Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №738/217/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/217/26

№ провадження 2-о/738/13/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складі:

судді - Волошиної Н.В.,

присяжних – Маринченко О.В., Мигуля Я.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання – Шугалій А.С.,

учасників справи:

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Менський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Менська міська рада Чернігівської області, про оголошення особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст заявлених вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить оголосити померлою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за наявною у нього інформацією померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі Марківка Марківського району Луганської області, куди вона поїхала у кінці січня 2022 року в гості до сестри, а в березні 2022 року йому на телефон від родичів надійшли фотографії надмогильного хреста та могили ОСОБА_3 . Заява обґрунтована тим, що він є сином померлої ОСОБА_3 , проте отримати свідоцтво про смерть у Відділі державної реєстрації актів цивільного не може, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, де неможливо отримати медичні документи, адже на даній території органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Установлення даного факту необхідно заявнику для реалізації своїх спадкових прав. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . 24 лютого 2022 року Марківську об`єднану територіальну громаду окупували російській війська. За таких обставин, він не може реалізувати свої майнові права, у зв`язку з чим, змушений був звернутися до суду із даною заявою.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за вказаною заявою та призначено до розгляду в окремому провадженні.

Враховуючи положення ч.1 ст.244 ЦПК України, 19 травня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, та з урахуванням складності справи судове засідання у даній справі було відкладено для ухвалення та проголошення судового рішення на 22 травня 2026 року.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Заявник та його представник у судовому засіданні підтримали заяву, посилаючись на обставини викладені у ній, просили її задовольнити.

Представники заінтересованих осіб Менського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Менської міської ради Чернігівської області, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, яке оформлене російською мовою (арк. с. 12 зворотна сторона).

Згідно із Договором довічного утримання від 15 квітня 1998 року, ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (арк. с. 8).

Згідно із Заповітом від 14 вересня 1999 року, який посвідчений державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Новик В.П., ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_1 (арк. с. 12).

Згідно із відомостями, внесеними до Домової книги, ОСОБА_3 знята з реєстрації по АДРЕСА_1 (арк. с. 60-62).

Згідно із Актом обстеження по факту проживання (не проживання) особи від 27 березня 2026 року, житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , згідно із Договором довічного утримання від 15 квітня 1998 року, посвідченого державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 6, належить на праві власності ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Марківка Марківського району Луганської області. Фактично за вказаною адресою постійно проживала ОСОБА_3 , яка у кінці січня 2022 року поїхала до родичів в селище Марківка Луганської області та з того часу ніяких відомостей щодо її місця перебування немає (арк. с. 41).

З фотознімків, наданих заявником, вбачається, що вірогідною датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є 26 лютого 2022 року (арк. с. 10-11).

Згідно із повідомленням Менського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15 квітня 2026 року № 39/24.2-99/26, в архіві відділу та за результатами перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено, свідоцтво про смерть не видавалося. Перевірка наявності актового запису про державну реєстрацію смерті особи проведено за період з 26 лютого 2022 року по теперішній час, у тому числі по поновленими актовими записами цивільного стану та за відомостями Реєстру (арк. с. 56).

Згідно із повідомленням державного нотаріуса Менської державної нотаріальної контори Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 383/01-16 від 14 квітня 2026 року, станом на 14 квітня 2026 року, спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилася. Перевірка проведена по алфавітним книгам обліку спадкових справ за період з 2010 року до 14 квітня 2026 року (арк. с. 51-52).

Згідно із повідомленням Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області № 2500-0202-8/32085 віл 01 травня 2026 року, ОСОБА_3 на обліку в Головному управлінні не перебуває (арк. с. 64).

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні надали аналогічні за змістом показання про те, що проживають по сусідству із заявником ОСОБА_1 , його матір ОСОБА_3 проживала без реєстрації по АДРЕСА_1 , вона була уродженкою селища Марківка Луганської області, де проживають її родичі, до яких періодично їздила в гості. Напередодні повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ОСОБА_3 поїхала до рідних в селище Марківка Луганської області та не повернулася. Від її сина ОСОБА_1 дізналися, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на окупованій території в селищі Марківка Луганської області.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту третьої частини другої цієї статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

При цьому, речення друге частини другої статті 46 ЦК України передбачено задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з`являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.

Отже, оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто, констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Надані заявником докази у їх сукупності підтверджують факт ймовірної смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_3 померлою з дати її імовірної смерті – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, кеpуючись статтями 46, 47 ЦК Укpаїни, статтями 305-308 ЦПК Укpаїни, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Менський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Менська міська рада Чернігівської області, про оголошення особи померлою – задовольнити.

Оголосити померлою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку селища Марківка Марківського району Луганської області, громадянку України.

Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Марківка Марківського району Луганської області, громадянки України, вважати - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Після набрання законної сили рішення про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи та до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області.

Заявник:

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 .

Заінтересовані особи:

Менський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження місто Мена, вулиця Героїв АТО, 20, Корюківський район, Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21400531;

Менська міська рада, місцезнаходження: вул. Героїв АТО, 6 м. Мена Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 04061777.

Суддя Н.В. Волошина

Присяжні О. В. Маринченко

Я. Ю. Мигуля