Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №462/2129/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2129/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, згідно протоколу зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 , 07.03.2026 року близько 02 год. 30 хв. на вул. Городоцькій, 132, у м. Львові, керував транспортним засобом марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 , 07.03.2026 року близько 02 год. 30 хв. на вул. Городоцькій, 132, у м. Львові, будучи позбавленим права керування транспортним засобом повторно протягом року керував транспортним засобом марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п. 2.1.а. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25.05.2026 року клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Савки Т. В. про об`єднання справ про адміністративне правопорушення в одне провадження задоволено. Справи про адміністративні правопорушення №462/2127/26 (номер судового провадження № 3/462/1050/26), № 462/2129/26 (номер судового провадження № 3/462/1051/26), для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП об`єднано для розгляду в одному провадженні та присвоєно об`єднаній судовій справі первісний єдиний унікальний номер № 462/2129/26 (номер судового провадження №3/462/1051/26).

Захисником ОСОБА_1 – адвокатом Савкою Т. В. через систему «Електронний суд» подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Савка Т. В. не з`явилися. Захисник повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, однак належним чином не обґрунтував підстав для такого відкладення. Зокрема, суд звертає увагу, що 21.04.2026 року захисник вже подавав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, однак у судове засідання не з`явився та з матеріалами справи не ознайомився.

Відтак, суд не вбачає обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи, а таку форму поведінки розцінює як небажання скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, а також свідомим затягуванням розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, та уникнення адміністративної відповідальності.

Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, враховуючи те, що діючим КУпАП передбачені стислі строки розгляду справи, суд, у відповідності до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести судове засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас згідно з вимогами ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України) та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, тощо.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.а. ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до п. 2, п. 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ зазначеної вище Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 3 грудня 2005 року № 14, судом слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, які знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з моменту, коли правопорушник почав рухатись.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку. Указана обставина підтверджується результатом тесту № 2264 з приладу «Drager Alcotest 6820» прилад № ARHF-0060 від 07.03.2026 року, результат якого складає 1,16 %, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07.03.2026 року та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.03.2026 року.

Із відеозапису з нагрудних камер поліцейських, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 на запитання поліцейського про те, чи погоджується він з результатами тесту «Драгер», повідомив, що погоджується, пояснивши це тим, що святкував третій день народження своєї команди (камера 471918, clip-0, часові відмітки 02:40:18, 02:41:50-02:41:54, камера 474217, clip-0, часові відмітки 02:56:59).

Крім цього, відповідно до п. 1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.1.а ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Із довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Христини Попович від 09.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 притягувався 09.12.2025 року УПП у Львівській області до адміністративної відповідальності за скоєння 09.12.2025 року правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУПАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Відтак, оглянувши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, дослідивши матеріали справи, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608297 від 07.03.2026 року, ЕПР1 № 608310 від 07.03.2026 року, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07.03.2026 року, результат тесту № 2264 з приладу «Drager Alcotest 6820» прилад № ARHF-0060 від 07.03.2026 року, рапорти від 07.03.2026 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.03.2026 року, довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Христини Попович від 09.03.2026 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.

Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, знайшла своє підтвердження у сукупності досліджених судом доказів, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

При цьому, з довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Христини Попович від 09.03.2026 року вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія» відсутні відомості про отримання посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення посвідчення на право керування транспортним засобом не отримував.

При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд бере до уваги те, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.

При цьому суд звертає увагу, що положення ч. 5 ст. 126 КУпАП є імперативним щодо позбавлення права керування транспортним засобом, і таке стягнення застосовується безальтернативно, незважаючи на наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності такого права.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Разом з цим, санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до вимог ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.

З довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Христини Попович від 09.03.2026 року вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України станом на 09.03.2026 року за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, особу правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 126, 130, 266, 283, 284 КУпАП, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.

Суддя: Постигач О. Б.