Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №463/10652/25 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/10652/25

Провадження № 2/463/446/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,

відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України коштів в розмірі понесених витрат 33541,86 гривень, понесених витрат на послуги аварійного комісара в розмірі 1650 гривень, а також витрат на оплату судового збору.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 3 березня 2025 року о 13 год. 15 хв. на вул. Дж.Вашингтона, 13, у м. Львові, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження автомобілів, чим порушив вимоги п.п. 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 3 квітня 2025 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини відповідача. На час настання дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої була застрахована, що підтверджується полісом ЕР-224235958 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, звернулася до МТСБУ з заявою про отримання страхового відшкодування. МТСБУ здійснила виплату на загальну суму 33541,86 гривень. Крім того, позивач поніс витрати в розмірі 1650 на послуги аварійного комісара. Позивач звертався до відповідача з претензією про відшкодування збитків, однак ніяких дій зі сторони відповідача про погашення заборгованості в добровільному порядку проведено не було. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача та розмір заборгованості останнього. Як на підставу задоволення позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 16, 1166, 1187, ст. 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Матеріали позову були подані до Личаківського районного суду м. Львова 5 листопада 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.

Ухвалою суду від 7 листопада 2025 року позов прийнято до розгляду відкрито провадження у справі та призначено таку в судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Судові засідання 2 грудня 2025 року, 18 грудня 2025 року не відбулись у зв`язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового розгляду та у зв`язку з першою неявкою в судове засідання відповідача, повідомленого про час і місце такого, відповідно.

В судовому засіданні 26 січня 2026 року за клопотання представника відповідача адвоката Пелещака О.Р., який діяв на підставі доручення від 30 грудня 2025 року №017/03.1/12256, оголошено перерву.

Судові засідання 16 березня 2026 року та 22 квітня 2026 року не відбулись у зв`язку з неявкою відповідача в таке та перебуванням головуючого судді у відряджені відповідно.

Представник позивача Дернова Н.М., яка діяла на підставі довіреностей від 12 грудня 2024 року №6-01/394 та від 16 грудня 2025 року №4-01/451, в судове засідання 25 травня 2026 року не з`явилася, подала клопотання, відповідно до яких позов підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить проводи у відсутності представника позивача та у випадку повторної неявки відповідача в судове засідання відносно ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судовому засіданні 25 травня 2026 року позов визнав і пояснив, що він вчинив ДТП, що ним не заперечується та готовий відшкодувати заподіяну шкоду, однак просить розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців, оскільки його доходи не дають можливості виконати рішення одним платежем.

Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Личаківського районного суду м. Львова від 3 квітня 2025 року в справі №463/2066/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

З постанови вбачається, що ОСОБА_1 3 березня 2025 року о 13 год. 15 хв. на вул. Дж.Вашингтона, 13, у м. Львові, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження автомобілів, чим порушив вимоги п.п. 2.3б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

Крім того, ОСОБА_1 3 березня 2025 року близько 14 год. 30 хв. на вул. Дж.Вашингтона, 13, у м. Львові, вжив алкоголь після ДТП з його участю, яка відбулася 3 березня 2025 року о 13 год. 15 хв. на вул. Дж.Вашингтона, 13, у м. Львові, чим порушив п. 2.10 є Правил дорожнього руху.

Дана постанова набрала законної сили 11 вересня 2023 року, на час розгляду судом даної справи не оскаржена та не скасована, а тому є чинною (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126348913).

Частина 2 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_2 5 березня 2025 року повідомила МТСБУ про дорожньо-транспортну пригоду та в подальшому звернулася з заявою від цього ж числа про отримання відшкодування шкоди.

Зі звіту №362/25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 7 квітня 2025 року вбачається, що вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження становить 46676,45 гривень.

З платіжних інструкцій №15259 від 16 травня 2025 року та №18099 від 5 червня 2025 року вбачається, що позивачем сплачено 33541,86 гривень відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 і 1650 гривень за послуги аварійного комісара відповідно.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 15 травня 2025 року про відшкодування збитків в порядку регресу.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до вимог ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з п.п. а п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Пункт 22.1 ст. 22 вказаного Закону регламентує, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 вказаного Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Таким чином, судом встановлено, що позивач сплатив регламентну виплату потерпілому від дорожньо-транспортної пригоди, винним у вчинені якої був відповідач у справі, поніс витрати на залучення аварійного комісара, а тому до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача в межах сум регламентної виплати.

Враховуючи наведене вище з відповідача слід стягнути в користь позивача 35191,86 гривень, з яких 33541,86 гривень регламентна виплата, 1650 вартість послуг аварійного комісара.

В судовому засіданні відповідач позов визнав і просив розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців.

Відповідач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_3 від 19 грудня 2024 року.

Дохід відповідача за період часу з жовтня 2025 року по квітень 2026 року включно брутто становив 55653,41 гривень (42853,13 гривень нетто), що підтверджується довідкою ТОВ «КМЦ Гідравлік» від 6 травня 2026 року №00000000010.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 4 червня 2019 року в справі №916/190/18.

Враховуючи наведене, беручи до уваги матеріальне становище відповідача, його статус учасника бойових дій, суд приходить до переконання про задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на дванадцять місяців, шляхом сплати відповідачем протягом перших одинадцяти місяців платежів в рівних сумах по 2932,65 гривень та сплати дванадцятого місяця платежу в сумі 2932,71 гривень.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягнення понесені позивачем судові витрати в розмірі 3028 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 81, 82, 141, 265, 273, 274 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 35191 (тридцять п`ять тисяч сто дев`яносто одну) гривню 86 (вісімдесят шість) копійок, з яких 35191 (тридцять п`ять тисяч сто дев`яносто одна) гривня 86 (вісімдесят шість) копійок регламентна виплата, 1650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) гривень вартість послуг аварійного комісара, а також судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду – задовольнити.

Розстрочити виконання рішення суду за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу про стягнення 35191 (тридцять п`ять тисяч сто дев`яносто одну) гривню 86 (вісімдесят шість) копійок на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання рішенням законної сили, шляхом сплати ОСОБА_1 в користь Моторного (транспортного) страхового бюро України протягом перших 11 (одинадцяти) місяців по 2932 (дві тисячі дев`ятсот тридцять дві) гривні 65 (шістдесят п`ять) копійок, 12 (дванадцятого) місяця – 2932 (дві тисячі дев`ятсот тридцять дві) гривні 71 (сімдесят одну) копійку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21647131.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя: Стрепко Н.Л.