Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №299/6318/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/6318/25

Номер провадження 2/299/2400/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий-суддя Леньо В.В. секретар судового засідання Казимірська Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на стороні позивача: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округуПилип Мілена Андріївна, про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на стороні позивача: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А., про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Виноградів Берегівського району померла бабуся позивача – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.05.2024 року.

Згідно довідки Виноградівської міської ради№407/02-14 від 02.10.2024 року на момент смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала і була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Покійна бабуся ОСОБА_4 перебувала з законному шлюбі з дідусем позивача – ОСОБА_5 і розлучилася 24.10.1964 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу №13 від 29.03.1965 року.

ОСОБА_4 являлася мамою мами позивача – ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.04.1976 року. Дошлюбне прізвище мами « ОСОБА_6 ».

Після смерті бабусі ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається, у тому числі з :

- житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , позначений в технічному паспорті літерою «А-», загальною площею 292,2 кв.м., житловою площею 112,2 кв.м, зареєстрований на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виноградівською міською радою від 09.09.2009 p., згідно рішення виконкому Виноградівської міської ради від 28.07.2009 р. за №255.

Згідно опису об`єкта, вказаного у Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 09.09.2009 року: загальна площа 64,0 кв.м, ; рік побудови - 1990 ; Житловий будинок ,А, 257 кв.м.; АДРЕСА_2 ;огорожа, 2.

Відповідно до Довідки №431 від 7 травня 2025 року, виданого Виноградівським районним бюро технічної інвентаризації, згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 р, житловий будинок, з надвірними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_4 . На час обстеження майна станом на березень 2025 року, встановлено, що загальна корисна площа будинку складає: 292,2 м.кв., в тому числі житлова 112,2 м.кв. На земельній ділянці знаходяться: - житловий будинок літ.А, - гараж літ.Б, літня кухня-корівник літ.В, ворота №1, огорожа №2.

В даній ситуації є розбіжність у площах об`єкту нерухомості, а саме з загальної площі будинку у «257,7 кв.м.» до «292,2 кв.м»., житлова площа з «64,0 кв.м» до «112,2 кв.м. А також додатково надвірні споруди на земельній ділянці змінились: «Житловий будинок - А 257 кв.м.; Убиральня, Б, Свинарник, В, ворота, 1 огорожа, 2 .» на «Житловий будинок літ.А - цегла/Бетонні блоки, ОСОБА_7 - цегла/бетонні блоки, Літня кухня - корівник літ В - цегла/бетонні блоки, Ворота №1- металеві, Огорожа №2 - металева».

Дані перебудови (добудови) були проведені бабусею ОСОБА_8 при житті в період з 2011 по 2013 роки, на підставі Рішення виконавчого комітету за №240 від 22 серпня 2011 року «Про надання дозволу ОСОБА_4 на реконструкцію та завершення будівництва гаража. Літньої кухні, допоміжних приміщень», - згідно якого: «1.Надати ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_1 дозвіл на реконструкцію та завершення будівництва гаража, літньої кухні, допоміжних приміщень на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

- земельної ділянки площею 0,0715 га., яка розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2121210100:00:004:0885, що Підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю видано громадянину України 06.09.2010 року серії НОМЕР_3 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №011024202754.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.05.2024 року, на земельну ділянку у розділі «Відомості про право власності» вказано «Прізвище, власне ім`я, по батькові – ОСОБА_4 », «Документ що посвідчує право власності – Державний акт від 06.09.2010 НОМЕР_4 ».

На момент відкриття спадщини, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть від 14.05.2024 за №270), мешканка АДРЕСА_1 , на день смерті за вказаною адресою проживала разом з: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується довідкою від Виноградівської міської ради за №407/02-14 від 02.10.2024 року.

Бабуся ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіт не залишила.

Після смерті ОСОБА_4 на майно, що належало їй, відкрилася спадщина.

Для оформлення спадкових прав на будинок позивач ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлої ОСОБА_4 , була заведена спадкова справа за №89/2024 від 25.10.2024 року, але оформити документи не зміг і згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №158/02/31 від 26.04.2025 року, за підписом Приватногонотаріуса Берегівського районного округу Закарпатської області Пилип М.А. - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено. В мотивувальній частині Постанови вказано - «Видати свідоцтво про право на спадщину не можливо у зв`язку з неподанням заявником оригіналів документів, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно та їх державну реєстрацію. ТаКОЖ в постанові вказано, що Спадкоємцем відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - донька померлої на користь ОСОБА_1 . Інші спадкоємці до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А. за прийняттям не звертались».

Разом з тим спадкоємцями першої черги за законом є мама позивача – ОСОБА_2 , яка відмовилась на користь позивача, і рідна сестра – ОСОБА_3 , які не заперечують щодо оформлення за ним права власності на житловий будинок і земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб і спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за :киття спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (п.п. 14.1.263 ст. 14 Податкового кодексу України).

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (статті 1220, 1222, 1268, 1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) та зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом.

Одержання права на спадкування наступною чергою стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; прийняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах пеної черги, впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 366 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття ст.1267 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК оаїни). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосуютьсч першої-п`ятої черги.

В зв`язку з тим, що спадкоємець першої черги за законом мама позивача – ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини на користь позивача, тому позивач (будучи спадкоємцем четвертої черги, так як зареєстрований, проживав з ОСОБА_11 більше 40 років (з часу народження), являється єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину і у зв`язку з зміною черговості має право на спадкування.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та гггресів може бути визнання права.

Однак,згідно із правилами, встановленими Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п. 4.15, 4.18), для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державногореєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п. 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком,а згідно п.п.10 п.27 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є не рухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач, як спадкоємець за законом, не має можливості оформити спадкові права на спадщину через нотаріальну контору, із-за відсутності правовстановлюючих документів, тому змушений звернутися до суду.

Для подальшого утримання та збереження майна мені необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на вказану земельну ілянку в судовому порядку, не існує.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує (а.с.138).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги визнає (а.с.139).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги визнає (а.с.140).

Третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на стороні позивача приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А. до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.65) та на вимогу суду копію спадкової справи (а.с.74, 75-134зв.).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України (2003 р.).

У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Виноградів, Берегівського району померла бабуся позивача – ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 14.05.2024 року (а.с.21).

Родинні зв`язки між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_4 підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача НОМЕР_5 від 25.03.1983 року (а.с.10), свідоцтвом про народження відповідачки ОСОБА_12 НОМЕР_2 Повторно від 02.04.1976 року (а.с.16), свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 НОМЕР_6 від 10.01.1981 року (а.с.17), свідоцтвом про припинення шлюбу від 29.03.1965 року, згідно якого ОСОБА_5 та ОСОБА_15 розлучилися 24.10.1964 року. Після розлучення прізвище – ОСОБА_16 (а.с.18).

З аналізу вказаних документів підтверджено, що померла ОСОБА_4 була матір`ю ОСОБА_17 , яка є матір`ю позивача ОСОБА_1 , а відповідно померла ОСОБА_4 була бабою позивача.

Згідно довідки Виноградівської міської ради №407/02-14 від 02.10.2024 року на момент смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала і була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на нерухоме майно:

- житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка площею 0,0715 га., яка розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Належність спадкодавцю ОСОБА_4 житлового будинку та земельної ділянки підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виноградівською міською радою від 09.09.2009 p., згідно рішення виконкому Виноградівської міської ради від 28.07.2009 р. за №255 (а.с. 27, 28) та копією Державного акту на право приватної власності на землю від 06.09.2010 року серії ЯК №649088, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №011024202754 (а.с.41).

Розбіжність первинної площі будинку із фактичною пов`язана із перебудовою житлового будинку відповідно до Рішення виконавчого комітету за № 240 від 22 серпня 2011 року «Про надання дозволу ОСОБА_4 на реконструкцію та завершення будівництва гаража. Літньої кухні, допоміжних приміщень», згідно надати ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_1 дозвіл на реконструкцію та завершення будівництва гаража, літньої кухні, допоміжних приміщень на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 (а.с.29, 30-31).

Відповідно до Довідки №431 від 7 травня 2025 року, виданої Виноградівським районним бюро технічної інвентаризації житловий будинок, з надвірними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_4 відповідно до рішення виконкому Виноградівської міської ради від 28.07.2009 р. №255 (а.с.41).

На момент відкриття спадщини, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть від 14.05.2024 за №270), мешканка АДРЕСА_1 , на день смерті за вказаною адресою проживала разом з: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується довідкою від Виноградівської міської ради за №407/02-14 від 02.10.2024 року (а.с.11).

ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіт не залишила.

Після смерті ОСОБА_4 на майно, що належало їй, відкрилася спадщина за законом.

Для оформлення спадкових прав на будинок позивач ОСОБА_1 звернувся до Приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлої ОСОБА_4 (а.с.77).

Була заведена спадкова справа за №89/2024 від25.10.2024 року, копію якої надано суду (а.с.75 - 134 зв.).

Мама позивача і відповідач по справі – ОСОБА_2 відмовилась відмовилася від прийняття спадщини після смерті матері на користь позивача – ОСОБА_1 , що стверджується заявою від 25.10.2025 року (а.с.82).

26.04.2025 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.101-101 зв.).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №158/02/31 від 26.04.2025 року, за підписом Приватного нотаріуса Берегівського районного округу Закарпатської області Пилип М.А. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено у зв`язку з неподанням заявником оригіналів документів, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно та їх державну реєстрацію. ТаКОЖ в постанові вказано, що Спадкоємцем відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – донька померлої на користь ОСОБА_1 . Інші спадкоємці до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Пилип М.А. за прийняттям не звертались (а.с.105-105 зв.).

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ч.1 ст.1265 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Суд констатує, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок та земельну ділянку. Позивач ОСОБА_1 , як внук по материнській лінії звернувся до приватного нотаріуса про прийняття спадщини. Спадкоємець першої черги – мати позивача ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини в користь позивача ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_3 претензій до спадкового мана не має. Нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів.

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1220, 1222, 1268, 1270, 1274 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , PHOКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації проживання та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в цілому на:

- завершений будівництвом житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0715 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2121210100:00:004:0885.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийЛеньо В. В.