Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №504/2000/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/2000/26

Провадження №3/504/853/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 від 15.12.2016р.

за ст.130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026р. о 15:00 год. за адресою: Одеська область Одеський район с-ще Нові Біляри траса М28, 21 км., ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував автомобілем «Opel» н/з НОМЕР_3 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, звужені зіниці очей, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я відмовився під відеозапис. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.2 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він, будучи військовослужбовцем, перебуваючи у відпустці, дійсно перевозив автомобіль додому. До цього суд виніс рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, але без його участі, не сповістивши його. Секретар судових засідань повідомляла його про те, що рішення прийняте, штраф він сплатив. А щодо позбавлення права керування, то він є військовослужбовцем, перебуває в таких місцях, де громадський транспорт не їздить. Під час того, як його зупинили співробітники поліції, їм не сподобалися його очі. Він же нормально, адекватно спілкувався. Вважає, що співробітниками поліції була порушена процедура складання протоколу, бо свідків не було. Він відмовився від проходження медичного огляду в лікарні, бо поспішав.

Крім того, в разі накладення на нього адміністративного штрафу, просив суд розстрочити його виплату на 10 місяців.

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №643172 від 17.04.2025р.;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.04.2026р.;

- довідкою відповідно до відомостей інтегрованої інформацйно0пошукової системи НПУ, згідно якої постановою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2026р. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП до штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік;

- даними рапорту інспектора СРПП ВнП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Рудковського С. віл 17.04.2026р.;

- копією постанови Заводського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2026р., згідно якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП до штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік;

- відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні, в якому підтверджено факти, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення;

Так, ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не оспорювався, а ні під час складання матеріалів справи, а ні в судовому засіданні.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стані сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення саме п.2.5 ПДР (відмова від проходження огляду), тобто те, що на пропозицію співробітників поліції пройти огляд на стан сп`яніння за процедурою та порядком, визначеним законом останній відмовився, що знайшло своє об`єктивне підтвердження в судовому засіданні.

Суд надає критичну оцінку твердженням ОСОБА_1 про те суд виніс рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, але без його участі, не сповістивши його, оскільки постанова Заводського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2026р. набрала законної сили, відтак є доказом вчиненні правопорушення повторно.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Дійсно, поліцейськими не було залучено свідків при складанні протоколу, однак оформлення матеріалів відбувалося під відеозапис, що узгоджується із приписами ст.266 КУпАП. При цьому співробітниками поліції в цілому було дотримано порядок проведення процедури відповідного огляду

Як вбачається з відеозапису, на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, що власне і підтвердив в судовому засіданні, як наслідок співробітником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суддя при накладенні стягнення враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

За таких обставин, суддя вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відомості про те, що він належить ОСОБА_1 відсутні.

У ч.3 ст.30 КУпАП зазначено, що якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відтак, остаточний строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 слід рахувати на підставі ч.3 ст.30 КУпАП з урахуванням постанови Заводського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2026р. за якою на вказану особу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постанова Заводського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2026р. року набрала законної сили 23.03.2026 року, отже невідбута частина адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на день вчинення правопорушення становить 11 місяців 6 днів.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виплати штрафу, суддя зазначає наступне.

У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно ч.2 ст.301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Оскільки нормами КУпАП не врегульовано питання надання розстрочки виплати штрафу у справах про адміністративні правопорушення, суд вирішуючи заяву про надання розстрочки виплати штрафу, керується за аналогією приписами ч. 4 ст. 53 КК України, відповідно до якої з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Суд, враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , а також розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, приходить до висновку, що сплата штрафу в розмірі 34 000 грн. одним платежем становитиме для особи надмірний тягар, а тому клопотання про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.

Згідно ст.303 КУпАП, у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 27, 30, 33-35, 40-1, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст.30 КУпАП України, шляхом складанням невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами згідно постанови Заводського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2026р., остаточно призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 11 (одинадцять) місяців 6 днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 грн. 60 коп.

Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу у розмірі 34 000 гривень строком на 10 місяців з виплатою штрафу по 3400 (три тисячі чотириста) грн., щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд щомісячно про сплату відповідної частини штрафу шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.

Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.

Суддя П. В. Жовтан