Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №148/508/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/508/26

Провадження №2/148/795/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

19 травня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, мотивуючи позовні вимоги тим, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05.09.2021. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина зареєстрована та проживає із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на її утриманні. Коштів не вистачає. У зв`язку із складним матеріальним становищем позивач потребує матеріальної допомоги на своє утримання від відповідача.

У зв`язку з вказаними обставинами позивач змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 5000 грн, починаючи стягнення з моменту подання позову і до досягнення дитиною трьохрічного віку.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача, згідно якого він просить судові засідання проводити без його та позивача участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, щодо заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб від 05.09.2021 серія НОМЕР_1 (а.с.33) сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05.09.2021.

Згідно копії свідоцтва про народження від 02.01.2025 серія НОМЕР_2 (а.с.4)сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії витягу територіальної громади від 16.10.2024 (а.с.34) позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно копії витягу територіальної громади від 25.12.2025 (а.с.5) син сторін, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно копії судового наказу Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.02.2026 у справі №148/3321/25, який набрав законної сили 09.02.2026 (а.с.36) вбачається, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.12.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст. 75, 79, 80, 84 СК України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Крім того, дружина, з якою проживає дитина має право на утримання незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини - матері на утримання чоловіком - батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

За змістом вказаної статті з чоловіка можливо стягнути аліменти на утримання жінки, з якою проживає дитина, якщо він достатньо матеріально забезпечений.

В свою чергу у Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання жінки. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу, суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів. Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу).

Статтею 80 СК України передбачено, що аліменти присуджуються одному із подружжя в частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

З огляду на викладене, враховуючи, що в судовому засіданні підтвержено наявність шлюбу між сторонами, а також проживання з позивачем спільної з відповідачем дитини - сина ОСОБА_4 , тому суд вважає, що позивач правомірно вимагає стягнення аліментів на її утримання.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу відповідач не надав суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача.

Визначаючи розмір аліментів на утримання позивача, суд виходить з того, що відповідач є фізично здоровим, працездатним, інших утриманців, окрім малолітнього сина, немає, обставин та доказів неможливості надання ним матеріальної допомоги позивачу суду не надано, а тому суд приходить до висновку про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання позивача, однак не в заявленому позивачем розмірі, а в розмірі 3000 грн зі всіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку.

Доказів, які б свідчили про можливість відповідача сплачувати аліменти у більшому розмірі, зокрема в розмірі 5000 грн, як про те просить представник позивача, останнім суду не надано.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач не надав суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Оскільки представника позивача звернувся до суду з даним позовом через систему "Електронний суд" 25.02.206, тому саме з цієї дати суд присуджує аліменти.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно пп. 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн, тому судовий збір за подання до суду даної позовної заяви складає 1331,20 грн.

В той же час ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вищевказану норму законодавства, беручи до уваги, що представник позивача подав позовну заяву через систему "Електронний суд", тому судовий збір становить 1064,96 грн (1331,20 х 0,8 = 1064,96 грн).

Згідно п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, 638,98 грн (3000 х 1064,96 / 5000 = 638,98). Решту судового збору слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір", ст. 75, 79, 80, 84 СК України, ст. 4, 13, 81, 15, 76-81, 141, ст. 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , поданим представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 3000грн (трьох тисяч гривень), щомісячно, починаючи з 25.02.2026 і до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , в дохід держави 638,98 грн (шістсот тридцять вісім гривень дев`яносто вісім копійок) судового збору.

Решту судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: