Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №753/18722/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18722/25

провадження № 2/753/7228/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Овчар В. О., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справіза позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

25.02.2026 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивачка) до ОСОБА_2 (далі також - відповідач) про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням суду позов задоволено частково. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя за кожною зі сторін визнано право власності на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 15 140 грн.

02.03.2026 представник позивачки Литвиненко О. Л. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішеннящодо стягнення з відповідача витрат позивачки на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн разом з доказами на підтвердження здійснення таких витрат.

Вказана заява була призначена до розгляду в судовому засіданні, у яке учасники справи не з`явилися, проте відповідно до положень частини четвертої статті 270 ЦПК України їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

Вирішуючи питання про судові витрати у даній справі, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини восьмої статті 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту позовної заяви убачається наявність вказівки на подання доказів витрат позивача на правничу допомогу відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв`язку з чим питання про розподіл цих витрат між сторонами під час ухвалення рішення не вирішувалось, що відповідно до положень статті 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Судом установлено, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 12.06.2025 адвокат Литвиненко О. Л. прийняла на себе зобов`язання надавати правову допомогу позивачці ОСОБА_1 у справі про поділ майна подружжя, проте розмір гонорару адвоката вказаним договором не визначено.

02.03.2026 сторони договору про надання правової допомоги підписали додаток № 1 до цього договору та акт прийому-передачі наданих послуг, згідно з якими вартість наданої позивачці правової (правничої) допомоги у цій справі становить 14 000 грн.

Факт сплати позивачкою гонорару у зазначеному розмірі підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 02.03.2026.

Співмірність та пов`язаність з розглядом даної справи витрат позивачки на професійну правничу допомогу відповідач не оспорив і клопотання про зменшення їх розміру не заявив.

За положеннями статті 141 цього Кодексу у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Змістом позовних вимог у цій справі були дві вимоги, а саме: про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя; про поділ майна шляхом визнання за позивачкою права власності на його частину, з яких задоволено лише вимогу про поділ спільного майна подружжя, а у задоволенні вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю подружжявідмовлено з підстав її необґрунтованості.

Отже з огляду на результат розгляду справи суд позбавлений можливості визначити пропорцію для застосування положень процесуального закону щодо розподілу судових витрат.

Оскільки процесуальний закон не визначає правила розподілу судових витрат у такій правовій ситуації, при вирішенні даного питання суд застосовує засаду пропорційності як одну з основних засад цивільного судочинства.

Відтак, з урахуванням особливостей предмета спору, обсягу та характеру доказів у даній справі і її значення для кожної зі сторін суд вбачає підстави для покладення на відповідача частини витрат позивачки на професійну правничу допомогу, що у грошовому виразі становить 10 500 грн.

Керуючись статтями 141, 246, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500 (десять тисяч п`ятсот) гривень.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне додаткове рішення складене 25.05.2026.