Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №478/602/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/602/26 Провадження № 2-о/478/17/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Іщенко Х.В.

за участю: секретаря Крюкової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області із вказаною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, факту встановлення родинних відносин на рівні рідних доньки та матері.

Заяву обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна мати - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно. Зазначає, що після укладення шлюбу (04.05.1976 року) заявниця змінила дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 , та взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_6 . При звернені до нотаріуса за отриманням свідоцтва про права на спадщину за законом, заявниці було надано роз`яснення в якому зазначено про неможливість його видачі, оскільки відсутні докази родинних відносин та зазначено про необхідність підтвердження родинних відносин між нею та матір`ю в судовому порядку. Попередньо заявниця зверталась до Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області про повторну видачу свідоцтва про народження, яке було втрачене, однак з наданої відповіді вбачається що актовий запис про її народження відсутній. За вказаного, через відсутність актового запису щодо її народження, факт родиних відносин можливо довести лише в судовому порядку.

Посилаючись на викладене, просила встановити факт родинних відносин на рівні рідних доньки та матері між нею та спадкодавицею.

Ухвалою судді від 08.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні.

Заявниця, у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала до суду заяву в якій зазначила, що подану заяву вона підтримуює з підстав, викладених у заяві, просить її задовольнити та просить розглянути справу за її відсутності.

Заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явивлись, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. ОСОБА_2 надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, протизадоволення заяви не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України , особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (ч.1 ст. 294 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦАК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зі змісту роз`яснень, наданих судам у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» випливає, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родиних відносин між фізичними особами.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, має бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують цей факт.

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , про що в Книзі реєстрації смертей 25.01.2006 року зроблено відповідний актовий запис за № 02, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 25.01.2026 року Микологулаківською сільською радою Казанківського району Миколаївської області.

Заявниця ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . 04.05.1976 року було укладено шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яка змінила ім`я з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 04.05.1976 року Миколо-Гулаківським сіль-ЗАГС Казанківського району Миколаївської області.

Рідна сестра заявниці - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданного 18.07.1955 року Зерсонським гор. ЗАГС, в якому у графі «Батьки» зазначено: «Батько - ОСОБА_11 », «Мати - ОСОБА_4 ».

28.10.1974 року було укладено шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яка змінила ім`я з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_14 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 28.10.1974 року Миколо-Гулаківською с/радою Казанківського району Миколаївської області.

Рідна сестра заявниці - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є донькою ОСОБА_4 , після укладення шлюбу, змінила дівоче ім`я з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_16 ».

З письмових пояснень ОСОБА_2 , поданих разом із заявою про розгляд справи без її участі вбачається, що дійсно померла ОСОБА_4 була їхньою рідною матір`ю, - її, заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 а вони є відповідно рідними сестрами. Окремо зазначила що жодного майнового спору щодо спадкового майна між ними не існує.

З наданих до суду фотознімками з сімейного архіву, вбачається, що надані сімейні фотографії сім`ю у родинному колі, - мати ОСОБА_17 та доньок: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на різних етапах життя.

Не довіряти дослідженим письмовим та письмовим поясненням заінтересованої особи ОСОБА_2 у суду нема підстав, оскільки вони узгоджуються між собою узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

Згідно з інформації, наданою Новобузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих/№ 23.3-82/856 від 01.07.2025 року вбачається, що ними було здійснено перевірку наявності актового запису про народження ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За результатами аошуку по паперовим носіям перших та других примірниках первинних актових записів, поновлених та за данними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, такого актового запису не виявлено, відповідно видати дублікат свідоцтва про народження не є можливим.

Перевірка проведена по первинним актовим записам з 01.01.1949 року по 04.05.1954 року та по поновленим актовим записам про народження з 05.05.1952 року по теперішній час. Архів за вказаними роками зберігся повністю.

Згідно з листа «щодо надання роз`яснення» Казанківською державною нотаріальною конторою Миколаївської області за вих/№ 258/02-31 від 19.12.2025 року про неможливість видати свідоцтво про право про спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутні докази родинних відносин із спадкодавицею та за відсутності актового запису про народження ОСОБА_7 та зазначено про необхідність підтвердження родинних відносин між нею та матір`ю в судовому порядку.

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;- особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для неї юридичне значення, оскільки її необхідно оформити спадщину.

Суд зазначає, що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). Рідні сестри є родичками другого ступеня споріднення.Це означає, що вони мають одного або обох спільних батьків, і їхній зв`язок ґрунтується на спільному походженні від цих батьків.

Таким чином, родинні відносини (споріднення) у теорії права - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Проаналізувавши надані заявником докази, суд приходить до висновку про те, що вони є достатніми для встановлення факту родинних відносин і у суду не має сумніву, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому суд встановлює факт родинних відносин між ними.

Викладене вище свідчить про те, що заява обґрунтована та належить задоволенню в повному обсязі.

Рішення суду про встановлення факту родинних відносин, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають у даному випадку нотаріальні органи, а є лише підставою для їх одержання.

Згідно зі ст.18 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами на рівні рідної доньки та матері, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була матір`ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Судові витрати, понесені заявником у зв`язку з розглядом справи, віднести на її рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення вступної резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 21.05.2026 року.

Суддя: Х.В. Іщенко