Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №740/2448/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2448/25

Провадження № 1-кп/740/109/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники кримінального провадження:

- прокурор ОСОБА_3 ,

- обвинувачений ОСОБА_4 ,

- захисник - адвокат ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині об`єднане кримінальне провадження № 12025275490000092 від 14.04.2025 та № 12025270380000661 від 06.10.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Ніжині Чернігівської області, є громадянином України, неодружений, має повну загальну середню освіту, не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.07.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України,

установив:

ОСОБА_4 , будучи засудженим 03.07.2024 відповідно до вироку Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 309 КК України, 14.04.2025 близько 11 год. 00 хв., перебуваючи по вулиці Борзнянський Шлях у м. Ніжині Чернігівської області, більш точне місце не встановлено, з особистих мотивів, з метою незаконного зберігання психотропної речовини та її подальшого вживання, незаконно придбав, а саме знайшов на землі полімерний пакет з пазовим замком, в якому міститься кристалоподібна речовина, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, та почав зберігати її при собі без мети збуту до вилучення працівниками поліції.

14.04.2025 у період часу з 12 год. 04 хв. по 12 год. 09 хв. працівниками Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області по вул. Борзнянський Шлях у м. Ніжині неподалік будинку № 57А, у ОСОБА_4 виявлено та вилучено полімерний пакет з пазовим замком, в якому міститься кристалоподібна речовина, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP загальною масою 0,2427 г, яку останній попередньо незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» PVP віднесено до Списку 2 Таблиці І «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено».

Такими вищевказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

Крім того, наприкінці 2022 року у невстановлений час поблизу лісосмуги неподалік вул. Прилуцька в м. Ніжині Чернігівської області ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями матеріальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за № 576, без передбаченого законом дозволу знайшов, тим самим незаконно придбав багнет-ніж, який є військовою холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовлений промисловим способом, та зберігав його при собі.

У подальшому в ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне носіння вказаного багнета-ножа, який є військовою холодною зброєю колюче – ріжучої дії, виготовлений промисловим способом, без передбаченого законом дозволу.

Так, 06.10.2025 о 17 год. 54 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території Троїцького кладовища по вул. Космонавтів, 2 А, у м. Ніжині Чернігівської області, був зупинений працівниками поліції Ніжинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за розпивання слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях.

У подальшому 06.10.2025 у період з 18:11 год. по 18:52 год. на території Троїцького кладовища по вул. Космонавтів, 2 А, у м. Ніжині Чернігівської області працівниками Ніжинського РУП ГУНП під час огляду місця події у ОСОБА_4 за добровільної згоди останнього було вилучено багнет-ніж, який ОСОБА_4 носив із собою за поясом штанів, в які був одягнутий, який відповідно до висновку експерта є військовою холодною зброєю колюче – ріжучої дії багнет-ножем 7,62 мм автомата Калашнікова (АКМ і ІКМС), виготовлений промисловим способом.

Вищевказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, не оспорював обставини, викладені в обвинувальних актах, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Надав показання, що дійсно навесні минулого року, а саме 14.04.2025 близько 11 год. 00 хв. по вулиці Борзнянський Шлях у м. Ніжині Чернігівської області, він знайшов на землі полімерний пакет із психотропною речовиною і взяв її собі для власного вживання. Коли його зупинили поліцейські, то він видав їм добровільно знайдену речовину. Крім цього, наприкінці 2022 року поблизу лісосмуги неподалік вул. Прилуцька в м. Ніжині Чернігівської області він знайшов ніж, який взяв собі. 06.10.2025 о 17 год. 54 хв. на території Троїцького кладовища по вул. Космонавтів, 2 А, у м. Ніжині Чернігівської області, його зупинили працівники поліції, і він добровільно видав їм ножа, якого носив із собою за поясом штанів. Розкаявся, шкодував у вчиненому, негативно оцінив такі свої дії, пояснив що на цей час не вживає заборонених речовин, залежності не має, хоче виправитися, просив не позбавляти волі.

Ураховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювалися фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів у справі стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

Оцінивши встановлені у справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України; ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 263 КК України, є нетяжкими злочинами.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, не встановлено.

При призначенні покарання суд також ураховує відомості про особу обвинуваченого, який молодого віку, неодружений, не працює, має місце реєстрації та проживання, за яким характеризується задовільно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше судимий вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.07.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік, знятий з обліку 01.09.2025 по закінченню призначеного судом покарання.

Суд ураховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що він повністю визнав свою вину та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також досудову доповідь органу з питань пробації, згідно з якою виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

Водночас суд ураховує, що у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Призначення покарання є дискрецією суду та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій передбачений законом спосіб.

За сукупністю вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України у межах, установлених у санкції вказаних частинах статей КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Зважаючи на позицію прокурора про можливість звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд вважає, що таке звільнення від відбуття покарання можливо застосувати до обвинуваченого.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Наведені вище обставини у сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та надають підстави для застосування ст. 75 КК України, тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, установивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без реального відбування покарання та ізоляції від суспільства.

Водночас суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 в період дії іспитового строку відповідно до ст. 76 КК України на нього слід покласти обов`язки.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і відповідного клопотання не надходило до суду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.

У кримінальному провадженні понесено процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз, у загальному розмірі 4902,70 грн, які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 122, 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369 - 371 КПК України, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі на строк один рік;

- за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 4902 (чотири тисячі дев`ятсот дві) гривень 70 копійок процесуальних витрат на залучення експертів для проведення експертиз.

Речові докази: порошкоподібну речовину білого кольору, поміщену до спецпакета № 3734511; багнет-ніж, поміщений до спецпакета № 1697524, - знищити.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1