Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №644/446/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 644/446/26

Провадження № 2/643/4260/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді – Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання – Вишнякової Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений 14.06.2014 між ним та ОСОБА_2 .

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 14.06.2014 між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб. Від шлюбу вони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що спільне життя з відповідачкою не склалося через те, що у них різні погляди на життя, шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведуть. Шлюб існує тільки формально, примирення між ними неможливе. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить його інтересам.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 26.01.2026 року, справу передано за підсудністю до Салтівського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 26.02.2026 відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 13.03.2026, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 про надання строку на примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено частково. Надано сторонам строк для примирення терміном в два місяці до 13.05.2026.

Ухвалою суду від 14.05.2026 поновлено провадження по справі.

Відповідач ОСОБА_2 11.05.2026 повторно подала до суду заяву про надання строку для примирення тривалістю 6 місяців та зупинення провадження у справі. Зазначила, що на даний час обставини, що стали підставою для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, зазнали суттєвих змін. Зокрема, між сторонами відбулися істотні позитивні зміни у сімейному та соціально-побутовому житті.

Позивача ОСОБА_1 12.05.2026 направив до суду заяву, в якій зазначив, що сторони не примирилися, сімейні відносини не відновлені, намір на примирення відсутній, на розірванні шлюбу наполягає.

Вирішуючи клопотання відповідачки про зупинення провадження у справі та надання додаткового строку для примирення, суд звертає увагу на те, що закріплена у статті 111 СК України норма права є диспозитивною, тому суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.

Справа про розірвання шлюбу перебуває в провадженні Салтівського районного суду міста Харкова з 20.02.2026, судом було надано строк для примирення, проте за цей час подружжя не примирилось.

Примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину чи чоловіка перебувати у шлюбі.

Позивач категорично заперечує проти надання додатково строку на примирення, а тому суд дійшов висновку, що надання подружжю строку для примирення всупереч позиції і доводам позивача буде фактично суперечити моральним засадам суспільства, примушуючи позивача перебувати у шлюбі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18, надання строку для примирення подружжя є лише правом суду, а не його обов`язком.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про надання подружжю строку для примирення шість місяців та зупинення провадження у справі слід відмовити.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.06.2014 сторони зареєстрували шлюб у Московському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №569, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З позову вбачається, що сторони шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, збереження шлюбу неможливе.

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, зважаючи, на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть, у наданий судом строк для примирення не примирилися, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.105 ч.3, 112, 114 ч.2 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 червня 2014 року у Московському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №569 – розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25.05.2026.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , зареєстроване фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_4 .

Суддя Т.М. Довготько