медичного огляду та попередньої медичної документації були такими, що не могли бути оцінені ВЛК у межах звичайної процедури комісійного медичного огляду.

Військово-лікарська комісія не заперечувала наявність у позивача захворювань та наслідків травм, а надала їм оцінку з точки зору актуального стану здоров`я позивача на момент огляду, ступеня функціональних порушень та можливості проходження військової служби.

Суд також бере до уваги, що Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України, розглянувши скаргу представника позивача, не встановила порушень у проведенні медичного огляду та не вбачала підстав для скасування постанови ВЛК №5447 від 05.12.2025 чи направлення позивача на повторний медичний огляд.

ЦВЛК, як вищестоящий орган у сфері військово-лікарської експертизи Державної прикордонної служби України, підтвердила, що огляд позивача проведено із дотриманням вимог Положення №441, постанова ВЛК оформлена відповідно до встановлених вимог, а наявні у позивача захворювання не дають підстав для зміни визначеної категорії придатності.

Суд не встановив обставин, які б свідчили про очевидну неповноту медичного огляду, відсутність огляду профільними спеціалістами, відмову у дослідженні наданих документів, порушення порядку оформлення постанови ВЛК або інші процедурні порушення, які могли б бути самостійною підставою для скасування довідки ВЛК №5447 від 05.12.2025.

Доводи позивача про те, що відповідач мав застосувати інші пункти статей Розкладу хвороб або інакше оцінити ступінь функціональних порушень, фактично спрямовані на переоцінку медичних висновків військово-лікарської комісії. Однак суд не може підміняти собою спеціалізований медичний орган та самостійно визначати, які саме пункти статей Розкладу хвороб підлягали застосуванню до позивача.

Незгода позивача з висновками ВЛК щодо ступеня придатності до військової служби сама по собі не свідчить про протиправність оскаржуваної постанови та не є достатньою підставою для її скасування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем під час проведення медичного огляду позивача було досліджено медичну документацію, огляд проведено комісійно за участю лікарів-спеціалістів відповідного профілю, а оскаржувана постанова ВЛК оформлена у межах повноважень відповідача та у спосіб, визначений законодавством.

Оскільки позовна вимога про зобов`язання провести повторну військово-лікарську експертизу є похідною від вимоги про скасування довідки ВЛК №5447 від 05.12.2025, а підстав для скасування оскаржуваного рішення судом не встановлено, у задоволенні цієї вимоги також слід відмовити.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 244, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ).

Суддя Н. В. Стецик