Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №304/1958/25 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1958/25 Провадження № 2/304/268/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Буряка Артема Юрійовича до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 – адвокат Буряк Артем Юрійович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій просить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 48 635,16 грн та моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05 жовтня 2024 року о 08 годині 32 хвилини водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись дорогою з м. Перечин в напрямку м. Ужгород, на виїзді з м. Перечин не впоралась з керуванням та допустила занос керованого транспортного засобу на зустрічну смугу руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Peugeot 807, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався своєю смугою руху назустріч, в результаті чого пасажири її транспортного засобу отримали тілесні ушкодження, а транспортний засіб ОСОБА_1 отримав значні механічні пошкодження. Відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР за № 12024071130000263 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України. Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2025 року у справі № 304/420/25 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченої з потерпілими, а кримінальне провадження щодо неї на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрито. В результаті ДТП позивачу було заподіяно майнову та моральну шкоду.

З метою визначення розміру майнової шкоди позивач звернувся до судового експерта Галамая Б.І., за результатами чого ним було проведено судову транспортно-товарознавчу експертизу та складено висновок експерта № 67 від 18 липня 2025 року, відповідно до якого вартість відновлення досліджуваного автомобіля позивача становить 455 605,27 грн. Ринкова ж вартість автомобіля Peugeot 807, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на момент його пошкодження у ДТП станом на 05 жовтня 2024 року становила 245 333,05 грн. Отже, матеріальні збитки, завдані власнику транспортного засобу Peugeot 807, номерний знак НОМЕР_2 , у результаті його пошкодження в ДТП, станом на момент її вчинення становили – 197 178,85 грн.

15 квітня 2025 року, розглянувши матеріали справи № 24-07-19412 НАСК «Оранта» було прийнято рішення щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 148 543,69 грн, згідно з страховим актом № ОЦВ-24-07-19412/2.

Таким чином, невідшкодованою залишається різниця між фактичним розміром завданої майнової шкоди і сумою регламентної виплати.

Позивач просить стягнути з відповідачки 48 635,16 грн у відшкодування майнової шкоди, виходячи із розрахунку: 245 333,05 грн (ринкова вартість автомобіля на момент ДТП) – 48 154,20 грн (вартість автомобіля у пошкодженому стані після ДТП) – 148 543,69 грн (страхове відшкодування).

Також позивач просить стягнути з відповідачки моральну шкоду.

За таких обставин, оскільки відповідачка, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, тому позивач просить його позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.

29 вересня 2025 року представник відповідачки – адвокат Опаленик М.Ю. подав відзив на позов, у якому просив позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між спричиненими збитками внаслідок ДТП та сумою страхового випадку, передбаченого договором страхування (страховий поліс № АТ/5263493 від 25.04.2024 року) в розмірі 35 786,80 грн, а в решті позовних вимог відмовити посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

12 січня 2026 року представник позивача – адвокат Кольбенко Г.С. подав до суду письмові пояснення та просив долучити їх до матеріалів справи, у яких просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у поясненнях.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, попередньо подавши заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом установлено, що 05 жовтня 2024 року о 08 годині 32 хвилини водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись дорогою з м. Перечин в напрямку м. Ужгород, на виїзді з м. Перечин не впоралась з керуванням та допустила занос керованого транспортного засобу на зустрічну смугу руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Peugeot 807, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався своєю смугою руху назустріч, в результаті чого пасажири її транспортного засобу отримали тілесні ушкодження, а транспортний засіб ОСОБА_1 отримав значні механічні пошкодження. Відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР за № 12024071130000263 за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2025 року у справі № 304/420/25 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченої з потерпілими, а кримінальне провадження щодо неї на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрито.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Daewoo Nexia», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі полісу № АТ/5263493 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв з 26 квітня 2024 року по 25 квітня 2025 року.

Відповідно до висновку експерта № 67 за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи, складений 18 липня 2025 року судовим експертом Галамбаєм Б.І.:

- вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeot 807, 2,0 HDi 5dr 6MT 7 місць 136 к.с.» ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в ДТП 05 жовтня 2024 року, після огляду 02 липня 2025 року, в цінах станом на день ДТП без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт становить: 455 605,27 грн;

- ринкова вартість автомобіля «Peugeot 807, 2,0 HDi 5dr 6MT 7 місць 136 к.с.» ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 05 жовтня 2024 року, до моменту пошкодження у ДТП, становить: 245 333,05 грн.

- коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля «Peugeot 807, 2,0 HDi 5dr 6MT 7 місць 136 к.с.» ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент його пошкодження у ДТП від 05 жовтня 2024 року становить: E?=0,70;

- вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля Peugeot 807, 2,0 HDi 5dr 6MT 7 місць 136 к.с.» ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок його пошкодження у ДТП 05 жовтня 2024 року, після огляду 02 липня 2025 року, в цінах станом на день ДТП без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт становить: 197 178,85 грн;

- вартість автомобіля «Peugeot 807, 2,0 HDi 5dr 6MT 7 місць 136 к.с.» ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок його пошкодження в ДТП у пошкодженому стані становить: 48 154,20 грн.

Згідно з платіжними дорученнями № 1107868 від 08 грудня 2021 року та № 1106855 від 11 листопада 2021 року, потерпілому в порядку відшкодування шкоди Моторним (транспортним) страховим бюро України було здійснено виплату страхового відшкодування з фонду захисту потерпілих в сумі 25 297, 40 грн та суму оплати послуг аваркома (експерта) у розмірі 1 520 грн.

Згідно з повідомленням НАСК «Оранта» від 15 квітня 2025 року встановлено, що за результатами розгляду матеріалів страхового випадку прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 148 543,69 грн.

Крім цього, представником відповідачки до відзиву на підтвердження суми матеріального збитку надано висновок експерта № СЕ-19/107-25/3437-АВ від 31 березня 2025 року, з якого вбачається, що ринкова вартість колісного транспортного засобу«Peugeot 807», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 05 жовтня 2024 року, становить 243 941,00 грн. Вартість матеріального збитку, завдана власнику «Peugeot 807» д.н.з. НОМЕР_2 , водію ОСОБА_1 , станом на 05 жовтня 2024 року становить 243 941,00 грн.

Відтак, спірною між сторонами обставиною є визначення розміру відшкодування майнової шкоди.

Дослідивши висновок експерта № СЕ-19/107-25/3437-АВ від 31 березня 2025 року, суд дійшов висновку, що зазначений документ у розумінні ст. 106 ЦПК України не є висновком експерта. Відповідно до ч. 1, 5 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, при цьому у такому висновку обов`язково зазначається, що він підготовлений для подання до суду, а також що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Разом з тим у висновку експерта № СЕ-19/107-25/3437-АВ від 31 березня 2025 року відсутнє зазначення про те, що він підготовлений для подання до суду. Таким чином, суд приймає до уваги висновок експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 67 від 18 липня 2025 року.

За приписами частини першої, пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з цим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV)

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно з статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З огляду на наведене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Відповідачка не надала належних заперечень та доказів на спростування наведених позивачем обставин, у той час як позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 48 635,16 грн.

Також позивач вказує, що з вини відповідачки ОСОБА_2 він зазнав також і моральної шкоди, яку за своїми внутрішнім переконанням оцінив у 30 000,00 грн, й просив відшкодувати шляхом стягнення на свою користь із відповідачки, наголошуючи, що моральна шкода полягає у негативних наслідках пошкодження його майна, які він переніс, оскільки у зв`язку з пошкодженням автомобіля був позбавлений засобу для пересування, а це негативно вплинуло на його мобільність та швидкість у вирішенні життєвих питань, у тому числі організації праці, відпочинку та психологічної реабілітації від наслідків ДТП. Крім того, позивач зазнав додаткових переживань через те, що залишився без власного автомобіля із місцем проживання у гірській місцевості, і у випадку необхідності, він не зможе оперативно дістатися у необхідне місце (робота, магазин). Дана ситуація призвела до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін. Навіть на даний час, зі спливом багатьох місяців після аварії, позивач продовжує переслідувати негативні переживання та спогади аварії, виник страх знову потрапити в ДТП, присутній психологічний дискомфорт та емоційна напруга, настрій знижений та нестійкий, наявні порушення сну та неприємні сновидіння.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. у редакції Постанови № 1 від 27.02.2009 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, що на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову.

Відповідно до статті 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

З позовної заяви вбачається, що належний позивачеві ОСОБА_1 автомобіль «Peugeot 807, реєстраційний номер НОМЕР_2 , був його основним засобом пересування. Пошкодження автомобіля в ДТП негативно вплинуло на його мобільність та швидкість у вирішенні життєвих питань, у тому числі організації праці, відпочинку та психологічної реабілітації від наслідків ДТП та завдало позивачеві емоційних страждань та негативно вплинуло на моральний стан.

З урахуванням наведеного суд вважає, що моральна шкода, завдана протиправними діями винної особи, внаслідок яких було пошкоджено транспортний засіб, з урахуванням принципів розумності і справедливості, має бути відшкодована позивачу ОСОБА_1 частково, а саме, у розмірі 10 000,00 грн.

Крім цього, щодо стягнення з відповідачки судових витрат, понесених відповідачем, а саме: судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в розмірі – 1 211,20 грн; витрат, пов`язаних з проведенням експертизи в розмірі 12 120,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з позовної заяви, представник позивача просить стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 гривень.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з предмета спору, ціни позову, значення справи для сторін, її складності, усталеної судової практики розгляду справ цієї категорії, а також критеріїв реальності адвокатських послуг, їх обсягу та розумності, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 7 000,00 грн, та вважає, що саме такий розмір витрат є співмірними зі складністю цієї справи і підлягають стягненню з відповідачки.

Щодо витрат на проведення експертизи суд зазначає, що такі витрати були понесені позивачем з метою визначення розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме ринкової вартості транспортного засобу, вартості його відновлювального ремонту, розміру матеріального збитку та вартості транспортного засобу у пошкодженому стані. Вказані обставини були предметом доказування саме щодо вимоги про стягнення матеріальної шкоди, яка судом задоволена у повному обсязі. За таких обставин суд доходить висновку, що витрати на проведення експертизи у розмірі 12 120,00 грн є пов`язаними з доведенням задоволеної позовної вимоги та підлягають стягненню з відповідачки у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, на користь позивача, як сторони у справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідачки слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 903,14 грн, тобто пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов представника ОСОБА_1 – адвоката Буряка Артема Юрійовича до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду в розмірі 48 635 (сорок вісім тисяч шістсот тридцять п`ять) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог позову в частині стягнення моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 903 (дев`ятсот три) гривні 14 копійок, витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 12 120 (дванадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок та 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок – витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Кольбенко Гордій Сергійович, РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача: адвокат Опаленик Михайло Юрійович, РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, Студентська Набережна, 10.

Головуюча:Гевці В. М.