Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №522/16153/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16153/25

Провадження № 3/522/420/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання – Єрьоміної К.М., у присутності захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Подорожнього А.С., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

27.06.2025 року о 23:24 годин в м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 25, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «RANGE ROVER EVOQUE», д/н НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в встановленому законом порядку відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водій ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 374680 від 28.06.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнала, та пояснила суду, що в день події, ввечері, коли вона їхала додому з тренування біля площі 10 квітня в м. Одесі її зупинили поліцейські. Зазначила, що вона добре керує автомобілем, проте на неї склали протокол, за керування транспортним засобом без прав. В подальшому працівники поліції дійшли висновку, що вона може знаходитись в стані наркотичного сп`яніння через її очі, та сказали, що треба проїхати до медичного закладу для встановлення стану наркотичного сп`яніння. Вона повідомила працівникам поліції, що їй було проведено хірургічне втручання на очі. Зазначила, що в процесі спілкування з працівниками поліції, в них не могли з`явитись підстави вважати, що вона знаходиться в стані сп`яніння, бо вона спілкувалась адекватно. Крім того, вказала, що їй не було роз`яснено причину зупинки та її права, вона ставила запитання працівникам поліції, однак пояснень не отримувала, у зв`язку із чим вона не розуміла для чого їй потрібно їхати на освідування. Також, ОСОБА_1 зазначила, що під час складання протоколу вона чула, що було оголошено повітряну тривогу. Зауважила, що наркотичні засоби не вживає, раніше до відповідальності не притягувалась.

В судовому засіданні за клопотанням захисника було допитано свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка надала суду такого змісту. Вказала, що вона працює поліцейським УПП в Одеській області. З приводу вказаних подій пам`ятає погано, оскільки подія відбулась давно. Зазначила, що 27.06.2025 року перебувала у складі екіпажу, підстав зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 не пам`ятає, зупинив транспортний засіб поліцейський ОСОБА_3 . Яке порушення ПДР ставилось ОСОБА_1 в провину, не пам`ятає. Чому на відеозаписі з нагрудних камер не зазначено, яке саме порушення ПДР було вчинене ОСОБА_1 та чому її не було притягнуто до відповідальності за це порушення не пам`ятає. Крім того, зазначила, що транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_1 , було зупинено до оголошення повітряної тривоги. Також свідок зазначила, що під час зупинки транспортного засобу у ОСОБА_1 була підвищена жвавість і поведінка, що не відповідає обстановці, у зв`язку із чим поліцейським ОСОБА_3 було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження освідування, однак особа відмовилась, після чого їй було повідомлено, що за відмову, відносно неї буде складено протокол.

В судовому засіданні за клопотанням захисника було допитано свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який повідомив суду, що працює в УПП в Одеській області на посаді командира взводу. 27.05.2025 року, більш точної дати та часу не пам`ятає, він перебував у складі екіпажу, хто зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 не пам`ятає, яке порушення ПДР вчинив водій також не пам`ятає, чому на відео на зафіксовано порушення ПДР не знає, чому за результатами порушення ПДР не було складено матеріали не знає. Крім того зазначив, що не пам`ятає чи була оголошена повітряна тривога, та чи лунали в цей час вибухи також не пам`ятає, особа відносно якої складався протокол не наполягала на тому. Щоб пройти в безпечне місце. Зазначив, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак вона відмовилась, про наслідки відмови їй було роз`яснено.

Також захисник заявляв клопотання про допит у якості свідка працівника поліції, який складав протокол відносно ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_3 , який для допиту до суду викликався двічі, проте до суду не з`явився.

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Подорожнього А.С. до суду надійшли заперечення на протокол, в яких він просив справу відносно його підзахисної закрити, на підстав п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування заперечень захисник зазначив таке:

- з матеріалів справи вбачається, що були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , передбачені ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», які не були повідомлені ОСОБА_1 ;

- на долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що жодних роз`яснень прав та обов`язків ОСОБА_1 з боку поліцейських не було;

- в порушення п. 4 Розділу І. п. 9 Розділу ІІ Інструкції в протоколі невірно зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, які інспектор Хоменко Д.С. встановив у ОСОБА_1 : зіниці очей не реагують на світло; поведінка не відповідає обстановці; підвищена жвавість, але не зазначено звужені чи дуже розширені зіниці та не зазначено що за підвищена жвавість, ходи чи мови. Як вбачається з відеозапису 471429 на позначці 00:04:43, поліцейський каже поведінка, що не відповідає обстановці, інший поліцейський відповідає, що у ОСОБА_1 нормальна поведінка. На відеозаписі 471627 на позначці 00:05:59 поліцейська каже, що їй треба вказати чи звужені, чи розширені зіниці і отримує відповідь просто напиши. Спілкування з поліцейськими, яке зафіксовано на відеозаписі тривало значний час. При цьому, ОСОБА_1 цілком адекватно відповідала на запитання працівників поліції, давала певні пояснення, задавала запитання, її мова носила послідовний, логічний характер, відповідала обстановці і подіям, що відбувались на місці зупинки автомобіля. Таким чином, вказівка, зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення про наявність у ОСОБА_1 зазначених ознак наркотичного сп`яніння об`єктивно нічим не підтверджується, аналогічно не вірні та не правдиві ознаки наркотичного сп`яніння зазначенні в направленні на огляд водія від 27.06.2025 року.

- крім того, захисник просив звернути увагу суду на те, що ОСОБА_1 25.03.2025 року була зроблена операція – кератопігментація фемтолазером, для лікування астигматизму, яка вплинула на зір та на реакцію зіниць очей ОСОБА_1 про що поліцейських було проінформовано;

- формулювання обставин вчинення правопорушення, викладене у протоколі не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- з відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений під час оголошення повітряної тривоги та складено адміністративні матеріали відносно неї, що є порушенням права останньої на захист та безпеку життя.

На підтвердження доводів заперечень захисником було долучено відповідну медичну документацію, а також відповіді на адвокатські запити до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 09.10.2025 року №692, копія посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння також передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, при обставинах, викладених в протоколі, підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 374680 від 28.06.2026 року; 2) відеозаписом на DVD-R диску, на якому зафіксований факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку; 3) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.06.2025 року; 4) довідкою про отримання особою посвідчення водія, згідно якої ОСОБА_1 не отримувала посвідчення водія; 5) довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року не піддавалась адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; 6) витягом з ІПНП.

Так, суд відхиляє доводи захисника про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , передбачених ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», з огляду на таке.

Предметом судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є перевірка факту керування особою транспортним засобом та наявності складу інкримінованого правопорушення, а саме відмови від проходження медичного огляду на вимогу поліцейського.

Сам факт неоголошення або неотримання водієм інформації про причину зупинки на початку спілкування не скасовує того, що після зупинки автомобіля особа перебувала в статусі водія. Оскільки під час безпосереднього контакту з водієм поліцейським було виявлено ознаки сп`яніння, працівники поліції діяли у межах своїх службових обов`язків щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Подальша відмова водія від проходження законного огляду утворює самостійний та завершений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від первісних підстав або причин зупинки автомобіля.

Крім того, захисник зазначив, що в порушення п. 4 Розділу І. п. 9 Розділу ІІ Інструкції в протоколі невірно зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, які інспектор Хоменко Д.С. встановив у ОСОБА_1 : зіниці очей не реагують на світло; поведінка не відповідає обстановці; підвищена жвавість, але не зазначено звужені чи дуже розширені зіниці та не зазначено що за підвищена жвавість, ходи чи мови. Як вбачається з відеозапису 471429 на позначці 00:04:43, поліцейський каже поведінка, що не відповідає обстановці, інший поліцейський відповідає, що у ОСОБА_1 нормальна поведінка. На відеозаписі 471627 на позначці 00:05:59 поліцейська каже, що їй треба вказати чи звужені, чи розширені зіниці і отримує відповідь просто напиши. Спілкування з поліцейськими, яке зафіксовано на відеозаписі тривало значний час. При цьому ОСОБА_1 цілком адекватно відповідала на запитання працівників поліції, давала певні пояснення, задавала запитання, її мова носила послідовний, логічний характер, відповідала обстановці і подіям, що відбувались на місці зупинки автомобіля. Таким чином, вказівка, зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення про наявність у ОСОБА_1 зазначених ознак наркотичного сп`яніння об`єктивно нічим не підтверджується, аналогічно не вірні та не правдиві ознаки наркотичного сп`яніння зазначенні в направленні на огляд водія від 27.06.2025 року. Крім того, просив звернути увагу суду на те, що ОСОБА_1 25.03.2025 року була зроблена операція – кератопігментація фемтолазером, для лікування астигматизму, яка вплинула на зір та на реакцію зіниць очей ОСОБА_1 про що поліцейських було проінформовано;

Суд відхиляє вказані доводи захисника з огляду на таке.

З п. 2 Розділу І Інструкції, вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.4 цього ж Розділу Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Таким чином, працівники поліції у разі виявлення ознак сп`яніння, повинні запропонувати особі, яка керує транспортним засобом, пройти огляд, з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння у закріплений чинним законодавством спосіб.

Слід зазначити, що виходячи з викладених вище пунктів Інструкції, можливо дійти висновку, що встановлення у водіїв транспортного засобу ознак сп`яніння є проявом суб`єктивного сприйняття працівників поліції, у даному випадку, окрім іншого, зіниці очей ОСОБА_1 , навіть за наявності медичної документації, що в свою чергу не суперечить закону та підзаконним нормативно-правовим актом, які регулюють порядок проходження водіями транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

Крім того, суд відхиляє доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено її права передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки у відповідній графі протоколу наявний підпис ОСОБА_1 , який свідчить про те, що останній було роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Суд відхиляє доводи захисника щодо невідповідності формулювання обставин правопорушення диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Диспозиція статті 130 КУпАП є бланкетною, оскільки для встановлення наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення суд має звертатися до нормативно-правового акта, який регулює безпеку дорожнього руху — Правил дорожного руху України.

У фабулі протоколу про адміністративне правопорушення чітко зазначено, що водій порушив вимоги пункту 2.5 ПДД України, який зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Порушення пункту 2.5 ПДД України у своїй суті повністю охоплюється складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Опис обставин справи у протоколі містить усі необхідні елементи: зазначено час, місце, факт керування транспортним засобом, суть порушення вимог пункту 2.5 ПДД та безпосередню відмову від проходження огляду. Таким чином, формулювання обставин є чітким, конкретним, відповідає вимогам статті 256 КУпАП та дозволило особі в повній мірі реалізувати своє право на захист.

Суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» є порушенням права ОСОБА_1 на захист та безпеку життя, з огляду на таке.

Чинне законодавство України, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення та Закон України «Про Національну поліцію», не містить норм, які б установлювали пряму заборону на вчинення процесуальних дій або складання адміністративних матеріалів працівниками поліції під час повітряної тривоги.

Запровадження воєнного стану на території України не зупиняє дію КУпАП та не звільняє громадян від обов`язку неухильно дотримуватися Правил дорожнього руху, а також від відповідальності за їх порушення. Керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмова від проходження огляду становить пряму та безпосередню загрозу життю і здоров`ю учасників дорожнього руху. Припинення працівниками поліції такого правопорушення та його належна фіксація є виконанням їхнього службового обов`язку щодо забезпечення публічної безпеки і порядку, яке здійснюється в умовах безперервного процесу.

Оголошення повітряної тривоги є рекомендацією для цивільних осіб та інструкцією для служб щодо переміщення в укриття з метою безпеки, проте сам по собі факт складання протоколу в цей період не нівелює зафіксовані в ньому обставини правопорушення, не спотворює дані про вину особи та не свідчить про порушення прав водія, передбачених ст. 268 КУпАП.

Крім того, захистом не надано доказів того, що під час складання протоколу життю чи здоров`ю водія ОСОБА_1 загрожувала безпосередня небезпека, яку неможливо було уникнути, або що особа заявляла клопотання про негайне проходження до укриття, яке було безпідставно відхилене поліцейськими.

Таким чином, продовження складання протоколу та матеріалів справи відносно ОСОБА_1 під час повітряної тривоги є технічною обставиною здійснення фіксації правопорушення в умовах воєнного стану, яка не впливає на законність, допустимість цього документа як доказу та не спростовує наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у передбаченому чинним законодавством порядку.

Судом був переглянутий відеозапис на DVD-R диску з місця події з нагрудних камер працівників поліції, який долучено до матеріалів справи, з якого вбачається, що працівниками поліції при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку освідування водія, який керував транспортним засобом, на стан наркотичного сп`яніння та зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Будь-яких доказів щодо наявності пільг, які передбачають звільнення особи від сплати судового збору, матеріали справи не містять та суду на момент розгляду справи надано не було.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 7, 9, 24, 33, 34, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси Ірина ЦИБ