Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №750/959/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа №750/959/26

Провадження №3/750/676/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: головуючого – судді - Самусь Л.В.,

за участю секретаря - Бублик Т.М.,

захисника - Дворніченка М.М.,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

18.01.2026 о 20:40 год. ОСОБА_1 в м. Чернігів, по вул. Кільцева, 8, керував транспортним засобом MAN н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя; водій від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікарні у лікаря нарколога відмовився, про відповідальність за ст. 130 КУпАП попереджений, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 31.03.2026 о 06:59 год. ОСОБА_1 в м. Чернігів, по пр. Миру, 249, керував транспортним засобом Ford SIERRA, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук; водій від проходження огляду, у встановленому законом порядку у лікарні, у лікаря нарколога відмовився, що зафіксовано на портативний відеореєстратор 473259, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою суду від 25.05.2026 матеріали справ були об`єднані в одне провадження.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Жодних заяв та клопотань, щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 , суд виходить з того, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним.

Відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення має корелюватися із завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, серед яких у відповідності до ст. 245 КУпАП є своєчасне з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, тобто таке відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення не має перешкоджати розгляду справи із збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях такої особи.

За змістом ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП можуть розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом були створені всі належні процесуальні можливості для реалізації ОСОБА_1 права на захист, оскільки останній надавався час на запрошення захисника для представлення власних інтересів в суді, чим той і скористався. Крім того, захисник Дворніченко М.М. був ознайомлений з матеріалами справи та отримав відеозапис, долучений до протоколів.

Відтак, з метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за участю в судовому засіданні захисника ОСОБА_1 – адвоката Дворніченка М.М., проти чого заперечень від захисника не надійшло.

Опитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор 2 взводу 1 роти БУПП в Чернігівській області ДПП молодший лейтенант поліції Цуканов В.А. суду пояснив, що 18.01.2026 протокол складав він. Так, водій порушив вимоги ПДР, а саме знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Вони проїхала за ним до АЗС, повідомили про порушення, попросили надати документи. В подальшому, під час спілкування виявили ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували пройти огляд, однак водій відмовився. Ознаки зазначені у протоколі і на відеозаписі. На даний час вже не пам`ятає, які саме ознаки були. Ліхтариком у очі світив водію, той був в автомобілі, також і інші ознаки було виявлено. Чому водій відмовився від огляду він вже не пам`ятає.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Дворніченко М.М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутності в діях його підзахисного події та складу адміністративного правопорушення. Вказав, що ОСОБА_1 керував транспортними засобами в дні, зазначені у протоколах, його зупинили поліцейські, в ході спілкування повідомили про виявлені ознаки сп`яніння ОСОБА_1 , однак останній відмовився від проходження огляду, оскільки в дійсності ознак сп`яніння не мав, а 31.03.2026 ще й боявся, що його поліцейські повезуть не на огляд, а до ТЦК. ОСОБА_1 31.03.2026 не відмовлявся від проходження огляду, але просив зачекати прибуття його начальника, так як не було впевненості, що поліція поїде до лікарні. Ознак сп`яніння у нього не було взагалі, а відмова від проходження освідування була вимушеною, бо підстав для проходження освідування не було. Дії поліцейських не оскаржували.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності.

Як визначено в п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Розділом 2 Правил дорожнього руху передбачено обов`язки та права водіїв механічних транспортних засобів, так відповідно до п. 2.5 вказаних Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 своєї вини, вина того у вчиненні 18.01.22026 та 31.03.2026 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами, а також дослідженими матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №569542 від 18.01.2026, де інспектором викладені обставини цього правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.01.2026, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6529364 від 18.01.2026, рапортом інспектора взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Валерія Цуканова від 18.01.2026, відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №569542 від 18.01.2026; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628273 від 31.03.2026, де інспектором викладені обставини цього правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.03.2026, рапортом інспектора взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Володимира Кураша від 31.03.2026, відеозаписом до протоколу серії ЕПР1 №628273 від 31.03.2026.

Всі вищезазначені докази повністю узгоджуються між собою і не містять будь-яких суперечностей.

Будь-яких даних про те, що вищезазначений свідок ОСОБА_2 зацікавлений у розгляді справи або мав б підстави обмовити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні не встановлено.

Разом з тим, вище приведений аналіз доказів по справі змушує суд критично віднестись до пояснень захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки, зазначене ним об`єктивно нічим не підтверджується. Більш того, суд за вказаних обставин розцінює такі пояснення, як такі, що надані з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за відповідною частиною статті 130 КУпАП, а саме, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Так, відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як слідує з переглянутого відеозапису до протоколу серії ЕПР1 №569542 від 18.01.2026, поліцейськими було дотримано вимоги визначеного порядку проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлений діючим законодавством. 18.01.2026 о 20:40 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул. Кільцева, 8, керував транспортним засобом MAN н.з. НОМЕР_1 , і факт керування підтверджено наданим відеозаписом та не оспорюється захисником ОСОБА_1 . Зокрема на відеофайлі, який долучено до протоколу, зафіксовано рух автомобіля, порушення ним вимог знаку 2.2. ПДР ««Проїзд без зупинки заборонено», а також подальше спілкування працівників поліції з водієм такого – ОСОБА_1 . Останньому в ході розмови було повідомлено про порушення ним ПДР, ознайомлено з правами та повідомлено про розгляд справи за порушення ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КУпАП. В подальшому, під час спілкування з водієм, працівником поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, які було повідомлено неодноразово водію, також неодноразово було запропоновано проїхати до медичного закладу для огляду лікарем наркологом, роз`яснено водієві наслідки відмови від огляду, однак ОСОБА_1 зазначено про вирішення питання через суд та вказано, що він нікуди не поїде. Після чого поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 права, на питання чи зрозумілі такі, водій відповів, що так, після чого було повідомлено ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу за ст. 130 КУпАП. Поліцейський о 21:08 год. зачитав ОСОБА_1 винесену відносно нього постанову за ч.1 ст. 122 КУпАП, а потім почав зачитувати протокол, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, в ході чого ОСОБА_1 вказав, що «так поїхали, задовбали вже», однак після цього відійшов від поліцейського.

Крім того, як слідує з переглянутого відеозапису до протоколу серії ЕПР1 №628273 від 31.03.2026, поліцейськими було дотримано вимоги визначеного порядку проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, встановлений діючим законодавством. 31.03.2026 о 06:59 год. ОСОБА_1 в м. Чернігові по пр. Миру, 249, керував транспортним засобом Ford SIERRA, д.н.з. НОМЕР_2 , і факт керування підтверджено наданим відеозаписом та не оспорюється захисником ОСОБА_1 . Під час спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 з автомобіля не виходив, розмовляв спершу через прочинене вікно, а тоді і зовсім зачинив таке. Поліцейський роз`яснив водію причину зупинки, оскільки водій біля АЗС рухався у крайньому лівому ряду при вільні правій смузі і не зреагував на зупинку його працівниками поліції. В ході спілкування з водієм, та на підставі його поведінки (не виходу з авто, розмова за прочиненим вікном), працівником поліції було зазначено про дивну поведінку, а після цього зазначено, що ним виявлено ознаки наркотичного сп`яніння у водія, а саме: неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці та виражене тремтіння пальців рук. Поліцейський пропонує тому проїхати до лікаря, та роз`яснює про відповідальність в разі відмови. ОСОБА_1 зазначає, що нікуди не поїде без свого начальника. Спершу поліцейський намагається дізнатись навіщо начальник і як це має допомогти водію при огляді, потім просить зателефонувати начальнику і дізнатись коли той приїде на місце. Через деякий час поліцейський підходить до водія, роз`яснює водію, що у нього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, пропонує пройти огляд у лікарні, ОСОБА_1 зазначає, що його хочуть так забрати до ТЦК, на що поліцейський заперечує і просить відчинити вікно. Роз`яснює вимоги пункту правил 2.5 ПДР, запитує чи проїде водій до лікарні на освідування. ОСОБА_1 вказує, що не зобов`язаний відчиняти вікно і зараз приїде начальник. Поліцейський знову перепитує до чого начальник, та зазначає, що вказані дії водія буде розцінювати як ухилення від огляду. Після цього ОСОБА_1 через вікно передає своєму пасажиру, який в цей час стоїть поряд з поліцейськими і просить написати повідомлення. Поліцейський перепитує у водія через скільки буде начальник, і ОСОБА_1 каже, що той якийсь маніяк. Поліцейський питає через скільки буде начальник і ОСОБА_1 каже, що вона на роботі. Поліцейським зазначено, що ОСОБА_1 не вчиняє жодних дій, направлених для проходження огляду, ще раз пропонує пройти такий у медичному закладі, і роз`яснює, що за відмову передбачена відповідальність. Потім знову пропонує проїхати на огляд і ОСОБА_1 знову питає у поліцейського «ти що маніяк?». Поліцейський просить вийти водія з автомобіля. ОСОБА_1 не реагує на слова поліцейського і останній зазначає, що такі дії, зокрема і не вихід з автомобіля, зачинене скло, вказують на ухилення ОСОБА_1 від огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, а тому повідомляє, що відносно того буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Після чого поліцейським роз`яснено права ОСОБА_1 та після складання протоколу зачитано такий вголос. Надано копію і повідомлено про відсторонення від керування.

Дослідивши відеозаписи, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративних протоколів серії ЕПР1 №569542 від 18.01.2026 та серії ЕПР1 №628273 від 31.03.2026 відносно водія ОСОБА_1 в частині, що стосується складення протоколів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з переглянутого відеозапису виявлено не було.

Щодо посилання захисника на те, що у працівників поліції не було підстав для складання протоколів, оскільки жодних ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не було, суд зазначає наступне.

Питання встановлення первинно наявності (чи відсутності) ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського, відповідно п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в п. 3 розділу I цієї Інструкції, Оскільки ОСОБА_1 відмовився 18.01.2026 та 31.03.2026 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за порушення пункту 2.5 ПДР України, сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею, при цьому не має значення чи перебував водій у стані сп`яніння чи ні, а тому доводи захисника з приводу того, що у останнього ознаки наркотичного сп`яніння виявлені не були, не заслуговують на увагу.

В той же час, підтвердити або спростувати наявність відповідного стану сп`яніння можливо лише шляхом проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, від чого ОСОБА_1 відмовився, хоча згідно п. 2.5 ПДР України зобов`язаний був на вимогу поліцейського, в якого виникли припущення щодо перебування водія в стані сп`яніння, пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення його дійсного стану.

Крім того, поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» пункту 2.9 ПДР, а водій відповідно до п. 2.5 ПДР повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Жодних виключень, які б давали право водію відмовитись від проходження огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, законодавство України не містить.

Отже, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним 18.01.2026 та 31.03.2026 п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Щодо тверджень захисника стосовно того, що ОСОБА_1 31.03.2026 не відмовлявся від проходження огляду, однак вказував, що поїде до медичного закладу коли приїде начальник, оскільки не було впевненості, що поліція поїде до лікарні, а відвезе того в інше місце, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог п. 12 розділу 2 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Вимогами п. 1 розділу 3 Інструкції перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Разом з тим належить зазначити, що реалізація превентивної функції права на захист, яка спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, щодо наявності якої зазначає Конституційний Суд України у рішенні від 30.09.2009 року, з огляду на певні приписи чинного законодавства щодо проведення медичного огляду на стан сп`яніння не може бути абсолютною у демократичній державі оскільки, відповідно до імперативних вимог ч.4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення..

Натомість вимога, передбачена п. 2.5 ПДР щодо проведення огляду на стан сп`яніння для водія є обов`язковою. Порушення цієї вимоги тягне відповідальність за ст. 130 КУпАП з моменту фіксування відмови водія від проведення огляду на стан сп`яніння не залежно від підстав надання такої відмови

Отже, законом встановлено обмежений час за який поліцейський зобов`язаний доставити водія до закладу охорони здоров`я. Порушення цієї вимоги призведе до недійсності проведеного огляду, і як наслідок - до уникнення водієм відповідальності за скоєне правопорушення. Факт очікування приїзду начальника на місце зупинки транспортного засобу передбачає втрату у часі на виконання працівниками поліції імперативних вимог чинного законодавства щодо забезпечення проведення огляду водія в закладі охорони здоров`я протягом двох годин з моменту виявлення ознак сп`яніння чи перебування під впливом засобів, які знижують увагу водія, що надає особі відносно якої проводиться визначена законом правова процедура можливість створити штучні передумови для уникнення від відповідальності.

При цьому в даному випадку є незрозумілим підстава необхідності прибуття такого на місце зупинки, як саме начальник допоможе використати водію своє право на захист, при тому, що він міг повідомити необхідну інформацію і скористатись правом на захист від начальника за допомогою засобів дистанційного зв`язку, а саме: за допомогою телефону або месенджерів, або викликати начальника чи професійного захисника до закладу охорони здоров`я де і буде проводитись його огляд. В зупиненому автомобілі перебував пасажир, який з огляду на спілкування, є колегою ОСОБА_1 , тому саме така особа могла залишитись в автомобілі на час проходження ОСОБА_1 процедури освідування, тобто такий транспортний засіб був під наглядом.

З відеозапису вбачається, що на неодноразові вимоги поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 уникав прямої відповіді, вказуючи, що дочекається начальника, що об`єктивно сприймається стороннім спостерігачем як не бажання пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Більш того, будь-яких належних доказів щодо неправомірних дій з боку працівників поліції суду не надано. Посилання ОСОБА_1 31.03.2026 на існування загрози з боку працівників поліції, які нібито мали намір відвезти його не в лікарню, а в якесь інше місце (ТЦК), є безпідставними.

Також, предметом розгляду суду у цій справі є оцінка дій працівників поліції при виявивши у водія ознак наркотичного сп`яніння та дотримання вимог порядку, процедури та особливостей проведення огляду особи на стан сп`яніння. Законність підстав зупинки транспортного засобу не охоплюються диспозицією ст. 130 КУпАП і дії поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку. Сторона захисту не пояснила, яким чином нібито неправомірна зупинка 31.03.2026 ОСОБА_1 працівниками поліції за порушення ПДР, знаходиться в причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння.

Інші доводи сторони захисту не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та судом оцінюються критично, оскільки мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, захисник оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України та при складанні зазначених адміністративних матеріалів працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ`єктивність в оцінюванні дій правопорушника.

Тобто, об`єктивні докази, які б спростовували вину ОСОБА_1 , суду надані не були.

Отже, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні 18.01.2026 та 31.03.2026 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, за ознаками порушення п. 2.5 ПДР, повністю доведена наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, в зв`язку з чим є підстави для накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Л.В. Самусь