Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №299/2195/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/2195/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 року м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ,

за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Із протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №338849 від 11.05.2026 року вбачається, що 11.05.2026 о 20 годині 10 хвилин прикордонним, нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 106 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані 330 метрів від лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Угорщини поза пунктами пропуску через державний кордон України за рятувального жилета.

Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги cт.ст. 9, 12 Закону України "Про Державний кордон" від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Притягуваний до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання на розгляд справи не з`явився.

Представник притягуваного до адмінвідповідальності – адвокат Криворучко Л.С. до суду через систему “Електронний суд” подала письмові пояснення з додатками, згідно якого просила провадження у справі закрити за відсутності складу адмінправопорушення. Додатково представник подала заяву про розгляд справи за їх відсутності. Просить провадження у справі закрити за відсутності складу адмінправопорушення.

Доводи поданого заперечення зводяться до того, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення (цитата): «11.05.2026 о 20 годині 10 хвилин прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 108 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані близько 330 метрів від лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання кордону з України до Угорщини поза пунктом пропуску через державний кордон України за допомогою рятувального жилета через р.Тиса».

Згідно наявного у матеріалах справи рапорту старшого офіцера оперативнорозшукової групи ОСОБА_2 (цитата): «Я, з 18 години 00 хвилин по 22 годину 00 хвилин 11.05.2026 року виконував наказ на охорону державного кордону України в прикордонному наряді «Прикордонний патруль». О 20 годині 10 хвилин мною на напрямку 108 прикордонного знаку (територія Вилоцької територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані близько 330 метрів від лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання кордону з України до Угорщини поза пунктом пропуску через державний кордон України за допомогою рятувального жилета через р.Тиса».

Також у матеріалах адміністративної справи наявна схема згідно якої, ОСОБА_1 перебував (цитата): «На напрямку 108 п/зн 330 м від ДКУ».

Твердження прикордонного наряду про нібито «спробу незаконного перетинання державного кордону» з боку ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підтверджуються жодним належним і допустимим доказом.

Фактично вся версія сторони обвинувачення ґрунтується виключно на шаблонному рапорті працівника прикордонної служби та формальному протоколі, без будь-якої фото- чи відеофіксації, без свідків, без встановлення реальних дій ОСОБА_1 , які б свідчили саме про намір незаконного перетину державного кордону України.

Сам по собі факт перебування особи у прикордонній смузі НЕ є та не може вважатися належним доказом наміру незаконного перетинання державного кордону України. У місці, де був затриманий ОСОБА_1 , постійно функціонують магазини, розташовані житлові будинки, проживають люди та знаходяться інші об`єкти цивільної інфраструктури. Тобто йдеться не про безлюдну прикордонну територію чи спеціально облаштоване місце для незаконного перетину кордону, а про звичайний населений пункт, у якому громадяни можуть вільно пересуватись та перебувати на законних підставах.

Крім того, зі схеми затримання вбачається лише те, що ОСОБА_1 перебував приблизно на відстані за 330 метрів від державного кордону України на території селища Вилок Берегівського району Закарпатської області. Однак сама по собі близькість до державного кордону не свідчить про наявність умислу на його незаконне перетинання. Перебування особи у даній місцевості є природним та об`єктивно обумовленим особливостями розташування самого населеного пункту, а тому не може розцінюватися як виняткова ознака підготовки до незаконного перетину державного кордону та не є достатньою правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.204-1 КУпАП.

При цьому жодного доказу того, що ОСОБА_1 рухався безпосередньо у напрямку річки Тиса та/або до іншого місця, перетинав інженерні загородження, уникав прикордонних нарядів, мав будь-які спеціальні засоби для перетину кордону або координував свої дії з іншими особами – матеріали справи НЕ містять. Відсутні будь-які об`єктивні дані, відсутні належні і допустимі докази про реальну спробу незаконного перетину державного кордону.

ОСОБА_1 мав абсолютно законні підстави перебувати на території Закарпатської області; його перебування було пов`язане із необхідністю врегулювання питання щодо внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних відомостей про те, що ОСОБА_1 – не підлягає мобілізації у зв`язку з наступними обставинами.

30.01.2026 під час перебування у Закарпатській області, ОСОБА_1 був незаконно затриманий під час руху на автомобілі на блок-посту, був незаконно доставлений та був взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) (підтвердження додаток № 1). У зв`язку з чим, представником Криворучко Л.С. в інтересах ОСОБА_1 подано позовну заяву до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії, тощо. Судом відкрито провадження у справі, провадження Полтавського окружного адміністративного суду, судова справа ЄУН 440/721/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме, щодо внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних відомостей про наявність у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 законної відстрочки від мобілізації відповідно до абзацу шостого пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Під час розгляду даної справи, 14.03.2026 до суду надійшло клопотання відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (додаток № 2) про долучення доказів зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 – не підлягає мобілізації взагалі, що є законною підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних, необхідності подачі заяви особисто ОСОБА_1 та відповідних документів для внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних про те, що ОСОБА_1 не підлягає мобілізації. Позовну заяву задоволено частково.

Маючи намір подати до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву та відповідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних про те, що ОСОБА_1 не підлягає мобілізації, працює офіційно, є діючим ФОП 3 групи, заздалегідь плануючи поїздку згідно робочого графіку, 12.04.2026 придбав два квитки, один з них за маршрутом Київ – Мукачево (який було повернуто через те, що було вирішено в даному напрямку їхати автомобілем в супроводі адвоката) та зворотній квиток на потяг на дату 28.05.2026 і відтак 21.04.2026 ОСОБА_1 приїхав у Закарпатську область у місто Хуст (додаток № 3).

21.04.2026 з цією метою ОСОБА_1 особисто звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в супроводі із адвокатом Криворучко Л.С., та мав намір повторно подати відповідні документи: однак після тривалого очікування у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 ніхто з працівників не прийняв, і ОСОБА_1 мав намір прийти до РТЦК та СП у інший день.

22.04.2026 ОСОБА_1 особисто повторно звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в супроводі із адвокатом Криворучко Л.С., та мав намір повторно подати відповідні документи: однак після тривалого очікування у приміщенні РТЦК та СП ОСОБА_1 ніхто з працівників не прийняв, і ОСОБА_1 мав намір прийти до РТЦК та СП у інший день, просили очікувати і звернутись в інший день.

ОСОБА_1 постійно проживає у місті Горішні Плавні Полтавської області, яке регулярно зазнає ракетних ударів та атак БпЛА типу «Shahed». У зв`язку з постійною небезпекою для життя та здоров`я, під час перебування у Закарпатській області ОСОБА_1 розглядав можливість тимчасового переїзду на період воєнного стану до більш безпечного регіону України.

Саме тому ОСОБА_1 здійснював пошук житла для оренди у Закарпатській області, яка є одним із найбільш безпечних регіонів України та найменше піддається ракетним обстрілам і шахедним атакам. Отже, його перебування у прикордонному районі у місті було пов`язане виключно із побутовими та безпековими обставинами, а не з будь-яким наміром незаконного перетинання державного кордону України.

ОСОБА_1 взагалі не підлягає мобілізації, що підтверджується наявними у справі документами та обставинами. Саме з метою внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних ОСОБА_1 звертався до РТЦК та СП та вчиняв необхідні юридичні дії та перебував у регіоні.

Більше того, після офіційного внесення до реєстру відомостей про те, що ОСОБА_1 не підлягає мобілізації, він матиме законне право на виїзд за межі України у встановленому законом порядку на підставі відповідних документів. За таких обставин у ОСОБА_1 були відсутні будь-які мотиви чи необхідність незаконно перетинати державний кордон України поза пунктами пропуску, ризикуючи власним життям та порушуючи закон. ОСОБА_1 не підлягає мобілізації в силу закону.

Разом з тим, 11.05.2026 під час перебування у селищі Вилок Берегівського району Закарпатської області ОСОБА_1 здійснював пошук житла для тимчасового проживання та оренди на період воєнного стану. При цьому слід врахувати, що центральна частина селища Вилок, де згідно до відміток на мапі в протоколі було затримано громадянина ОСОБА_3 , а саме напрямок від супермаркету SPAR до вул.Виноградівська, в сторону м. Виноградів, територіально розташована у безпосередній близькості до державного кордону України, а відстань від центру населеного пункту до лінії державного кордону складає приблизно 330 метрів, що підтверджується відповідними матеріалами справи. Тобто саме по собі перебування особи у даній місцевості не є жодною ознакою наміру незаконного перетинання державного кордону, оскільки йдеться про населений пункт, у якому постійно проживають люди, функціонують магазини, житлові будинки та інші об`єкти цивільної інфраструктури.

Стверджує, що підставою затримання ОСОБА_1 було не реальне намагання перетнути кордон поза пунктом пропуску, а факт реєстрації в Полтавській області та перебування в смт.Вилок.

12.04.2026 ОСОБА_1 придбав зворотний квиток на потяг із датою виїзду 28.05.2026, що прямо спростовує будь-які припущення про намір негайно та незаконно залишити територію України. Особа, яка заздалегідь планує повернення офіційним залізничним транспортом, не може одночасно мати реальний намір таємно перетинати державний кордон через поза пунктом пропуску.

Крім того, після внесення до відповідного реєстру відомостей про наявність законних підстав не підлягати мобілізації, ОСОБА_1 взагалі отримував можливість законного виїзду за межі України у передбаченому законом порядку. Тобто у нього не існувало жодної об`єктивної необхідності ризикувати життям, незаконно перетинаючи річку Тиса поза пунктом пропуску. Навпаки – наявні обставини свідчать про намір діяти виключно у правовому полі та оформити всі необхідні документи законним способом.

Таким чином, сукупність наявних обставин свідчить про те, що ОСОБА_1 не мав жодного наміру незаконно перетинати державний кордон України поза межами пункту пропуску.

До протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 338849 від 11.05.2026 надано протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 11.05.2026; протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 11.05.2026; квитанцію про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 1 від 11.05.2026; схему виявлення та затримання громадянина України ОСОБА_1 від 11.05.2026; рапорт старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) оперативнорозшукової групи (з м.д. АДРЕСА_3 ) старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 11.05.2026.

При цьому, з наданих до суду доказів неможливо встановити наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації), відсутні свідки того, що ОСОБА_1 11.05.2026 перетинав або здійснив спробу незаконно перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України. При цьому у ОСОБА_1 не виявлено та не вилучено будь-яких речей чи документів, які б дали змогу останньому незаконно перетнути державний кордон.

Дослідивши матеріали справи, пояснення та додані до нього докази, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №338849 від 11.05.2026 року, протокол про адміністративне затримання від 11.05.2026 року, протокол особистого огляду від 11.05.2026 року, вквитанція про отримання речей і документів від 11.05.2026 року, Схему виявлення та затримання ОСОБА_1 , рапорт від 11.05.2026 року, пояснення захисника та додані до нього матеріали, вважаю, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП виходячи з наступного.

Згідно зі ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.97 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить:

1) об`єкт правопорушення – суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;

2) об`єктивну сторону – конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;

3) суб`єкт правопорушення – конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;

4) суб`єктивну сторону складу – ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.

Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 204-1 КУпАП України передбачено, що адміністративна відповідальність настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.

Відповідно до ст.251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З досліджених в судовому засіданні доказів факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП не підтвердився.

Суд констатує, що сукупність зібраних у справі доказів не дозволяє з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, у справі не доведено ні події, ні складу правопорушення, про вчинення якого складено Протокол у вчиненні якого звинувачено ОСОБА_1 .

Доводи заперечення про те, що ОСОБА_1 перебував в межах прикордонного населеного пункту, мав проїзні документи у зворотньому напрямку, спростовують викладене у протоколі про адмінправопорушення твердження про вчинення ним намагання перетину кордону поза пунктом пропуску.

Припущення про те, що ОСОБА_1 виявлено на відстані 330 метрів від лінії державного кордону України, мав явну мету в порушення закону перетнути державний кордон поза пунктами пропуску та вчиняв з цією метою активні дії, що прямо про це свідчили, - не підтверджено достатньою сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів.

Місцем виявлення діяння вказано смт.Вилок, що знаходиться на відстані 330 метрів від лінії державного кордону України. Ця обставина зумовлює необхідність зібрання достатньої сукупності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 за обставин, вказаних у протоколі, вчиняв активні дії, що прямо спрямовані на незаконний перетин кордону. Жодного належного та допустимого доказу, що б містив таку інформацію - до протоколу не додано, як не зазначено про такі дії і у самому протоколі.

Матеріалами справи, така обов`язкова ознака суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення як умисел на вчинення правопорушення, не доведена.

Саме по собі наявність у особи рятувального жилету, за відсутності інших доказів, винності особи за ст.204-1 КУпАП підтверджувати не може.

Із приписів ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 247 п. 1 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 245, 247 п. 1, 251, 280, 283 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд на протязі 10 днів з дня її винесення.

Суддя В. В. Леньо