Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №332/44/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 332/44/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/44/26 Головуючий в 1 інстанції Сінєльнік Р.В.

Провадження № 33/807/787/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Халупка Вячеслава Михайловича (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 665,60 грн судового збору.

За постановою суду, 27.12.2025 о 03-15 год. в м. Запоріжжя по вул. Скворцова, 229 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом BMW318, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор алкотест Драгер 6829, результат позитивний 1,51 ‰ (проміле), тест № 2913. Від керування транспортним засобом водій відсторонений, про повторність повідомлений, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху (далі ПДР).

2. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанову суду вважає незаконною та необґрунтованою, ухваленою з істотним порушенням норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2026 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із недоведеністю обставин, на підставі яких було винесено постанову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на те, що:

-суд не надав належної правової оцінки розриву в часі між подією та проведеним оглядом як ключовій обставині, що виключає доведеність факту сп`яніння під час керування транспортним засобом;

-суд не дослідив відсутність аналізу крові, взятого у лікарні, та не оцінив цю обставину на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

-роздруківка результатів огляду спеціальним технічним засобом Drager є нечитабельною, а отже такою, що не може вважатися належним і допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП;

-суд не надав оцінки відсутності акту огляду на стан алкогольного сп`яніння як самостійного процесуального документа;

-протокол має містити всі обов`язкові реквізити, визначені законом та формою, однак всупереч цьому відсутні підписи у протоколі в пунктах щодо ознайомлення особи з її правами.

3. Позиції сторін.

В засіданні апеляційного суду захисник Халупко В.М., який підтримав апеляційну скаргу та не заперечував проти її розгляду без участі ОСОБА_1 , просив скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.

4. Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Халупко В.М., на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши її доводи і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Приписами ч. 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує постанову місцевого суду лише в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Апелянтом не заперечується факт вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, керування транспортним засобом та не оспорюється закриття провадження за ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності, а тому апеляційний суд переглядає справу лише в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване, законне рішення.

Дослідивши встановлені місцевим судом обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суддя першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, зокрема, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

-протоколу серії ЕПР1 № 551970 від 27.12.2025, відповідно до якого підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення;

-рапорту інспектора поліції Олександра Бєдай від 27.12.2025, відповідно до якого 27.12.2025 о 4:35 год. отриманий виклик - ДТП з потерпілими, на місці встановлено водія ОСОБА_1 , який порушуючи Правил дорожнього руху вчинив наїзд на дерево. Водій за допомогою ШМД відправлений до лікарні, діагноз: забійна рана голови, від госпіталізації відмовився. На водія складений протокол за ст..124 КУпАП. Під час спілкування виявлені ознаки сп`яніння, у встановленому порядку запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, результат 1,51 проміле, з результатом згоден. Подія фільмувалася на БК 474599;

-письмових пояснень ОСОБА_1 від 27.12.2025, за якими останній не заперечує факт керування ТЗ і вчинення ДТП;

-позитивного результату тесту № 2913 від 27.12.2025 року 1,51 ‰, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень;

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результати огляду на стан сп`яніння: 1,51 ‰, тест 2913. Водій ОСОБА_1 з результатами згоден;

-відеозаписом з нагрудного відеорегістратора працівника патрульної поліції, на якому зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, під час якого водій погодився із результатами проведеного огляду – 1,51 ‰, пропонував вирішити питання, та не заперечував факту вживання алкоголю. Також ОСОБА_1 ознайомлений із правами, передбаченими ст..63 Конституції України і ст..268 КУпАП.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суддя першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність наявних доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на таке.

Твердження апелянта про те, що роздруківка результатів огляду спеціальним технічним засобом Drager є нечитабельною, не може вважатися належним і допустимим доказом, а також про відсутність акту огляду на стан алкогольного сп`яніння як самостійного процесуального документа апеляційний суд відхиляє, оскільки це спростовується матеріалами справи.

Матеріали справи містять витяг із спеціального технічного засобу «Drager» № 2913 від 27.12.2025, яким зафіксовано результат огляду водія - 1,51 ‰. Вказаний документ належним чином оформлений працівником поліції та підписаний ОСОБА_1 .

На підставі результатів тестування складено Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який містить результати огляду, з якими ОСОБА_1 погодився. Акт наявний в матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги щодо недоліків складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.

Протокол про адміністративне правопорушення складений на бланку відповідного зразка, уповноваженою на те посадовою особою – інспектором поліції Бєдай О.В., із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, та містить дату і місце його складання, дані про особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тобто має в собі всі необхідні відомості для вирішення справи і прийняття відповідного процесуального рішення.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції дотримані вимоги ст.254-256 КУпАП та розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 р.

Цей протокол підписаний як працівником поліції, так і водієм ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.

Із правами, встановленими ст.63 Конституції України, зокрема з правом на захист і ст.268 КУпАП водій ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджено його підписом у письмових поясненнях від 27.12.2025, у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.12.2025 серія ЕПР1 №551970, та долученим відеозаписом.

Щодо тверджень апелянта про те, що суд не надав належної правової оцінки розриву в часі між подією та проведеним оглядом (5 годин) та не дослідив відсутність аналізу крові, взятого у лікарні, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Матеріалами справи встановлено, що подія адміністративного правопорушення відбулась 27.12.2026 о 03:15 годині, в той час як огляд водія ОСОБА_1 проведений поліцейським 27.12.2026 о 08:13 годині.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, зокрема, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому, згідно з положеннями ч. 3 ст. 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння відбувається на місці зупинки водія і лише у разі його відмови від проходження такого огляду або у випадку незгоди з отриманими результатами цей огляд може бути проведений у закладі охорони здоров`я.

За матеріалами справи встановлено, що працівники поліції встановили ознаки алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, за даними протоколу це 27.12.2025 о 07:51.

При цьому, фактичне проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціальних технічних засобів через 5 годин після керування транспортним засобом, відсутність результатів аналізів крові водія, не спростовують результату огляду проведеного поліцейським та доведеність факту перебування особи, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, а навпаки, лише підтверджує, що навіть після спливу двох годин та можливим зменшенням рівня алкоголю через тривалість процедури рівень алкоголю складає більше допустимої норми.

ОСОБА_1 з отриманим показником тестування за допомогою спеціального технічного приладу на місці ДТП погодився та засвідчив це власноручним підписом як в Акті огляду в графі «з результатами згоден» так і в роздруківці тестування на алкоголь за допомогою спеціального приладу Drager Alcotest 6820. Про згоду водія з отриманими результатами свідчить і зміст наявного в матеріалах справи відеозапису.

Слід зазначити, що відповідно до пунктом 5 розділу І Порядку № 1103 результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Отже, у разі погодження із результатами огляду на стан сп`яніння проведеного поліцейським на місці, щодо водія складається протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

У підсумку, за встановлених у справі фактичних обставин суддя першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, чим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не допустив порушень вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, які могли б бути підставою для зміни або скасування правильного по суті рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Натомість зібраними у справі доказами у повному обсязі підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, адміністративне стягнення накладене судом в межах встановлених законом, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков