Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №509/17/15-ц — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3001/26

Справа № 509/17/15-ц

Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Громовенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 листопада 2025 року про залишення заяви без розгляду, постановлену під головуванням судді Панасенко Є.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

17.11.2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зачепіло 3.Я., звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.03.2015 року, у якій також просив поновити пропущений процесуальний строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, у цивільній справі №509/17/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свою заяву в частині обґрунтування клопотання про поновлення пропущення процесуального строку на її подання обґрунтовує тим, що належним чином засвідчену копію судового рішення відповідач не отримував, із його текстом ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому вважає, що пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з поважних причин.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18.11.2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зачепіло 3.Я. в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку відмовлено. Заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зачепіло 3.Я. про перегляд заочного рішення суду від 17.03.2015 року залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Зачепіло 3.Я., звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, зазначаючи про залишення судом заяви без розгляду без поважних причин, чим порушено процес розгляду заяви, адже у випадку подання заяви про перегляд заочного рішення поза межами визначеного законом строку та за відсутності підстав для його поновлення дана заява має бути залишена без задоволення, а не без

розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Цикл Фінанс» зазначено, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 року у справі № 756/11081/20 відступила від висновків, викладених у поставні від 09.11.2021 року у справі № 214/5505/16, на яку міститься посилання скаржника в апеляційній скарзі, як на основне обґрунтування такої скарги, а саме щодо наслідків пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку, згідно яких є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.

В судове засідання призначене на 14 травня 2026 року учасники справи не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 225-227).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання та явка яких не визнавалась судом обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 березня 2015 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «Про стягнення 246 584,71 доларів США (3 193 774 грн. 54 коп.) та 156 642,23 доларів США (2 028 836 грн. 12 коп.) задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № RML - 500/010/2006 від 28.08.2006 року, укладеним між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 , в розмірі 246 584,71 доларів США (3 193 774 грн. 54 коп.), з яких 48 163,12 доларів США (623 810 грн. 56 коп.) – заборгованість по кредиту, 4 865,85 доларів США (63 022 грн. 68 коп.) – заборгованість по відсотках, 193 555,74 доларів США (2 506 941 грн. 30 коп.) – заборгованість за пенею. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-505/052/2008 від 03.06.2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , в розмірі 156 642,23 доларів США (2 028 836 грн. 12 коп.), з яких 30 825 доларів США (399 246 грн. 58 коп.) – заборгованість по кредиту, 2 861,50 доларів США (37 062 грн. 26 коп.) – заборгованість по відсотках, 122 955,73 доларів США (1 592 527 грн. 29 коп.) – заборгованість за пенею. Стягнуто зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати по справі в сумі 1 827 грн. з кожного.

Згідно довідки Овідіопольського районного суду Одеської області, матеріали справи №509/17/15-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «Про стягнення 246 584,71 доларів США (3 193 774 грн. 54 коп.) та 156 642,23 доларів США (2 028 836 грн. 12 коп.) - знищено за строками давності. Оригінал рішення від 17 березня 2015 року по даній цивільній справі знаходиться на зберіганні в архіві Овідіопольського районного суду Одеської області (а.с. 37).

17 листопада 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зачепіло З.Я. звернувся до місцевого суду з заявою про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 березня 2015 року, а також із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу заяви про перегляд вищевказаного заочного рішення.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 листопада 2025 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я. про поновлення процесуального строку – відмовлено.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я. про перегляд заочного рішення суду від 17.03.2015 року по цивільній справі № 509/17/15-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - залишено без розгляду.

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що причини з яких відповідач ОСОБА_1 пропустив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення не є поважними, а тому в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку слід відмовити.

Проте апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, вважаючи його передчасним, виходячи з наступного.

За змістом розділу V ЦПК України, перегляд судових рішень в апеляційному порядку здійснюється, зокрема апеляційним судом із витребуванням матеріалів цивільної справи за наявними в ній і додатково поданими доказами, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також в межах підстав позову та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції (частина третя статті 359, стаття 367 ЦПК України).

Для забезпечення прав учасників справи на перегляд судових рішень в апеляційному порядку у випадку втрати судового провадження (матеріалів справи) нормами процесуального права передбачено інститут відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до статей 488, 489 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити (частина перша статті 494 ЦПК України).

Тлумачення частини першої статті 494 ЦПК України дає підстави для висновку, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачене у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю (див. ухвалу Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 111/2150/13-ц (провадження № 61-24083сво18)).

Згідно з частиною третьою статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Системний аналіз наведеного свідчить про те, що обов`язковою умовою вирішення будь-якого процесуального питання у разі втрати матеріалів справи є вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

Натомість, згідно спрямованих до апеляційного суду матеріалів вбачається, що заяву про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 березня 2015 року по цивільній справі № 509/17/15-ц розглянуто у справі, яка знищена, та по якій питання про відновлення втраченого провадження судом першої інстанції не вирішувалося ані за заявою заявника, ані за власною ініціативою, що є обов`язком суду у даному випадку.

Вказане не узгоджується із наведеними приписами процесуального законодавства щодо відновлення втраченого судового провадження саме за ініціативою суду у разі необхідності вирішення будь-якого процесуального питання, що виникле під час виконання такого судового рішення.

Визначаючи право суду ініціювати відновлення втраченого судового провадження, законодавець відносить обґрунтування такої ініціативи на розсуд суду, і такою обставиною в даному випадку є саме необхідність вирішення питання про перегляд заочного рішення по втраченому судовому провадженню.

Вказаного суд не врахував та дійшов передчасного помилкового висновку про залишення без розгляду заяву про перегляд заочного рішення, не вирішивши питання про відновлення втраченого провадження.

Допущені судом вказані порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, незалежно від доводів апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 494 ЦПК України в ухвалі суду про відновлення втраченого провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Наведене є підставою для виконання судом покладених на нього функцій щодо відновлення втраченого судового провадження, під час якого, зокрема, слід взяти до уваги як наведені норми, так і окремі аспекти їх правозастосування, зроблені в Узагальненні Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.01.2017 практики розгляду судами деяких питань, пов`язаних із відновленням втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО, а саме:

- щодо дотримання процесуального порядку вирішення судом питання про відновлення втраченого судового провадження з викликом заінтересованих осіб шляхом їх належного повідомлення, а також того, що особливістю судового розгляду у справах про відновлення втраченого судового провадження, виходячи зі змісту норм розділу ІХ ЦПК (в редакції закону станом на час узагальнення), полягає у відтворенні раніше існуючих матеріалів судового провадження. Так, в ухвалі від 16 січня 2013 року в справі N 6-21069св12 ВССУ, зокрема, зазначив, що за результатами розгляду заяви про відновлення втраченого провадження суд не збирає нові матеріали справи, а відновлює документи, які були наявні у справі (у тому числі і процесуальні);

- що предметом доказування у справах про відновлення втраченого судового провадження, як випливає зі змісту частини першої статті 405 ЦПК, є: 1) факт втрати судового провадження; 2) факт того, що судовий розгляд у втраченому провадженні було завершено (ухвалено рішення по суті справи або постановлено ухвалу про закриття провадження); 3) зміст втрачених документів матеріалів справи. Водночас слід враховувати, що за змістом частини другої згаданої статті заявник подає до суду документи, що збереглися у нього або у справі. За відсутності у заявника документів та інших доказів на підтвердження зазначених фактів, суд має сприяти заявнику в їх отриманні. Такий висновок узгоджується з роз`ясненнями, викладеними у п. 38 ППВСУ N 2, відповідно до яких у разі, якщо необхідні відомості або документи є в інших осіб, які заявник не може отримати, суд за його клопотанням має сприяти у їх збиранні;

- того, що в такій категорії справ суд на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК має сприяти встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження, у тому числі шляхом отримання інформації зі статистичної картки у справі, реєстру відправлення кореспонденції, копій документів, які збереглись в суді, а також інформації, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду "Д-3" (АСДС) та в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР), а також можливого витребування від певних органів та установ, в розпорядженні яких можуть бути вказані судові рішення, і лише після отримання такого вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження або відмову в такому.

Крім того, суду слід звернути увагу на наведені у вказаному Узагальненні висновки, що незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина рішення про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі. Це зумовлено тим, що наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал. У зв`язку з цим відсутність в резолютивній частині рішення суду, ухваленого у порядку статті 488 ЦПК, змісту відновленого судового рішення може унеможливити реалізацію особою, яка зверталась до суду з заявою про відновлення втраченого провадження, своїх прав відповідно до визначеної мети. Винятком можуть бути лише випадки неможливості відновлення судом повного тексту судового рішення, а відновлення та викладення судом його резолютивної частини є достатнім для реалізації особою захисту свого порушеного, оспореного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу (наприклад, отримання дубліката виконавчого документа, скасування заходів забезпечення позову тощо).

Крім того, в окремих випадках також залежно від мети відновлення втраченого судового провадження в резолютивній частині рішення, постановленого в порядку 488 ЦПК, окрім повного тексту відновленого судового рішення доцільним є зазначення переліку всіх відновлених матеріалів справи із зазначенням їх реквізитів (зокрема, протоколи судових засідань, заяви, клопотання, письмові докази тощо).

Враховуючи наведене, є підстави для скасування оскаржуваної ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 листопада 2025 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відновлення втраченого провадження відповідно до розділу Х ЦПК України в обсязі, необхідному для вирішення питання про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 березня 2015 року.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти росії» від 20 лютого 2014 року).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до порушення норм процесуального права, а отже висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення є передчасним та зробленим з порушенням норм процесуального права.

Таким чином, не можна визнати обґрунтованою оскаржувану ухвалу суду першої інстанції із зазначених судом підстав.

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Наведене у своїй сукупності є підставою для застосування вимог пунктів 3 та 4 частини 1 статті 379 ЦПК України та скасування оскаржуваної ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна – задовольнити частково.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 листопада 2025 року – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 25 травня 2026 року.

Головуючий _____________________________ О.С. Комлева

Судді _____________________________ М.М. Драгомерецький

_____________________________ С.М. Сегеда