Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №758/8478/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8478/26

3/758/3188/26

Категорія 305

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., за участю особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ознайомившись матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2026 року о 22:30:00 годині на станції метро Поштова Площа, громадянин ОСОБА_1 з метою дістатися додому, став між вагонами електропотягу на зцепний механізм, своїми діями порушив громадський порядок, викликав обурення громадян, за що відповідальність передбачена ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До суду ОСОБА_1 з`явився, про місце й час розгляду справи сповіщений належним чином. Вину визнав частко, не заперечив факт вчинення інкримінованих йому дій, однак зазначив про відсутність хуліганського мотиву.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д.

Вина ОСОБА_1 , у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 568923 від 22 травня 2026 року;

- рапортом поліцейського взовду №2 роти №2 БПП №1 УП в метрополітені ГУНП у м.Києві, відповідно до якого під час несення служби 22.05.2026 року, до станції метро «Житомирська», зайшов громадянин схожий по орієнтуванню УП в метрополітені, в подальшому в кімнаті поліції встановлено особу - ОСОБА_1 , який 16.05.2026 року о 22:30 годині на станції «Контрактова площа» їхав між вагонами на зцеплюючому механізмі, чим порушив громадський порядок;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які кожен окремо зазначили, що бачили, як чоловік їхав між вагонами, ставши на зцеплюючий механізм;

- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , який зазначив, що була велика кількість людей у метро, тому з метою достатися додому став на зцеплюючий механізм, мети порушувати громадський порядок не було;

- відеозаписом, на якому відображені фактичні обставини, зокрема перебування ОСОБА_1 між вагонами потягу, що помічено іншими пасажирами;

- показаннями ОСОБА_1 наданими безпосередньо у судовому засіданні, який показав, що метро було переповнене, йому треба було дістатися додому, грошових коштів дістатися іншим шляхом він не мав, тому став між вагонами, оскільки іншим чином, через пізній час уїхати не міг.

Доводи ОСОБА_1 , що у нього не було хуліганського мотиву, є неспроможними.

Так, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На переконання суду, дії ОСОБА_1 були обдуманими та виваженими, він чітко усвідомлював, що його дії, які виразились у порушенні правил користування Київським метрополітеном, порушують громадський порядок, і свідомо допускав такі наслідки, у виді що нехтування загальноприйнятими правилами поведінки, що загрожують спокою громадян, їхній безпеці та нормальній роботі установ чи транспорту, що свідчить про наявність у нього непрямого умислу.

Крім того, вказаними діями ОСОБА_1 наразив себе на небезпеку, рухаючись між вагонами з явним порушенням техніки безпеки, що відбулось у громадському місці, та його дії були помічені великою кількістю громадян.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують порушення ОСОБА_1 громадського порядку, тобто дрібне хуліганство.

Вказані фактичні обставини не заперечуються самим ОСОБА_1 , як під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, так і у суді.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст.33, 40-1,173 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко