Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №725/355/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/355/26

Номер провадження 2-а/725/7/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року.Чернівецький районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року адвокат Пилип`юк О.М. звернувся до Чернівецького районного суду м.Чернівців в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

У позові посилався на те, що 10.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №1682, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Про існування вказаної постанови ОСОБА_1 стало відомо 07.01.2026, адже цього дня йому АТ “Ощадбанк” надіслав повідомлення про накладення арешту на його рахунки на підставі постанови державного виконавця. Після цього ОСОБА_1 зателефонував до виконавчої служби, де йому пояснили на підставі чого накладено арешт на його рахунок.

12.01.2026 ОСОБА_1 особисто звернувся до Другого відділу ДВС у місті Чернівці Івано-Франківського МУМЮУ, де йому надали копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.01.2026 та копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1682 від 10.09.2025, про отримання яких позивач розписався на постанові.

Враховуючи те, що позивачу не було відомо про наявність оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1682 від 10.09.2025, та про існування останньої він дізнався тільки 07.01.2026, просив поновити строк на звернення до суду з даною позовною заявою.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_3 , який є військовозобов`язаним, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з`явився для постановки на облік до ТЦК та СП за місцем прописки, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1, абзацу 5 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII та вимоги Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне:

По-перше, відповідачем оскаржувану постанову винесено поза межами встановленого нормами КУпАП строку для накладення адміністративного стягнення. Так, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та згідно чинного законодавства був зобов`язаний в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування. Згідно довідки №7726-5003303134 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 став на облік внутрішньо переміщених осіб 22.05.2022, отже, на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач повинен був стати до 29.05.2024 включно. З огляду на те, що ОСОБА_1 взятий на облік внутрішньо переміщених осіб 22.05.2022, то в разі вчинення порушення правил військового обліку, адміністративне стягнення могло бути накладено тільки до 29.05.2025. Проте постанову відповідач прийняв лише 10.09.2025.

Окрім того, ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи ніхто не повідомляв та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення №1682 від 01.09.2025, на який є посилання в оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 також не був присутнім, а тому, незрозуміло чому в оскаржуваній постанові зазначено, що другий примірник протоколу вручено ОСОБА_1 .

Також звертав увагу на те, що ОСОБА_1 є призовником, що вбачається із військово-облікового документа з Резерв+, а не військовозобов`язаним, як зазначено в оскаржуваній постанові.

Враховуючи наведене вище, просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.09.2025.

17.02.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, де представник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити з огляду на те, що позивачем порушено правила військового обліку, так як він вчасно не став на військовий облік. При цьому, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, у ОСОБА_1 під час складання протоколу не було будь-яких зауважень чи заперечень.

Розгляд справи відбувався у відсутність сторін, які до суду не з`явилися, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про дату, місце та час розгляду справи.

Від представника позивача – адвоката Пилип`юка О.М. надійшла заява, де він просив судове засідання провести у його відсутність та відсутність позивача ОСОБА_1 .

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання для розгляду справи не з`явився, проте у відзиві просив провести судове засідання у його відсутність.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:

Щодо клопотання позивача про поновлення йому строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд зауважує наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що про існування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише 12.01.2026, шляхом отримання її копії у державного виконавця (а.с.10 на звороті).

З даним адміністративним позовом адвокат Пилип`юк О.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду 14.01.2026.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з положеннями статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частина друга статті 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, зважаючи на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови з метою забезпечення йому доступу до правосуддя.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.09.2025 №1682 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Згідно постанови ОСОБА_3 , який є військовозобов`язаним, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з`явився для постановки на облік до ТЦК та СП за місцем прописки, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1, абзацу 5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII та вимоги Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.9-10).

Відповідно до вимог ч.4 ст.37 ЗУ “Про військовий обов`язок і військову службу” у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Як вбачається із довідки №7726-5003303134 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 став на облік внутрішньо переміщених осіб 22.05.2024 (а.с.7 зворот).

Отже, враховуючи вимоги ч.4 ст.37 ЗУ “Про військовий обов`язок і військову службу”, ОСОБА_1 повинен був стати на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 до 29.05.2024 включно.

Проте з матеріалів справи вбачається, що на військовий облік позивач ОСОБА_1 був взятий лише 02.09.2025, що свідчить про порушення ним правил військового обліку та наявність у його діях події та складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Разом з тим, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 поза межами строків для накладення адміністративного стягнення. При цьому суд виходить з наступного:

Так, згідно ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Як було вже наведено вище, ОСОБА_1 був зобов`язаний у семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи

ОСОБА_1 взятий на облік внутрішньо переміщених осіб 22.05.2022, тобто на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 він повинен був стати до 29.05.2024 включно. Проте такий обов`язок позивачем виконано лише 02.09.2025.

Отже, слід дійти висновку, що адміністративне стягнення могло бути накладено на ОСОБА_1 до 29.05.2025, однак оскаржувана постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 10.09.2025, тобто поза межами встановленого нормами КУпАП строку для накладення адміністративного стягнення, у зв`язку із чим, підлягає скасуванню.

У відповідності до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, зважаючи на викладені вище обставини, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пилип`юк О.М., підлягає задоволенню, у зв`язку із чим, вважає за необхідне скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.09.2025, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст.ст.8, 9, 122, 126, 222, 283, 284 КУпАП ,ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 №1682 від 10.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.210 ч.3 КУпАП та справу відносно нього закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )судовий збір у розмірі 532грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.