Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата: 11 травня 2026 р.
Справа: №522/12667/19
Суддя: Сегеда С. М.
Номер провадження: 22-ц/813/2714/26
Справа № 522/12667/19
Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.
Доповідач Сегеда С. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Комлевої О.С.,
за участю:
секретаря Добряк Н.І.,
представника ОСОБА_1 – адвоката Масловського І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Масловський Ігор Миколайович, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Абухіна Р.Д., про виправлення описки у виконавчому документі у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНСТРИМ», ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та реєстраційних записів про право власності,
встановив:
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «ФІНСТРИМ», ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та реєстраційних записів про право власності було відмовлено (т.1, а.с.172-174).
Постановою Одеського апеляційного суду від 13.12.2022 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2021 року скасовано, постановлено нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «ФІНСТРИМ», ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та реєстраційних записів про право власності – задоволено, в тому числі стягнуто, у рівних частках, з ТОВ «ФІНСТРИМ» та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3 842,50 грн. (т.1, а.с.207-210).
Постановою Верховного Суду від 20.12.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення, постанова Одеського апеляційного суду від 13.12.2022 року була залишена без змін (т.2, а.с.64-69).
05.02.2024 року видано два виконавчі листи по даній справі.
18.10.2025 року від позивача до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява про виправлення описки у виконавчому листі, виданому 05.02.2024 року про стягнення з ТОВ «ФІНСТРИМ» на користь ОСОБА_2 судових витрат.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2025 року заяву ОСОБА_2 про виправлення описки було задоволено.
Виправлено описку у виконавчому листі від 05.02.2024 року у справі №522/12667/19 про стягнення з ТОВ «ФІНСТРИМ» на користь ОСОБА_2 судових витрат, зазначивши правильно відповідача « ОСОБА_1 », позивача « ОСОБА_2 » та вважати їх вірним (т.2, а.с.105-106).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Масловський І.М. ставить питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2025 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.118-119).
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 – адвокат Беницька М.О. просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість (т.2, а.с.138-139).
Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, за участюпредставника ОСОБА_1 – адвоката Масловського І.М., та у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи (т.2, а.с.148-150).
Колегія суддів також зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу за участю з`явившихся учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про виправлення описки у виконавчому документі, суд першої інстанції виходив із того, що у виконавчому листі має місце описка, яка підлягає виправленню (а.с.105-106).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «ФІНСТРИМ», ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та реєстраційних записів про право власності було відмовлено (т.1, а.с.172-174).
Однак, постановою Одеського апеляційного суду від 13.12.2022 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.07.2021 року скасовано, постановлено нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «ФІНСТРИМ», ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та реєстраційних записів про право власності – задоволено, в тому числі стягнуто, у рівних частках, з ТОВ «ФІНСТРИМ» та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3 842,50 грн. (т.1, а.с.207-210).
Постановою Верховного Суду від 20.12.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, постанова Одеського апеляційного суду від 13.12.2022 року була залишена без змін (т.2, а.с.64-69).
05.02.2024 року судом першої інстанції було видано виконавчий лист, який, зокрема зазначає такі дані: «позивач ОСОБА_4 », стягувач « ОСОБА_4 » та «відповідач ОСОБА_5 » (а.с.95-зворот).
18.10.2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про виправлення описки у виконавчому листі та просив зазначити вірно: « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_1 » (т.2, а.с.79).
Згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, враховуючи наявну описку у виконавчому листі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення заяви про виправлення описки.
Апеляційна скарга представника апелянта ґрунтується лише на тому, що заява ОСОБА_2 не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а саме: не містить підпису заявника.
Так, представник апелянта зазначає, що ОСОБА_2 на час звернення із вказаною заявою не перебував на території України, а тому не міг підписати та подати особисто заяву 05.09.2025 року про виправлення описки.
Проте, на підтвердження вказаних доводів представником апелянта не було надано будь-яких доказів.
Само по собі лише посилання на неможливість подачі особисто заяви ОСОБА_2 не може бути підставою для скасування законного та обгрунтованого судового рішення, тим більше, що представник заявника ОСОБА_2 – ОСОБА_6 у відзиві не апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Не заперечувала, що ОСОБА_2 звертався до суду із заявою про виправлення описок .у виконавчому листі (т.2, а.с. 138-139).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу прийнято у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Масловський Ігор Миколайович, залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2025 року про виправлення описки у виконавчому документі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
У зв`язку з навчанням суддів колегії суддів Сегеди С.М. і Громіка Р.Д. в період з 18 по 22 травня 2026 в НШСУ, повне судове рішення складено в перший робочий день після 22.05.2026 - 25.05.2026.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
О.С. Комлева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua