Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №944/1520/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1520/25

Провадження №2/944/444/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді – Швед Н.П.

з участю секретаря – Василиці Н.В.

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Цьома Р.А.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Яворові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 24 серпня 2023 року він придбав в магазині https://licost.com.ua/ телевізор Samsung TQ55QN85C, перерахувавши кошти в розмірі 44000грн, на карту "Приватбанк" НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується товарним чеком №2408 з гарантійним терміном 3 роки згідно гарантійного талону №2408.

17 лютого 2025 року, він повідомив відповідача проте, що телевізор перестав працювати та надіслав відеодокази йому в застосунку мобільного телефона "Viber". Відповідач запропонував йому переслати телевізор, для проведення гарантійного ремонту, на адресу м.Київ склад 1, продавець ОСОБА_3 0938041813 Даний телевізор був отриманий продавцем 26 лютого 2025 року, що підтверджується роздруківкою з додатку" Нова пошта".

03 березня 2025 року менеджер магазину через застосунок мобільного телефона "Viber" повідомив його, що телевізор відремонтували і протягом 2 днів його буде відправлено. В подальшому 6 березня 2025 менеджер повідомив його, що ремонт вищевказаного телевізора був проведений не якісно, внаслідок цього є дефект на екрані, скинув йому фото та відео телевізора з яких слідує що такий працює некоректно, однак, наполегливо пропонував забрати телевізор аргументуючи це тим, що дефект не буде помітним на відстані 2 метрів, а також те, що в Україні ці дефекти не можливо усунути під час ремонту, таке можливо лише в країні виробника.

Враховуючи те, що дані дефекти екрана усунути під час гарантійного ремонту не можливо, він відмовився від повернення йому телевізора. Враховуючи те що він не бажає приймати телевізор із дефектами, менеджер запропонував йому почекати на прийняття рішення, щодо повернення коштів.

12.03.2025 він звернувся до ФОП ОСОБА_2 із заявою про повернення коштів за телевізор в розмірі 49900грн, а саме, 44 000грн- ціна телевізора, та 5900грн- 1% штрафу за кожний день прострочення виплати коштів, у разі не здійснення виплати вчасно, а також просив розірвати договір купівлі-продажу.

Менеджери магазину підтвердили, що вони отримали його лист, проте, відповідач відмовив в розірванні договору.

Лише 30.05.2025 ФОП ОСОБА_2 повернув йому за телевізор кошти в розмірі 44000грн.

Вважає, що його права як споживача були грубо порушені. Крім того, внаслідок порушення його прав йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у втараті сну, емоційному виснаженні, психологічних розладах на фоні стресу, та душевних стражданнях через неможливість належним чином користуватись придбаним майном. Моральну шкоду оцінює в розмірі 10000грн.

Просить позовні вимоги задовольнити. Розірвати договір купівлі-продажу телевізора. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 49 900 грн. за невиконання умов договору. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1% штрафу за кожен день прострочення повернення коштів починаючи з 12 березня 2025 року. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 10000грн.Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

12.08.2025року позивач подав до суду уточнення позовних вимог. З яких слідує, що оскільки, відповідач частково повернув кошти за повернутий товар в розмірі 44 000грн., залишок основного боргу становить 5 900грн. Просить стягнути з відповідача на його користь 5900 основного боргу, пеню за період з 12.03.2025 по 29.05.2025 в розмірі 39421грн, та з 30.05.2025 по 12.08.2025 в розмірі 4366грн. пеню за кожен день прострочення повернення коштів за період з 12.03.2025року по 29.05.2025року.

02.03.2026року позивач подав до суду уточнення позовних вимог. Просить стягнути з відповідача на його користь залишок основного боргу в розмірі 5 900грн пеню станом на 01.03.2026року, за кожен день прострочення повернення коштів в розмірі 55 646грн., та моральну шкоду в розмірі 10 000грн.

09.03.2026року представник відповідача скерував на адресу суду заперечення з яких слідує, що дійсно у2023 році позивач придбав у нього телевізор за ціною 44 000 грн., що підтверджується розрахунковими документами. У 2025 році позивач звернувся щодо гарантійного обслуговування придбаного товару. Відповідно до вимог законодавства та умов гарантії телевізор було прийнято для гарантійного ремонту, після чого несправність було усунуто, а товар відремонтовано. Після проведеного ремонту позивач почав вимагати повернення грошових коштів за товар, хоча законодавство не передбачає обов`язку продавця повертати кошти у випадку, коли недоліки товару усунуті. Незважаючи на це, з метою врегулювання ситуації мирним шляхом та з поваги до клієнта, він погодився повернути позивачу кошти, у розмірі 44000грн, тобто, фактично сплаченої суми за придбаний товар.

Після отримання коштів позивач почав вимагати додатково 5900 грн., покликаючись на те, що на момент звернення ціна аналогічного телевізора на сайті продавця була вищою. Вважає дану вимогу є безпідставною, оскільки відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі повернення товару споживачу повертається та сума, яка фактично сплачена за товар. Закон не передбачає компенсацію зміни ринкової вартості товару після його придбання, тому позивачу було повернуто саме ту суму, яку він фактично сплатив.

Щодо нарахування пені у розмірі 1% за кожен день, прострочення повернення коштів, то вважає, такі вимоги є безпідставними, оскільки, відповідач виконав свої гарантійні зобов`язання та усунув недоліки товару шляхом ремонту. Вимога про повернення коштів після проведення ремонту не була обов`язковою для відповідача. Грошові кошти були повернуті позивачу добровільно.

Крім того, просить звернути увагу суду нате, що відповідно до ст. 551 ЦК України, суд має право зменшити розмір неустойки, якщо її розмір є явно неспівмірним.

Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. моральної шкоди, то позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому такої, причинно-наслідковий зв`язок, та обґрунтований розмір таких вимог. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач викладене в позовній заяві підримав. Просив стягнутиз відповідача пеню за кожен день прострочення повернення коштів за період з 11.04.2025року по 29.05.2025року в розмірі 34760грн Від решти позовних вимог відмовився.

Представник відповідача - адвокат Цьома Р.А. в судовому засіданні пояснив що позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними. Позивач вказав суму, проте не подав жодного розрахунку. Просить взяти до уваги подані ним заперечення та в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Судом встановлено, що 24 серпня 2023 року позивач придбав в магазині https://licost.com.ua/ ФОП ОСОБА_2 телевізор Samsung TQ55QN85C, що підтверджується товарним чеком №2408 з гарантійним терміном 3 роки згідно гарантійного талону №2408. Перерахувавши кошти в розмірі 44000грн. на карту "Приватбанк" відповідача НОМЕР_1 .

17 лютого 2025 року, позивач повідомив продавця, що телевізор перестав працювати і надіслав відео докази в месенджері Viber.

Позивач надіслав телевізор Samsung TQ55QN85C на гарантійний ремонт на адресу Київ склад 1 ОСОБА_3 мобільний телефон НОМЕР_2 , телевізор був отриманий продавцем 26 лютого 2025 року, що підтверджується в додатку "Нова пошта", та не заперечується відповідачем.

03 березня 2025 року менеджер магазину через застосунок мобільного телефона "Viber" повідомив позивача, що телевізор відремонтували і протягом 2 днів його буде відправлено. В подальшому 6 березня 2025 менеджер повідомив позивача, що ремонт вищевказаного телевізора був проведений, однак усути усі дефекти не виявилося можливим.

Враховуючи те що позивач не бажає приймати телевізор із дефектами, менеджер запропонував йому почекати на прийняття рішення, щодо повернення коштів за телевізор або взяти з доплатою новий.

12.03.2025 позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 із заявою про повернення коштів за телевізор та пені, а також просив розірвати договір купівлі-продажу.

Лише 30.05.2025 ФОП ОСОБА_2 повернув позивачу кошти за телевізор кошти в розмірі 44000грн, що підтверджується квитанціями долученими до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; обслуговування державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Частина 3 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торгівельними або офісними приміщеннями.

Право покупця на розірвання укладеного договору поза торгівельними або офісними приміщеннями протягом 14 днів після його заключення є безумовним і не пов`язується з жодною подією чи умовою.

Згідно ч.4 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору.

Разом з тим, відповідач не повернув позивачу сплачені ним гроші за умовами договору, прострочивши повернення строком на 48 днів. Відповідно до ч.9 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо продавець протягом установлених строків не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Отже, пеня за кожен день прострочення повернення коштів за період з 12.04.2025року по 29.05.2025року, що становить 21 120грн. (44 000грн. х 1% х 48), враховуючи вартість неякісного товару, що повернуто становить 44 000грн.

Відповідно до п.1. статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 ,ІПН: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_4 , пеню за кожен день прострочення повернення коштів з 11.04.2025року по 29.05.2025року включно в розмірі 21 120 (двадцять одна тисяча сто двадцять) грн.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою був звільнений від сплати судового збору на підставі ЗУ "Про захист прав споживачів" відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ,ІПН: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_4 , пеню за кожен день прострочення повернення коштів з 12.04.2025року по 29.05.2025року включно в розмірі 21 120 (двадцять одна тисяча сто двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 347 (одну тисячу триста сорок сім)грн. 20коп.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https:/tk.lv.соurt.gоv.ua/.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1

проживає за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 .

Суддя: Швед Н.П.