Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №522/25604/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/25604/25

Провадження №3/522/624/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року місто Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря Бабалунги О.М., захисника Щербініна Є.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

01.11.2025 року о 20.40 годині в м. Одеса, вул. Дігтярна, 9, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry д/з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння або під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме звужені зіниці, що не реагують на світло, сповільненість мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння або під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у встановленому законом порядку у відповідному медичному закладі відмовився, що зафіксовано на пвр, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Адвокат Щербінін Є.М. в судовому засіданні заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та просив закрити провадження за справою у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надавши клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на наступне.

Відсутність діючого страхового полісу обов`язкового страхування не є законною підставою для зупинки транспортного засобу, оскільки правила ПДР ОСОБА_1 не порушував. Оскільки зупинка транспортного засобу була незаконною, то усі подальші докази, зібрані внаслідок такої зупинки є недопустимими. Захисником подано позовну заяву про скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Також, захисник зазначає, що була порушена процедура огляду, оскільки ОСОБА_1 погодився пройти огляд за допомогою алкотестера, однак, працівники поліції наполягали на проходженні огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, посилаючись на наявність ознак наркотичного сп`яніння. Співробітник УПП декілька разів пропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп`яніння, на що останній відмовлявся, оскільки не розумів для чого це потрібно, оскільки на той момент його притягали до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Також, як зазначає захисник, ОСОБА_1 було незаконно затримано та доставлено до ВСП в м. Одесі у зв`язку із перебуванням останнього в розшуку категорії «Дезертир» в базі ІПНП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими судом під час розгляду справи належними та допустимими доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 500589 від 01.11.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

- довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.

- довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції до КЕП «ОО МЦПЗ» ООР відносно ОСОБА_1 від 01.11.2025 р.

- диском з відеозаписами з нагрудних камер співробітників УПП, на якому зафіксовано обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.

Твердження сторони захисту щодо відсутності підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з наведених вище підстав не заслуговують на увагу, оскільки вони були спростовані дослідженим в судовому засіданні відеозаписом.

Так, відповідно до дослідженого відеозапису, о 22.43 співробітник поліції повідомляє ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу та о 22.44 повідомляє, про те, що відносно останнього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки водій не має чинного страхового полісу обов`язкового страхування, а також роз`яснює особі його права.

Наявність чи відсутність підстав для зупинки водія транспортного засобу не є умовою настання відповідальності вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з дослідженого відеозапису о 22.47 співробітник поліції повідомляє ОСОБА_1 про наявність ознак сп`яніння та о 20.48 пропонує пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі та повідомляє наслідки відмови, на що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду.

О 22.49 співробітник поліції ще раз пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі для визначення стану сп`яніння, ставить питання, чи зрозуміло останньому, що у разі відмови, буде складено протокол, на що ОСОБА_1 відмовляється.

О 22.50 співробітник поліції третій раз пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі для визначення стану сп`яніння та повідомляє, що у разі відмови, буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 відмовляється.

Після чого ОСОБА_1 було ще раз роз`яснено його права.

О 22.54 ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до бази даних він є «дезертиром», особою, яка самовільно залишила частину та підлягає доставки до ВСП.

Аналізуючи вказані обставини, суд пов`язує наявність вимоги працівника поліції пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння і результат – непроходження водієм ОСОБА_1 на вимогу поліцейського такого огляду, як ухилення (бездіяльність) – тобто фактичну відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, така відмова фіксується із застосуванням технічних засобів відеозапису, що передбачено нормами ст. 266 КУпАП.

За таких обставин, суд відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясувавши всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, дослідивши безпосередньо у судовому засіданні докази, поза розумним сумнівом дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року№ 3674-VI із особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 130, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя: