Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №343/368/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/368/26

Провадження №: 2-а/343/14/26

РІШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого – суддi Лицура І.М.,

секретаря судового засідання – Бойків В.П.,

з участю адвоката – Кажука В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1994 від 18.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову № 1994 від 18.08.2025 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивував тим, що 15.01.2026 року засобами поштового зв`язку він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.01.2026 року про накладення на нього штрафу в подвійному розмірі в сумі 34 000,00 грн. згідно постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 1994 від 18.08.2025 року. Тоді він звернувся до адвоката за правовою допомогою, останній подав запит до Долинського відділу ДВС і 13.02.2026 року отримав копію оскаржуваної постанови. Даною постановою, винесеною т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та за що на нього накладено стягнення в розмірі 17 000,00 грн. В оскаржуваній постанові вказано, що він, будучи належно оповіщеним, не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 29.06.2025 року для уточнення даних, про причини неприбуття не повідомив. Однак, вказаних норм закону він не порушував, оскільки ні він, ні його родичі повістки не отримували. Крім того, 14.08.2025 року він уточнив дані в застосунку «Резерв+», а оскаржувана постанова винесена 18.08.2025 року, тобто на вказану дату була наявна повна інформація про відсутність будь-яких порушень військового обліку з його сторони і не було підстав для складання постанови. Також він є особою з інвалідністю 3 групи, інформація про що теж міститься в застосунку «Резерв+». Таким чином, відповідач не вжив заходів для повідомлення його про час та місце розгляду справи і виніс постанову за відсутності даних про належне його повідомлення, тобто допустив грубі процесуальні порушення, що є підставою для скасування постанови.

В судовому засіданні позивач та його представник згідно ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1129844 від 20.02.2026 року (а.с. 19) адвокат Кажук В.Б. підтримали заявлені позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просили позов задоволити, скасувати постанову № 1994 від 18.08.2025 року, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Додатково позивач вказав, що він є особою з інвалідністю 3 групи і мобілізації не підлягає. Його неодноразово зупиняли працівники поліції та ТЦК, однак, після перевірки документів відпускали і зауважень не висловлювали. 14.08.2025 року його затримали працівники поліції та доставили в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_4 , де йому дали підписати ряд документів, які він не читав, також він уточнив свої військово-облікові дані і його відпустили. Про те, що відносно нього буде складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, його ніхто не повідомляв, прав не роз`яснював. Повістки про виклик до ТЦК він не отримував, тому вважає, що жодного правопорушення не вчиняв. Якщо б йому направили повістку, то він обов`язково з`явився б до відповідача, так як його документи в порядку, він є особою з інвалідністю 3 групи, офіційно працевлаштований і мобілізації не підлягає.

Представник відповідача ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_3 подав до суду пояснення по справі (а.с. 42-43), в яких просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити та розгляд справи проводити без їх участі. Свою позицію мотивував тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 . 14 серпня 2025 року було виявлено, що ОСОБА_1 , будучи належно оповіщеним, не прибув за повісткою № 3950678 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 29.06.2025 року для уточнення даних. Про поважність причин неприбуття, в порядку передбаченому абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 не повідомив, тобто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 без поважних причин, тим самим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За таких обставин відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 93 від 14.08.2026 року про адміністративне правопорушення, на підставі якого т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 18.08.2025 року винесено оскаржувану постанову. Отже, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв правомірно, у межах своїх повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією й законами України.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що даний позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє по сьогоднішній день.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до абз. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 22 вказаного Закону, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 1 п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Під оновленням даних в даному випадку мається на увазі уточнення адреси проживання, контактних даних (номеру телефону, адреси електронної пошти, за її наявності) та інших персональних даних.

Стосується зазначений обов`язок всіх чоловіків, віком від 18 до 60 років, які визнані придатними до військової служби та перебувають на військовому обліку в якості призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також жінок, які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

Окрім можливості оновлення відомостей у додатку «Резерв+», законодавець залишив спосіб оновлення даних у ТЦК та СП.

Так, особа може прибути до ТЦК та СП, надати свої актуальні дані відповідальному працівнику, який одразу внесе їх до системи «Оберіг», після чого всі актуальні дані також вносяться до військово-облікового документу людини.

Також відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, зокрема, у випадку надсилання повістки засобами поштового зв`язку, є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2024 року № 1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку, передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

З наведеного вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Як встановлено в судовому засіданні, офіцером управління ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 . 14.08.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол № 93 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 44). В даному протоколі зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме: 14 серпня 2025 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де при перевірці облікових даних було виявлено, що він перебуває в розшуку як особа, що порушує правила військового обліку. ОСОБА_1 було направлено поштовим зв`язком повістку № 3950678 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 29.06.2025 року. На вказану дату ОСОБА_1 не прибув, чим порушив абз. 2 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. В протоколі зазначені свідки вчиненого правопорушення: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також пояснення ОСОБА_1 , який вказав, що за зареєстрованим місцем проживання жодні повістки йому не надходили. Останнього повідомлено про те, що 18.08.2025 року о 09:30 год. відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 протокол підписав та отримав його копію (а.с. 44 звор.).

18 серпня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 підполковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення на основі вищевказаного протоколу та винесено постанову № 1994 по справі про адміністративне правопорушення (а.с. 14-15), якою встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 29.06.2025 року, чим порушив правила військового обліку, за що на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Дану постанову суд вважає законною.

Так, відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» (а.с. 45), надіслана ОСОБА_1 за місцем його реєстрації рекомендованим листом № 0610260913347 повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення персональних даних адресату не вручена через його відсутність за вказаною адресою, повернення рекомендованого поштового відправлення здійснено 26.06.2025 року (а.с. 45).

Таким чином, надіслання ОСОБА_1 повістки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення персональних даних за його зареєстрованим місцем проживання не викликає в суду будь-яких сумнів щодо законності таких дій відповідача та їх відповідності законодавству України, оскільки повістка була надіслана відповідачем за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , чого останній не заперечує.

Факт надсилання повістки підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» (а.с. 45) та протоколом № 93 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 44).

Даний факт також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

За змістом зазначених положень ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за неприбуття особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місце та строк, зазначені в отриманих ними документах, зокрема, повістці.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 був належно повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 у відповідності до пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та не прибув за викликом без поважних причин, доказів на підтвердження протилежного чи таких, які б вказували на неправомірність винесеної постанови, суду не надано.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що повістку йому ніхто не приносив, тобто він не був належно повідомлений про виклик до відповідача, оскільки факт належного повідомлення, тобто такого , що відповідає вимогам пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» (а.с. 45).

Отже, суд встановив, що фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є порушення ним вимог абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто неприбуттям до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк, зазначений у повістці № 3950678, для уточнення даних.

Крім того, судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться саме 18.08.2025 року, що підтверджено протоколом № 93 про адміністративне правопорушення, складеним 14.08.2025 року, у якому міститься підпис ОСОБА_1 про те, що він повідомлений про розгляд справи.

Під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Оспорювана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, стягнення накладено в межах санкції статті та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідач довів належними та достатніми доказами, що під час винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ним було дотримано вимоги законодавства та з`ясовано обставини, на підставі яких винесено правомірну постанову, а доводи позивача суд не приймає до уваги та оцінює критично, оскільки вони не спростовують наявність в діях позивача складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме неявку по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_6 без поважних причин.

Всебічно дослідивши обставини справи, а також надані сторонами докази кожен окремо та у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, як зазначає позивач в заяві про поновлення строку звернення до суду, тільки 12.02.2026 року він ознайомився з постановою № 1994 про адміністративне правопорушення від 18.08.2025 року, після того як 06.01.2026 року було відкрито виконавче провадження. Оскаржувана постанова в його присутності не складалася і ним не підписана, копія постанови йому не вручалася і не була направлена поштою.

При цьому у матеріалах відсутні відомості про складання спірної постанови за участю позивача та вручення йому відповідної копії, так як його підпис у вказаній постанові відсутній. Крім того, у матеріалах відсутні відомості про направлення копії постанови на адресу позивача та її отримання останнім. Водночас, адміністративний позов було подано до суду 23.02.2026 року, тобто в межах десятиденного строку з дня коли позивач дізнався про винесення відносно нього спірної постанови, оскільки останній день строку припав на вихідний день.

Таким чином, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 строк оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності було пропущено з поважних причин, а тому його необхідно поновити.

Що стосується судових витрат у справі, то в зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

На підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, керуючись статтями ст.ст. 241-246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1994 від 18.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відмовити, поновивши йому строк звернення до суду як пропущений з поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 14.11.2000 року.

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .

Суддя: