Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №336/1481/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 25.05.2026 Справа № 336/1481/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 336/1481/26 Головуючий у 1-й інстанції: Дацюк О.І.

Провадження № 22-ц/807/1130/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.,

судді: Гончар М.С.,

Онищенка Е.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу з апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" Сластнікової Людмили Вадимівни на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" Сластнікова Л.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, просила стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла за договором № 1383400 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShot» від 20.03.2024 року у розмірі 36 800 грн та судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредитуповернуто позивачеві.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" Сластнікова Л.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що позовну заяву було підписано представником ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» Сластніковою Людмилою Вадимівною, яка діяла на підставі довіреності від 01.09.2025 року, копію довіреності було додано до позовної заяви.

Зауважує, що ціна позову у даній справі становить 36 800,00 грн. Ця сума є меншою за поріг, встановлений законом для малозначних справ, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, чинного у 2026 році. Тому, дана справа беззаперечно є малозначною, що відповідно до частини 2 статті 60 та статті 274 ЦПК України дозволяє розгляд справи в порядку спрощеного провадження та надає право на представництво інтересів юридичної особи представнику на підставі довіреності.

Частина 4 ст. 185 ЦПК України передбачає повернення позовної заяви, якщо її підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Позовна заява підписана представником, який діє на підставі довіреності. На підписі чітко зазначено: «Представник по довіреності Людмила СЛАСТНІКОВА».

Зауважує, що законодавство не встановлює вимоги зазначати посаду представника, якщо він діє від імені юридичної особи не в порядку самопредставництва (як штатний працівник), а на підставі довіреності. В такому випадку його процесуальний статус визначається саме як «представник за довіреністю», що й було зроблено.

Звертає увагу, що посилання суду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20 є недоречним, оскільки вказана постанова стосується самопредставництва юридичної особи її працівниками, а не представництва на підставі довіреності у малозначній справі.

Отже, представник Сластнікова Л.В. мала повне право підписувати позовну заяву, а зазначення її статусу як «представник по довіреності» є належним та достатнім для ідентифікації підписанта.

Учасники справи наданим процесуальним законом правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду щодо повернення заяви позивачеві.

Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки в даній справі оскаржується ухвала про повернення заяви, то її розгляд слід проводити без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2026 року - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява подана від імені заявника представником Сластніковою Л.В., посада представника позивача не зазначена ані в позовній заяві, ані в довіреності. Як вказує ст. 185 ч. 4 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Враховуючи викладене, оскільки позовну заяву підписано особою, посадове становище якої не вказано, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у сумі 36 800 грн разом з доданими документами, яка підписана представником ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" за довіреністю Сластніковою Л.В.

Згідно доданої до позовної заяви копії довіреності від 01.09.2025 року, ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" в особі директора Макєєва В.М., який діє на підставі Статуту, уповноважує Сластнікову Л.В. представляти інтереси довірителя з усіма необхідними повноваженнями в усіх без винятку судах судової системи України, включаючи, але не обмежуючись: місцеві загальні суди, господарські та адміністративні суду, апеляційні суди, Верховний Суд, Вищий антикорупційний суд, а також у третейських судах, орган прокуратури, нотаріату, Національної поліції України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, органах державної виконавчої служби та у приватних виконавців, в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, у відносинах з будь-якими фізичними та юридичними особами з усіх питань, що виникають у зв`язку з діяльністю довірителя.

Для виконання вищевказаної довіреності представнику надаються такі повноваження: вести справи довірителя в усіх судових інстанціях (перша, апеляційна, касаційна) в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особа, заявнику, потерпілому, кредитору, боржнику та будь-якому іншому учаснику справи. Вчиняти від імені Довірителя всі процесуальні дії, а саме: пред`являти та підписувати позови, апеляційні та касаційні скарги, тощо.

Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам. Довіреність видана строком на 3 (три) роки та діє до 01.09.2028 року (а.с. 32).

Оскаржуваною ухвалою позовну заяву ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» повернуто позивачеві.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

За приписами п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесені до категорії малозначних згідно з ч. 6 ст. 19 ЦПК України.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України).

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України).

Згідно положень чинного законодавства у малозначних справах допускається представництво особами, які не є адвокатами, обсяг повноважень представників, які не є адвокатами, визначається довіреністю.

Таким чином, представник по довіреності має право підписувати та подавати позовну заяву від імені особи, яку він представляє, якщо це передбачено довіреністю.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції безпідставно повернуто позовну заяву позивачу, оскільки Сластнікова Л.В. є представником ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" за довіреністю, яка від імені Товариства звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 1383400 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShot» від 20.03.2024 року у розмірі 36 800 грн.

На підтвердження своїх повноважень надала довіреність 01.09.2025 року строком дії до 01.09.2028 року, відповідно до якої Сластнікова Л.В. може представляти інтереси Товариства в місцевих загальних судах, тощо з наданням прав, передбачених законодавством для позивача зокрема, з правом пред`являти та підписувати позови.

Колегія суддів зазначає, що ціна позову у цій справі становить 36 800,00 грн., що є меншою за поріг, встановлений законом для малозначних справ, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, чинного у 2026 році.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що Сластнікова Л.В. має повноваження подавати та підписувати позовну заяву від імені Товариства, як його представник, відповідно до довіреності.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справу необхідно направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В контексті вказаної практики колегія суддів вважає обґрунтування цієї постанови достатнім.

Статтею 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки справа передається для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених заявником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відповідно до положень статей 141, 382 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" Сластнікової Людмили Вадимівни задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2026 року у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 25травня 2026 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: М.С. Гончар

Е.А. Онищенко