Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №944/5201/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 944/5201/24 Головуючий у 1 інстанції: Колтун Ю.М.

Провадження № 22-ц/811/55/26 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий – суддя Цяцяк Р.П.,

судді: Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Костюк С.О.;

позивачки ОСОБА_1 ;

відповідача ОСОБА_2

та його представника – адвоката Дзидз А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Дзидз Андрія Васильовича, представника ОСОБА_2 , на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Бердичівська міська рада Житомирської області як орган опіки і піклування, про визначення місця проживання дітей.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, подружнє життя у них не склалось, а тому позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. В шлюбі у сторін народилось троє дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Адресою реєстрації позивачки є будинок АДРЕСА_1 , проте на даний момент вона разом з дітьми проживають у батьків позивачки за адресою: АДРЕСА_2 . Стверджувалося, що позивачка повністю опікується інтересами і потребами дітей, піклується про них, займається їх вихованням, слідкує за розвитком та їх здоров`ям, діти відвідують навчальні заклади. Позивач не перешкоджала і не має наміру у подальшому перешкоджати спілкуванню батька з дітьми. Оскільки сторони проживають за різними адресами, позивачка вважає, що є підстави для визначення місця проживання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , саме з нею - за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 1-3).

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Визначено місце проживання сина сторін, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до досягнення ним чотирнадцятирічного віку з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 484 грн. 48 коп. судового збору(а.с. 62-67).

Дане рішення в частині задоволення позовних вимог оскаржив відповідач.

Апелянт просить оскаржуване рішення в частині визначення місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до досягнення ним чотирнадцятирічного віку з матір`юскасувати та в цій частині ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні згаданої позовної вимоги, покликаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, оскільки стверджує, що «спору щодо проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з їх матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , немає» (а.с. 88-92).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта і його представника на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони позивачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт, не заперечуючи по суті з приводу визначення місця проживання його малолітнього сина з матір`ю дитини до досягнення останнім чотирнадцятилітнього віку, заперечує проти вирішення даного питання в судовому порядку - з посиланням на те, що спір між сторонами з приводу того, з ким саме має проживати їхній малолітній син, відсутній.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

А частиною 3 ст. 19 СК України встановлено, що звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

За змістом положень, передбачених частиною 1 ст. 161 СК України, у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися також і судом.

З урахуванням наведеного вище, суд не вправі був відмовити позивачці у правосудді та повернути їй подану до суду позовну заяву або відмовити у відкритті провадження у справі, а відтак зобов`язаний був постановити ухвалу про відкриття провадження у справі.

За змістом статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо (зокрема) місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою і такий зобов`язаний подати до суду свій письмовий висновок щодо розв`язання спору.

В матеріалах справи є наявним рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області від 18.03.2025 року № 69 «Про затвердження висновків органу опіки та піклування до суду щодо розв`язання спорів», яким затверджено висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з матір`ю, ОСОБА_1 , з якого вбачається, що спір щодо місця проживання згаданого малолітнього вже був предметом розгляду згаданого органу опіки та піклування (а.с. 36-37).

З урахуванням наведеного суд не вправі був відмовити позивачці у задоволенні її позову з посиланням на те, що даний спір вже вирішувався органом опіки та піклування.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування (та, відповідно, для відмови у задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання малолітньої дитини) відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Яворівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 25 травня 2026 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.