Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №761/16569/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16569/26

Провадження №1-кп/761/3754/2026

В И Р О К

іменем України

11 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному порядку обвинувальний акт у кримінальному проваджені №12026105100000500, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Раденськ, Олешківського району, Херсонської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , будучи ознайомленим із вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 29.11.2024 у судовій справі №761/44256/24, а також вимогами ч. 2 ст. 59-1 КК України, відповідно до якої на останнього покладено обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, до Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в місті Києві та Київській області не з`явився, тобто від відбування покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки ухилився без поважних причин.

У подальшому, фахівцем Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в місті Києві та Київській області винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію до Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в місті Києві та Київській області кожного першого понеділка кожного місяця з 08:00 до 17:00, з якою ознайомлено ОСОБА_2 , однак останній 03.11.2025, 01.12.2025, 05.01.2026, 02.02.2026, 02.03.2026, 06.04.2026 до Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в місті Києві та Київській області не з`явився, про причини своєї не явки не повідомив.

Будучи належним чином ознайомленим із покладеними обов`язками періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ОСОБА_2 , свідомо ігноруючи покладене на нього зобов`язання, не з`явився для відбування покарання у виді пробаційного нагляду, достовірно знаючи про наслідки не виконання покладених на нього обов`язків.

Таким чином, вищевказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, а саме ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта прокурором додано клопотання, зі змісту якого вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює обставини, встановлені під час досудового розслідування, та погоджується на розгляд обвинувального акта за його відсутності. У зв`язку з цим, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, не оспорює та вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України.

Також судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, неодружений, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання, суд відповідно враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З врахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставин вчиненого правопорушення, даних про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 389 КК України у виді обмеження волі.

При цьому суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Водночас, як вбачається з матеріалів провадження, вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, яке останнім не відбуте.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_2 вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, після постановлення вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року, але до повного відбування покарання за вказаним вироком.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

За таких обставин, на підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання за цим вироком слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження міститься вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, а також вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Проте, на час розгляду кримінального провадження №12026105100000500, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 квітня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, у суду відсутні відомості, що вироки Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року та 21 лютого 2025 року набрали законної сили.

За таких обставин суд позбавлений можливості врахувати зазначені вироки при вирішенні питання щодо призначення покарання ОСОБА_2 .

Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази відсутні, запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 373-376, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2024 року, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Строк покарання обчислювати з дня прибуття і постановки ОСОБА_2 на облік у виправному центрі.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1