Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №946/693/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №946/693/26

Суддя: Сегеда С. М.

Номер провадження: 22-ц/813/5279/26

Справа № 946/693/26

Головуючий у першій інстанції Бурнусус О. О.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Бурнусуса О.О., про повернення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про продовження строку дії рішення суду про визнання ОСОБА_3 недієздатним та призначення опікунів, заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради,

встановив:

03.02.2026 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду із заявою про продовження строку дії рішення суду про визнання ОСОБА_3 недієздатним та призначення опікунів, заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.02.2026 року заяву було повернуто заявникам та роз`яснено право звернення до суду із заявою в загальному порядку (а.с.14).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ставлять питання про скасування ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.02.2026 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с.16-17).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 25.05.2026 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення заяви заявникові передбачено п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України.

За змістом ч.2 с. 369 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про повернення заяви заявникові, що передбачено п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження, а також через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, а також через перебування суддів Сегеди С.М. і Громіка Р.Д. на навчанні в НШСУ в період з 18 по 22.05.2026, датою ухвалення цього судового рішення є 25.05.2026 року.

Також слід зазначити, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі від 23.02.2026 року (а.с.37), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, представники останніх отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.38-40).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Повертаючи заяву заявникам, суд першої інстанції виходив із того, що заявники звернулися із заявою після завершення строку, встановленого рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2020 року (а.с.14).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 300 ЦПК України встановлено порядок ухвалення рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, передбачено строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, який визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Так, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2020 року було задоволено заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зацікавлена особа – органа опіки та піклування Ізмаїльської міської ради Одеської області, про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним та призначення опікунів. Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним. Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 27.03.2020 року (а.с.3-4).

Строк дії рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2020 року, яке набрало законної сили 28.04.2020 року, завершився 28.04.2022 року.

Згідно ч. ст. 300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

Разом з тим, із заявою про продовження дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною заявники звернулися лише 02.02.2026 року, тобто по завершенні строку дії рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2020 року.

Питання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною суд не вправі вирішувати після закінчення дії рішення суду.

За таких обставин, зважаючи на те, що заява про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною подана після завершення цього строку та суд був позбавлений можливості розглянути питання продовження дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення дії такого строку, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про повернення вказаної заяви заявникам.

Заявники апеляційної скарги посилаються на те, що строк звернення із відповідною заявою ними було пропущено з поважних причин – в Україні діє воєнний стан. Однак, строк в даному випадку поновленню не підлягає, оскільки право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч. 1 ст. 126 ЦПК України). Крім того, строки, встановлені рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.03.2020 року та яке набрало чинності 28.04.2020 року, не перериваються з підстав введення в Україні воєнного стану.

Більше того, суд першої інстанції, повертаючи заяву про продовження строку визнання особи недієздатною та продовження опіки, роз`яснив, що заявники не позбавленні права звернутися із такою заявою у загальному порядку, тому доводи заявників апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції позбавив їх права на суд також є безпідставними.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявники апеляційної скарги не надали суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу прийнято у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання цього судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

О.С. Комлева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua