Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
Дата: 18 травня 2026 р.
Справа: №490/3025/26
Суддя: Медюк С. О.
490/3025/26 19.05.2026
н\п 1-кп/490/975/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3025/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2026 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого – судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026153020000069 від 01.04.2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, офіційно не працює, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
– 17.09.2015 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.121, ч.3 ст.357, ст.70, ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі, скасованого вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 01.12.2015 року та засуджено за ч.2 ст.121, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі, зміненого ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2016 року та засуджено за ч.2 ст.121, ч.3 ст.357, ст.69, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі;
– 20.12.2021 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
– 01.12.2025 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.125 КК України до 120 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,
В С Т А Н О В И В:
01.12.2025 року вироком Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Відповідно до вимог ч.3 ст.40 КВК України, ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: систематичне невиконання встановлених обов`язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.
Так, ОСОБА_3 10.03.2026 року прибув до Центрального районного відділу філії Держаної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, де йому роз`яснено порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт та відібрана підписка про те, що в разі ухилення від відбуття покарання, його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 389 КК України.
ОСОБА_3 був письмово попереджений про те, що на підставі ст.37 КВК України він повинен додержуватись встановлених, відповідно до закону, порядку та умов відбування покарання, а саме сумлінно ставитись до праці, працювати на визначеному об`єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з`являтись за викликом до уповноваженого органу з питань пробації. Також останньому роз`яснено, що поважними причинами неявки до уповноваженого органу з питань пробації в призначений строк визнається: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, які фактично унеможливлюють своєчасне прибуття за викликом і які документально підтверджені.
Того ж дня, 10.03.2026 року, засудженому ОСОБА_3 на руки видано направлення до адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради за адресою: м.Миколаїв, вул.Інженерна, 1, для відбуття 120 годин громадських робіт, останній власноруч проставив рукописну відмітку про отримання направлення. Згідно вказаного направлення, ОСОБА_3 повинен був приступити до відбування покарання 11.03.2026 року, однак останній 10.03.2026 року прибув до адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради за адресою: м.Миколаїв, вул.Інженерна, 1, де заявив про відмову від відбування покарання у виді громадських робіт строком 120 годин.
У зв`язку з тим, що 17.03.2026 року до Центрального районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях надійшов лист від адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про те, що ОСОБА_3 10.03.2026 року звертався до адміністрації з приводу видів громадських робіт та місця відбування покарання, однак під час спілкування останній відмовився від відбування покарання у виді громадських робіт строком 120 годин, призначених за вироком суду, в адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради. Станом на 16.03.2026 року до відбування покарання у виді громадських робіт строком 120 годин, призначених за вироком суду, ОСОБА_3 не приступив.
18.03.2026 року заступником начальника Центрального районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 , на підставі ст.40 Кримінально-виконавчого кодексу України ОСОБА_3 винесено попередження з приводу ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт та про притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України, у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання. З зазначеними попередженнями останній ознайомлений під особистий підпис 18.03.2026 року.
В подальшому, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про призначене судом покарання, діючи умисно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, з метою ухилення від відбування покарання та невиконания покладених на нього судом обов`язків, ухилився від відбування покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, призначеного вище вказаним вироком Центрального районного суду міста Миколаєва, до адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради не з`явився і до відбуття покарання у виді громадських робіт не приступив, та 120 годин не відпрацював без поважних причин, при цьому достовірно знаючи, що за ухилення віл відбування призначеного судом покарання передбачена кримінальна відповідальність за ч.2 ст.389 KK України.
В подальшому, 17.03.2026 року до Центрального районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях надійшов лист від адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про те, що ОСОБА_3 до адміністрації з приводу відбування покарання у виді громадських робіт строком 120 годин станом на 24.03.2026 року до відбування покарання у виді громадських робіт, призначених вироком суду, не звертався та до роботи не приступив.
Згідно листа адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради №8850/06.01-46/06/020/26 від 06.04.2026 року, станом на 06.04.2026 року ОСОБА_3 до адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради з приводу відбування покарання у виді громадських робіт строком 120 годин не звертався та до роботи не приступив.
Відповідно до письмової заяви, складеної у присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Заява обвинуваченого щодо беззастережного визнання вини у пред`явленому йому обвинуваченні не викликає сумнівів у її добровільності.
Проаналізувавши викладене, дослідивши обвинувальний акт та матеріали досудового розслідування, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання, що має бути призначене обвинуваченому, суд, відповідно до ст.ст.65-67 КК України, враховує, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, його особу, а саме те, що він є раніше судимим, має невідбуте покарання за попереднім вироком, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, офіційно не працює, неодружений, за даними КНП "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради на лікуванні у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, як обставину, що пом`якшує покарання – щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що мета кари виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального судочинства не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.389 КК України у виді пробаційного нагляду.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 був засуджений 01.12.2025 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин, яке не відбув та вчинив нове кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Тому, остаточне покарання ОСОБА_3 слід визначити за правилами ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків.
Згідно з положеннями п.п.4, 5 ч.1 ст.72 КК України, одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, та одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, а тому, відповідно, 120 годин громадських робіт відповідають 15 дням пробаційного нагляду.
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.05.2025 року по справі №638/7426/24 (провадження №51-5317 км24).
Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374, 381, 382 КПК України, суд –
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 /один/ рік.
На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 01.12.2025 року у виді 120 годин громадських робіт та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 /одного/ року 15 /п`ятнадцяти/ днів пробаційного нагляду.
На підставі ст.59-1 КК України, встановити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua