Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №754/11310/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2757/26

Справа №754/11310/25

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Директора Товариства з обмеженою відповідальністю YASNO «Київські енергетичні послуги» про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Директора Товариства з обмеженою відповідальністю YASNO «Київські енергетичні послуги» про зобов`язання вчинити дії, а саме просив суд: зобов`язати у судовому рішенні вищевказаного відповідача виконувати вимоги постанов НКРЕКП № 1333 від 2.07.25 р. та № 312 від 14.03.18 р., а також зобов`язати директора (TOB) YASNO «Київські енергетичні послуги» надіслати на адресу позивача лист простою поштою щодо виконання вищевказаних вимог суду і вимог ст.129-1 Конституції України. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно постанови НКРЕКП від 2.07.19 р. за № 1333 у разі спірного питання по оплаті за спожиту ел. енергію спочатку проводиться врегулювання спірного питання, а такого ТОВ YASNO «Київські енергетичні послуги» ні разу не робило - на ці вимоги відповідач «наплював» - хоча ця постанова НКРЕКП - ЗАКОН для нього! Вирішення спірного питання повинно бути у якомусь документі находити своє підтвердження, а такого НЕМАЄ, бо такого реально не було! Позивач надсилав відповідачу більше 40 звернень щодо оплати за спожиту ел. енергію і ні разу відповіді так і не отримав, як наслідок цього брутального порушення вимог ст.40 КУ (не надання відповідей на звернення щодо оплати за ел. енергію) позивача і його родину НЕЗАКОННО, в порушення вимог вищевказаної пост. НКРЕКП, відключили від ел. мережі.

Ухвалою судді від 18.07.2025 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

05.08.2025 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про продовження процесуальних строків на подачу відзиву на позовну заяву.

07.08.2025 року на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що позивач заперечує проти доводів викладених стороною відповідача у відзиві на позовну заяву.

12.08.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що з 01.01.2019 ОСОБА_1 шляхом фактичного споживання електричної енергії та шляхом здійснення оплат за спожиту електричну енергію, приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції «Побутова» для індивідуальних побутових споживачів (далі - КП), в оновленій редакції зараз діє «Побутова 03». Для розрахунків за спожиту електричну енергію на потреби електропостачання об`єкта, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в Товаристві відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Станом на сьогоднішній день позивач є споживачем електричної енергії. Інформацію щодо будь-яких змін стосовно власника квартири за вищевказаною адресою ні від відповідача, ні від третіх осіб до позивача не надходило. Розрахунки здійснюються за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів. В свою чергу ТОВ «Київські енергетичні послуги» бере участь у справі як належна сторона - відповідач, що здійснює свою процесуальну діяльність відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України. Договір, укладений від імені ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» та підписаний виконавчим органом товариства (його директором), породжує права і обов`язки для Товариства, як юридичної особи, а не для директора Товариства, як фізичної особи. Враховуючи вищевикладене, якщо стороною у договорі є юридична особа (Товариство), то й відповідачем за зобов`язаннями, які виникають, внаслідок виконання цього договору, є товариство, як юридична особа, а не директор цього товариства, як фізична особа.

12.08.2026 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від сторони відповідача, відповідно до яких ТОВ «Київські енергетичні послуги» просять суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі у зв`язку з тим, що позивачем жодним чином не доведено порушення відповідачем його законних прав та/або інтересів, позовні вимоги є безпідставними та неправомірними в зв`язку із недоведеністю їх позивачем.

13.08.2025 року на електронну адресу суду надійшла відповідь на додаткові пояснення від позивача, з якої вбачається, що сторона позивача не заперечує щодо долучення вищевказаних пояснень до матеріалів справи, однак вважає доводи викладені в них необґрунтованими.

26.08.2025 року через систему Електронний суд надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 27.08.2025 року у задоволенні вищевказаного клопотання було відмовлено.

15.09.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, з яких вбачається, що стороною відповідача було направлено запит від 20.08.2025 № 25/4/7/30/48139 та уточнюючий лист від 03.09.2025 № 25/4/7/30/50745 до обслуговуючої організації, яка надає відповідачу послуги щодо експлуатації та захисту інформаційних систем, в тому числі забезпечення захисту електронної пошти відповідача. На вказані запити надійшла офіційна відповідь від ТОВ «МОДУС ІКС» від 10.09.2025 № 77/6-358/2025, у якій повідомлено, що поштові скриньки Відповідача, а саме kyiv@yasno.com.ua та official@yasno.com.ua щодо обробки вхідної кореспонденції функціонують коректно, технічні збої, що могли вплинути на роботу поштового сервісу, відсутні. Також повідомлено, що інформації по поштовому серверу за адресою зазначених електронних скриньок відповідача щодо отримання вхідних повідомлень з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявлено. Ймовірними причинами не отримання листів від позивача могли бути активація роботи програмного модуля фільтрації, який розпізнав частину вхідного трафіку як потенційно небезпечний та активував автоматичне блокування або вплив сервісів з репутаційними фільтрами та AI-аналітикою третіх осіб або інші причини. Таким чином, відповідач не отримував електронні листи, які за твердженням позивача направлялися Товариству.

15.09.2025 року на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на додаткові пояснення, в якій позивач зазначає про те, що його понад 40 звернень було знищено.

Згідно із вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ТОВ «Київські енергетичні послуги» є діючим суб`єктом господарювання, який на підставі відповідного рішення НКРЕКП виконує функції постачальника універсальних послуг, тобто здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам та малим не побутовим споживачам на території визначеної ліцензією.

У своїй господарській діяльності ТОВ «Київські енергетичні послуги» дотримується норм ЗУ «Про ринок електричної енергії», ліцензійних умов, Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 5, 2. 2. ПРРЕЕ, затверджених Постановою № 312, Електропостачальник зобов`язаний: укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності з постачання електричної енергії, та виконувати умови таких договорів; здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами за договором постачання електричної енергії споживачу та з дотриманням цих Правил; здійснювати постачання електричної енергії на недискримінаційних засадах; не застосовувати до споживачів недобросовісні методи конкуренції; забезпечити прозорість положень та умов договорів зі споживачами, які мають викладатись чітко і ясно та бути доступними для розуміння споживачем, не містити процедурних перешкод, що звужують права споживача, у тому числі на зміну електропостачальника; нести фінансову відповідальність відповідно до договорів, укладених згідно з цими Правилами: безоплатно видавати бланки договорів, бланки квитанцій або платіжні документи; відкрити в установах одного з уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для здійснення розрахунків відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії"; надавати у виставленому споживачу електричної енергії рахунку (або у додатках до нього) у формі та порядку, визначених Регулятором, інформацію щодо; частки кожного джерела енергії у загальній структурі балансу електричної енергії, купленої ним та/або виробленої на власних електроустановках за попередній рік; посилання на доступні джерела інформації (веб-сторінки тощо) про вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії усіма джерелами енергії з балансу електричної енергії, купленої ним за попередній рік. Щодо електричної енергії, придбаної па ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку, та/або балансуючому ринку та/або імпортованої, можуть застосовуватися зведені дані щодо балансу електричної енергії, надані, відповідно, оператором ринку, оператором системи передачі, імпортером; адреси, номерів телефонів, веб сторінок для отримання інформації про подання звернень, скарг, претензій та надання повідомлень про загрозу електробезпеці; надавати споживачам у порядку, визначеному цими Правилами, дані про споживання ними електричної енергії; надавати за запитом споживача інформацію, необхідну для здійснення переходу споживача до іншого електропостачальника, відповідно до цих Правил; надавати споживачу прогнозний остаточний рахунок не пізніше ніж за п`ять днів до дати зміни електропостачальника; повідомляти оператора комерційного обліку про звернення споживача із заявою про намір змінити електропостачальника; забезпечити функціонування власного офіційного вебсайту в мережі Інтернет, в якому, зокрема, вказати засоби комунікації, розмістити нормативно-правові акти, що регулюють діяльність на роздрібному ринку електричної енергії, згідно з якими електропостачальник здійснює ліцензовану діяльність, інформацію щодо порядку подання споживачами звернень, скарг, претензій, дання повідомлень про загрозу електробезпеці та їх розгляду; забезпечити на своєму офіційному вебсайті можливість створення особистого кабінету споживача; розглядати відповідно до порядку, визначеного Регулятором, звернення, скарги та претензії споживачів щодо постачання електричної енергії та надавати вмотивовані відповіді; надавати послуги з постачання електричної енергії споживачам із дотриманням установлених показників якості електропостачання, які характеризують рівень комерційної якості дання послуг з постачання електричної енергії, перелік та величини яких затверджуються Регулятором; оприлюднювати перелік показників якості електропостачання, порядок та розмір компенсації за їх недотримання, визначені Регулятором; здійснювати компенсацію та (або) відшкодування збитків споживачу у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором та Регулятором; у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів: про вартість та умови надання послуг; про порядок розрахунків; про право споживачів безоплатно обирати і змінювати електропостачальника та порядок такої зміни; інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Якщо зміна умов договору полягає у зміні ціни, викликаній зміною її складової на оплату послуг розподілу/передачі електричної енергії, то повідомляти споживача електропостачальник зобов`язаний негайно після отримання повідомлення від оператора системи; до укладення договору постачання електричної енергії споживачу надавати споживачу інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір порядку та форм виставлення рахунка і здійснення розрахунків; розміщувати на головній сторінці свого офіційного вебсайту посилання на розділ вебсайту, який містить інформацію про адреси вебсайтів у мережі інтернет операторів системи, до мереж якого(-их) він має доступ, для можливості укладення договору, у тому числі з використанням електронної ідентифікації за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації; забезпечити споживачу можливість укладення договору про постачання електричної енергії споживачу з використанням електронної ідентифікації за допомогою інформаційно- комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації; розміщувати на своєму офіційному вебсайті інформацію щодо порядку укладення та приєднання споживача до договору про постачання електричної енергії, у тому числі з використанням електронної ідентифікації за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації; формувати комерційні пропозиції щодо продажу (споживання) електричної енергії; у процесі зміни споживачем електропостачальника забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору до припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу; взаємодіяти з оператором системи з питань відключення (обмеження) споживачів у порядку, визначеному цими Правилами та законодавством; взаємодіяти з оператором системи з питань відключення (обмеження) захищених споживачів виключно в порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії", цими Правилами, та з дотриманням вимог порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого Кабінетом Міністрів України; забезпечувати безперешкодний та безоплатний доступ споживачів до інформації відповідно до Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення"; передавати операторам систем дані про покази розрахункових лічильників електричної енергії, отримані від споживачів. У випадку відхилення (неврахування) наданих показів розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії оператором системи постачальник має повідомити сторону, що їх надала, про їх відхилення (неврахування) та причину такого відхилення; вести в електронному вигляді реєстри відповідно до пунктів 8,3.7 та 8.3,10 глави 8.3 розділу VIII цих Правил; купувати відпущену в мережу оператора системи електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (та установкою зберігання енергії у разі наявності) активного споживача, у тому числі третіх осіб, що приєднані до мереж цього активного споживача, за умови укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом само виробництва з цим активним споживачем, у порядку, визначеному Правилами; у чіткій та прозорий спосіб проінформувати активних споживачів про вартість відпущеної та спожитої ними електроенергії за механізмом самовиробництва із зазначенням цін за відповідний розрахунковий період згідно з Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами та розрахунків за неї, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.12.2023 року №2651.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Позивачем, до позовної заяви долучено ряд звернень, відповіді на які надавачем послуг Товариством з обмеженою відповідальністю YASNO «Київські енергетичні послуги» надано не було.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що надана за результами перевірки відповідь ТОВ "Модус ІКС" , згідно з якою "Інформації по поштовому серверу за адресою електронних поштових скриньок ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» kviv@vasno.com.ua та official@vasno.com.ua щодо отримання Вами вхідних повідомлень з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявлено. За наявності у Вас інформації про надсилання повідомлень з вказаної електронної поштової скриньки ймовірними причинами не отримання могли бути активація роботи програмного модуля фільтрації, який розпізнав частину вхідного трафіку як потенційно небезпечний та активував автоматичне блокування або вплив сервісів з репутаційними фільтрами та AI-аналітикою третіх осіб або інші причини", сама по собі не спростовує той факт, що позивачем надсилались звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю YASNO «Київські енергетичні послуги», відповіді на які позивачу надано не було.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом безпосередньо до директора Товариства з обмеженою відповідальністю YASNO «Київські енергетичні послуги» та просить суд зобов`язати у судовому рішенні вищевказаного відповідача виконувати вимоги постанов НКРЕКП № 1333 від 2.07.25 р. та № 312 від 14.03.18 р., а також зобов`язати директора (TOB) YASNO «Київські енергетичні послуги» надіслати на адресу позивача лист простою поштою щодо виконання вищевказаних вимог суду і вимог ст.129-1 Конституції України.

Повноваження директора TOB «Київські енергетичні послуги» (Yasno) визначаються статутом компанії та чинним законодавством України. Зазвичай, директор керує операційною діяльністю, представляє компанію, укладає угоди, розпоряджається майном, наймає та звільняє персонал, а також відповідає за виконання рішень загальних зборів учасників та реалізацію стратегії компанії.

Ключові повноваження директора компанії ТОВ «Київські енергетичні послуги» (Yasno) включають: операційне управління: керує поточною діяльністю компанії, організовує роботу всіх підрозділів, забезпечує надання послуг з постачання електроенергії та газу; представництво компанії: виступає від імені компанії у відносинах з державними органами, контрагентами, партнерами та іншими юридичними і фізичними особами; укладання угод: укладає договори, в тому числі договори постачання електроенергії та газу з клієнтами, а також інші договори, необхідні для діяльності компанії; фінансово-господарська діяльність: розпоряджається майном та фінансовими ресурсами компанії відповідно до статуту та рішень загальних зборів; кадрова політика: наймає, звільняє та керує працівниками компанії, визначає їхні посадові обов`язки.

Згідно з вимогами ч.2 ст.48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежними відповідачами є ті відповідачі, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, яка залучена позивачем до участі у справі як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Визначення кола відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду зроблений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд зазначає, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у справах з подібними правовідносинами: у постанові від 19 серпня 2020 року (справа № 201/16327/16-ц, провадження № 61-43384св18), у постанові від 06 грудня 2021 року (справа № 640/10507/18, провадження № 61-18941св20).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до п.п.16 п.5.2.2. ПРРЕЕ, затверджених Постановою №312, Електропостачальник зобов`язаний розглядати відповідно до порядку, визначеного регулятором , звернення, скарги та претензії споживачів щодо постачання електричної енергії та надавати вмотивовані відповіді.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені факти і відповідні їм правовідносин, суд приходить до висновку, що вказаний позов до Директора Товариства з обмеженою відповідальністю YASNO «Київські енергетичні послуги» про зобов`язання вчинити дії, пред`явлений позивачем ОСОБА_1 до неналежного відповідача, а відтак в його задоволенні слід відмовити.

При цьому, судом роз`яснюється позивачу його право пред`явити позов до належного відповідача, а саме до безпосереднього надавача послуг - Товариства з обмеженою відповідальністю YASNO «Київські енергетичні послуги».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Директора Товариства з обмеженою відповідальністю YASNO «Київські енергетичні послуги» про зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 25.05.2026

Суддя: Т. А. Зотько