Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №722/212/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/212/26

Номер провадження 2/722/424/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого: Суського О.І.

секретаря: Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 , звернувся до Сокирянського районного суд Чернівецької області із вказаним вище позовом. Обґрунтовуючи позов вказував, що 25.04.2019 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сокирянському району та місту Новодністровську Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області за актовим записом №31. Від спільного шлюбу мають неповнолітньою доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначив, що з березня 2025 року з відповідачкою не проживають однією сім`єю та не підтримують шлюбні відносини, через втрату почуття любові і поваги один до одного, не ведуть спільного господарства, кожен живе своїм життям. Відповідачка на даний час влаштувала своє життя і повертатися до них не бажає. Також зазначив, що проживає із донькою, яку вже майже рік самостійно виховує та утримує, водить в дитячий садочок, займається її розвитком, дозвіллям, лікуванням, харчуванням, купує одяг, готує їжу, виконує всі обов`язки пов`язані з її доглядом, організовує та оплачує додаткові навчання, бере участь у батьківських зборах у садочку та систематично спілкується з вихователями і директором дошкільного закладу. Відповідачка з донькою зустрічається дуже рідко і нажаль вплинути на її бажання брати участь у вихованні і утриманні спільної дитини не може, змусити її також не може, сподівається, що з часом відповідачка змінить своє ставлення до виконання своїх материнських обов`язків і буде більше часу приділяти доньці.

Відповідачка зареєстрована у своїх батьків в с.Коболчин, де вона наразі проживає фактично позивачеві невідомо. Вважає, що їхній шлюб існує формально, тому подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

З огляду на те, що донька проживає з позивачем,знаходяться на його одноособовому вихованні та утриманні, примусити матір брати участь у її вихованні не може, оскільки такий спосіб захисту чинним законодавством не передбачений, виникає необхідність у встановленні юридичного факту самостійного виховання та утримання дитини. Встановлення факту має для позивача важливе юридичне значення, оскільки підтвердить статус «одинокий батько» і дасть йому можливість оформити документи щодо соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків та після закінчення воєнного стану виїхати з ним за кордон без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом з дитиною, користуватися гарантіями у сфері трудових відносин, реалізувати право одинокого батька на першочергове отримання житла.

А тому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, а також залишити проживати з ним його неповнолітню доньку, який самостійно її виховує і утримує.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, натомість направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилась, однак надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти розірвання шлюбу не заперечує, проти визначення місця проживання дитини з батьком заперечує.

Представник Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, в судове засідання також не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву про проведення розгляду справи без присутності представника за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, з наведених у позовній заяві обставин, судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 19.07.2007 року Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області та картки платника податків, прізвище, ім`я та по батькові позивача зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 виданого 05.06.2019 року, органом 7321, прізвище, ім`я та по батькові відповідачки зазначені як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається із копії витягу з реєстру Сокирянської територіальної громади №2024/000988647 від 30.01.2024 року зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що 25.04.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сокирянському району та місту Новодністровську Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області за актовим записом №31, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

У сторін є неповнолітня донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 13.04.2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сокирянському району та місту Новодністровську Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області за актовим записом №89.

З довідки №72 виданої 03.02.2026 року Вітрянським старостинським округом Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб підтверджується факт проживання ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проживають по сусідству з ОСОБА_1 , підтвердили факт того, що з березня 2025 року останній проживає зі своєю донькою і самостійно нею опікується, дружина ОСОБА_7 з ними не проживає, за весь цей час приїздила до доньки два рази та більше її не бачили. Батько самостійно возить дівчинку до дитячого садочку, одягає,проводить з нею дозвілля, тобто в повній мірі виконує свої обов`язки по відношенню до дитини.

Статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється відсутність взаєморозуміння між ними, втрата поваги та любові один до одного, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Подружні відносини між ними фактично припинені. Позивач переконаний, що подальше збереження шлюбу та примирення між ними неможливе.

Задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з даною вимогою, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення.

Виходячи з цього, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість.

Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно із вимогою про розірвання шлюбу.

Що стосується встановлення факту, що має юридичне значення, позивач вказує, що встановлення даного факту має для нього важливе юридичне значення, оскільки підтвердить статус «одинокий батько» і дасть можливість оформити документи щодо допомоги на дитину, яка виховуються лише одним з батьків, змінити місце проживання дитини без документального оформлення згоди матері, яка не проживає разом із ними, реалізувати право одинокого батька на першочергове отримання житла та мати право на додаткову відпустку.

Судом встановлено, що у позивача та відповідача з березня місяця 2025 року сімейні стосунки погіршилися, не підтримують між собою шлюбні відносини, відповідачка проживає окремо, участі у вихованні та утриманні доньки практично не бере, позивач проживає разом зі своєю донькою за його зареєстрованою адресою, самостійно її виховує та утримує, а також створив належні умови для виховання та розвитку.

Таким чином факт виховання доньки батьком свідчить про його повну відповідальність, а також самостійне утримання та виховання, що повністю підтверджується наданими доказами.

Суд вважає, що відповідачкою ОСОБА_2 свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні неповнолітньої доньки є мінімальною та недостатньою.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст.89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 24, 110, 112, 141, 150, 157, 160 СК України, ст.ст. 13, 141, ч.4 206, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.04.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Сокирянському району та місту Новодністровську Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області за актовим записом №31 – розірвати.

Визначити місце проживання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , який її самостійно виховує та утримує.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 , понесені ним судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Копію даного рішення, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: