Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №686/31170/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/31170/25

Провадження № 1-кп/686/203/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10

потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

представника потерпілих ОСОБА_13 ,

цивільних позивачів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023243000001800 від 26.05.2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Херсон, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, лікаря-нейрохірурга екстреної допомоги в нейрохірургічному відділенні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України,

установив:

ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я за таких встановлених судом обставин.

Наказом № 12-к/тр від 17.01.2023 ОСОБА_9 призначено на посаду лікаря- нейрохірурга неврологічного відділення № 1 КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради, тобто він був медичним працівником цього закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ІІ-го розділу посадової інструкції, затвердженої 18.01.2023 головним лікарем ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 має ряд обов`язків, зокрема: визначати показання до госпіталізації за профілем захворювання, тактику медикаментозного та оперативного лікування з урахуванням стану хворого, необхідності передопераційної підготовки; надавати кваліфіковану нейрохірургічну допомогу; обґрунтовувати тактику консервативного та оперативного лікування пацієнтів; визначати обсяг лабораторних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень, трактувати їх результати, здійснювати нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів; застосовувати сучасні методи профілактики, діагностики, лікування захворювань центральної та периферичної нервової системи; планувати роботу і проводити, аналіз її результатів; брати участь у проведенні протиепідемічних заходів при появі осередку інфекції, вести лікарську документацію; забезпечувати оформлення медичної документації, зокрема й у формі електронного документа, контролювати терміни та якість її ведення; проводити консультації за направленнями лікарів інших спеціальностей; дотримуватись принципів та правил медичної етики та деонтології; проводити належний рівень обстеження та лікування пацієнтів у відповідності до сучасних досягнень медичної науки та техніки, уразі необхідності ініціювати скликання консиліуму лікарів-спеціалістів за погодженням завідувача відділення та реалізувати їх рекомендації; складати і виконувати план обстеження і лікування пацієнтів у відповідності з затвердженими стандартами, в складних випадках, які вимагають відповідного клінічного досвіду і теоретичних знань, план обстеження і лікування пацієнта розробляти спільно з завідуючим відділенням; знати і вміти застосовувати на практиці сучасні методи і засоби діагностики, лікування пацієнтів; щоденно проводити обхід пацієнтів разом із медичною сестрою палатною, робити записи в картці стаціонарного хворого про основні зміни в стані здоров`я, які відбулись протягом доби, і залежно від цього застосовувати необхідні заходи щодо лікування і догляду; брати участь в обходах завідуючого відділення і доповідати йому про своїх пацієнтів, у необхідних випадках приймати участь в консультаціях пацієнтів інших лікарів даного відділення або інших спеціалізованих відділень.

Крім цього, відповідно до ІV-го розділу посадової інструкції, лікар-нейрохірург несе відповідальність, зокрема: неякісну роботу, недоліки через халатність і бездіяльність, помилкові дії, неприйняття рішень, що належать до його обов`язків і компетенції; неналежну організацію своєї роботи, несвоєчасне й некваліфіковане виконання наказів, розпоряджень і доручень керівництва, порушення вимог нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я; за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним трудовим, адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», медична допомога – це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами.

Відповідно до п.39 Кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29.03.2002 № 117, лікар-нейрохірург керується чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію нейрохірургічної допомоги населенню. Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування захворювань центральної та периферичної нервової системи. Надає необхідну швидку і невідкладну медичну допомогу. Проводить трансфузійну терапію та здійснює нагляд за серйозними несприятливими випадками та реакціями, під час або після трансфузії, надає кваліфіковану допомогу при виникненні серйозних несприятливих реакцій. Застосовує спеціальні методи дослідження. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Проводить диференційну діагностику основних нейрохірургічних захворювань, обґрунтовує клінічний діагноз, вирішує питання доцільності госпіталізації, організовує її. Обґрунтовує схему, план і тактику обстеження і лікування хворих, показання та протипоказання до операції, план її підготовки. Розробляє схему післяопераційного ведення хворого, профілактику можливих ускладнень. Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами. Надає невідкладну допомогу при групових та масових ураженнях. Здійснює медичну експертизу з тимчасової непрацездатності. У випадках виявлення ознак стійкої втрати професійної працездатності формує направлення для пацієнтів на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Бере участь в роботі лікарсько-консультативної комісії та експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

За положеннями ст. 34 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» лікуючим лікарем є лікар закладу охорони здоров`я, який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування та його обов`язками є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Пунктом «а» ст.78 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» передбачено, що медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобігати і лікувати захворювання, подавати своєчасну і кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.

Таким чином, лікар-нейрохірург ОСОБА_9 , будучи медичним працівником відповідно до посадової інструкції та наведених положень законодавства України про охорону здоров`я, зобов`язаний забезпечувати своєчасне і кваліфіковане лікування пацієнтів, є спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст.140 КК України.

Проте, ОСОБА_9 , працюючи на посаді лікаря-нейрохірурга неврологічного відділення №1 КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради, усупереч приписам вищезазначених нормативних актів та положень посадової інструкції лікаря-нейрохірурга, маючи достатній досвід та кваліфікацію, всі необхідні умови та можливості для кваліфікованого лікування всупереч вимогам законодавства та стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів, при наданні медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , неналежно виконав свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, а саме смерть пацієнтки ОСОБА_18 , яка настала о 13 год. 30 хв. 24 травня 2023 року.

11.04.2023 хворій ОСОБА_18 в КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » лікар-нейрохірург ОСОБА_9 провів оперативне втручання – видалення міжтілового кейджу (операція з встановлення міжтілової стабілізаційної системи в 2020 році) та встановлення кейджу фірми «Medtronik CAPSTONE» розміром 6х12 мм з фіксацією титановою пластиною фірми «Atlantis», після якого у хворої розвинулись ускладнення у вигляді епідурального абсцесу.

У післяопераційний період лікар ОСОБА_9 , в порушення законодавства та стандартів у сфері охорони здоров`я, а також своїх професійних обов`язків не надав належної оцінки скаргам хворої, зокрема, скаргам на сильні болі в ділянці лопаток, втрату свідомості, біль в правому плечі та правій лопатці, підвищення температури тіла тощо, які свідчили про наявність запалення.

Зокрема, в період з 22.04.2023 по 26.04.2023 ОСОБА_9 безпідставно зволікав з проведенням огляду хворої ОСОБА_18 та наданням їй допомоги, а при огляді хворої 26.04.2023 не провів необхідного обсягу обстеження (не визначив пульс, А/Т, температури тіла, не провів огляду і опису стану післяопераційної рани), не з`ясував усіх скарг хворої, не скерував її в лікувальний заклад для обстеження, госпіталізації та лікування.

Натомість, діючи недбало, лікар ОСОБА_9 призначив і виконав блокаду тригерних точок. Такі дії лікаря ОСОБА_9 перебувають в опосередкованому причинному зв`язку із смертю ОСОБА_18 , оскільки невчасне діагностування викликало затримку в призначенні адекватного лікування, а блокада тригерних точок розмила та приховала клініку запального процесу в ділянці післяопераційної рани (формування епідурального абсцесу).

В подальшому, 10.05.2023 лікар-нейрохірург КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_9 , будучи медичним працівником, зобов`язаним надавати медичну допомогу пацієнтам відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів та клінічних протоколів, діючи недбало, неналежно виконав свої професійні обов`язки внаслідок несумлінного ставлення до них, а саме під час повторного поступлення до лікарні пацієнтки ОСОБА_19 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та під час проведення консультації за призначенням лікуючого лікаря не надав належної оцінки стану хворої та результатам протоколу МРТ, яким встановлено післяопераційні зміни на рівні С5–С6 хребців, ускладнені переднім епідуральним абсцесом, а також наявність запальних змін шийної частини стравоходу.

При цьому, лікар ОСОБА_9 не призначив та не виконав невідкладного оперативного втручання, яке було показане пацієнтці та прямо передбачене Клінічним протоколом надання медичної допомоги хворим з інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку, затвердженим наказом МОЗ України від 13.06.2008 № 317, а прийняв рішення про застосування консервативної тактики лікування, яка в конкретних умовах була невідповідною.

Вказані дії та бездіяльність лікаря-нейрохірурга ОСОБА_9 , який не відреагував на звернення хворої ОСОБА_19 в післяопераційний період, не з`ясував скарг, не провів збір анамнезу та ретельного її огляду, не оформив відповідним чином медичної документації, не наполіг на госпіталізації хворої при її зверненні 26.04.2023, вчасно при встановленні епідурального абсцесу із спричиненням помірної компресії на спинний мозок 10.05.2023, не прийняв рішення про оперативне лікування, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням тяжких наслідків у вигляді смерті хворої ОСОБА_18 , 12.12.1982, яка настала 24.05.2023 о 13 год. 30 хв.

Отже, указаними діями та бездіяльністю, яка полягала у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 140 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та зазначив, що із ОСОБА_18 познайомився у медичному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та вона до нього звернулася із скаргами на утруднене ковтання, болями у правій половині обличчя, на періодичні болі у шийному відділі хребта та мала з собою знімки. Він зібрав анамнез, з`ясував, що вона була прооперована у 2020 році у м.Києві та на знімках побачив мальфункцію (неправильне анатомічне розміщення) встановленого ІНФОРМАЦІЯ_8 на шийному відділі хребта між 5 і 6 хребцями, тобто кейдж виходив уперед. ОСОБА_9 запитав ОСОБА_18 чи консультувалася вона із лікарями, які їй проводили оперативне втручання щодо реоперування, на що вона повідомила, що їй відмовили у проведенні повторної операції та вона не хотіла би там знову оперуватися, посилаючись на непрості відносини із лікарями. Обвинувачений додав, що розумів, що реоперування буде непростим та проводити оперативне втручання після когось це не найпростіше рішення для будь-якого лікаря незалежно від спеціальності. Оперативне втручання ОСОБА_20 було необхідне, тим паче, що з її слів він зрозумів, що вона консультувалася не лише із ним, а й з іншими нейрохірургами. Чому саме ОСОБА_20 хотіла хотіла оперуватися саме у нього, він не знає. Він її попередив про можливі негативні наслідки такої операції. На той час він працював у ІНФОРМАЦІЯ_9 старшим лікарем ординатором-нейрохірургом та нейрохірургічні ліжка фактично знаходилися на базі лор-відділення (отоларингологічного відділення) та були юридично закріпленими за неврологічним відділенням №1, проте зі своїм штатом нейрохірургів. ОСОБА_9 також займався адміністративною роботою.

07.04.2026 пацієнтка ОСОБА_18 була госпіталізована до лікарні, де їй були проведені усі необхідні аналізи (крові, сечі і інші) 11.04.2026 ОСОБА_9 провів ОСОБА_18 оперативне втручання, яке полягало у заміні міжтілового кейджу. Операція пройшла у звичному для нього режимі, без грубої крововтрати. Досвід у проведення таких операцій значний, оскільки іще із студентської лави проводив нейрохірургічні операції у м.Харкові хворим на туберкульоз, у яких найчастіше розвиваються хвороби на хребті. Проте, обвинуваченого здивувало, що після трьох років з часу проведення попередньої операції стравохід,який анатомічно знаходиться у близькості із передньою поздовжньою зв`язкою, зрісся із нею та пацієнтка так ходила три роки. Було прийнято рішення безпечно відділити стравохід та замінити металеву конструкцію, що і було зроблено. Жодних відомостей, що щось було не так, не було. Лікуючим лікарем документально був лікар ОСОБА_21 , що було пов`язано із виконанням також адміністративних обов`язків ОСОБА_9 . Проте саме він ( ОСОБА_9 ) мав проводити оперативне втручання ОСОБА_18 , оскільки він є нейрохірургом та лікарем ОСОБА_18 . Дренаж після операції він не встановлював, хоча у медичній документації це відображено, проте це технічна помилка. Ніяких показань щодо установлення дренажної системи не було. В 20-х числах квітня ОСОБА_20 написала йому у месенджері, що у неї з`явились болі у шийному відділі хребта, вони домовилися про проведення огляду в медичному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». На прийомі у ОСОБА_20 були скарги у шийному відділі хребта, біль при поворотах у шиї та ОСОБА_9 розцінив це як міофіасціальний больовий синдром та тобто біль у м`язах через вимушене статичне положення м`язів, перенапруження м`язів, виникнення больових (тригерних) точок та фасет-синдром, який виникає у разі видалення хребця, встановлення на його місце металевої конструкції, що призводить до навантаження на інші хребці і виникає синдром суміжного суглоба. Пацієнтку оглянув та прийшов до висновку про необхідність виконання ін`єкційної блокади тригерних точок. Одним із основних протипоказань до цього є виникнення гнійних змін у місці проведення маніпуляції, чого не було. Галина на той час уже була без пов`язки, післяопераційна рана загоїлася, був лише післяопераційний рубець такий самий як і після попередньої операції. Після проведення блокади ОСОБА_9 не пам`ятає чи спілкувалися вони з пацієнткою, чи ні. Ближче до 05 травня ОСОБА_20 почала скаржитися на підвищену температуру тіла (38 градусів за Цельсієм), біль у грудині, неприємний запах з рота, на що він сказав їй, щоб вона здала загальний аналіз крові і звернулася до нього за консультацією. Скарга ОСОБА_20 на неприємний запах з рота була нетиповою, тому він надав рекомендацію звернутися за консультацією до гастроентеролога. 08.05.2023 він ОСОБА_9 знав, що ОСОБА_20 госпіталізувалася до неврологічного відділення, лікар ОСОБА_22 з ним мала розмову як між лікарями щодо пацієнтки, детально про що спілкувалися не пам`ятає. 10.05.2023 офіційно ОСОБА_9 викликали як нейрохірурга для консультації після виконання МРТ шийного відділу хребта. На МРТ-знімку за 10.05.2023 були зміни,які ОСОБА_9 розцінив як епідурит, тобто запалення епідурального простору, а лікар-діагност розцінив як епідуральний абсцес (скупчення гною в епідуральному просторі). ОСОБА_9 з такою оцінкою знімка не погодився, керувався власним досвідом. Переглянувши знімок за 10.05.2023 ОСОБА_9 взяв на себе відповідальність та запропонував консервативний метод лікування, тобто антибіотикотерапію. За знімком від 10.05.2023 на його переконання показань до операції не було. Пояснив це тим, що перед операцією він ретельно досліджує рентгенівські знімки і візуально бачить коли є гній, з його досвіду на МРТ часто пишуть епідуральний абсцес, а на операції його не видно. Крім цього, ОСОБА_18 не була у його відділенні та він не контролював ні антибіотикотерапію, ні призначення, ні перегляд терапії, а призначив антибіотики широкого спектру дії. 10-12 травня 2023 року це були середа, четвер та п`ятниця. Обвинувачений зазначив, що 14 травня йому уже було відомо про погіршення стану пацієнтки та виражений больовий синдром. 15 травня у понеділок було зроблено новий знімок МРТ шийного відділу хребта та була картина реактивної МРТ-динаміки та появи компоненту, якого станом на 10.05 не було. Тому уже 15.05 ОСОБА_9 виставляв показання до операції, щоб виконати декомпресію спереду та ззаду, для того щоб звільнити простір для спинного мозку. Самостійно шукав розхідні матеріали, так як при заміні старої конструкції треба було поставити нову та порадився із лікарями з Тернополя Горбатюком та ОСОБА_23 .

Крім цього, хоча клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку №317 містить положення щодо необхідності комплексного лікування антимікробною терапією та зазвичай поєднується із евакуацією абсцесу. Проте цей протокол не містить конкретики коли, у які строки треба оперувати, у тому числі при якій компресії спинного мозку, помірній чи непомірній. Натомість клінічний протокол щодо лікування пацієнтів із черепно-мозковою травмою містить повний, точний перелік ускладнень, які є у пацієнта за даними МРТ, які є показаннями до операції та оперативне втручання має бути проведене протягом 2 годин. ОСОБА_9 зазначив, що його обов`язком було надавати медичну допомогу у межах наявних засобів, проте у нього не було технічних засобів для проведення оперативного втручання та він всіма можливими способами намагався їх здобути. Крім цього пацієнтку, у якої виражений больовий синдром, від якого навіть морфій не допомагав, перевели у лор-відділення, де не було ні, посту чергового медичного персоналу, ні медсестри та найближча медсестра була за 30-40 метрів. Практично всю ніч ОСОБА_9 провів в лікарні та 16 травня 2023 року він провів оперативне втручання з видалення уражених хребців, потім пацієнтка була перевернута на спину та проведене видалення ділянки з виражен6им інфекційним ураженням. Під час операції він побачив, що спинний мозок запульсував, оскільки був перед цим був компремований (затиснутий). Ствердив, що усе зробив так як учили, щоб допомогти пацієнтці. Обвинувачений зазначив, що не заперечує того, що там була інфекція, проте яке її походження, де вона там узялася, він не знає. Зазвичай там де є бактеріальна інфекція, немає грибкової і навпаки. Уже ретроспективно він дізнався, що це була синергія інфекцій бактеріального та грибкового походження.

Сторона захисту також цього наголошувала, що ОСОБА_9 слід виправдати з підстав відсутності у його діях складу кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування було проведене однобічно із початково неправильного установлення причини смерті ОСОБА_18 у лікарському свідоцтві про смерть , де зазначено про настання смерті внаслідок ускладнення під час хірургічної допомоги та інфекції, пов`язаної із внутрішнім фіксуючим пристроєм, що у свою чергу без встановлення дійсного походження інфекції стало підставою для викладення припущення судово-медичним експертом ОСОБА_24 у висновку СМЕ №317 від 23.06.2023 про потрапляння інфекції у організм ОСОБА_18 з більшою ймовірністю під час одного з оперативних втручань на шийному відділі хребта.

Також захисник зауважила, що лікар судово-медичний експерт ОСОБА_24 брав участь у клініко-експертній комісії, протоколом якої установлені недоліки лікування ОСОБА_18 під час проведення у період часу з 26.05.2023 по 27.06.2023 судово-медичної експертизи, що свідчить про упередженість висновків та їх виклад виключно у руслі винуватості лікаря ОСОБА_9 та експертом таємниці досудового розслідування. У зв`язку із цим захисник ОСОБА_10 просила визнати недопустимим доказом висновок експерта. Разом із цим, сторона захисту ствердила, що висновок №71 від 28.05.2024 проведеної у кримінальному провадженні комісійної судово-медичної експертизи слід визнати недопустимим доказом через взяття участі у її проведенні лікарів, які не є судовими експертами та через упередженість її проведення, оскільки питання експертам були поставлені щодо виявлення недоліків у діях лікаря ОСОБА_9 .. Крім цього, частина лікарів, які брали участь у клініко-експертній комісії, були залучені до проведення цієї експертизи, що свідчить про упередженість та необ`єктивність висновку. Також у висновку є посилання на недотримання лікуючим нейрохірургом рекомендацій консультанта закладу ІV рівня акредитації ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » - ОСОБА_25 від 16.05.2023 щодо подальшого спостереження та лікування пацієнтки в умовах нейрохірургічного відділення КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що не могло бути враховано лікарем, оскільки відсутні відомості про те, що йому було відомо про цей висновок.

Захисник ОСОБА_10 наголосила, що слідством не розглядалася версія недіагностованої пневмонії у пацієнтки, ознаки якої спостерігалися уже 09.05.2023 на рентген-знімку ОГП ( органів грудної порожнини), що ускладнило перебіг захворювання та призначення адекватного лікування інфекційного збудника, опис, який міститься у Протоколі МРТ від 10.05.2023 року не відображає чітких ознак характерних виключно для абсцесу, оскільки, таке патологічне утворення як «лінзовиді форми утвір» та «овоїдної форми утворення» характерно для будь-яких епідуральних утворень, які можуть мати як гнійно-запальний, так і гранулематозний характер. Об`єктивного підтвердження наявності саме «абсцесу» як гнійного вогнища, маючи лише, який міститься у МРТ шийного відділу хребта від 10.05.2023 року за даними медичної карти у висновку експерта № 8 - недостатньо, для цього необхідно визначення етіологічного чинне вмісту «утвору» та «утворення».

Разом із цим захисник ОСОБА_10 наголошувала, що клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку не містить у основній частині пояснення щодо ступеню компресії спинного мозку, однак зазначає, що: «слід госпіталізувати для лікування.. при наявної неврологічної симптоматики та наявності показань до нейрохірургічного лікування...», показаннями до оперативного втручання є наявність «...гнійних процесів, що викликають компресію спинного мозку та його корінців...». Тому, на фоні відсутності у пацієнтки неврологічного дефіциту, показань до ургентного оперативного лікування 10.05.2023 не було і призначення лікарем-нейрохіругом антибіотикотерапії та спостереження за динамікою було доцільним даному випадку.

На переконання сторони захисту, саме несвоєчасне діагностування пневмонії та відсутність встановлення етіології пневмонії (вірусна, грибкова, бактеріальна тощо) ускладнило перебіг даного захворювання вплинуло на тактику ведення пацієнтки, у якої вже станом на 09.05.2023 були наявні ознаки пневмонії. Це призвело до зміни позитивної динаміки на фоні антибіотикотерапії з відсутністю неврологічної симптоматики з 10.05.2023 по 14.05.2023, на різке погіршення стану пацієнтки 15.05.2023 у вигляді неврологічного дефіциту («Глибокі рефлекси S менше D. Зниження м`язової сили в правих кінцівках до 4 балів, правобічна гемігіпестезія») та виявлення нового патологічного вогнища у шийному відділі хребта за даними МРТ дослідження від 15.05.2023 року.

Наявність у пацієнтки недіагностованої пневмонії, ознаки якої спостерігаються рентгенологічному знімку ОГП від 09.05.2023 року, свідчить про те, що має місце гематогенне розповсюдження метастатичного абсцесу в спинний мозок, причиною виникнення якого є прогресування пневмонії у легеневій тканині пацієнтки, що також підтверджується записами, які містяться у щоденниках, даними рентгену ОГП від 09.05.2023 року, МСКТ від 18.05.20 року, даними судово-медичного розтину, судово-медичних гістологічних досліджень.

Проте, хоча цей знімок і був наданий для проведення комісійної експертизи, проте його опис у ній не відображений та неописаний, що підтверджує необ`єктивність викладених у ній висновків.

Також захисник ствердила, що допитані під час судового розгляду судові експерти, зокрема нейрохірург ОСОБА_26 , не підтвердив необхідності проведення оперативного втручання пацієнтці 10.05.2023.

Указане на переконання сторони захисту створює обґрунтований сумнів у версії обвинувачення свідчить про сумнівність того, чи повинен лікар ОСОБА_9 10.05.2023 проводити оперативне втручання 10.05.2026 та чи воно б допомогло пацієнтці.

Крім цього, захист уважає недопустимим доказом переписку у месенджері «Viber».Хоча сторона захисту і не заперечує її зміст та факт у такий спосіб спілкування ОСОБА_18 із ОСОБА_9 , проте ця переписка є неповною, містить вирвані із контексту повідомлення, що спотворює дійсний її зміст.

Заразом захисник звертає увагу, що у матеріалах справи міститься фотокопія протоколу засідання КЕК, в той час як комісією мав бути наданий оригінал документа.

Загалом сторона захисту уважає, що під час судового розгляду обвинувачення не знайшло свого підтвердження та спростоване версією сторони захисту.

Хоча обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, усупереч позиції сторони захисту, обставини вчинення ним кримінального правопорушення підтверджуються безпосередньо, у хронологічному порядку, дослідженими судом доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 - чоловік ОСОБА_18 , надав суду показання про те, що його дружина хворіла не один рік. У 2020 році у Києві їй була зроблена операція по встановленню міжтілового кейджу, після якої їй був дискомфорт при ковтанні їжі. У 2023 році вона проходила лікування у клініці « ІНФОРМАЦІЯ_7 » і лікар ОСОБА_27 щодо заміни кейджа порадила їй лікаря ОСОБА_28 , на що той сказав що 50х50. У подальшому дружина звернулась до лікаря ОСОБА_9 і він сказав, що зробить операцію все буде без проблем, запевнив, що старий кейдж давить на стравохід і треба робити операцію, на що вона погодилась. 11 квітня 2023 року була зроблена операція лікарем ОСОБА_9 12 квітня 2023 дружина запитала в лікаря, чому не встановлений дренаж, так як на минулій операції був дренаж, ОСОБА_29 запевнив її, що це новітні технології і нічого не потрібно.

21-22 квітня 2023 у дружини почались сильні болі в районі лопаток, про це вона повідомила лікаря ОСОБА_9 . На прийомі в клініці « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ОСОБА_9 зробив їй блокаду, тобто заглушив їй біль. Після цієї блокади, уночі дружина втратила свідомість, про що вона в месенджері «Viber» написала ОСОБА_9 , на що він відправив її на загальний аналіз крові.

З 06 травня 2023 року у дружини почала підвищуватись температура тіла, про що вона повідомила лікаря ОСОБА_9 , на що він сказав, що потрібна госпіталізація.

08 травня 2023 року дружину госпіталізували в лікарню, вона майже вже не йшла самостійно, її організм все слабшав. В неврології її почали лікувати не зрозуміло від чого.

10 травня 2023 року коли дружині зробили МРТ то в неї виявили абсцес (гній). Після МРТ ОСОБА_9 не взяв пункцію, а виписав антибіотики і сказав через 2 дні буде легше. Температура у дружини спала, але самопочуття ставало все гірше, німіли пальці, не могла сходити в туалет.

12 травня 2023 року лікар ОСОБА_9 повідомив, що необхідно робити повторну операцію, але немає нового кейджу.

15-16 травня 2023 року у дружини почались сильні болі в неї зводило лопатки і з`явилося здуття живота. Він з телефону дружини зателефонував ОСОБА_9 та повідомив про її стан. Через півгодини ОСОБА_9 приїхав і викликав з реанімації чергового лікаря, щоб дружині вкололи морфій, але він їй не допоміг. Пізніше ОСОБА_9 сказав, щоб дружині повторно вкололи морфій і дуже розсердився сказавши, що: «Одні наркомани, навіть морфій не допомагає».

Перед операцією дружині вкололи морфій, щоб зробити МРТ так як в неї були сильні конвульсії. Також ОСОБА_9 повідомив, що необхідно купити колбу для аналізів. Після операції ОСОБА_9 сказав, що не було з чого взяти аналізи, але як виявилось, лікарі самі направили аналізи. Після операції лікарі реанімації витягли інкубаційну трубку для дихання, дружина почала задихатися, ввечері легені набралися слизу і їй знову установили трубку для дихання (інкубували), але її стан ставав все гірше. В передостанній день її життя лікар ОСОБА_9 призначив аналіз на герпес.

Вранці 24 травня 2023 року, він ОСОБА_11 прийшов до дружини і було видно, що вона доживала свої останні хвилини життя у неї відмовляли усі органи. Коли дружина померла лікар з реанімації повідомив про смерть дружини і висловив свої співчуття, а лікар ОСОБА_9 нічого не повідомив.

Вина ОСОБА_9 також підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_12 - рідного брата ОСОБА_18 , який під час допиту зазначив, що у 2020 році в Києві його сестрі була проведена операція про встановлення кейджу, але вона постійно жалілась, що він їй заважав, паралельно у неї була проблема з трійчастим нервом. В медичному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » їй порекомендували лікаря ОСОБА_9 , який їй запропонував зробити операцію по заміні кейджу.

11 квітня 2023 року лікар ОСОБА_9 зробив операції по заміні кейджу, але їй не було встановлено дренаж. Коли вони почали цікавитись, чому так, лікар ОСОБА_9 запевнив, що це новітні технології і нічого не потрібно. Сестрі з кожним днем ставало гірше, щоб зняти біль ОСОБА_9 зробив їй блокаду тригерних точок.

08 травня 2023 сестру госпіталізувавши в лікарню і 12 травня 2023 коли він побачив, що ситуація критична, він поїхав в м. Київ в Інститут нейрохірургії зі знімком МРТ за 10.05.2023. Дослідивши знімок МРТ лікарі сказали, що ситуація критична, терміново треба проводити хірургічне втручання прибрати гній. Після операції 16.05.2023 стан сестри був дуже важкий, була висока температура, в неї відмовляли органи, вона три рази пережила клінічну смерть, ОСОБА_9 запевнив два, три дні їй стане легше.

Також потерпілий ОСОБА_12 зазначив, що у ІНФОРМАЦІЯ_9 не було спеціального відділення нейрохірургії, сестрі зробили операцію в ЛОР відділенні.

Показаннями допитаного свідка ОСОБА_27 , яка зазначила, що працює в медичному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ОСОБА_9 є колегою по роботі. ОСОБА_18 з 2022 року була пацієнтом медичного центру « ІНФОРМАЦІЯ_7 » і вона її консультувала як лікар з приводу трійчастого нерву та після операції 11.04.2023. В самому медичному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » ОСОБА_18 були надані консультації та після операції було проведено блокаду лікарем ОСОБА_9 . В післяопераційний період ОСОБА_18 через месенджер «Viber» скаржилась на біль в шиї, пізніше вона написала що у неї підвищилась температура і вона ініціювала здачу загального аналізу крові. Пацієнтка завжди скаржилась на біль, про летальний випадок, який трапився із ОСОБА_19 вона дізналась із засобів масової інформації.

Допитана у якості свідка ОСОБА_30 , яка працює лікарем-неврологом у ІНФОРМАЦІЯ_9 , суду повідомила, що була лікуючим лікарем ОСОБА_18 з 08.05.2023 по 15.05.2023. Коли 08.05.203 пацієнтку госпіталізували у неврологічне відділення, їй провели аналіз крові, а 09.05.2023 у неї було підвищення температури. Почались пошуки причини, чому саме підвищилась температура. 10.05.2026 було роблено МРТ і виявлено запальні процеси, де було оперативне втручання та встановлено новий діагноз, про це вона повідомила завідуючу. З 11 по 14 травня 2023 динаміка була позитивна, температура спала. 15 травня 2023 ситуація пацієнтки ускладнилась і її перевели до нейрохірургічне відділення.

Показаннями свідка ОСОБА_31 , яка працює обласним експертом ІНФОРМАЦІЯ_11 , особисто з лікарем ОСОБА_9 не знайома. Очолювала комісію, щодо випадку смерті ОСОБА_18 , збиралась інформація щодо кожного лікаря і оцінювалась якість надання їй медичної допомоги в цілому. До комісії були залучені лікарі різних спеціальностей, у тому числі нейрохірург. Найбільш дотичним до даної ситуації є лікар-хірург ОСОБА_29 , який її оперував. Кожен член комісії давав свої висновки та був сформований загальний висновок щодо недоліків надання медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_18 ..

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_32 , який працював лікарем-нейрохірургом у ІНФОРМАЦІЯ_9 , зазначив, що був лікуючим лікарем ОСОБА_18 та асистентом при обох операціях. Самостійно ніколи не проводив такого роду операцій. Після виконання першої операції 11.04.2023 пацієнтка ОСОБА_18 на третій день була виписана додому. У травні 2023 року ОСОБА_18 була госпіталізована до нейрохірургічного відділення з епідурітом С6, С7, була призначена антибіотикотерапія, спостерігалася консервативно. Пізніше ОСОБА_18 стало гірше, їй зробили МРТ, яка показала абсцес. 16.05.2023 ОСОБА_18 роблять другу операцію, при виконанні якої було виявлено деструкцію хребця, вони стали м`які, що не типово для хребців, гною не було виявлено, був тільки епідуріт (запалення). Був видалений імплант та взято аналіз на бактеріальний посів. Тіло хребця було зруйноване, можливо була мікрофлора, яка запустила цей механізм.

Винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення крім зазначеного підтверджується показаннями експерта ОСОБА_33 , яка зазначила, що до бюро судово-медичної експертизи було надано 2 диски для опису. На них була інформація про проведені обстеження шийного відділу хребта ОСОБА_18 з різницею обстежень в 5 днів:за 10.05.2023 та 15.05.2023 уже з контрастним посиленням. Під час перегляду першого обстеження за 10.05.2023 було виявлено стан після оперативного втручання, встановлені металоконструкції, набрякові зміни паравертебральних м`яких тканин, тобто тканин, які оточують хребет, набряк епідуральної клітковини, ущільнення та набряк, що спричиняло компресію, тобто стиснення спинного мозку і також осередок набряку спинного мозку. На обстеженні за 15.05.2023, яке було проведене з контрастом для визначення динаміки, було виявлено негативну динаміку, тобто погіршення набрякових запальних змін, з`явилися більш виражені зміни в спинному мозку з формуванням інтрамедулярного абсцесу (абсцесу у спинному мозку). Це вже було чітко видно завдяки контрастному посиленню. Епідуральний абсцес був зазначений під питанням, тому що без контрастного посилення чітко сказати, ОСОБА_33 не могла сказати, що є епідуральний абсцес, проте не виключила би його. Тобто без контрастного посилення це зробити важче. Реактивні зміни після проведення операцій на шийному відділі хребта у виді епідуриту можуть бути, проте у не такого поширення як у даному випадку - не такі за розміром. Епідурит був на рівні с5-с6 (5-й - 6-й хребці), а дисцит на рівні с6-с7(6-й-7-й хребці), тобто нижче. Епідурит це запалення епідуральної клітковини, яка знаходиться навколо епідурального мішка, а абсцес це сумкування рідини, при уведенні контрастної речовини видно, що це абсцес, оскілки абсцес не може накопичити контрастну речовину та вона заповнюється по контуру сумки абсцесу. Також був виявлений осередок набряку в спинному мозку, що ОСОБА_33 вважала проявом мієліту. МРТ з контрастом можна було зробити і 10.05.2023 після виявлення епідуриту за недостатності даних чи є абсцес. Мієліт був 10.05.2023 на рівні с7 і поширився вище і нижче, тобто була негативна динаміка. Епідурит у цьому випадку це післяопераційні зміни, ускладнення інфекційного характеру, що в комплексі призвели до формування абсцесу.

Допитаний під час судового розгляду у якості експерт ОСОБА_34 , який був головою комісії при проведенні комісійної судово-медичної експертизи щодо смерті ОСОБА_18 . Після вивчення матеріалів був складений висновок № 71. На думку комісії станом на 10.05.2023 були показання для проведення оперативного втручання ОСОБА_18 , оскільки при запальному процесі епідурального простору – епідуриті також були прояви мієліту, що відповідає вимогам Наказу МОЗ від 13.06.2008 №317 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Нейрохірургія», згідно з яким оперативне лікування показано при наявності гнійних процесів, що викликають компресію спинного мозку та його корінців.

Допитаний під час судового розгляду ОСОБА_35 , який працює лікарем рентгенологом в ІНФОРМАЦІЯ_12 , зазначив, що надає консультативні висновки бюро судово-медичних експертиз з 2002 року та надавав консультативний висновок лікаря-рентгенолога рентген-знімків ОСОБА_18 при проведенні судової комісійної експертизи у кримінальному провадженні, свої висновки підтримує.

Винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення також підтверджується показаннями допитаного під час судового розгляду експерта ОСОБА_26 , який є експертом ІНФОРМАЦІЯ_11 , завідувачем нейрохірургічного відділення ІНФОРМАЦІЯ_13 повідомив, що на час проведення комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_9 не знав. Натепер ОСОБА_9 працює у його відділенні у ІНФОРМАЦІЯ_12 . ОСОБА_26 . Надав суду показання про те, що в умовах ІНФОРМАЦІЯ_4 була проведена операція ОСОБА_18 по заміні кейджу. Комісія у висновку надала чітку відповідь про те, що показання до заміни кейджу були, оскільки від був зміщений та тиснув на стравохід, викривив його. Тобто оперативне втручання, проведене 11.04.2023 було необхідним. Разом із цим воно було плановим. Клінічно ознак великого абсцесу у плані компресії на його думку не було. Результати обстеження МРТ за 10.05.2023 були приводом для проведення додаткових обстежень після перегляду в динаміці. ОСОБА_26 уважає діагнозом не лише висновок рентгенолога, а підтвердження клінічними проявами. Вирішення питання консервативного лікування чи хірургічного втручання залежить від симптоматики та проявів неврологічного дефіциту, перебігу хвороби. Неврологічний дефіцит це зміна у поведінці людини, в рухах, зміна чутливості зміни, які виникають зі сторони психіки. Це широке поняття. Підвищення температури тіла одна із ознак, що свідчить про запальний процес. Стиснення (компресія) спинного мозку крім додаткових методів діагностування виявляється при симптоматиці у виді болю у місці запалення, іррадіюючого болю (болю, що віддає) відносно зони запалення у кінцівку (руку) чи втрату чутливості в кінцівці, поганої рухливості, обмеженості в русі, оніміння. Наприклад якщо ураження є в шийному відділі хребта, то оніміння у ділянці лоба до цього відношення не має. Лікар нейрохірург мав призначити у динаміці повторне КТ, МРТ. Перешкод для його щоденного проведення немає. 10.05.2023 за даними магнітно-резонансної томографії було встановлено епідуральний абсцес, який спричиняв помірну компресію на спинний мозок. У такому випадку мав би призначити антибіотикотерапію та взяти аналіз крові на посів, щоб призначити антибіотик, який реагує на конкретного збудника. Оперативне втручання при такому діагнозі має високий відсоток летальності, тому спочатку треба пробувати медикаментозно, а потім операція, так як операція це травма. Сепсис міг виникнути як попадання інфекції при операції, так і коли є запальне вогнище, яке призвело до сепсису. Щодо проведення лікарем ОСОБА_9 26.04.2023 блокади, вона могла розмити симптоматику, але ненадовго та суттєво вплинути на подальший перебіг не могла. При запальному процесі пацієнтка мала бути під наглядом. Новий локальний протокол медичної допомоги пацієнтам із інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у частині проведення оперативного втручання не відповідає протоколу, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я №317.

Показаннями допитаної під час судового розгляду експерта ОСОБА_36 , яка є завідувачем відділом комісійних судово-медичних експертиз, та зазначила, що була доповідачем при проведення комісійної судово-медичної експертизи. Спочатку комісія ознайомлювалася з усіма медичними документами, були залучені рентгенологи та було надані відповіді на поставлені питання, було надано аналіз дій не тільки лікаря ОСОБА_9 , а також лікаря ОСОБА_27 , лікаря-невролога ОСОБА_37 . 10.05.2023 у хворої ОСОБА_18 мав місце епідуральний абсцес, який причиняв помірну компресію на спинний мозок, з ознаками мієліту шийного хребця, що підтверджується даними МРТ.

Основний метод дослідження наявності епідурального абсцесу є МРТ. Сам лікар нейрохірург 10.05.2023 зробив консультативний висновок у якому зазначив скарги ОСОБА_18 на підвищення температури, загальну слабкість, біль в шийному відділі хребта, про те, що оперована місяць тому: реоперація, реімплантація між хребцевого кейджу с5-с6, вищевказані скарги місяць тому, при проведенні МРТ – епідуральний абсцес в ділянці с6-с7 і дисцит 6 диску. Станом на 10.05.2023 не було ознак ураження кісток інфекційним процесом, тому треба було зробити доступ, щоб санувати (очистити) епідуральний простір. Тобто необхідності замінювати систему і кейдж станом на 10.05.2023 не було необхідності. Лікар рентгенолог без контрасту побачив епідуральний абсцес, тому якщо з ним не погодився нейрохірург, то потрібно було робити МРТ 11 травня 2023 та 12 травня 2023, переглядати карту антибіотикотерпії кожні 48 годин та думати про операцію. В протоколі №317 не написано, яка має бути операція:планова, ургентна, за життєвими показниками, але 10.05.2023 це треба було уже готуватися до операції, якщо лікар вважав, що треба міняти систему, то її треба було замовляти. У пацієнтки ОСОБА_18 був неврологічний дефіцит, геміпарез - порушення чутливості правої частини тіла, тому комісія зробила висновок, що операція 16.05.2023 проведена невчасно. При лікуванні хворої з 08.05.2023 було зниження температури, це свідчить про те що організм міг реагувати на антибіотик або жарознижуючі, які приймала пацієнтка Тому невідомо чи це було зниження дії інфекційного агента, чи подіяли жарознижуючі. Разом із цим за той час навіть аналізу крові не було. Новий локальний протокол медичної допомоги пацієнтам із інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у частині проведення оперативного втручання суттєво відрізняється від наказу Міністерства охорони здоров`я №317, тобто у ньому змінені показання до оперативного втручання, коли оперативне втручання показане при наявності гнійних процесів, що викликають прогресуючий неврологічний дефіцит. Локальний протокол може відрізнятися стосовно етапів діагностики, враховуючи можливості лікувального закладу, тобто якщо є необхідність провести комп`ютерну томографію(КТ) чи магнітно-резонансну томографію (МРТ), то лікувальний заклад, ураховуючи його можливості може визначити у локальному протоколі, що вони можуть провести рентген-дослідження чи ультразвукове дослідження (УЗД). Але стосовно оперативного втручання показання не можуть бути змінені, наказ Міністерства є актом вищого рівня. Якщо можливості лікувального закладу не дозволяють надати медичну допомогу, заклад повинен направити пацієнта до закладу вищого рівня. Ще 26.04 ОСОБА_18 писала, що у неї була температура, болі в руках, зниження сили в руках. При госпіталізації ОСОБА_18 недооцінили неврологічну симптоматику, защемлення корінця, оскільки чомусь їй зробили рентген правого плечового суглоба, хоча скарг на біль не зазначено. При госпіталізаціїї в лікарню у ОСОБА_18 було КТ легень від 05.05.2023 і запальних процесів не було виявлено, сатурація була нормальною, лише було підвищення температури. У хворої інфекція пішла по всьому організму, це означає що недостатня антибіотикотерапія та санація вогнища інфекції. Антибіотикотерапія не переглядалася. У подальшому мієліт перейшов у мікроабсцеси всього спинного мозку з ураженням стовбурової ділянки головного мозку, яка відповідає за процеси дихання та серцебиття, тому у пацієнтки було неадекватне дихання та нестабільність гемодинаміки, яка не піддавалася корекції. Джерело інфекції не встановлювалося, оскільки таке питання не ставилося. Ознак пневмонії не було, клінічно не було змін. За чотири дні з 05.05.2023 пневмонія не могла розвинутися, це всієї легені не мало би бути. Щодо переписки хворої ОСОБА_18 між ОСОБА_9 та ОСОБА_27 з 22.04.2023 та 26.04.2023, де вона зазначала про погіршення свого стану, то вже 26.04.203 лікар мав би наполягти на офіційному зверненні хворої до лікувального заходу та призначити антибіотикотерапію, посіви, аналізи.16.05.2023 при проведенні повторної операції ОСОБА_18 за словами лікаря ОСОБА_9 не було виявлено гною і не було це описано. Дана операція не дала результат, якби вона була проведена раніше то б не було такого інфекційного процесу. Хребці хворої були зруйновані від інфекційного процесу.

Винуватість ОСОБА_29 у вчиненні кримінального правопорушення також підтверджується:

-рапортом інспектора-чергового ВнП №1 ХРУРП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_38 , де 25.05.2023 о 14 год. 37 хв. зафіксоване повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_12 про те що він не згідний з причиною смерті сестри ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (т.1, а.к.п. 101);

-протоколом огляду місця події від 25.05.2023 в моргу, що по АДРЕСА_3 , під час якого виявлено труп ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , на передній частині шиї наявні сліди медичних маніпуляцій та на задній поверхні шиї наявна рана з накладанням хірургічних швів, інших ушкоджень не виявлено (т.1, а.к.п. 102-106);

-копією лікарського свідоцтва про смерть №6306 від 26.05.2026, згідно з яким причиною смерті є несприятливий випадок, пов`язаний із внутрішнім фіксуючими пристроєм; (т.1, а.к.п. 107);

-заявою ОСОБА_12 від 25.05.2023 (зареєстрованої під № 119/с-707 від 30.05.2023) про про вчинення лікарем нейрохірургом ОСОБА_9 працівником клініки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України; (т.1, а.к.п. 108-110);

-заявою ОСОБА_12 від 25.05.2023 про вчинення кримінального правопорушення до Хмельницької окружної прокуратури заявою ОСОБА_12 від 25.05.2023 (т.1, а.к.п. 114-115);

-висновком експерта ОСОБА_39 № 317 за результатом проведеної судово-медичної експертизи трупа розпочатої 26.05.2023 о 10:10 год. та закінченої 27.06.2023, згідно з яким що смерть ОСОБА_18 настала внаслідок сепсису, що ускладнив перебіг спондилодисциту 5-6-го шийних хребців з епідуритом який в клінічному перебігу, через приєднання вторинної інфекції супроводжувався лізисом тіла 6-го шийного хребця та генералізацією інфекції з розвитком гнійного менінгіту, вогнищевої пневмонії з мікроабцесами, некрозом та мікроабцесом спинного мозку в шийному відділі та з утворенням наскрізного дефекту задньої стінки стравоходу. Дана інфекція могла потрапити в організм ОСОБА_18 з більшою ймовірністю під час одного з оперативних втручань на шийному відділі хребта; (т.1, а.к.п.129-134);

-висновком експерта №814 судово-медичної експертизи шматочків внутрішніх органів трупа ОСОБА_18 від 23.06.2023, яким встановлено набухання головного та спинного мозку. головного та спинного мозку. Гнійний менінгіт. В стовбуровій частині та спинному мозку з місця оперативного втручання - ділянки некрозу тканини, численні крововиливи інфільтруючого характеру з ознаками резорбції. Мікроабсцес в речовині спинного мозку. Епідуральні геморагічні нашарування. Ділянки фрагментації м`язових волокон та помірний набряк міжволоконної сполучної тканини міокарду. Вогнищева пневмонія з мікроабсцедуванням. Геморагічний набряк легенів. Поширені ділянки емфіземи та дистелектазів у легенях. Дистрофія нирок та печінки. Центролобулярні некрози гепатоцитів. Некротичний нефроз. В конгломераті з середостіння - стінки бронхів з некрозами із запальною інфільтрацією та вогнищевими крововиливами в прилеглій жировій клітковині. В м`язах з місця оперативного втручання - дрібновогнищеві крововиливи, окремі м`язові волокна округлої форми з втратою поперечної посмугованості. Ендометрій у фазі проліферації. В яєчнику - жовте тіло з крововиливом (т.1, а.к.п.136-137);

-висновком експерта №815 судово-медичної експертизи шматочків внутрішніх органів трупа ОСОБА_18 від 23.06.2023, яким встановлено в задній стінці стравоходу – ділянки некрозу м`язевої та адвентиційної оболонок з фібринозно- лейкоцитарними нашаруваннями. В передній стінці стравоходу – вогнищево відсутній епітелій, в підслизовому шарі крововиливи з помірно вираженими реактивними змінами. В досліджуваному препараті з паращитоподібною залозою - масивні фібринозно - лейкоцитарні нашарування з домішками багатоядерних клітин інорідного походження (т.1, а.к.п.138);

-протоколом огляду речей від 05.09.2023, відповідно до якого був проведений огляд мобільного телефону Redmi not 10 pro, який належав ОСОБА_18 , предметом якого є листування в месенджері «Viber» між абонентом ОСОБА_18 та абонентом Сміщук, у якому Чорноморець 22.04.2023висловлює скарги на сильний біль між лопатками; ОСОБА_9 радить знеболювальне. Призначає огляд у вівторок у ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

23.04.2023 ОСОБА_18 висловлює скарги на втрату свідомості, сильний біль між лопатками та правому плечі. Сміщук не відповідає.

27.04.2023 Чорноморець повідомляє, що пропустили одну точку, яка її дуже турбує. ОСОБА_9 не відповідає.

03.05.2023 ОСОБА_18 повідомляє, що больові відчуття перейшли на грудну клітину і вона відчуває присмак гнилі в ротовій порожнині. ОСОБА_9 призначає на наступний день консультацію в ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

04.05.2023 Чорноморець повідомляє, що вона прийшла та на направляє фотознімки аналізів, повідомляє, що у неї температура 38;

05.05.2023 Чорноморець запитує, коли їй можна приїхати. ОСОБА_9 відповідає, що завтра визначить час;

14.5.2023 пропущений виклик від ОСОБА_9 .

14.05.2023 ОСОБА_18 просить дати одинарну палату і повідомляє, що у неї затерпла рука. ОСОБА_9 відповідає, що палата буде вільна у вівторок (т.1, а.к.п.150-207);

- копією відповіді директора ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_40 № 32-С/341 від 12.07.2023 про те, що з метою розгляду скарги ОСОБА_12 створена клініко-експертна комісія, яка розглянула випадок смерті ОСОБА_18 та установила недоліки надання їй медичної допомоги. Наказом директора КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради від 30.06.2023 №2 лікарю ОСОБА_9 оголошена догана ( т.1, а.к.п.209-215);

- копією протоколу засідання КЕК з розгляду скарги адвоката ОСОБА_41 , яка діє в інтересах ОСОБА_12 , щодо якості надання медичної допомоги за фактом смерті його сестри ОСОБА_18 в умовах КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради, щодо надання медичної допомоги лікарем нейрохірургом ОСОБА_9 та іншими лікарями в період з 07.04.2023 по 24.05.2023( т.1, а.к.п.216-229);

- випискою з історії хвороби (дубліката) стаціонарного хворого ОСОБА_18 № 566310, підтверджується попереднє лікування пацієнтки, що сторонами кримінального провадження не оспорюється, зокрема про те, що ОСОБА_18 госпіталізована до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_17 » 12.05.2020 з діагнозом остеохондроз шийного відділу хребта. Грижа МХД С5-С6. Нестабільність С5-С6. Цервікобрахіалгія зліва. Стійкий виражений больовий синдром. Неврит трійчастого нерва. 14.05.2020 проведена операція та 20.05.2020 виписана, ( т.1, а.к.п.240);протоколом операції «видалення грижі МХД С5-С6, спондилодез міжтіловим кейджем Мedtronic, виконаної 14.05.2020, лікарем ОСОБА_42 ( т.1, а.к.п.245) із копіями медичної документації (т.1, а.к.п. 246-272);

- медичною документацією ОСОБА_18 з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » що підтверджено, що ОСОБА_18 отримувала медичну допомогу 26.04.2023 в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у лікаря ОСОБА_9 , який установив діагноз «МФБС», тобто міофіасціальний больовий синдром та призначив блокаду тригерних точок (5), ЛТК + консультація реабілітолога ( т.2, а.к.п.22-27);

наказом № 12-к/тр директора « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради від 17.01.2023 про прийняття на роботу ОСОБА_9 на посаду лікаря-нейрохірурга неврологічного відділення №1 за основним місцем роботи підтверджений факт перебування обвинуваченого у трудових відносинах із лікувальним закладом та його посаду ( т.2, а.к.п.44).

Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення також підтверджується посадовою інструкцією лікаря-нейрохірурга неврологічного відділення № НОМЕР_1 ОСОБА_9 КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради від 18.01.2023 ( т.2, а.к.п.46-50);

копією нового локального протоколу медичної допомоги пацієнтам із інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який у частині проведення оперативного втручання не відповідає Клінічному протоколу надання медичної допомоги хворим з інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку, затвердженим наказом МОЗ України від 13.06.2008 № 317 (т.2, а.к.п.62-72);

висновком комісійної судово-медичної експертизи № 71 розпочатої 14.02.2024 та закінченої 28.05.2024, згідно з яким за діючим станом на 10.05.2023 Наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.06.2008 №317 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Нейрохірургія», оперативне лікування показано при наявності гнійних процесів, що викликають компресію спинного мозку та його корінців, що мало місце у ОСОБА_18 , тобто станом на 10.05.2023р. у хворої ОСОБА_18 були показання до оперативного лікування, відповідно до вище вказаного клінічного протоколу. Крім того, 10.05.2023р. вже мало місце запалення, спинного мозку, яке не було первинно описане при проведенні магнітно-резонасної томографії. Таким чином, оперативне втручання 16.05.2023р. проведено невчасно. Згідно із цим висновком, у Новому локальному протоколі медичної допомоги пацієнтам із інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що був розроблений завідувачем неврологічним відділенням №1 ОСОБА_43 , лікарями - нейрохуріргами ОСОБА_9 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 , погоджений медичним директором ОСОБА_46 , та засступником медичного директора ОСОБА_47 , затверджений директором КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » ОСОБА_48 23.01.2023р не враховані вимоги щодо оперативного лікування клінічного протоколу за спеціальністю «Нейрохірургія», затвердженого Наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.06.2008 №317, та у ньому зазначені інші, «...Оперативне втручання показане при наявності гнійних процесів, що викликають прогресуючий неврологічний дефіцит...». Враховуючи результати аналізів крові ОСОБА_18 від 26.04.2023р. та 04.05.2023р., дані про ділення температури тіла у неї в ці дні, можна говорити, що антибактеріальна терапія теж призначена ОСОБА_18 невчасно. Крім того, згідно з Стандартом медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», що затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів :з лікувальною та профілактичною метою» від 18.05.2022р. № 823 при призначенні антибактеріальної терапії ефективність її переглядається через 48-72 години, а в даному випадку призначена антибактеріальна терапія була переглянута лише через 6 діб 16.05.2023р. після оперативного втручання. В діях лікаря-нейрохірурга ОСОБА_9 , який не з`ясував скарг, не оглянув об`єктивно хвору ОСОБА_18 , не наполіг на госпіталізації хворої при її зверненні ще 26.04.2023р., що призвело до невчасного призначення антибактеріальної терапії та невчасно прийняв рішення про оперативне втручання в зв`язку з наявністю епідурального абсцесу (який був встановлений ще 10.05.2023р. за даними магнітно-резонансної томографії та спричиняв помірну компресію на спинний мозок), вбаачється прямий причинний зв`язок із прогресуванням інфекційного процесу в організмі ОСОБА_18 , що призвело до сепсису та настання смерті ОСОБА_18 ,. оскільки при вчасно розпочатій антибактеріальній терапії та вчасно проведеному оперативному втручанню шанси врятувати життя ОСОБА_18 були б вищими, що не виключає можливості збереження життя ОСОБА_18 . Лікар-нейрохірург ОСОБА_9 порушив вимоги діючого станом на 10.05.2023р. Клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим із інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку, що затверджений наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 13.06.2008р. № 317 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Нейрохірургія» ( т.2, а.к.п.76-108);

- висновком експерта № 273 проведеної у кримінальному провадженні судово-медичної експертизи предметних скелець (перегляд препаратів) від трупа ОСОБА_18 , розпочатої 14.02.2024 та закінченої 14.03.2024, підсумком якого є набряк-набухання речовини головного мозку, стовбура мозку та спинного мозку. Помірний набряк речовини підкіркової ділянки мозку та мозочка. Гнійний менінгіт. В стовбуровій частині головного мозку та спинному мозку з місця оперативного втручання – ділянки некрозу тканини мозку, численні крововиливи інфільтрую чого характеру з ознаками резорбції. Мікроабсцес в речовині спинного мозку. Епідуральній геморагічні нашарування. Ділянки фрагментації м`язових волокон та помірний набряк інтерстиційної тканини міокарду. Вогнищева пневмонія з мікроабсцесудуванням. Геморагічний набряк легенів ( т.2, а.к.п.109-110);

висновком експерта № 8 розпочатої 28.02.2025 та закінченої 02.07.2025, проведеної в приміщенні ДСУ « ІНФОРМАЦІЯ_19 », повторної судової комісійної експертизи у кримінальному провадженні, який узгоджується із попереднім висновком та згідно з яким невчасне скерування ОСОБА_18 у лікувальний заклад, її недообстеження знаходиться в опосередкованому причинному зв`язку із настанням смерті.В діях лікаря-нейрохірурга ОСОБА_9 , який виконував первинне оперативне лікування 11.04.2023, до якого в післяопераційний період зверталася ОСОБА_18 , але він не провів збір анамнезу, ретельний огляд та не оформив відповідним чином медичну документацію, ще при зверненні 26.04.2023,невчасно прийняв рішення про оперативне лікування в зв`язку з виявленим епідуральним абсцесом (10.05.2023), вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок ( т.2, а.к.п.151-198);

Встановлені судом обставини підтверджуються також медичною документацією, яка визнана речовими доказами.

Процесуальні підстави здобуття медичної документації та телефонних з`єднань ОСОБА_18 судом перевірені, сторонами кримінального провадження не оспорювалися та підтверджені відомостями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема:

-ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.08.2023 про тимчасовий доступ до медичної документації історії хвороби хворої КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Хмельницької міської ради на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка перебувала на лікуванні з 11.04.2023 р.;

-ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.08.2023 про тимчасовий доступ до гістологічнго скельця та парафінових блоків за дослідженням внутрішніх органів трупа та копію протоколу паталогістоілогічного дослідження внутрішніх органів трупа ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.08.2023 про тимчасовий доступ до історії хвороби хворої КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Хмельницької міської ради на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка перебувала на лікуванні з 08.05.2023 по 24.05.2023;

-ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2023 про тимчасовий доступ до документів ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » які містять інформацію про всі телефонні з`єднання між ОСОБА_18 НОМЕР_2 , ОСОБА_27 НОМЕР_3 та ОСОБА_9 НОМЕР_4 ( т.2, а.к.п.5);

-ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_21 від 23.10.2023 про тимчасовий доступ до медичної документації ОСОБА_18 та посадових інструкцій лікарів ОСОБА_9 та ОСОБА_27 , які знаходяться в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 »;

Мотиви неврахування окремих доказів.

Суд не враховував під час розгляду кримінального провадження висновок експерта №975 судово-медичної експертизи зразка крові трупа ОСОБА_18 , згідно з яким у крові не виявлено алкоголю, оскільки смерть ОСОБА_18 настала у лікарні та будь-яких відомостей щодо фактичних обставин, пов`язаних із пред`явленим обвинуваченням указаний висновок не містить (т.1, а.к.п. 135).

Також суд не враховує протокол огляду dvd-r диска щодо телефонних з`єднань ОСОБА_19 із ОСОБА_27 (т.2, а.к.п. 11), а також медичну документацією про отримання ОСОБА_18 медичної допомоги в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у лікаря ОСОБА_27 (т.2, а.к.п.22-26), тому, що відомості щодо з`єднань між цими абонентами та отримання медичної допомоги у цього лікаря не мають значення для встановлення фактичних обставин у межах висунутого ОСОБА_9 обвинувачення.

Мотиви відхилення позиції сторони захисту.

Суд зазначає, що зі змісту ст. 140 КК України вбачається, що основним безпосереднім об`єктом цього кримінального правопорушення є здоров`я та життя особи, додатковим обов`язковим:

- установлений порядок виконання медичним та фармацевтичним працівником своїх професійних обов`язків. Потерпілим від злочину є хворий, тобто особа, в якої наявне певне захворювання, травма чи інший хворобливий стан.

Об`єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням (дією чи бездіяльністю)

- невиконанням чи неналежним виконанням медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення; 2) наслідками у виді тяжких наслідків для хворого; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками.

Невиконання професійних обов`язків означає, що медичний або фармацевтичний працівник не вчиняє ті дії, які він в силу виконуваної роботи зобов`язаний був учинити. Неналежне виконання професійних обов`язків має місце у разі, коли медичний або фармацевтичний працівник виконує свої обов`язки не у повному обсязі, недбало, поверхово, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності. Невиконання чи неналежне виконання відповідним суб`єктом своїх професійних обов`язків може бути як одноразовим, так і систематичним.

Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 140 КК України має бланкетний характер, у кожному конкретному випадку має встановлюватися, які саме професійні обов`язки покладались на винну особу і які з цих обов`язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином, а також вимоги яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) порушено винним.

Злочин вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків для хворого. Під тяжкими наслідками слід розуміти, наприклад, смерть людини, її самогубство, заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання.

Суб`єкт злочину спеціальний. Це медичні та фармацевтичні працівники (лікарі незалежно від профілю, особи середнього медичного персоналу тощо), у тому числі ті, хто займається приватною медичною та фармацевтичною практикою як різновидами підприємницької діяльності.

Слід наголосити, що для кваліфікації за ст. 140 КК України не має значення, до якої категорії лікуючих лікарів належить винний - він безпосередньо обраний пацієнтом чи його призначено керівником закладу охорони здоров`я (підрозділу цього закладу).

Суб`єктивна сторона злочину визначається психічним ставленням до суспільно небезпечних наслідків і характеризується необережністю. Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 943/2064/19, провадження № 51-1783 км 23.

Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 передбачено, що медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобігати і лікувати захворювання, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Заперечуючи винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, окрім іншого, обвинувачений ОСОБА_9 у своїх показаннях зазначав, що ОСОБА_18 не була у його відділенні та він не контролював ні антибіотикотерапію, ні призначення, ні перегляд терапії, а призначив антибіотики широкого спектру дії, тобто юридично пацієнтка не була за ним закріплена до її переведення у нейрохірургічне відділення.

Однак установлені фактичні обставини свідчать, що ОСОБА_9 надавав медичну допомогу ОСОБА_18 у виді оперативного втручання 11.04.2023, хоча її лікарем документально був лікар Черпак. Крім цього, після проведення операції 11.04.2023, ОСОБА_9 листувався із ОСОБА_18 , провів їй консультацію 26.04.2023 та призначив блокаду тригерних точок. Разом із цим установленим є те, що ОСОБА_9 були відомі скарги хворої на підвищену температуру тіла, втрату свідомості, болі між лопатками, оніміння пальців руки. Під час судового розгляду обвинувачений підтвердив, що йому було відомо про госпіталізацію ОСОБА_18 до лікарні 08.05.2023, де він надавав пацієнтці медичну допомогу і хоча ОСОБА_9 і провів оперативне втручання 16.05.2023, однак воно не допомогло пацієнтці та вона померла.

Суд наголошує, що у цій справі не йдеться виключно про дії ОСОБА_9 під час проведення ним оперативних втручань 11.04.2023 та юридичного переведення ОСОБА_18 на нейрохірургічні ліжка 15.05.2023 після погіршення стану хворої, у зв`язку із чим 16.05.2023 обвинувачений провів оперативне втручання.

Протягом установленого періоду з часу звернення ОСОБА_18 до ОСОБА_9 за консультаціями 22.04.2023, 26.04.2023 що є видом медичної допомоги, останній був лікарем ОСОБА_18 , а тому мав виконувати свої обов`язки сумлінно та ретельно. Аналізуючи усі фактичні обставини кримінального провадження, суд зазначає лікар ОСОБА_9 ураховуючи його фах, знання, досвід та кваліфікацію мав обов`язок та можливість провести ранню діагностику причин болі ОСОБА_18 між лопатками, у подальшому звернути увагу та скарги про оніміння пальців, підвищену температуру тіла, втрату свідомості та проявивши сумлінність і ретельніший підхід до скарг пацієнтки, надати їй кваліфіковану медичну допомогу, проте поставився до цього недбало, хоча не відмовляв ОСОБА_18 у наданні медичної допомоги.

Отже, дії та бездіяльність ОСОБА_9 на переконання суду, виходять за межі добросовісної лікарської помилки, тому він підлягає кримінальній відповідальності.

За змістом ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно з ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Оскільки обвинувачений не заперечив факту та достовірності листування із ОСОБА_18 у месенджері «Viber», суд не вбачає підстав визнавати недопустимим протокол огляду речей від 05.09.2023, відповідно до якого був проведений огляд мобільного телефону Redmi not 10 pro, який належав ОСОБА_18 , предметом якого є листування в месенджері «Viber» між абонентом ОСОБА_18 та абонентом Сміщук.

Щодо доводів сторони захисту про початково неправильне установлення причини смерті ОСОБА_18 , то суд зазначає, що під при оформленні лікарського свідоцтва про смерть та заповненні формуляра викладалися загальні відомості про обставини смерті. Разом із цим, деталізований висновок про причини смерті зроблений при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_18 . Будь-яких належних доказів, що спростовують установлену у кримінальному провадженні причину смерті стороною захисту не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

З огляду на це, експерт відповідає лише на питання поставлені йому особою, яка його залучила або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Статтею 102 КПК України передбачено зміст висновку експерта, який складається з чіткого переліку пунктів, що не підлягають розширеному тлумаченню.

На підставі положень ч. 2 ст. 94, ч. 10 ст. 101 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, а висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, який здійснює провадження, однак незгода із висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідному рішенні.

Досліджені судом висновки експертів виконані висококваліфікованими експертами, є належним чином аргументованими, ґрунтується на ретельному дослідженні, містить відповіді на поставлені питання, фактичні дані, викладені у висновку, відносяться до справи і мають доказове значення. Комісією експертів дані всі відповіді на поставлені запитання, які не є взаємовиключними.

Так, відповідно до п. 4 вищевказаних Правил, до складу судово-медичних експертних комісій можуть входити фахівці інших спеціальностей, які за своїм процесуальним становищем при проведенні експертизи є експертами.

Пунктом 1.5 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи передбачено, що до участі у проведенні судово-медичних експертиз як експерти можуть бути залучені професори та викладачі кафедри судової медицини, фахівці закладів охорони здоров`я та інших відомств. Фахівці інших спеціальностей, які залучаються до складу судово-медичних експертних комісій, можуть бути експертами та при проведенні судово-медичної експертизи надають відповіді на питання своєї медичної галузі, що в свою чергу не суперечить вимогам ст. 7, 9 Закону України «Про судову експертизу».

У зв`язку із цим, суд відхиляє аргументи захисника про те, що до складу комісії при проведенні експертизи у ІНФОРМАЦІЯ_22 (висновок №71) були включені лікарі, які не є експертами.

Доводи сторони захисту про те, що судово-медичний експерт ОСОБА_24 брав участь у клініко-експертній комісії, протоколом якої установлені недоліки лікування ОСОБА_18 під час проведення у період часу з 26.05.2023 по 27.06.2023 судово-медичної експертизи, що свідчить про упередженість висновків та їх виклад виключно у руслі винуватості лікаря ОСОБА_9 ґрунтуються на припущеннях.

Жодних відомостей про розголошення експертом ОСОБА_24 таємниці досудового розслідування сторона обвинувачення не підтвердила та прокурор подав у якості доказів складений цим експертом висновок.

Зазначені захистом сумніви у необ`єктивності висновку експертизи №71 спростовані висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи №8, яка призначена з метою виключення будь-яких сумнівів у можливості впливу на експертів лікарями ІНФОРМАЦІЯ_4 та повноті і об`єктивності висновку комісійної експертизи. Викладені у висновках експертиз твердження узгоджуються із іншими доказами, показаннями свідків під час судового розгляду та показаннями допитаної частини експертів та в сукупності є взаємодоповними.

Посилання захисника на недотримання лікуючим нейрохірургом рекомендацій консультанта закладу ІV рівня акредитації ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » - ОСОБА_25 від 16.05.2023 щодо подальшого спостереження та лікування пацієнтки в умовах нейрохірургічного відділення КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що не могло бути враховано лікарем, оскільки відсутні відомості про те, що йому було відомо про цей висновок суд бере до уваги, однак уважає, що така обставина поряд із детальним аналізом у протоколі клініко-експертної комісії та висновках комісійних експертиз усіх інших відомостей з медичної документації, не вливає на зроблені експертами висновки та не слугує підставою визнавати їх неналежними та недопустимими доказами.

Не спростовує установлених обставин вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення і версія сторони захисту, яка не знайшла свого підтвердження належними та допустимими доказами про наявність у пацієнтки ОСОБА_18 недіагностованої пневмонії. Наявність у ОСОБА_18 пневмонії не підтверджена матеріалами кримінального провадження та жоден із допитаних експертів про це не зазначав, хоча такі питання ставилися сторонами кримінального провадження. Заразом експерт ОСОБА_49 зазначила, що ознак пневмонії не було, клінічно не було змін. За чотири дні з 05.05.2023 на знімку КТ не було пневмонії та пневмонія не могла розвинутися, це всієї легені не мало би бути.

Разом із цим, не підтверджує наявність пневмонії як іншого джерела походження інфекції у ОСОБА_18 , з чим захист пов`язує відсутність у діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення і висновок спеціаліста № 429 від 07.12.2025, проведеного спеціалістом ОСОБА_50 , яка має вищу медичну та юридичну освіти, є лікарем судово-медичним експертом вищої кваліфікаційної категорії, зі стажем роботи за фахом 18 років дослідження медичної карти ОСОБА_18 , копій висновків експертів, відеозапису мікроскопічного дослідження гістологічних препаратів фотознімку рентгенологічного зображення органів грудної порожнини ОСОБА_18 від 09.05.2023, електронні файли у папці з написом «Чорноморець» «28.03.23», «03.02.23», «18.05.23», «25.01.23», «05.05.23», «10.05.23», «12.04.23», «27.01.21», «15.05.23» «12.02.21» та «10.05.23»,згідно з яким ознаки пневмонії у ОСОБА_18 спостерігались вже 09.05.23 та підтверджувались даним рентгенологічного дослідження ОГП від 09.05.23;

не було жодного разу проведено посіву мокротіння, промивних вод з бронхів, аспіратів для визначення етіологічного чинника пневмонії, який призвів до виникнення запального процесу у легеневій тканині, а також не було залучено до складу консиліуму лікаря-інфекціоніста. Всі ці дії могли вплинути на призначення адекватного лікування у відповідності до етілогії інфекційного збудника (виду стрептококів, Candida allbicans) та допомогли б уникнути мета стичного розповсюдження інфекції гематогенним шляхом у тканину спинного і головного мозку та знизити ймовірність настання летального наслідку пацієнтки;

на фоні відсутності у пацієнтки неврологічного дефіциту показів до ургентного оперативного лікування 10.05.23 не було і призначення лікарем-нейрохірургом антибіотикотерапії та спостереження за динамікою;

наявність у пацієнтки недіагностованої пневмонії, ознаки якої спостерігаються на рентгенологічному знімку ОГП від 09.05.23, свідчить про те, що має місце гематогенне розповсюдження метастатичного абсцесу в спинний мозок, причиною виникнення якого є прогресування пневмонії у легеневій тканині пацієнтки та призвела до настання летального наслідку;

у заключенні від 19.05.23 КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » достовірно не встановили ані видової ідентифікації стрептококів, ані КУО як для стрептококів, так і для Candida allbicans, що призвело до неповноцінності отриманих результатів та впливає на визначення етіологічного чинника, який вказував би на джерело первинної інфекції. Не виключається можливість, що при повноцінно проведеному бактеріологічному дослідженні могли виявити Streptococcus pneumonia, оскільки у пацієнтки прослідковувались ознаки пневмонії вже станом на 09.05.2023 та підтверджувались даними рентгенологічному знімку ОГП від 09.05.23( т.3, а.к.п.3-16)

Також не спростовує установлених судом обставин і консультативний висновок лікаря-рентгенолога ОСОБА_51 від 06.01.2026.

Автори указаних висновків не попереджались про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок спеціаліста.

Крім цього, згідно з частиною 2 статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Тобто обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, можуть бути встановлені на підставі доказів, отриманих з цих джерел, зокрема, висновків експерта.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Спеціаліст має право надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених частиною 3 статті 214 КПК. Під час дослідження доказів суд має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз`ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань. Спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз`яснень.

Із системного аналізу норм статей 84, 298-1 КПК випливає, що висновок спеціаліста у розумінні абзацу 2 частини 1 статті 298-1 КПК не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а відтак не може підтверджувати чи спростовувати обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачені частиною 1 статті 91 КПК.

Отже, висновок спеціаліста не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а тому не може підтверджувати чи спростовувати передбачені ч. 1 ст. 91 КПК обставини, які підлягають доказуванню. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 7 листопада 2024 року по справі №344/8350/22.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду мають бути права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права. На користь такого висновку свідчить зміст ст. 87 КПК України, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання.

З огляду на викладене, суд визнає надані стороною захисту висновки спеціалістів недопустимими доказами.

Щодо доводів обвинуваченого проте, що передбачене Клінічним протоколом надання медичної допомоги хворим з інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку, затвердженим наказом МОЗ України від 13.06.2008 № 317 не конкретизує строку, часу протягом якого треба оперувати, при якій компресії спинного мозку, помірній чи непомірній, натомість клінічний протокол щодо лікування пацієнтів із черепно-мозковою травмою містить повний, точний перелік ускладнень, які є у пацієнта за даними МРТ, які є показаннями до операції та оперативне втручання має бути проведене протягом 2 годин суд зазначає, що такі клінічні протоколи не можуть бути порівнюваними. Слід зазначити, що клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з інфекційно-запальними процесами хребта та спинного мозку, затверджений наказом МОЗ України від 13.06.2008 № 317 визначає, що хворих з інфекційно-запальними процесами зі сторони хребта, спинного мозку слід госпіталізувати для лікування у профільні нейрохірургічні заклади при наявності неврологічної симптоматики та наявності показань до нейрохірургічного лікування. Однак, не погодившись із висновком лікаря-рентгенолога щодо наявності у ОСОБА_18 епідурального абсцесу, лікар ОСОБА_9 , уважаючи, що має місце епідурит не вжив жодних заходів, спрямованих на перевірку власного висновку. Крім цього, наявність детального опису показань до оперативного втручання та умов, при яких повинна надаватись медична допомога суттєво різниться у цих протоколах, зокрема щодо стану хворого, наявності у нього черепно-мозкової травми, що може впливати на життєві показники. Указане навіть без наявності спеціальних знань можливо проаналізувати. Відсутність у даному випадку аналогічного підходу до конкретизації надання медичної допомоги в частині оперативного втручання з урахуванням встановлених обставин не слугує підставою для обґрунтованого сумніву у необхідності проведення ОСОБА_18 оперативного втручання для хірургічного дренування абсцесу. А тому такі доводи не слугують підставою для визнання дій та бездіяльності обвинуваченого під час надання медичної допомоги ОСОБА_18 за встановлених обставин, правомірними.

Незнання чи ігнорування медичних норм при здійсненні професійної діяльності вказує на недбале ставлення до своїх професійних обов`язків.

З огляду на викладене, посилання захисника на те, що у діях ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України та його слід виправдати у висунутому обвинуваченні, не можна визнати обґрунтованими.

Досліджені судом докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб його вчинення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності є достатніми та доводять винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Таким чином, суд вважає поза розумним сумнівом доведеною винуватість ОСОБА_9 у вчинені ним кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.140 КК України як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Кримінальне провадження розглянуте згідно з вимогами ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У зв`язку із цим, суд виключає із обвинувачення твердження про дії ОСОБА_9 з призначення і виконання блокади ОСОБА_18 тригерних точок з метою приховання ускладнень, які виникли внаслідок проведеної попередньо ним операції із заміни міжтілового кейджу та твердження про дії лікаря ОСОБА_9 з метою приховання ускладнень, які виникли внаслідок проведеної ним раніше операції із заміни міжтілового кейджу та неналежного лікування післяопераційних ускладнень, оскільки указані обставини таких умисних дій обвинуваченого не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та не підтверджені належними, достатніми та достовірними доказами та суперечать фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення, яке вчинене ОСОБА_9 з необережною формою вини, а не з прямим чи непрямим умислом.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованих йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час. Тому суд визнає його осудним.

При призначенні покарання суд згідно із ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Як випливає із законодавчих приписів, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю.

При призначенні покарання суд згідно із ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, те, що воно є нетяжким злочином, який вчинений з необережності.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому та які покарання обтяжують суд не установив.

Норми кримінального законодавства наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Така функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

За підходами, напрацьованими сталою судовою практикою, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Суд зазначає, що індивідуалізація покарання – конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, яка вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

При призначенні ОСОБА_9 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та не має судимостей, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не перебуває під спостереженням у лікаря нарколога та не перебуває на обліку у лікаря психіатра, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, до медичної практики ОСОБА_9 на місцем роботи у нейрохірургічному відділенні ІНФОРМАЦІЯ_23 зауважень немає, про що свідчить видана завідувачем відділення характеристика.

Суд ураховує позитивну посткримінальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9 до належності процесуальної поведінки сторона обвинувачення претензій не мала. Під час судового розгляду ОСОБА_9 обов`язків належної явки до суду також не порушував.

Разом із цим, суд ураховує, що вину у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачений не визнав навіть під тиском доказів. Також суд ураховує тяжкі наслідки, які настали внаслідок вчинення кримінального правопорушення у вигляді смерті ОСОБА_18 .

З урахуванням викладених обставин, беручи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, усі в сукупності обставини кримінального провадження та їх поєднання, обставину, відсутність обставин, які пом`якшують та які обтяжують обвинуваченому покарання, суд уважає призначити ОСОБА_9 покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, що відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, буде необхідним і достатнім як для його виправлення, так і для попередження нових злочинів. Таке покарання, на думку суду відповідає принципам індивідуалізації покарання та основним засадам призначення покарання, визначеним ст.ст.50, 65 КК України та є справедливим.

Суд зауважує, що звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) може застосовуватися у випадках, коли у матеріалах кримінального провадження є дані, які є свідченням того, що зниження суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та самого засудженого зумовлює можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Таких обставин, які б давали суду можливість прийти до висновку про застосування до призначеного покарання положень ст.ст. 75,76 КК України, тобто звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від відбування покарання із випробуванням, суд не установив.

Призначення обвинуваченому менш суворого покарання у виді виправних робіт чи позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, не призведе до досягнення його мети, визначеної ст.50 КК України.

При цьому з урахуванням конкретних обставин справи, суд уважає, що немає підстав для застосування ч.2 ст.55 КК України, на чому наполягала представник потерпілої, якою визначено, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю,

Разом із цим, більш суворе покарання у виді позбавлення волі з урахуванням наведених обставин виходитиме за межі загальних вимог справедливості та суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 5 ст. 74КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Кримінальне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_9 згідно із ст.12 КК України є нетяжким злочином, за вчинення якого санкцією ч.1 ст.140 КК України передбачений максимальний вид покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років.

Указаний злочин є закінченим з моменту настання тяжких наслідків, якими смерть потерпілої ОСОБА_18 , яка настала 24.05.2023 о 13 год. 30 хв.

Отже, на момент ухвалення цього вироку та у зв`язку із цим до дня набрання ним законної сили, минуло більше трьох років з дня вчинення кримінального правопорушення, та перебіг давності не зупинявся і не переривався.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 положень п.2 ч.1 ст.49 КК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_9 слід звільнити від призначеного судом покарання на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК , ч.5 ст.74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

У кримінальному провадженні заявлений спільний цивільний позов потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , а також ОСОБА_16 , і ОСОБА_15 у своїх інтересах та ОСОБА_11 у інтересах неповнолітньої ОСОБА_52 до КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », третя особа на стороні відповідача ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. На користь ОСОБА_11 позивач просить стягнути 99762,63 грн. матеріальної шкоди та моральну шкоду на користь ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_53 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 по 1000000 (одному мільйону) грн. для кожного.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що вони втратили найріднішу людину, діти залишились без матері, батьки втратили дочку, чоловік залишився сам. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, пов`язаних із втратою близької людини, розумінням, що при належному лікуванні її можна було б врятувати, проявляється у відчуттях безпорадності, тривоги, душевного неспокою, стресу. Моральні страждання продовжують тривати і по сьогодні. Смерть ОСОБА_18 перебуває в прямому причинному зв`язку із діями та бездіяльністю лікаря ОСОБА_9 . Так як, ОСОБА_29 перебував у трудових відносинах із КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тому саме КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » має відшкодовувати матеріальну і моральну шкоду.

Матеріальна шкода становить 99762,63 грн. з яких: 50100 грн. витрати на встановлення пам`ятника; 49662 грн. витрати на поховання, що підтверджується видатковими накладними та квитанціями.

Представник цивільного відповідача КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » адвокат ОСОБА_17 , 12.12.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в разі недоведеності вини ОСОБА_9 . На обґрунтування зазначив, що вирішення цивільного позову можливе із врахуванням визначення особи винної у смерті ОСОБА_18 . Розмір моральної шкоди всі позивачі оцінюють без урахування індивідуалізації заподіяної моральної шкоди.

Цивільні позивачі позов підтримали в повному обсязі.

Вирішуючи поданий потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , а також ОСОБА_16 , і ОСОБА_15 у своїх інтересах та ОСОБА_11 у інтересах неповнолітньої ОСОБА_52 до КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », третя особа на стороні відповідача ОСОБА_9 спільний цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить із таких мотивів.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За положеннями статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 1176 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За змістом частини 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2019 у справі №755/2545/15-ц (провадження № 61-47866св18) зазначив, що у деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров`я та нормативним локальним актам.

На час надання медичної допомоги ОСОБА_18 та у зв`язку із цим вчинення кримінального правопорушення, лікар ОСОБА_9 перебував у трудових відносинах з КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради.

Отже, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 1172 ЦК України завдана цивільним позивачам моральна шкода підлягає відшкодуванню саме Комунальним підприємством « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради, як юридичною особою, працівником якої під час виконання трудових (службових) обов`язків було спричинену таку шкоду.

Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з підходами, напрацьованими сталою судовою практикою, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви.

Позивачі ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_54 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 є близькими родичами померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 , та копіями паспортів.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням, інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому суд виходить з природно-правового уявлення про право людини на відшкодування моральної шкоди. Це виявляється, головним чином, у посиланні на міркування справедливості як головного мотиву присудження відповідної компенсації, а крім того у самій формі констатації факту заподіяння немайнових втрат та особливостей їх індивідуального вияву, оскільки судове рішення постає як практичне втілення принципу розумності, результат об`єктивної, всебічно зваженої оцінки обставин справи у їх сукупності.

Як зазначено в Постанові КЦС ВС у справі № 447/2015/16-ц від 02.10.2019 року наявність моральної шкоди доводиться Позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Враховуючи те, що завдана позивачам ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_55 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 моральна шкода безпосередньо пов`язана з втратою дружини, матері, дочки, внаслідок чого вони зазнали та продовжують зазнавати душевних страждань, що відобразилось на їх психоемоційному стані, то розмір відшкодування повинен бути достатнім для забезпечення можливості відновити втрачену психологічну рівновагу.

Також, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь який її розмір може мати суто умовний вираз.

Водночас, у контексті визначення справедливого розміру відшкодування моральної шкоди суд зважає на такий елемент, як врахування притаманного конкретній країні рівня життя, адже некритичне слідування заявленим вимогам у частині визначення розміру відшкодування може призвести до істотного порушення балансу інтересів сторін з приводу відшкодування моральної шкоди.

Смерть рідної людини, це невідновна втрата, що спричиняє страждання та хвилювання.

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо.

Визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілому ОСОБА_11 , цивільним позивачам ОСОБА_16 , ОСОБА_52 , які є чоловіком та дочками померлої ОСОБА_18 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які є батьком та матір`ю останньої, суд враховує характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, ступінь вини обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань потерпілого і цивільних позивачів, незворотність втрати близької родички, пережитий стрес та усвідомлення того, що вони не можуть врятувати життя ОСОБА_18 під час перебування останньої у лікарні, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди в розмірі 400000 (чотириста тисяч) гривень кожному позивачеві.

Такий розмір моральної шкоди, враховуючи усі установлені обставини на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно заниженим чи навпаки завищеним або надмірним.

Згідно з ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Ритуальні послуги - послуги, пов`язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

На підтвердження витрат на поховання ОСОБА_18 потерпілий ОСОБА_11 надав копію договору купівлі-продажу матеріалів для спорудження пам`ятника від 13.03.2024 з додатком та копії квитанцій про сплату на суму 50100 (п`ятдесят тисяч сто) гривень, а також копію договору-замовлення №121784 про організацію та проведення поховання, укладеного з СКП « ІНФОРМАЦІЯ_24 » з квитанцією про сплату послуги на суму 1257,63 грн. та 48405 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_11 підлягають стягненню 99762, 63 грн. матеріальної шкоди.

Отже, спільний цивільний позов ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , а також ОСОБА_16 , і ОСОБА_15 у своїх інтересах та ОСОБА_11 у інтересах неповнолітньої ОСОБА_52 до КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », третя особа на стороні відповідача ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної школи підлягає частковому задоволенню.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого.

Під час судового розгляду представник потерпілих – адвокат ОСОБА_13 надала відомості про понесені потерпілим ОСОБА_12 про процесуальні витрати на правову допомогу та надала акти виконаних робіт про надання такої правової допомоги адвокатом ОСОБА_41 під час досудового розслідування на суму 36600 грн. та акти виконаних робіт про надання правової допомоги на адвокатом ОСОБА_13 під час досудового розслідування та під час судового розгляду на суму 105000 (сто п`ять тисяч гривень)

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений з адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо).

За висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати

Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при

визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, між потерпілим ОСОБА_12 та адвокатами ОСОБА_56 і ОСОБА_13 були почергово укладені договори про надання останніми правової допомоги.

Під час досудового розслідування адвокат ОСОБА_41 здійснювала юридичний супровід потерпілого, починаючи від написання скарги на лікаря ОСОБА_9 , ініціювання кримінального провадження та здійснювала дії щодо витребування медичних документів. На переконання суду співмірним у даному випадку буде стягнення на користь потерпілого 25000 (двадцять п`ять тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.

Щодо надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_13 , яка надала розрахунок про її здійснення під час досудового розслідування та під час судового розгляду на суму 60000 грн. та 45000 грн. відповідно та розписки про отримання цих коштів від ОСОБА_12 , суд зазначає, що тривалим у цьому кримінальному провадженні було проведення судових експертиз, правова допомога адвокатом під час досудового розслідування у поданому розрахунку щодо ініціювання та проведення слідчих дій у спосіб подання клопотань слідчому і прокурору, участь у слідчих і процесуальних діях під час досудового розслідування не була об`ємною. З урахуванням складності провадження, дій адвоката щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження , аналізу доказів, формування правової позиції, участі в судових засіданнях під час судового розгляду, суд уважає виправдним та розумним стягнути із обвинуваченого 60000 (шістдесят тисяч) гривень витрат на правничу допомогу та разом вісімдесят п`ять тисяч) витрат на правову допомогу.

Під час досудового розслідування та судового провадження відносно ОСОБА_9 запобіжний захід не застосовувався, не убачає й суд підстав до набрання вироком законної сили застосовувати до обвинуваченого будь-який запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_9 від призначеного судом покарання відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КК України.

Речові докази:

- диск формату DVD-R із телефонними з`єднаннями абонентів мобільного зв`язку НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , медичну документацію ОСОБА_18 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на 6 арк. зберігати в матеріалах кримінального провадження;

медичну карту стаціонарного хворого №3497/485 на 32 арк., медичну карту стаціонарного хворого №02336 на 136 арк., медичну документацію, а саме :

диск та протокол дослідження МРТ ОСОБА_18 від 27.01.2021.

диск з дослідженням КТ ОСОБА_18 від 3.02.2021

диск та протокол дослідження МРТ ОСОБА_18 від 12.02.2021

диск та протокол дослідження МРТ ОСОБА_18 від 25.01.2023.

диск та протокол ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_18 від 28.03.2023.

диск з дослідженням КТ ОСОБА_18 від 12.04.2023.

диск з дослідженням КІ ОСОБА_18 від 05.05.2023.

диск та протокол дослідження МРТ ОСОБА_18 від 15.05.2023.

диск та протокол дослідження МРТ ОСОБА_18 від 10.05.2023.,

консультаційний висновок спеціаліста від 16.05.2023.

два диски з дослідженням ОСОБА_18 від 18.05.2023.

результати УЗД від 8.02.2021.

результати аналізів від 4.05.2023.

результати аналізів від 26.04.2023.

консультативна довідка від 25.06.2020.

рентгенівські знімки в кількості 14 шт.

формаліновий архів шматочків внутрішніх органів від трупа ОСОБА_18 , 1982 р.н., парафінові блоки марковані №814 - 25 шт., №815- 8 шт., гістологічні скельця № 814-14 шт., №815 - 5 шт. – повернути належному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_12 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) витрат на правову допомогу.

Спільний цивільний позов, поданий потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , а також ОСОБА_16 , і ОСОБА_15 у своїх інтересах та ОСОБА_11 у інтересах неповнолітньої ОСОБА_52 до КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_11 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , кв. РНОКПП НОМЕР_7 ) - 99764,63 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні шістдесят три копійки ) матеріальної шкоди та 400000 (чотириста тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_16 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 400000 (чотириста тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Хмельницької міської ради (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_53 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 ) 400000 (чотириста тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_14 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_10 ) 400000 (чотириста тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_15 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 400000 (чотириста тисяч) гривень моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_57