Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №442/1554/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1554/26

Провадження №2/442/1026/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді – Хомик А.П., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

27.02.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 вересня 2018 року у справі № 442/5091/18.

В обґрунтування позову посилається на те, що 17 вересня 2009 року між сторонами було укладено шлюб, який було розірвано на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 28 березня 2013 року у справі №1306/7000/2012.

У шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 17 вересня 2018 року у справі №442/5091/18 ухвалено змінити розмір аліментів, визначений Апеляційним судом Львівської області від 16.02.2015 року, стягувати аліменти з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 1200 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Вказану суму аліментів відповідач сплачує у добровільному порядку.

При зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 відповідач ніде не працював, не мав постійних доходів, тому вона просила суд стягнути аліменти у твердій грошовій сумі. Визначений судом розмір аліментів, які були присуджені до стягнення з відповідача за судовим рішенням від 17.09.2018 року, є значно меншим від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, витрати на утримання дитини є набагато більшими на даний час, а ніж коли дитині було шість років.

На даний час відповідач перебуває на військовій службі в ЗСУ, військовослужбовець, має постійний дохід, тому вважає що відповідно до ст.192 СК України можна змінити спосіб присудження аліментів з твердої грошової суми на частку у доходах відповідача, з метою забезпечення витрат на утримання доньки ОСОБА_5 та відповідно до вимог справедливості, добросовісності, розумності та рівності обов`язку обох батьків брати участь в утриманні дитини.

Ухвалою від 04.03.2026 провадження в зазначеній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Копію ухвали з позовною заявою та додатками направлено відповідачу.

24.03.2026, 21.04.2026 розгляд справи відкладено за клопотання відповідача, для надання можливості скористатись правою допомогою, оскільки останній перебуває на військовій службі у Збройних Силах України.

25.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позов. Позов визнає частково, не заперечує щодо зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу, однак просить визначити стягнення аліментів в розмірі 1/8 частини зі всіх видів його заробітку, враховуючи його стан здоров`я, проходження військової служби в ЗСУ, наявність поранень, контузії та значних витрат на лікування. Також просить витребувати у позивачки докази її фактичного місця проживання, сімейного стану, отримання всіх виплат, зокрема соціальної допомоги в Республіці Польща, а також документи, що підтверджують фактичне проживання дитини з нею.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ні позивачем, ні відповідачем клопотання про розгляд справи за участю сторін суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Разом із відзивом відповідач подав клопотання про витребування у позивачки доказів її фактичного місця проживання, сімейного стану, отримання всіх виплат, зокрема соціальної допомоги в Республіці Польща, а також документи, що підтверджують фактичне проживання дитини з нею.

Згідно ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений в ч. 2 та ч. 3 ст. 83 ЦПК України, тобто позивачем - разом з поданням позовної заяви.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В даному ж випадку, позивачем до позову долучено Витяг з реєстру територіальної громади №2025/013156747 з якого вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована на АДРЕСА_1 . Відповідач у своєму відзиві прямо не заперечує факту проживання неповнолітньої доньки з матір`ю, однак просить витребувати докази про таке, що суд розцінює як затягування розгляду справи. Оскільки відповідач стверджує, що проходить військову службу в ЗСУ, то останнє виключає проживання неповнолітньої доньки з ним, а відтак суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 .

Згідно з рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 вересня 2018 року у справі №442/5091/18 з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 1200 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Частиною четвертою ст. 273 ЦК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким відповідачу присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів: наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина: інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Суд, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін та потреби дитини, стан здоров`я відповідача, який є військовослужбовцем, вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог та зміну розміру стягнення визначених раніше судом аліментів, а саме на 1/4 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

На думку суду, вказаний розмір аліментів зможе забезпечити дитині належний та достатній рівень матеріального утримання, який відповідає встановленому законодавством розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Оскільки відповідач є Учасником бойових дій, що підтверджується Посвідченням НОМЕР_2 , а тому звільнений від сплату судового збору, судові витрати з розгляду даної справи слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначених рішенням Дрогобицького міськрайонного Львівської області від 17.09.2018 у справі №442/5091/18.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати виконавчий лист, виданий у справі № 442/5091/18.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 25.05.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Хомик А.П.