Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №459/1368/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/1368/26

Провадження № 1-кп/459/80/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026141150000038 від 21.01.2026 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сокаль Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця, механіка - водія З зенітно-ракетного взводу 1 зенітно-ракетного батальйону військової частини НОМЕР_1 , неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , у період часу приблизно з 20 год 00 хв 20.01.2026 по 09 год 00 хв 21.01.2026, перебуваючи на території Львівської області, ймовірно у містах Шептицький та Львів, реалузовуючи свій злочинний умисл, спрямований на викрадення грошових коштів з банківських карток AT «Ощадбанк», що зареєстровані на ім`я потерпілої ОСОБА_6 , попередньо заволодівши належним потерпілій ОСОБА_6 мобільним телефоном «Redmi Note 9», використовуючи даний мобільний телефон, обійшовши систему електронного захисту шляхом підбору паролю, несанкціоновано, поза волею та без згоди потерпілої, від її імені - неодноразово втручався (входив у додаток) в роботу автоматизованої системи Інтернет — банкінгу «Мобільний Ощад», маючи доступ до керування вказаним акаунтом, у вказаний період часу здійснив крадіжку належних потерпілій ОСОБА_6 грошових коштів з банківських карток AT «Ощадбанк» НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 на загальну суму 76800 гривень.

Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Окрім нього, ОСОБА_4 , у період часу з 20 год 11 хв 20.01.2026 по 08 год 53 хв 21.01.2026, перебуваючи на території Львівської області, ймовірно у містах Шептицький та Львів, діючи в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 (із подальшими змінами та доповненнями), маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, попередньо заволодівши належним потерпілій мобільним телефоном «Redmi Note 9», таємно від потерпілої ОСОБА_6 , увійшов в додаток автоматизованої системи Інтернет - банкінгу «Мобільний Ощад», отримавши доступ до керування вказаним акаунтом, здійснив крадіжку належних потерпілій ОСОБА_6 грошових коштів з банківських карток AT «Ощадбанк» НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 на загальну суму 76800 гривень та в подальшому, заволодівши даними грошовими коштами, розпорядився ними на власний розсуд.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані, як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав та вказав, що після отримання контузій під час участі в бойових діях, проходив лікування у психіатричному відділенні та приймав медичні препарати. Перебуваючи в січні 2026 року у м. Шептицький знайшов телефон, після чого підібравши пароль до онлайн-банкінгу заволодів коштами потерпілої, які знаходилися на її рахунках. В подальшому викраденими коштами розпорядився на власний розсуд. Зазначив, що завдану шкоду він частково відшкодував у сумі 46800грн, а решту відшкодує після повернення на службу. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Потерпіла у судовому засіданні повідомила, що ввечері 20.01.2026 вона їхала автобусом з роботи з м. Сокаля в м. Шептицький та вийшла на автовокзалі. Її підвезли додому та вже вдома замітила, що немає телефону. В подальшому вона звернулася в банк перевірити рахунки, а після цього написала заяву в поліцію. В додатку «Ощад» у неї було прив`язано 3 картки, з яких було знято 76800грн. Також зазначила, що обвинувачений завдану шкоду їй відшкодовує частинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 щодо обставин, які ніким не оспорюються та не заперечуються учасниками судового провадження, судом визнано недоцільним, у зв`язку з відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту та добровільності їх позиції, тому суд дослідження фактичних обставин справи обмежив допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.

Учасникам судового провадження роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевірвши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, дійшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені ним несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем;та таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої в умовах воєнного стануи – в судовому засіданні повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 361 та ч.4 ст. 185 КК України КК України.

При призначанні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні кримінальні правопорушення, які згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком та тяжким злочином відповідно, раніше не судимий, військовослужбовець, учасник бойових дій, нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», медаллю «За оборону рідної держави», неодружений, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає: визнання вини; щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30.10.2014.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України та обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 361 КК України, з урахуванням вимог ст. ст. 4, 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Ураховуючи сукупність вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, з урахуванням вимог ч.1 ст. 70 КК України, суд вважає доцільним обрати йому остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Поряд з цим, судом взято до уваги позицію прокурора щодо можливості застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробовуванням, позицію потерпілої, яка не наполягала на призначенні суворого покарання, особу обвинуваченого, який знаходиться на реабілітації внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) пов`язаного із проходженням військової служби, а тому суд прийшов до висновку про можливість досягнення мети виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, із покладенням на нього обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого з урахуванням уточнення вимог про стягнення 30000,00 грн. матеріальної шкоди є обґрунтованим та цивільним відповідачем не заперечується.

Заявлена сума відшкодування майнової шкоди у розумінні ст. 22 ЦК України є збитками потерпілої, котрі документально підтверджені, і мають бути відшкодовані обвинуваченим у повному обсязі на підставі ст. 1166 ЦК України.

Діючі запобіжні заходи щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні - відсутні.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361,ч.4 ст. 185, КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 361КК України – у виді 1 (одного) року обмеження волі;

-за ч. 4 ст. 185 КК України – у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 у користь ОСОБА_6 30000грн завданої майнової шкоди.

Речові докази, після набрання вироком законної сили:

мобільний телефон належний потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , марки «Redmi» синього кольору у чохлі чорного кольору – повернути власнику;

мобільний телефон марки «Samsung» «Galaxy Note20 Ultra 5G» IMEI 1 - НОМЕР_5 , IMEI 2 - НОМЕР_6 , із сім-карткою НОМЕР_7 , а також банківську картку АТ КБ «Приватбанк» за номером НОМЕР_8 , які вилучено 09.02.2026 ході обшуку у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – повернути власнику.

Арешт, накладений на майно ухвалами слідчого судді від 26.01.2026 та 11.02.2026 відповідно, у порядку вирішення долі речових доказів, слід скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим – з моменту вручення його копії.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1