Вирок від 24 травня 2026 р. у справі №484/1146/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1146/26

Провадження № 1-кп/484/276/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, в режимі відеоконференції, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152030000506 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженки с. Кумари Первомайського району Миколаївської області, громадянки України, з вищою освітою, раніше не судимої, одруженої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченої – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи призначеною 04.12.2019 на посаду поліцейського взводу № 1 роти № батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Миколаївській області та припинивши 10.06.2021 службу в органах Національної поліції Україні - звільнившись із займаною посади, будучи суб`єктом декларування, відповідно до п. п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов`язок не пізніше 31.01.2024 подати щорічну декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2021 рік перебуваючи за адресою реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , будучи повідомленою про потребу подання декларацій, маючи реальну та об`єктивну можливість, а також всі необхідні технічні умови своєчасно заповнити та подати таку щорічну декларацію, діючи умисно, станом на 05.03.2026, не подала щорічну декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, у передбачений Законом України «Про запобігання корупції» строк, тобто до 00 годин 00 хвилин 31.01.2024, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 3663 Кримінального кодексу України - в умисному неподанні суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».

05.03.2026, між обвинуваченою ОСОБА_3 за участю її захисника адвоката ОСОБА_5 та заступником начальника відділу процесуального управління ДБР Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_3 беззастережно визнала свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні за вказаних в обвинувальному акті обставин, щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення. Між сторонами була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_3 покарання за ст. 3663 КК України, у виді штрафу, в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 42500 грн., з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на 1 (один) рік.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу відповідно до вимог ст.ст.473,474 КПК України.

Допитана під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_3 повністю і беззаперечно визнала себе винною у пред`явленому обвинуваченні, ніяких фактичних обставин справи не заперечувала, у скоєному розкаялась. Повністю підтвердила добровільність наміру укласти угоду про визнання винуватості та готовність відбути визначене в угоді покарання.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 підтвердив зазначені обставини, а також добровільність укладення угоди обвинуваченою та її обізнаність з обмеженнями під час розгляду справи і наслідками укладення угоди про визнання винуватості.

Суд, у відповідності до ч.2 ст.473 КПК України та ч.4 ст.474 КПК України, роз`яснивши обвинуваченій ОСОБА_3 її права та наслідки укладення і затвердження угоди, переконався у добровільності укладення угоди і що угода не є наслідком насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Обвинувачена та прокурор заявили, що вони повністю розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України.

В ході перевірки відповідності зазначеної угоди вимогам КПК України, судом встановлено, що її умови відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають нормам кримінального законодавства, а також ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає необхідним зазначену вище угоду про визнання винуватості затвердити, а обвинувачену ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України, призначивши їй покарання, визначене угодою.

Керуючись ст.ст.370-374,473 - 475, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості між обвинуваченою ОСОБА_3 за участю її захисника адвоката ОСОБА_5 та заступником начальника відділу процесуального управління ДБР Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 , укладену 05.03.2026 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу, в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) грн., з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України строком на 1 (один) рік.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4,6,7 ст.474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4ст.469 КПК України, угода не може бути укладена.

СУДДЯ: ОСОБА_6